Постанова

від 27.09.2008 по справі 2-а-125/08

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2-а-125/08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2008 року     Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого   судді     Чернецький В.А.

при секретарі     Купрєєнко А.С.

за участю: позивача     ОСОБА_1

представника відповідача     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради,  третя особа головне ОСОБА_3 державного казначейства у Донецькій області,  про стягнення як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  інваліду недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення,  -

УСТАНОВИВ:

17 вересня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік. Він обґрунтовував свої вимоги тим,  що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та інвалідом третьої групи,  і має право у відповідності до  ст. 48 ОСОБА_4 України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. На час виплати йому вказаної допомоги розмір мінімальної заработным платні складав 525 гривень,  але відповідач виплатив йому усього 90 грн.,  замість 2100 грн.. Тобто,  недоплата склала суму у 2010 грн. (2100-90).

Крім того,  позивач ОСОБА_1 висунув вимоги про стягнення з позивача також суми недоплаченої йому допомоги як інваліду війни і вказав наступне. Він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювань,  пов'язаних з участю у ліквідацій наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  де він втратив працездатність. У відповідності до  ст. 7 ОСОБА_4 України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту» він надбав статус інваліда війни. Згідно ч.5  ст. 13 цього ОСОБА_4 щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком.  З 01 квітня 2008 року,  у відповідності до ОСОБА_4 „Про державний бюджет України на 2008 рік" розмір мінімального прожиткового мінімума для людини,  яка втратила працездатність,  склала 481 грн. Тому,  він вважає,  що його права на отримання вказаної допомоги відповідачем у 2008 році порушено. Він повинен був отримати допомогу до 05 травня у поточному році о розмірі 3367 грн. (481 х 7),  але від відповідача він отримав усього 350 грн. За його розрахунками відповідач повинен доплатити йому суму недорахованої щорічної допомоги до 05 травня у 2008 році у розмірі 3017 грн. (3367 - 350). Відповідач ухиляється від сплати йому вказаних коштів в повному обсязі. Оскільки розмір виплат не відповідає діючому законодавству,  просив визнати вказані дії відповідача протиправними та стягнути на його користь недоотримані щорічні разови грошові допомоги на оздоровлення в розмірі 2010 грн. та до 05 травня -3017 грн.,  у відповідності до наведених в позові розрахунків.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та їх підстави,  вказані у позовній заяві,  посилався на Конституцію Україна та на Закон України "Пpo радіаційну небезпеку",  який не передбачає строків позовної давності по справам,  повязаним із захворюванням внаслідок робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС.

Ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача залучено Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області.

Представник відповідача ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради у судовому засіданні заявлений позов не визнала,  посилалася на наступне. Позивач дійсно знаходиться на обліку в УПСЗН як інвалід-чорнобилець третьої групи та прирівняний до інвалідів війни. Відповідач є бюджетною установою і здійснює виплату інвалідам війни до 05 травня щорічної допомоги в межах затверджених кошторисом асигнувань. Відповідно до п. 1 "Порядку складання,  розгляду,  затвердження та основних вимог до використання кошторисів бюджетних установ,  затвердженого Постановою KM України №228 від 28 лютого 2002р.,  кошторис бюджетних установ є основним плановим документом,  який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків. Міністерство праці та соціальної політики України відповідно до ОСОБА_4 про Державний бюджет України на відповідний рік є головним розпорядником коштів "Щорічна разова допомога ветеранам війни". Таким чином Міністерством праці доводяться до Головного управління праці та соціального захисту населення лімітні асигнування по зазначеній виплаті та затверджує кошторис,  відповідно до якого проводяться виплати. В розділі Ш ОСОБА_4 України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" визначено,  що виплати грошової допомоги відповідним категоріям громадян провадиться відповідно до ОСОБА_4 України про Державний бюджет на відповідний рік. Виходячи з цього виплата разової щорічної допомоги до дня перемоги та на оздоровлення позивачу у 2008 році у сумі 90 грн. проведена законно і підстав для задоволення позову немає. Також визначив,  що відповідач здійснює виплату позивачу щорічну допомогу на оздоровлення і виплата позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2008 році склала 90 грн. і здійснена у відповідності до вимог  ст.  ст.  48,  62,  63 ОСОБА_4 України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  Постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому враховувалось,  що у відповідності до  ст.  62 вказаного ОСОБА_4 роз'яснення порядку його застосування проводиться в порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України,  рішення якого є обов'язковими для виконання усіма органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання. Визначив,  що відповідач діяв при виплаті відповідних сум позивачу у рамках,  встановлених KM України.

Представник третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області надав до суду клопотання про розгляд справи в його відсутність (проти чого сторони не заперечували).

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши докази,  які є в справі,  судом встановлено наступне:

Позивач ОСОБА_5 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС,  має 1 категорію і 3 групу інвалідності,  прирівняний до учасників війни та такий,  що має захворювання,  пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (ас.  4),  стоїть на обліку у відповідача у цьому статусі (ас.  4). Абзацом 2 частини 4 статті 48 ОСОБА_4 України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено,  що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно довідки відповідача,  позивачу була сплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення у 2008р. 06 червня -90, 00 грн. (ас.  6,  41) на підставі  ст.  ст.  48,  62,  63 ОСОБА_4 України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2008 році,  та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому відповідач враховував,  що у відповідності до  ст.  62 вказаного ОСОБА_4 роз'яснення порядку його застосування проводиться в порядку,  визначеному Кабінетом Міністрів України,  але цей порядок у 2008 році змінений не був. Згідно частини 7 статті 48 ОСОБА_4 розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Згідно ОСОБА_4 України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" з 01 квітня 2008 року і на час виплати позивачу допомоги (на 06 червня 2008 року) розмір мінімальної заробітної платні на місяць складав 525 грн.

Суд вважає,  що дії відповідача у частині нарахування та виплати позивачу коштів на оздоровлення у розмірі 90 грн. слід визнати неправомірними з наступних підстав.

Відповідно до ч.2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачений Конституцією та законами України.

При виплаті позивачу щорічної суми на оздоровлення,  передбаченою  ст.  48 ОСОБА_4,  відповідачем не були враховані вказані положення Конституції України,  та вимоги  ст.  48 ОСОБА_4,  відповідно до яких сплаті за виниклих правовідносин підлягала щорічна допомога у розмірі 4 мінімальних заробітних плат на момент виплати й будь-який інший розмір щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_4 не встановлювався.

Відповідно до ОСОБА_4 України від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4  ст.  48 ОСОБА_4 України «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Але,  у 2008 році відповідач знов порушив діюче законодавство та нарахував домомогу на оздоровлення,  посилаючись не на спеціальній Закон,  а на Зако „Про державний бюджет України на 2008 рік та на визначені вище Постанови КМУ. У Рішенні Конституційного Суду України №10-рп/208 від 22 травня 2008 року (п.5.3) визначено,  що ухвалюючи Рішення № 6-рп/207 від 09 липня 2007 року Конституційний Суд звернув увагу Верховної Ради України,  Президента України,  Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень  ст.  ст.  1, 3, 6, 8, 19, 22, 95, 96 Конституції України,   ст. 4, 27 Бюджетного Кодексу при подготовці,  прийнятті та введенні в дію закону Держбюджет,  який повинен тільки встановлювати доходи та видатки на загальносуспільні потреби. А тому Закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків,  пільг,  компенсацій і гарантій,  передбачених іншими ОСОБА_4 України. Посилаючись на це,  Конституційний Суд визнав неконституційними положення ОСОБА_4 України про Держбюджет на 2008 рік стосовно обмеження прав,  пільг,  гарантій і компенсацій ( ст. 36-100). Тобто,  відповідач повинен був сплатити позивачу 2100 грн. замість сплачених 90 грн. і,  тому у даній частині позов підлягає задоволенню і слід стягнути з відповідача на користь позивача 2010 грн. (2100 - 90).

Стосовно виплати грошової щорічної допомоги як інваліду війни Ш групи до дня перемоги. ОСОБА_4 України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»,  що стосуються виплати щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни,  як визначалося вище,  рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнати такими,  що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Статтею 13 ч.5 ОСОБА_4 України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" встановлена щорічна разова виплата до 5 травня інвалідам війни 3 групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком,  а  ст.  17-1 передбачено отримання цієї разової грошової допомоги до 30 вересня відповідного року. Відповідач сплатив позивачу допомогу до 05 травня 16.04.2008р. у розмірі 350 грн. Тому відповідач повинен був після ухвалення рішення Конституційним Судом перерахувати позивачу суму допомоги та доплатити йому щорічну допомогу до 05 травня до 30 вересня 2008 року відповідно до спеціального ОСОБА_4,  але це не зробив. Згідно ОСОБА_4 України „Про державний бюджет України на 2008 рік" мінімальна пенсія на час виплати (06.06.2008р.) складала 481 грн.

Таким чином,  з урахуванням вже отриманої позивачем разової грошової допомоги у 2008 році,  розмір недоотриманої ним такої допомоги складає 3017 грн. ((481 грн.х7) - (350грн.)).

Визнавши вказані вище дії відповідача протиправними,  слід зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради сплатити позивачу вказані суму за рахунок Державного бюджету.

Слід визнати,  що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256,  якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету,  головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь,  управлінь,  відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій,  виконавчих органів рад,  до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Таким чином,  відповідач - ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради,  є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету,  на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо,  зокрема,  пільг громадянам,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Тому,  звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення разової грошової допомоги інваліду війни та на оздоровлення є обґрунтованими і саме цей відповідач зобов'язаний сплатити за рахунок Державного бюджету недоплачені суми допомоги,  оскільки статтею 63 спеціального ОСОБА_4 фінансування витрат,  пов'язаних з реалізацією цього ОСОБА_4,  здійснюється за рахунок Державного бюджету України і ОСОБА_3 є розпорядником коштів Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись  ст. 19,  95,  116,  117 Конституції України,   ст. 48 ОСОБА_4 України "Про статус та соціальний захист громадян,  потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи",   ст.  13ч.5,  17-1 ОСОБА_4 України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту",   ст.  ст.  11,  17-20, 69-72,  86,  94,  158-163,  167,  185,  186,  254 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (третя особа Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області) про стягнення заборгованості по виплаті щорічної допомоги задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо недоплати ОСОБА_6 грошової допомоги на оздоровлення та до Дня перемоги у 2008 році.

Зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області виплатити ОСОБА_6 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2010 (дві тисячі десять) гривень шляхом перерахування з розрахункового рахунку №35213023001529,  КПК 2501250,  КЕКВ 1341 в УДК м.  Костянтинівка Донецької області,  МФО 834016,  ОКПО 03197428.

Зобов'язати ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області виплатити ОСОБА_6 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену щорічну грошову допомогу як інваліду війни до 05 травня за 2008 рік в розмірі 3017 (три тисячі сімнадцять) гривень шляхом перерахування з розрахункового рахунку №35214011001529,  КПК 2501150,  КЕКВ 1341 в УДК м.  Костянтинівка Донецької області,  МФО 834016,  ОКПО 03197428.

Постанова   набирає   законної   сили   після   закінчення   строку   подання   заяви   про   апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.