Постанова

від 25.10.2018 по справі 5023/2082/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2018 р. Справа № 5023/2082/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Медуниця О.Є. ,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

апелянта (ТОВ "Юридична фірма "Арієс") - ОСОБА_1, ордер Серія ХВ № 000134 від 01.10.2018;

позивача (ТОВ "Земельний банк") - не з'явився;

відповідача - (ТОВ "Мідас") - ОСОБА_2, ордер Серія ПТ № 084245 від 18.09.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ «Юридична фірма «Арієс» (вх. № 53Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08 серпня 2018 року по справі № 5023/2082/12 (повний текст складено 10.08.2018), винесену за результатами розгляду заяви ТОВ «Юридична фірма «Арієс» від 19.07.2018 за вх. № 20946 про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 5023/2082/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Земельний банк» , м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідас» , м. Харків,

про стягнення 68 940 636,08 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.07.2012 у справі № 5023/2082/12 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Мідас" на користь ПАТ "Земельний банк" 35 000 000,00 грн боргу по кредиту, 29 115 973,69 грн боргу по несплачених відсотках за користування кредитом, 5 410 177,60 грн пені за прострочку сплати кредиту, 520 880,22 грн пені за прострочку сплати процентів за користування кредитом, 64 380,00 грн судового збору (т. 1 а.с. 86-89).

На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області видано наказ від 24.07.2012, в якому визначено стягувача - ПАТ Земельний банк і боржника - ТОВ Мідас та встановлено строк для пред'явлення наказу до виконання - до 25.07.2013 (т. 1 а.с. 92).

Постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 15.08.2012 про відкриття виконавчого провадження на підставі заяви стягувача - ПАТ "Земельний банк" від 13.08.2012 відкрито виконавче провадження ВП № 33995168 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/2082/12 від 24.07.2012 (т. 1 а.с. 157-158).

У подальшому постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 07.04.2014 виконавче провадження ВП № 33995168 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/2082/12 від 24.07.2012 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 42874281, боржником в якому також є ТОВ "Мідас" (т. 1 а.с. 164-165).

ТОВ «Юридична фірма «Арієс» 25.04.2016 за вх. № 13808 (т. 1 а.с. 95-97) звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про заміну сторони у справі, в якій просить: визнати ТОВ «Юридична фірма «Арієс» правонаступником з питань управління непроданими активами ПАТ "Земельний банк"; замінити стягувача у виконавчому провадженні № 33995168 від 15.08.2012 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/2082/12 від 24.07.2012; звернути стягнення з ТОВ "Мідас" 35000000,00 грн боргу по кредиту, 29115973,69 грн боргу по несплачених відсотках за користування кредитом, 54101177,60 грн пені за прострочку сплати кредиту, 520880,22 грн пені за прострочку сплати процентів за користування кредитом, 64380,00 грн відшкодування по сплаті судового збору в межах процедури виконавчого провадження, та задовольнити вимоги ТОВ «Юридична фірма «Арієс» за кредитним договором № 63-08/К від 08.08.2008, провести стягнення за реквізитами, вказаними в заяві. Заяву обґрунтовує тим, що Постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010 № 375 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію з 02.08.2010 ПАТ Земельний банк . 30.01.2014 між ПАТ Земельний банк , ТОВ Амстердам та Національним банком України укладено договір № 34-Л про передавання в управління непроданих активів ПАТ Земельний банк в управління ТОВ Амстердам та 09.02.2015 між Національним банком України, TOB Юридична компанія Амстердам та TOB "Юридична фірма "Арієс" укладено договір № 42-Л, зазначає, що TOB "Юридична фірма "Арієс" прийняло в управління непродані активи ПАТ "Земельний банк" та є процесуальним правонаступником ПАТ "Земельний банк" у справах, однією з сторін (учасників) яких є ПАТ "Земельний банк", зокрема у справі № 5023/2082/12.

30.05.2016 за вх. № 17842 (т. 1 а.с. 174) ТОВ «Юридична фірма «Арієс» подало до Господарського суду Харківської області уточнення вимог заяви про заміну сторони у справі, згідно з якою просить замінити стягувача - ПАТ "Земельний банк" у зведеному виконавчому провадженні № 42874281 від 07.07.2014 його правонаступником - ТОВ "Юридична фірма "Арієс".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2016 у справі № 5023/2082/12 (т. 1 а.с. 236-241), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 (т. 2 а.с. 98-102) та постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 (т. 2 а.с. 151-157), відмовлено у задоволенні заяви TOB "Юридична фірма "Арієс" про заміну стягувача - ПАТ "Земельний банк" його правонаступником - TOB "Юридична фірма "Арієс" у зведеному виконавчому провадженні № 42874281 від 07.07.2014 по наказу Господарського суду Харківської області № 5023/2082/12 від 24.07.2012, стягувач - ПАТ "Земельний банк, боржник ТОВ "Мідас". Відмову мотивовано тим, що юридична особа ПАТ "Земельний банк" не припинена та перебуває в стадії ліквідації. За договором № 34-Л від 30.01.2014 про передавання в управління непроданих активів ПАТ "Зембанк" передало ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" заборгованість боржника - ТОВ "Мідас" за кредитним договором № 63/8-К в розмірі 79632208,06 грн, зокрема, заборгованість, стягнуту рішенням Господарського суду Харківської області від 09.07.2012 у справі № 5023/2082/12 на загальну суму 70111411,51 грн. Доказів припинення чи розірвання договору № 34-Л від 30.01.2014 в установленому законом порядку заявником не надано, а отже цей договір є чинним. Умовами цього договору не передбачено можливість передання прав за договором іншому управителю, тому ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" не мало права, не розірвавши зазначений договір, укладати договір № 42-Л від 09.02.2015 з Національним банком України, TOB Юридична компанія Амстердам та TOB "Юридична фірма "Арієс" (Управителем) та передавати активи ПАТ "Земельний банк", що ліквідується, в управління ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" без участі ПАТ "Земельний банк".

ТОВ "Юридична фірма "АРІЄС" 10.01.2017 за вх. № 317 (т. 3 а.с. 2-5) вдруге звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою в якій просить замінити ПАТ Земельний банк його правонаступником - ТОВ Юридична фірма Арієс у зведеному виконавчому провадженні № 42874281 від 07.04.2014. Заяву обґрунтовує тим, що укладений між ПАТ Земельний банк , ТОВ Юридична компанія Амстердам та Національним банком України договір про передавання в управління непроданих активів від 30.01.2014 № 34-Л був припинений на підставі договору № 41-Л від 09.02.2015, та фактично відбулась заміна одного управителя - ТОВ Юридична компанія Амстердам на іншого - ТОВ Юридична фірма Арієс , з укладенням нового договору про передавання в управління непроданих активів від 09.02.2015 № 42-Л, за умовами якого ТОВ Юридична фірма Арієс є довірчим власником управління активів ПАТ Земельний банк та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ Земельний банк у справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ Земельний банк .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2017 у справі № 5023/2082/12 (т. 3 а.с. 67-72), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 (т. 3 а.с. 129-136) та постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 (т. 3 а.с. 200-207), відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Юридична фірма "Арієс" про заміну сторони зведеного виконавчого провадження № 42874281 від 07.04.2014 - ПАТ "Земельний банк" його правонаступником - ТОВ "Юридична фірма "Арієс". Висловлюючи свою правову позицію відносно заміни стягувача у зведеному виконавчому провадженні судами визначено з посиланням на ч.2 ст.96 Закону України Про банки і банківську діяльність по п.п.13.1,13.5,13.9 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001р. №369, що заявник не надав доказів припинення дії договору № 34-Л від 30.01.2014 про передання ПАТ "Земельний банк" в управління ТОВ "Юридична компанія "Амстердам" непроданих активів ПАТ "Земельний банк. Наданий при другому зверненні з заявою ТОВ Юридична фірма ОСОБА_2 договір від 09.02.2015 №41-Л, укладено між ТОВ Амстердам (управитель) та Національним банком України без участі установника управління майном, а саме ПАТ Земельний банк . В той же день між ТОВ Юридична компанія Амстердам , TOB Юридична фірма Арієс та Національним Банком України без участі ПАТ "Земельний банк" укладено договір № 42-Л від 09.02.2015 про передання в управління ТОВ "Юридична фірма "Арієс" непроданих активів ПАТ "Земельний банк", що суперечить вимогам п. 13.9 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369, щодо суб'єктного складу сторін договору, оскільки договір був укладений без участі ПАТ "Земельний банк", тобто, банку, який ліквідується та є власником активів, що передаються за договором. Докази, які б свідчили про наявність прав попереднього управителя майном (TOB "ЮК "Амстердам") безпосередньо, за відсутності волевиявлення банку - власника активів, передавати свої права наступному управителю, відсутні.

ТОВ «Юридична фірма «Арієс» 19.07.2018 за вх. № 20946 (т. 4 а.с. 4-8) втретє звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому за наказом Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 у справі № 5023/2082/12, а саме заміни стягувача - ПАТ «Земельний банк» його правонаступником - ТОВ «Юридична фірма «Арієс» . Заяву обґрунтовує тим, що за договором про передавання в управління непроданих активів від 30.01.2014 № 34-Л ПАТ Земельний банк передало ТОВ Юридична компанія Амстердам права на управління непроданими активами Банку та право бути процесуальним правонаступником Банку у справах, однією із сторін (учасників) є ПАТ Земельний банк , а також правонаступником у виконавчих провадженнях однією зі сторін (учасників) яких є ПАТ Земельний банк . 09.02.2015 був укладений договір про передавання в управління непроданих активів № 42-Л, за умовами якого ТОВ Юридична фірма Арієс є довірчим власником управління активів ПАТ Земельний банк та має право бути процесуальним правонаступником ПАТ Земельний банк у справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ Земельний банк , оскільки за договором від 30.01.2014 № 34-Л відбувся перехід прав кредитора від ПАТ Земельний банк до ТОВ Юридична компанія Амстердам , а за договором від 09.02.2015 № 42-Л - до ТОВ Юридична фірма Арієс . Посилається на постанову Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 2-1563/11 провадження № 61-12689св18 як на правову оцінку правомірності укладання та дії договору про передання в управління непроданих активів від 09.02.2015 № 42-Л.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.08.2018 у справі № 5023/2082/12 (суддя Присяжнюк О.О.) відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Юридична фірма «Арієс» від 19.07.2018 за вх. № 20946 про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі № 5023/2082/12 (т. 4 а.с. 134-139).

Повний текст зазначеної ухвали складено 10.08.2018.

ТОВ «Юридична фірма «Арієс» звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 1839Х/3 від 04.09.2018), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.08.2018 у справі № 5023/2082/12, та прийняти нове рішення, яким замінити стягувача у виконавчому провадженні № 33995168 від 15.08.2012, відкритого за наказом Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 у справі № 5023/2082/12, а саме: стягувача - ПАТ «Земельний банк» замінити його правонаступником - ТОВ «Юридична фірма «Арієс» . Посилається на те, що судом першої інстанції, в порушення ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28.03.2018 у справі № 2-1563/11 провадження № 61-12689св18. Відповідно до положень ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України та ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , ТОВ «Юридична фірма «Арієс» як правонаступник кредитора - ПАТ «Земельний банк» набуло право на звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у зв'язку з правонаступництвом у господарських правовідносинах та надання йому статусу сторони виконавчого провадження. Також апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на поважність причин пропуску зазначеного строку (т. 4 а.с. 166-169).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 5023/2082/12 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, встановлено учасникам справи строк до 19.09.2018 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзивів іншим учасникам справи та призначено справу до розгляду на 19.09.2018 (т. 4 а.с. 164-165).

На виконання вимог зазначеної ухвали боржник - ТОВ «Мідас» 18.09.2018 за вх. № 7268 надало відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами апелянта, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на відсутність правових підстав для визнання ТОВ «Юридична фірма «Арієс» правонаступником з питань управління непроданими активами ПАТ «Земельний банк» та заміни сторони у виконавчому провадженні.

Крім того, представник боржника - ТОВ «Мідас» 21.09.2018 за вх. № 7376 (т. 4 а.с. 202-204) та 27.09.2018 за вх. № 7499 (т. 4 а.с. 229) надав додаткові пояснення щодо неможливості заміни сторони у виконавчому провадженні, в яких підтримує відзив на апеляційну скаргу, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на відсутність у ТОВ «Юридична фірма «Арієс» повноважень на звернення до суду з заявою про заміну сторони. Зазначає, що Господарським судом Харківської області у даній справі вже двічі було вирішено питання про заміну стягувача - ПАТ «Земельний банк» на ТОВ «Юридична фірма «Арієс» у виконавчому провадженні та надано оцінку правовідносинам, які виникли у зв'язку з укладенням договору управління активами, а саме: ухвалою від 22.06.2016, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016, а також ухвалою від 13.02.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2017. Вказані судові рішення набрали чинності та є обов'язковими для виконання. Зазначає, що наказ Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 у справі № 5023/2082/12 було повернуто стягувачу - ПАТ «Земельний банк» постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 26.01.2018 у виконавчому провадженні № 33995168 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України про виконавче провадження у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення та надав копію зазначеної постанови.

В процесі розгляду справи Харківським апеляційним господарським судом ухвалами від 19.09.2018 та від 01.10.2018 розгляд справи відкладено на 01.10.2018 та на 16.10.2018 відповідно.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Суд, що ліквідується, передає до новоутвореного суду судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

За приписами ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Згідно з ч. 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З метою дотримання вимог чч. 5, 7 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , на виконання п. 4 р. ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого Наказом ДСАУ № 475 від 20.09.2018, у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Харківським апеляційним господарським судом з 01.10.2018 на підставі Указу Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" та Указу Президента України від 28.09.2018 № 295/2018 "Про переведення суддів" всі нерозглянуті справи, що перебували у провадженні Харківського апеляційного господарського суду, на підставі Розпорядження керівника апарату суду від 03.10.2018 передані до Східного та Північного апеляційних господарських судів.

Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті «Голос України» № 185 (6940) від 03.10.2018.

09.10.2018 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи № 5023/2082/12 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2018 у справі № 5023/2082/12 прийнято справу до провадження, повідомлено учасникам справи, що розгляд справи відбудеться в судовому засіданні 25.10.2018 о 10:00 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, та викликано в судове засідання представників учасників справи.

22.10.2018 за вх. № 239 (т. 5 а.с. 24-26) до Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання апелянта - ТОВ "Юридична фірма "Арієс" про залишення без розгляду наданих боржником - ТОВ «Мідас» додаткових пояснень щодо неможливості заміни сторони у виконавчому провадженні від 21.09.2018 за вх. № 7376 та від 27.09.2018 за вх. № 7499 та доданих до цих пояснень додаткових доказів, з посиланням на те, що зазначені додаткові пояснення не відповідають формі процесуальних документів, визначених в розділі 3 параграфа 1 Господарського процесуального кодексу України для відповідача по справі, та подані з порушенням строку, встановленого судом апеляційної інстанції для їх подання згідно з ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 5023/2082/12.

Судова колегія відхиляє заявлене апелянтом - ТОВ "Юридична фірма "Арієс" клопотання про залишення без розгляду наданих боржником - ТОВ «Мідас» додаткових пояснень, оскільки зазначені додаткові пояснення були подані боржником - ТОВ «Мідас» до Харківського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали про відкриття апеляційного провадження в порядку ст. 262, 263 Господарського процесуального кодексу України. Справа № 5023/2082/12 разом з наданими боржником додатковими поясненнями на підставі Розпорядження керівника апарату суду від 03.10.2018 була передана до Східного апеляційного господарського суду та ухвалою від 11.10.2018 прийнята до провадження. У відповідності до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, Східним апеляційним господарським судом повторно розпочато спочатку розгляд апеляційної скарги ТОВ "Юридична фірма "Арієс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.08.2018 у справі № 5023/2082/12.

Представник апелянта - ТОВ "Юридична фірма "Арієс" в судовому засіданні 25.10.2018 підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник боржника - ТОВ «Мідас» в судовому засіданні 25.10.2018 підтримує відзив на апеляційну скаргу та додаткові пояснення.

Представник стягувача - ПАТ "Земельний банк" в судове засідання 25.10.2018 не з'явився. Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2018, направлена на юридичну адресу ПАТ "Земельний банк" (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 4) рекомендованим листом № 6102226067545 з поштовим повідомленням про вручення зазначеного рекомендованого листа стягувачу вручена не була та повернулась до суду апеляційної інстанції (т. 5 а.с. 18-23).

За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 зазначеної статті, учасникам, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну адреси ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене стягувач - ПАТ "Земельний банк" був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, тому, зважаючи на те, що в матеріалах справи наявні документи для розгляду апеляційної скарги по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав інших учасників судового процесу щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду ухвали суду першої інстанції без участі представника стягувача.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, а також викладені у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях на апеляційну скаргу доводи учасників справи, вислухавши пояснення представників апелянта та боржника в судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі № 5023/2082/12 виникли у зв'язку з невиконанням боржником - ТОВ «Мідас» перед Банком - ПАТ Земельний банк зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії від 08.08.2008 № 63-08/К на загальну суму 70111411,51 грн, яку стягнуто рішенням Господарського суду Харківської області від 09.07.2012 у справі № 5023/2082/12.

ТОВ «Юридична фірма «Арієс» в заяві від 19.07.2018 за вх. № 20946 просить у виконавчому провадженні № 33995168 від 15.08.2012, відкритому за наказом Господарського суду Харківської області від 24.07.2012 у справі № 5023/2082/12, замінити стягувача - ПАТ «Земельний банк» його правонаступником - ТОВ «Юридична фірма «Арієс» .

За приписами чч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до приписів ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За приписами ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність , ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, обов'язковою умовою для заміни стягувача - ПАТ «Земельний банк» у виконавчому провадженні по справі № 5023/2082/12 є вибуття (припинення) ПАТ «Земельний банк» в результаті реорганізації або ліквідації.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 30.07.2010 № 375 (т. 2 а.с. 6-9) прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Земельний банк (стягувача у даній справі) з 02.08.2010.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувач - ПАТ Земельний банк з 09.08.2018 перебуває в стадії припинення та на теперішній час не ліквідований і не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом із зазначеного реєстру.

30.01.2014 між ПАТ Земельний банк , ТОВ Юридична компанія Амстердам та Національним Банком України укладено договір № 34-Л про передавання в управління непроданих активів, згідно з яким ТОВ Юридична компанія Амстердам (Управитель) прийняло в управління активи ПАТ Земельний банк та зобов'язалось здійснювати належне та ефективне управління активами особисто та виключно в інтересах вигодонабувачів (т. 1 а.с. 112-118).

На підставі зазначеного договору, ПАТ Земельний банк по акту прийому-передачі в управління непроданих активів (кредитів) від 14.02.2014 (т. 1 а.с. 119) передало ТОВ Юридична компанія Амстердам в управління у відповідності до Рішення Комісії Національного Банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 13.12.2013 № 964: 110 непродані активи ПАТ Земельний банк , зокрема, 110 кредитних справа та 37 судових справ згідно з Додатком № 1, в тому числі: заборгованість за кредитним договором № 63/8-К у розмірі 79632208,06 грн., у тому числі, яка стягнута рішенням суду по справі №5023/2082/12 у загальному розмірі 70111411,51 грн.

09.02.2015 між ТОВ Юридична компанія Амстердам (Управителем) та Національним Банком України без залучення ПАТ Земельний банк (Установника управління) укладено договір № 41-Л (т. 3 а.с. 20-21) про дострокове припинення дії договору від 30.01.2014 № 34-Л про передавання в управління непроданих активів ПАТ Земельний банк .

Згідно з п. 3 договору від 09.02.2015 № 41-Л, договір від 30.01.2014 № 34-Л про передавання в управління непроданих активів вважається припиненим з моменту передавання Управителем - ТОВ Юридична компанія Амстердам активів та переліку вигодонабувачів ПАТ Земельний банк іншому управителю, визначеному Національним Банком України.

Того ж дня, між ТОВ Юридична компанія Амстердам , TOB Юридична фірма Арієс (Управителем) та Національним Банком України, укладено договір від 09.02.2015 № 42-Л про передавання в управління непроданих активів (т. 1 а.с. 102-108), згідно з умовами якого ТОВ Юридична компанія Амстердам передає в управління TOB Юридична фірма Арієс активи ПАТ "Земельний банк", наявні в ТОВ Юридична компанія Амстердам на дату укладення цього договору, а Управитель - TOB Юридична фірма Арієс приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів ПАТ "Земельний банк" відповідно до Переліку вимог кредиторів за рахунок активів (п. 1.1 Договору).

Пунктом 1.2 договору від 09.02.2015 № 42-Л визначено, що Управитель - TOB Юридична фірма Арієс є довірчим власником отриманих в управління активів. Обмеження права довірчої власності Управителя встановлюється цим договором.

Згідно з п. 86 ОСОБА_1 з Додатку N 1 до договору № 42-Л від 09.02.2015 щодо переліку активів ПАТ "Зембанк", які передані в управління TOB Юридична фірма Арієс , загальна заборгованість ТОВ "Мідас" за кредитом станом на 09.01.2014 складає 79632208,06 грн, вартість пакету майнових прав за ринковою вартістю становить 7287894,00 грн, із зазначенням рішення суду від 09.07.2012, яким задоволено позов і на його виконання відкрито виконавче провадження (т. 1 ас. 109-111).

В обгрунтування заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні TOB Юридична фірма Аріес посилається на те, що він набув права бути процесуальним правонаступником ПАТ Земельний банк у справах, однією із сторін (учасників) яких є ПАТ Земельний банк на підставі договору від 09.02.2015 № 42-Л про передавання в управління непроданих активів, за умовами якого TOB Юридична фірма Аріес є довірчим власником управління активів ПАТ Земельний банк .

У відповідності до ч. 2 ст. 316 Цивільного кодексу України, право довірчої власності є особливим видом права власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1029 Цивільного кодексу України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

Згідно зі ст. 1030 Цивільного кодексу України, предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.

Не можуть бути предметом договору управління майном гротові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом.

Майно, передане в управління, мас бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя.

Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

Розрахунки, пов'язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.

Майно, набуте управителем в результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.

У разі переходу права власності на майно, що є предметом договору управління, від установника управління до іншої особи договір управління не припиняється, крім випадків, коли право власності на майно переходить внаслідок звернення на нього стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України, управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Згідно з ч. 1 ст. 1037 Цивільного кодексу України, управитель управляє майном відповідно до умов договору. Управитель може відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави лише за згодою установника управління.

За суттю інституту управління майном, Управитель набуває прав і обов'язків щодо користування/володіння/розпорядження майном у межах визначених договором, однак діє інтересах Установника управління.

Таким чином, дострокове припинення дії тристороннього договору №34-Л від 30.01.2014 про передання в управління непроданих активів без участі Установника управління - ПАТ Земельний банк не відповідає приписам глави 13 Розділу V1 Положення про застосування Національним банком України законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 №369 в частині суб*єктного складу.

Договір про передання в управління непроданих активів №42-Л від 9.02.2015 також укладено без участі ПАТ Земельний банк , банку, що ліквідується та є власником активів, що передаються за договором. До заяви не додано доказів про наявність прав у попереднього управителя майном ТОВ Юридична компанія Амстердам за відсутності волевиявлення банку, який є власником активів, передавати свої права наступному управителю, а саме ТОВ Юридична фірма Арієс .

Укладенням такого договору замінюється або опосередковується реалізація правомочностей власника, визначених ст. 317 ЦК як права володіння, користування та розпоряджання його майном. Проте зосередження в управителя всіх трьох названих правомочностей не тягне за собою перехід до нього права власності на майно, що передане йому в управління. Тобто договір управління майном не опосередковує набуття права власності в іншої особи (управителя) і не належить до групи договорів про передачу майна у власність (договори купівлі-продажу, міни, дарування тощо). Обсяг повноважень щодо управління майном, особливо що стосується розпоряджання ним, є або вужчим, ніж у власника, або хоч і тотожним власницьким, але контрольованим з боку власника чи інших осіб. Інакше кажучи, на відміну від власника, який здійснює своє право своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК), управитель реалізує правомочності залежно від волі власника або інших осіб.

Договір управління майном належить до договорів про надання послуг, якими є здійснення прав власника стосовно переданого в управління майна. Цей договір схожий з договором про передачу майна в користування, наприклад оренду. Проте користування майном орендарем відрізняється від користування майном управителем, який його здійснює не для задоволення власних потреб у цьому майні, а задля інтересів установника управління або вигодонабувача.

Тобто, управитель майна юридично не заміщує власника майна, а ЗУ Про виконавче провадження для заміни сторони вимагає абсолютного переходу прав та обов'язків від попереднього стягувача до нового. Однак, фактично стягувач - ПАТ Земельний банк не втратив права стягувача, а лише надав право діяти в його інтересах.

Виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах, визначених ГПК України та Законом, які регулюють умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання заміни сторони у виконавчому провадженні віднесено до компетенції суду, оскільки суд, фактично здійснює контроль за виконанням судового рішення.

На правовідносини щодо заміни сторони у виконавчому провадженні, зокрема, розповсюджуються норми ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає процесуальне правонаступництво у разі: припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення); заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Оскільки, господарським процесуальним законодавством України саме на суд, який розглядає заяви про заміни сторони у виконавчому провадженні, покладено здійснення процесуального правонаступництва, судова колегія відхиляє лист від 03.05.2018 № 20-0010/2488 Національного Банку України щодо визначення за ТОВ Юридична фірма Арієс повноважень правонаступника у виконавчих провадженнях, однією із сторін яких є ПАТ Земельний Банк .

Колегія суддів вважає, що у даному випадку заміна кредитора не відбулась, оскільки ПАТ Земельний Банк не втратило і не відступило ТОВ Юридична компанія Амстердам права власності на грошову вимогу внаслідок укладення договору управління від 30.01.2014 № 34-Л.

Таким чином, ТОВ Юридична компанія Амстердам не набуло статусу первісного кредитора у правовідносинах з боржником - ТОВ Мідас та не мало права передавати вимоги первісного кредитора новому кредитору - ТОВ «Юридична фірма «Арієс» за договором від 09.02.2015 № 42-Л, як це передбачено ст. 514 Цивільного кодексу України, тому TOB Юридична фірма Арієс не може бути правонаступником ПАТ Земельний банк .

Крім того, договір від 09.02.2015 № 42-Л, на який посилається апелянт, був укладений за відсутності ПАТ Земельний банк , який перебуває в стані припинення у зв'язку з ліквідацією, що суперечить нормам законодавства, які є спеціальними для правовідносин щодо управління активами (майном) банків, які ліквідуються.

Такими нормами є Закон України "Про банки і банківську діяльність" та Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 369,

Відповідно до ч. 12 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Порядок передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним Банком України юридичній особі, встановлений у главі 13 Розділу VI Положення про застосування Національним Банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 № 369 (далі Положення № 369).

Згідно з п. 13.1 Положення № 369, ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі ст. 96 Закону Про банки та банківську діяльність.

Відповідно до п. 13.5 Положення № 369, комісія Національного банку приймає рішення про проведення конкурсу з визначення управителя та його затвердження за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

Згідно з п. 13.9 Положення № 369, за результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6 до цього Положення). Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку.

Відповідно до п. 13.11 Положення № 369, управитель набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку.

Тобто Положенням № 369 визначено особливий порядок передання активів банку, що ліквідується, іншій юридичній особі в управління, результатом проведення якого є укладення тристороннього договору між банком, управителем - юридичною особою, якій передаються активи банку, та Національним Банком України.

При цьому, визначена НБУ за результатами проведеного конкурсу особа (Управитель) може бути визнана такою, що набула прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку, за умови дотримання приписів п. 13.9 Положення щодо укладення тристороннього договору між банком, Національним банком і управителем.

З договору від 09.02.2015 № 42-Л про передавання в управління непроданих активів вбачається, що цей договір є тристороннім та укладений між ТОВ Юридична компанія Амстердам , TOB Юридична фірма Аріес (Управителем) та Національним Банком України, суб'єктний склад учасників зазначеного договору суперечить приписам п. 13.9 Положення № 369, оскільки договір укладений за відсутністю Банку, що ліквідується - ПАТ Земельний банк , тобто без згоди власника на передачу свого права щодо управління майном наступним управителям.

Отже посилання заявника на договір про передавання в управління непроданих активів ПАТ «Земельний банк» від 09.02.2015 № 42-Л як на підставу для задоволення заяви про заміну стягувача - ПАТ «Земельний банк» його правонаступником - ТОВ «Юридична фірма «Арієс» у виконавчому провадженні по справі № 5023/2082/12 є безпідставним.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

В постанові Верховного Суду від 28.03.2018 р. по справі № 2-1563/11 провадження № 61-12689св18, на яку посилається заявник в апеляційній скарзі, не міститься висновків щодо застосування норм матеріального права, які відповідно до ч. 3 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України мають бути враховані в контексті обставин справи, що розглядається (№ 5023/2082/12). Викладений в зазначеній постанові висновок Верховного суду стосується спрощеного позовного провадження по іншій цивільній справі.

Відповідно до вимог ч.ч.1.2.3 ст.236 Господарського процесуального Кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства визначеному господарським процесуальним Кодексом України.

Натомість, в межах справи, яка розглядається № 5023/2082/12 вже двічі вирішувалось питання про заміну сторони у виконавчому провадженні з аналогічних підстав, а саме: укладення договору від 09.02.2015 № 42-Л про передавання в управління непроданих активів.

Так, Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 у справі № 5023/2082/12 залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, яким вирішено питання про заміну сторони виконавчого провадження, надано оцінку правовідносинам, які виникли з приводу укладення договору управління активами, а саме: відмовлено в задоволенні заяви про заміну сторони у зведеному виконавчому провадженні № 42874281 від 07.07.2014, до якого постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 07.04.2014 приєднано виконавче провадження ВП № 33995168 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області № 5023/2082/12 від 24.07.2012.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2017 у справі № 5023/2082/12 також вирішено питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, надано оцінку правовідносинам, які виникли з приводу укладення договору управління активами, а саме: залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, які відмовили у заміні сторони зведеного виконавчого провадження № 42874281 від 07.07.2014.

Тобто судами першої, апеляційної та касаційної інстанції вже двічі було вирішено питання про заміну стягувача - ПАТ Земельний Банк на ТОВ «Юридична фірма «Арієс» у виконавчому провадженні по справі № 5023/2082/12.

Вказані судові рішення набули законної сили і є обов'язковими для виконання і сприйняття на всій території України.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Юридична фірма "Арієс" про заміну стягувача у справі № 5023/2082/12 його правонаступником.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до чч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без змін ухвали Господарського суду Харківської області від 08.08.2018 у справі № 5023/2082/12.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 254, п. 26 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284, 334 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «Юридична фірма «Арієс» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.08.2018 у справі № 5023/2082/12 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.08.2018 у справі № 5023/2082/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.10.2018.

Постанова може бути оскаржена в порядку ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.Є. Медуниця