Ухвала

від 07.11.2018 по справі 740/967/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 листопада 2018 року

м . Київ

справа № 740/967/16-ц

провадження № 61-40363 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Київ ,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,

представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги: ОСОБА_5 та представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 січня 2018 року у складі судді Олійника В. П. та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 07 червня 2018 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Вінгаль В. М., Губар В. С.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк Київ (далі: ПАТ АКБ Київ , банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Позовна заява мотивована тим, що вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за частиною другою статті 222, частиною другою статті 364-1 КК України, ОСОБА_5визнано винним та засуджено за частиною другою статті 222, частиною другою статті 364-1 КК України, ОСОБА_4визнано винною та засуджено за частиною другою статті 222, частиною другою статті 364-1 КК України; цивільний позов ПАТ АКБ Київ задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь банку 24 854 678 грн 19 коп. матеріальних збитків.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 02 березня 2016 року вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2015 року змінено у частині призначення покарання, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за частиною другою статті 364-1 КК України, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за частиною другою статті 364-1 КК України, ОСОБА_4визнано винною та засуджено за частиною другою статті 364-1 КК України; вирок суду у частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ АКБ Київ збитків скасовано, повернуто справу у цій частині для розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказаними судовими рішеннями у кримінальному провадженні встановлено вину ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у шахрайстві з фінансовими ресурсами, що завдало матеріальної шкоди банку та зловживання повноваженнями службовими особами юридичних осіб приватного права, що спричинило тяжкі наслідки.

Так, на підставі кредитного договору № 52/08 від 29 липня 2008 року та додаткових угод до нього банк надав кредит сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю агропромисловій компанії Злагода (далі - СТОВ АПК Злагода ), керівником якого був ОСОБА_3, у розмірі 24 854 678 грн на строк до 28 липня 2011 року на придбання сільськогосподарської техніки, зі сплатою за користування кредитом 17 % річних. Підставою для видачі банком кредиту був договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №21/07-08 від 21 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, як керівником ТОВ Інвестиційна компанія Юніт , що зобов'язалося здійснити СТОВ АПК Злагода поставку сільськогосподарської техніки.

Проте ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були обізнані про відсутність у продавця сільськогосподарської техніки, аналоги якої в Україні не виробляються, продавець не міг її поставити в майбутньому, оскільки кредитні кошти ще до закінчення терміну поставки повернуті СТОВ АПК Злагода в якості передоплати за мак олійний, який також не поставлявся, тобто вони свідомо уклали нікчемні угоди купівлі-продажу, які не відповідали дійсному волевиявленню учасників правочину, суперечили моральним засадам суспільства та були направлені на неправомірне одержання кредитних коштів та використання їх не за призначенням, що завдало матеріальної шкоди банку у вигляді неповернення суми кредиту.

ОСОБА_4, як головний бухгалтер СТОВ АПК Злагода , була обізнана про вказані нікчемні угоди та сприяла в їх укладенні шляхом підготовки відповідних бухгалтерських та інших документів. Крім того, про одержання компенсаційних виплат ОСОБА_4 розмовляла з ОСОБА_5 , про що є роздруківки телефонних розмов, одержаних під час негласних слідчих дій, мова велася про оформлення видаткової та податкової накладної на поставку техніки.

З урахуванням викладеного ПАТ АКБ Київ просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суму матеріальних збитків у розмірі 24 854 678 грн 19 коп., які були завдані банку у результаті злочинних дій відповідачів.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 січня 2018 року позов ПАТ АКБ Київ задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ АКБ Київ 24 854 678 грн 19 коп. збитків. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у дохід держави по 124 273 грн 39 коп. судового збору з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії відповідачів, які у встановленому законом порядку визначені злочинними, були об'єднані спільним єдиним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода позивачу стала наслідком таких дій. Особи, які спільно заподіяли неподільну шкоду є взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру , несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Докази на підтвердження виконання судових рішень про стягнення кредитної заборгованості, можливості позивача погасити заборгованість за рахунок їх виконання, у справі відсутні. Оскільки СТОВ АПК Злагода , яке є стороною кредитного договору від 29 липня 2008 року № 52/08, відповідає за шкоду, заподіяну з вини свого працівника, має право зворотної вимоги (регресу) до нього, то пред'явлення потерпілим вимог про відшкодування шкоди безпосередньо до винної особи не суперечить вимогам чинного законодавства. При цьому це товариство у встановленому порядку припинене, тобто вимога позивача до відповідачів є правомірною.

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 7 червня 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволені частково, рішення суду першої інстанції змінено у частині визначеного судом розміру судового збору, зменшено його розмір з 124 273 грн 39 коп. до 3 441 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що сума кредиту, отримана від банку відповідачами у результаті їх злочинних дій, що встановлено преюдиціним судовим рішенням (вироком суду), позивачу не повернута, а тому у силу положень статті 1166 ЦК Українита враховуючи специфічність кримінально-правового делікту, наявні підстави для стягнення з відповідачів, збитків заподіяних злочином.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ АКБ Київ відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що спірні грошові кошти отримані як кредит від банку СТОВ АПК Злагода та не були повернуті саме цим товариством унаслідок шахрайства з фінансовими ресурсами, проте ОСОБА_5 у трудових відносинах з зазначеним товариством не перебував і від нього не могло залежати повернення кредиту, наміру отримати кредит у нього не було, тому відсутній причинно-наслідковий зв'язок між його діями та завданням майнової шкоди банку. Крім того, на користь ПАТ АКБ Київ втретє стягується одна й та сама заборгованості, оскільки рішеннями господарського суду на користь банку, у тому числі з СТОВ АПК Злагода , вже стягувалася ця кредитна заборгованість. Крім того, зазначений кредит було застраховано, тобто це давало банку можливість уникнути негативних наслідків у вигляді неповернення кредитних коштів.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_6 -просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ АКБ Київ відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_3, ОСОБА_4 та завданням майнової шкоди банку і інші обов'язкові складові для цивільно-правової відповідальності відсутні, такі обставини не могли бути встановлені лише на підставі вироку суду. На користь ПАТ АКБ Київ втретє стягується одна й та сама заборгованість, оскільки рішеннями господарського суду на користь банку, у тому числі з СТОВ АПК Злагода , вже стягувалася ця кредитна заборгованість. Крім того, зазначений кредит було застраховано і забезпечено іпотекою, тобто це давало банку можливість уникнути негативних наслідків у вигляді неповернення кредитних коштів. Єдність дій у всіх відповідачів не було.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 7 Перехідних положень ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об'єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Судом установлено, що вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за частиною другою статті 222, частиною другою статті 364-1 КК України, ОСОБА_5визнано винним та засуджено за частиною другою статті 222, частиною другою статті 364-1 КК України, ОСОБА_4визнано винною та засуджено за частиною другою статті 222, частиною другою статті 364-1 КК України; цивільний позов ПАТ АКБ Київ задоволено, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь банку 24 854 678 грн 19 коп. матеріальних збитків.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 02 березня 2016 року вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 грудня 2015 року змінено у частині призначення покарання, ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за частиною другою статті 364-1 КК України, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за частиною другою статті 364-1 КК України, ОСОБА_4визнано винною та засуджено за частиною другою статті 364-1 КК України; вирок суду у частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ПАТ АКБ Київ збитків скасовано, повернуто справу у цій частині для розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вказаними судовими рішеннями у кримінальному провадженні встановлено вину ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у шахрайстві з фінансовими ресурсами, що завдало матеріальної шкоди банку та зловживання повноваженнями службовими особами юридичних осіб приватного права, що спричинило тяжкі наслідки. Так, на підставі кредитного договору № 52/08 від 29 липня 2008 року та додаткових угод до нього банк надав кредит СТОВ АПК Злагода , керівником якого був ОСОБА_3, у розмірі 24 854 678 грн на строк до 28 липня 2011 року на придбання сільськогосподарської техніки, зі сплатою за користування кредитом 17 % річних. Підставою для видачі банком кредиту був договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №21/07-08 від 21 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5, як керівником ТОВ Інвестиційна компанія Юніт , що зобов'язалося здійснити СТОВ АПК Злагода поставку сільськогосподарської техніки.

Проте ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були обізнані про відсутність у продавця сільськогосподарської техніки, аналоги якої в Україні не виробляються, продавець не міг її поставити в майбутньому, оскільки кредитні кошти ще до закінчення терміну поставки повернуті СТОВ АПК Злагода в якості передоплати за мак олійний, який також не поставлявся, тобто вони свідомо уклали нікчемні угоди купівлі-продажу, які не відповідали дійсному волевиявленню учасників правочину, суперечили моральним засадам суспільства та були направлені на неправомірне одержання кредитних коштів та використання їх не за призначенням, що завдало матеріальної шкоди банку у вигляді неповернення суми кредиту.

ОСОБА_4, як головний бухгалтер СТОВ АПК Злагода була обізнана про вказані нікчемні угоди та сприяла в їх укладенні шляхом підготовки відповідних бухгалтерських та інших документів. Крім того, про одержання компенсаційних виплат ОСОБА_4 розмовляла з ОСОБА_5 , про що є роздруківки телефонних розмов, одержаних під час негласних слідчих дій, мова велася про оформлення видаткової та податкової накладної на поставку техніки.

Ухвалюючи рішення у справі, яка переглядається, суди виходили з того, що у результаті злочинних дій відповідачів, що встановлено вироком суду, їхніми спільними діями банку було заподіяно збитків, тому вони мають відшкодувати їх солідарно (стаття 1190 ЦК України).

Разом з тим у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року № 6-168 цс 13 зазначено, що для настання солідарної відповідальності при заподіянні шкоди злочином, вчиненим двома або кількома особами, обов'язковим є те, щоб діяння заподіювачів шкоди були об'єднані спільним злочинним наміром , заподіяна ними шкода стала наслідком їхніх спільних дій, завдано неподільної шкоди взаємопов'язаними сукупними діями, або діями з єдністю наміру (стаття 1190 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Проте колегія суддів вважає, що є підстави для відступлення від такого висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Так, якщо шкода завдана злочинними діями кількох осіб, то вона має відшкодовуватися ними солідарно. Визначальним, на думку колегії суддів, є те, що шкода завдана спільними діями кількох осіб, кожний із яких виконував свою частину неправомірних дій для досягнення мети, унаслідок чого була завдана шкода потерпілому.

У справі яка переглядається, установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідно керівник там головний бухгалтер СТОВ АПК Злагода ) своїми злочинними діями сприяли отриманню кредиту саме цьому товариству. Тоді як ОСОБА_5 не був працівником СТОВ АПК Злагода , кредит не отримував, а від імені ТОВ Інвестиційна компанія Юніт укладав фіктивні договори з керівником СТОВ АПК Злагода - ОСОБА_3

Тобто за правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у наведеній вище постанові, у ОСОБА_5 не було єдності наміру з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на отримання кредиту.

Судами було встановлено, що банк відповідно до кредитного договору № 52/08 від 29 липня 2008 року та додаткових угод до нього надав кредит СТОВ АПК Злагода , керівником якого був ОСОБА_3

Підставою для видачі банком вищевказаного кредиту був договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 21/07-08 від 21 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , як керівником ТОВ Інвестиційна компанія Юніт , що зобов'язалося здійснити СТОВ АПК Злагода поставку сільськогосподарської техніки.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були обізнані про відсутність у продавця сільськогосподарської техніки, а кредитні кошти ще до закінчення терміну поставки повернуті СТОВ АПК Злагода в якості передоплати за мак олійний, який також не поставлявся.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 свідомо уклали нікчемні угоди купівлі-продажу.

ОСОБА_4, як головний бухгалтер СТОВ АПК Злагода була обізнана про вказані нікчемні угоди та сприяла в їх укладенні шляхом підготовки відповідних бухгалтерських та інших документів. ОСОБА_4 розмовляла з ОСОБА_5 про одержання компенсаційних виплат, мова велася про оформлення видаткової та податкової накладної на поставку техніки.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне передати справу на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду для розгляду справи та відступлення від правової позиції Верховного Суду України.

З урахуванням наведеного та положень статей 402, 404, пункту 7 Перехідних положень ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 740/967/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Київ до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, за касаційними скаргам ОСОБА_5 та представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Чернігівської області від 07 червня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б.І. Гулько

Є.В. Синельников

С.Ф. Хопта