Рішення

від 24.11.2009 по справі 2-2552/08

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 2-2552/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    24.11.2009 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді                                                    І.В.Склярської,

при секретарі                                                                 Л.О.Лазаренко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Херсонрибгосп” до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача – Державна податкова інспекція в м. Херсоні про визнання недійсним договору підряду, застосування реституційних наслідків недійсності правочину, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Херсонрибгосп” про визнання правочину дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом предмет, якого змінив після апеляційного оскарження та просить визнати недійсним з моменту вчинення договір підряду на виконання ремонтних робіт промислового бота ЯХР 7495, укладений 03.12.2004року між ВАТ „Херсонрибгосп” та ОСОБА_1, застосувати реституційні наслідки недійсності правочину, посилаючись на невідповідність укладеного договору нормам матеріального права.

В судовому засіданні представники позивача просили позов задовольнити за підставами, вказаними в позові.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просив в задоволенні позову відмовити.

Із зустрічним позовом звернувся ОСОБА_2 до ВАТ „Херсонрибгосп”, в якому просить визнати договір підряду дійсним, посилаючись на те що між сторонами виконані всі умови спірного договору.

В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом просив позов задовольнити за підставами вказаними в позові.

Представник відповідача за зустрічним позовом позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх безпідставність.

Представник третьої особи – Державної податкової інспекції у м. Херсоні  - суду пояснила, що вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки бот знаходиться в податковій заставі та не може  відчуджуватися.

Третя особа    ОСОБА_3 на якого згідно даних зареєстрований бот, в судове засідання не з”явився, за данними довідкого адресного бюро  на території  Херсонській області не зареєстрований, місце його знаходження  не надалося можливим встановити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і відповідні їм правовідносини, дійшов до наступного.

Як вбачається з витягу Державного реєстру застав  рухомого майна станом  на 20.04.2004року у податковій заставі знаходилися всі  активи  ВАТ „Херсонрибгосп” (а.с.45)

В передбаченому  законом порядку питання про виключення спірного майна із реєстру заборон не вирішувалось. Дія податкової застави  продовжена до 2012 року.  Відповідно до норм ч.2 ст.181 ЦК України та ч.1 ст.1 Закону України «Про іпотеку», вказаний бот має статус нерухомого майна з особливим порядком його відчуження та набуття права власності з моменту державної реєстрації таких прав уповноваженим органом згідно ст.334 ЦК України.

Стаття 837 ЦК України зазначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 856 ЦК України якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв’язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

З дослідженого в судовому засіданні оспорюваного договору вбачається, що 03.12.2004 року між ВАТ «Херсонрибгосп» та ОСОБА_1 був укладений договір підряду на виконання ремонтних робіт Промислового Бота ЯХР 74-95, згідно якого ОСОБА_1 взяв на себе зобов’язання провести капітальний ремонт зазначеного бота, а ВАТ «Херсонрибгосп» зобов’язувався здійснити розрахунок за ремонт бота протягом одного року з дня підписання акту приойму-передачі виконаних робіт, а також не вилучати бот протягом одного року до повного розрахунку з ОСОБА_1  Предметом укладеного сторонами договору підряду від 03.12.2004 року є виконання підрядником робіт по ремонту промислового боту, належного на праві власності ВАТ «Херсонрибгосп». Договором також  не заборонено  виконання підрядних робіт іншою особою, тобто субпідрядником.  Оспорюваний договір  за своєю  правовою природою містить всі ознаки договору підряду.

Сторонами по договору  відповідно до умов договору підписані наступні документи:   смєта ремонтних робіт (а.с.122), акт приймання –передачі  бота від 02.12.2004 року  (а.с.122) який містить в собі опис  стану  бота, та акт  прийомки  виконаних  ремонтних робіт  промислового боту ЯХР 74-95 від 29.12.2004 року, які надані суду представником відповідача за  первісним позовом.

Позивач за первісним позовом не  спростував  у суді  надані  представником відповідача докази, не  довів суду  проведення оплати за  виконані ремонтні роботи, також суду пояснив, що  відшкодування різниці між баланосовою вартістю боту на момент переходу  права власності та вартістю проведеного відповідно до даного договору ремонту  (ч.2. п. 4  договору) не здійснено.

Представник позивача суду пояснив, що  при укладанні оспорюваного договору мали на увазі відремонтування боту,  виконання підрядних робіт, але не ОСОБА_1, також пояснив, що  за оспорюваним договором приховувався договір купівлі-продажу  боту, а   також  фактично це є  договір посередництва на виявлення  контрагента.

Суд не погоджується з  твердженням представника позивача, що оспорюваний договір  є фактично договором посередництва з-за  укладення ОСОБА_1 та МСП „Інгул” договору від 02.12.2004року  на виконання ремонтних робіт вказаного боту , на укладання якого  в силу вимог гл. 31 ГК України  ОСОБА_1 не мав права, а також що оспорюваний договір містить ознаки  договору застави та договору оренди транспортного засобу,  оскільки  викладений аналіз оспорюваного договору та надані докази свідчать про те, що між сторонами  укладений та відбувався договір підряду.

Укладаючи договір голова товариства, який діяв від імені товариства, фактично вирішив питання про передачу у власність підряднику належного товариству майна. З інвентарної карточки  від 14.06.2002 року (а.с. 138) вбачається  первісна вартість майна – 102 690 грн., сума зносу  -  29  688 грн.40 коп.  Як пояснив представник позивача, на момент укладання договору  балансова вартість боту складала 195 392 грн., при цьому  доказів балансової вартості не надав. З урахуванням  вартості  майна, зазначеної представником позивача, умов, передбачених  Статутом щодо повноважень  голови правління , дозвілу спостережної ради  на відчудження боту  не вимагається.

Відповідно до пункту 9.6.8 Статуту ВАТ «Херсонрибгосп» до компетенції правління товариства, роботою якого керує Голова правління, входить «укладення угод від імені Товариства в межах сум, передбачених Статутом», а також «розпорядження майном Товариства, включаючи грошові кошти, прийняття рішення з погодженням та з дозволу ОСОБА_4 про відчуження (в тому числі надання у заставу) майна Товариства, якщо вартість майна перевищує 70 % Статутного фонду Товариства», при цьому  статутний фонд складає 1 509 100 грн.

Відповідно до пункту 4 розділу «Гарантії» договору підряду сторони домовилися, що в разі невиконання ВАТ «Херсонрибгосп» своїх обов’язків щодо сплати протягом одного року повної суми заборгованості за проведений ремонт право власності на бот переходить до ОСОБА_1, а останній протягом десяти днів відшкодовує замовнику різницю між балансовою вартістю майна станом на момент переходу права власності та вартості проведеного ремонту.

Разом з тим, право власності набувається на підставах визначених законом. Закон не передбачає набуття права власності на транспортний засіб на  підставі господарських договорів, яким є оспорюваний договір підряду. Також  наявність податкової застави передбачає особливий порядок відчуження  майна.

За вказаних обставин, не відповідає вимогам законодавства  п .4 Договору підряду на виконання ремонтних робіт Промислового Бота ЯХР 74-95 в редакції  „ в разі несплати протягом одного року повної суми заборгованості право власності на  промисловий бот ЯХР 74-95 переходить до Виконавця. Протягом  10 днів з моменту переходу права власності, Виконавець відшкодовує Замовнику різницю між балансовою вартістю боту на момент переходу права власності та вартістю проведеного відповідно до даного договору ремонту”

 Виходячи з викладеного, вимоги про  визнання недійсним  з моменту вчинення  договору підряду  на виконання  ремонтних робіт промислового боту ЯХР 74-95, укладеного між  ВАТ „Херсонрибгосп” та ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково -  в частині  визнання недійсним  частини договору,   а саме  п. 4 оспорюваного договору  умова  якого  в  викладеній редакції суперечить законодавсту в частині набуття права власності на транспортний засіб.

Відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За вказаних підстав, відсутні підстави застосування ст. 216 ЦК України.

Відповідно до ст. 209 ЦК України, правочин, якій вчинений  у письмовій формі, підлягає нотаріальному  посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір підряда, якій  містить  в собі умови  набуття права власності на майно, що має особливий правовий режим нотаріусом не може бути посвідчений, оскільки  зазначена умова не відповідає вимогам законодавства.

За зустрічним позовом  позивач просить  визнати дійсним укладений  03.12.2004 року між ВАТ „Херсонрибгосп” як замовником, та  ОСОБА_1, як виконавцем. „Договір підряду на виконання ремонтних робіт промислового бота ЯХР 74-95”, посилаючись на ст. 220 ЦК України та мотивуючи тим, що ОСОБА_1 виконані всі   умови договору, він наполягав на нотаріальному  посвдченні договору, але  відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення. Свідок  ОСОБА_5, суду показав, що він ОСОБА_1 як знайомому рекомендував нотаріально посвідчити договір, „особливо по великому рахунку він і не наполягав на нотаріальному оформленні”. Свідок  ОСОБА_6 суду показав, що  на час укладання договору працював директором,  розмови щодо нотаріального посвідчення договору велися,  юрист підприємства роз”яснив щодо  необов”язковості нотаріального  посвідчення договору,  ОСОБА_1 відремонтував бот,  свідок як керівник вирішив і  бот продали ОСОБА_1, оскільки  як директор мав право згідно статуту розпоряджатися   майном в межах суми 400 000 грн., свої дії вважає виконаними в межах закону.

Стаття  220 ЦК України  встановлює правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору.

Представником  позивача не заперечується, що укладався та виконувався договір підряду. Законом не передбачене нотаріальне посвідчення договору підряду.

Таким чином, в межах заявлених підстав зустрічний позов  задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 203,215,216, 220,181 334, 837,843, 854, 856 ЦК України, ст.ст. 8, 10,57-60, 209, 212-214 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

    Позов відкритого акціонерного товариства „Херсонрибгосп” до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача – Державна податкова інспекція в м. Херсоні про визнання недійсним договору підряду, застосування реституційних наслідків недійсності правочину задовольнити частково.

Визнати недійсним окрему частину  договору, а саме:  пункт 4  договору підряду від 03.12.2004 року укладеному між ВАТ «Херсонрибгосп» та ОСОБА_2 яка викладена  в редакції  „ в разі несплати протягом одного року повної суми заборгованості право власності на  промисловий бот ЯХР 74-95 переходить до Виконавця. Протягом  10 днів з моменту переходу права власності, Виконавець відшкодовує Замовнику різницю між балансовою вартістю боту на момент переходу права власності та вартістю проведеного відповідно до даного договору ремонту”.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Херсонрибгосп” про визнання правочину дійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                             І.В.Склярська