Постанова

від 25.10.2018 по справі 914/3533/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/3533/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

Міністерства аграрної політики та продовольства України - Пантелеєнка Р.М. (довіреність від 10.05.2018 № 31-4/35),

Приватного Підприємства "ПЛ" - Загоруйка А.А. (довіреність від 18.10.2018),

Прокурор - Гудименко Ю.В. (посвідчення № 049040),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018

(колегія суддів: Желік М.Б. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.)

у справі

за заявою Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс"

до Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.10.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" за заявою Приватного підприємства "Інвестиційна компанія "Сервіс", в порядку ст.ст. 9-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", залучено учасником провадження у справі орган уповноважений управляти майном боржника - Міністерство аграрної політики та продовольства України; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Зубик Юлію Зіновіївну.

2. Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.12.2014 в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство".

3. Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.03.2015 затверджено звіт розпорядника майна ДП "Львівське агроторгове підприємство" - арбітражного керуючого Зубик Ю.З. від 11.02.2015 за № 02-06/33 про оплату послуг в сумі 8501,64 грн. та відшкодування витрат в сумі 2617,37 грн.; припинено процедуру розпорядження майном ДП "Львівське агроторгове підприємство" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Зубик Ю.З.; введено процедуру санації боржника - Державного підприємства „Львівське агроторгове підприємство" строком на шість місяців; призначено керуючим санацією Державного підприємства „Львівське агроторгове підприємство" арбітражного керуючого Шимчишина Ігоря Степановича.

4. 11.05.2018 Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина Ігоря Степановича подало на адресу суду першої інстанції скаргу від 08.05.2018 на дії органу уповноваженого управляти майном боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України (учасник провадження у справі). Скарга обґрунтована тим, що керуючий санацією листом від 22.02.2018 р. №11-02 направив Міністерству аграрної політики та продовольства України для розгляду та погодження план санації ДП "Львівське агроторгове підприємство", схвалений комітетом кредиторів згідно протоколу №15 від 13.02.2018. Проте Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 26.03.2018 №37-27-15/9875 повідомило, що такий план санації не відповідає вимогам щодо розроблення плану санації відповідно до Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 №1223/5, зареєстрованого в Мінюсті від 25.06.2013 за №1064/23596, та що Мінагрополітики повернеться до розгляду питання погодження плану санації після приведення його у відповідність до чинного законодавства. Керуючий санацією вважає такі дії Мінагрополітики незаконними, при цьому зазначив, що відповідь Мінагрополітики надана з порушенням встановлених строків, а також що в листі взагалі не вказано, які саме виправлення потрібно внести в план санації.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

5. Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.05.2018 у задоволенні скарги Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина Ігоря Степановича від 08.05.2018 на дії органу уповноваженого управляти майном боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України (учасник провадження у справі)- відмовлено; закрито провадження у справі №914/3533/14 про банкрутство Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство"; припинено процедуру санації Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" та повноваження керуючого санацією у справі - арбітражного керуючого Шимчишина Ігоря Степановича.

6. Зазначена ухвала суду першої інстанції мотивована наступним:

6.1. Суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи наявний Акт приймання-передавання державного майна - цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу фірми Укрвино , за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, що повертається в державну власність при розірванні договору оренди №4 від 18.05.2000. Вказаний Акт складено 18.04.2012 та підписано між ЗАТ "Львівський виноробний завод", РВ ФДМУ по Львівській області та ДП Львівське агроторгове підприємство , про те що ЗАТ "Львівський виноробний завод" в особі ліквідатора ЗАТ "Львівський виноробний завод" передає, а Державне підприємство Львівське агроторгове підприємство приймає державне майно - цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу фірми „Укрвино", що повертається з оренди, відповідно до договору оренди № 4 від 18.05.2000 (Перелік майна додається (том-7, а/с 207-216, також том-10, а/с 60-69).

6.2. В ухвалі суду першої інстанції наведено висновок про те, що Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство", яке згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №140 від 20.03.2012 Про прийняття до сфери управління Мінагрополітики України державного майна , створене на базі майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу Укрвино , є державним підприємством за яким закріплено на праві господарського відання державне майно, а саме цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу Укрвино , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, що також випливає з Акту від 18.04.2012 приймання-передавання державного майна - цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу фірми Укрвино , за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, що повертається в державну власність при розірванні договору оренди №4 від 18.05.2000 року.

6.3. Господарський суд Львівської області встановив, що згідно Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 07.07.1999 р. №847-XIV, Львівський виноробний завод Укрвино (ЄДРПОУ 5381745, адреса: м. Львів, вул. Погулянка, 26) внесено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

6.4. Наведені обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції про те, що Львівський виноробний завод Укрвино (м. Львів, вул. Погулянка, 26) Законом України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 07.07.1999 №847-XIV внесено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" (м. Львів, вул. Погулянка, 26) створене на базі саме його майна - цілісного майнового комплексу, яке при цьому передане боржнику на праві господарського відання, тобто на матеріальних активах (основних засобах) Львівського виноробного заводу Укрвино , що є об'єктами державної власності, то за таких обставин на боржника (Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство") поширюється дія ч. 4 ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

6.5. На підставі приписів ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд першої інстанції дійшов до висновку щодо неможливості застосування до боржника у даній справі інших, окрім мирової угоди, подальших процедур банкрутства, а також те, що учасники провадження у справі мали усі необхідні умови і достатньо часу для укладення мирової угоди та її погодження у встановленому законодавством порядку, проте не надали суду станом на день розгляду справи мирової угоди, яка б підлягала затвердженню судом, чи доказів, які б підтверджували наміри укладення мирової угоди, провадження у справі слід закрити.

7. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 ухвалу господарського суду Львівської області від 22.05.2018 у справі № 914/3533/14 скасовано, справу вирішено направити до господарського суду Львівської області для подальшого розгляду на стадію санації.

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

8.1. Суд апеляційної інстанції після дослідження доказів у справі дійшов до висновку, що Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство", яке згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №140 від 20.03.2012 "Про прийняття до сфери управління Мінагрополітики України державного майна", створене на базі майна цілісного майнового комплексу Львівського державного виноробного заводу "Укрвино", є державним підприємством за яким закріплено на праві господарського відання державне майно, а саме цілісний майновий комплекс Львівського державного виноробного заводу "Укрвино", що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26.

8.2. Однак, в постанові суду апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що боржник Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" є новоствореним підприємством, та на відміну від Закритого акціонерного товариства "Львівський виноробний завод" не є правонаступником прав та обов'язків Львівського державного виноробного заводу "Укрвино", в тому числі в частині поширення на нього положень Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

8.3. Суд апеляційної інстанції з врахуванням того, що скарга Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина Ігоря Степановича від 08.05.2018 на дії органу уповноваженого управляти майном боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України не розглядалася по суті, дійшов до висновку про те, що оскаржувану ухвалу слід скасувати, а справу направити до господарського суду Львівської області для подальшого розгляду на стадію санації.

9. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано приписами ч. 4 ст.96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи яка подала касаційну скаргу

10. До Верховного Суду від Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області надійшли касаційній скарги у яких учасники справи просять суд скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 і залишити в силі ухвалу господарського суду Львівської області від 22.05.2018.

11. В обґрунтування підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції з залишенням в силі рішення суду першої інстанції в касаційних скаргах Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області наводяться наступні доводи:

11.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

11.2. Суд апеляційної інстанції в порушення ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скасував рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство.

11.3. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена іншим складом суду, ніж той який було визначено автоматизованою системою документообігу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. До Верховного Суду від ПП "Інвестиційна компанія "Сервіс" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги Мінагрополітики, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

13. Також від ПП "ПЛ" надійшов відзив у якому учасник справи просить відмовити у задоволенні касаційних скарг Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

14. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі №914/3533/14 за касаційними скаргами Міністерства аграрної політики та продовольства України і Заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у даній справі; об'єднано касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області в одне касаційне провадження; призначено до розгляду касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області у відкритому судовому засіданні на 25 жовтня 2018 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

15. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників у справі, а також дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що слід відмовити у задоволенні касаційної скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України і Заступника прокурора Львівської області, а постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін, виходячи з наступного.

16. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

17. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Щодо доводів касаційних скарг, які викладені в підпунктах 11.1., 11.2. пункту 11 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

19. Згідно положень ч. 4 ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

20. Зазначеною нормою встановлено заборону здійснення банкрутства державних підприємств, які не підлягають приватизації, шляхом введення процедури санації чи ліквідації до виключення їх у встановленому порядку із переліку підприємств, що не підлягають приватизації . Положення частини 4 статті 96 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом застосовуються виключно до підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації (аналогічний висновок про застосування ч. 4 ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений в постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 908/3667/13 ).

21. Суд апеляційної інстанції встановив, що у затвердженому переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації станом на час винесення рішення суду першої інстанції Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" (код ЄДРПОУ 38172382, адреса 79017, м.Львів, вул. Погулянка,26) не значиться.

22. За таких обставин, беручи до уваги приписи ч. 4 ст. 96 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом , а також встановлені фактичні обставини справи у сукупності з висновками про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 908/3667/13, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що закріплення майна за боржником на правах повного господарського відання в порядку вимог ч.2 ст. 74 ГК України не свідчить про внесення даного підприємства до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а тому до таких підприємств, які не включені до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, не застосовуються положення ч. 4 ст. 96 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом .

23. Наведене спростовує доводи касаційних скарг про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

24. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції в порушення ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скасував рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.

25. Згідно приписів ч. ч. 5, 6 ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:

припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;

припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

припинення або продовження процедури санації та укладення мирової угоди.

У разі виникнення обставин, що є підставою для припинення процедури санації, комітет кредиторів може прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією.

Якщо комітетом кредиторів не прийнято жодного з рішень, визначених частиною п'ятою цієї статті, або таке рішення не подано до господарського суду до закінчення строку процедури санації, визначеного в плані санації або протягом п'ятнадцяти днів з дня виникнення підстав для її дострокового припинення, господарський суд розглядає питання про закриття провадження у справі про банкрутство або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому цим Законом.

26. В ухвалі суду першої інстанції встановлено, що 13.02.2018 керуючий санацією подав на адресу суду заяву №18 від 13.02.2018 в якій зазначає, що комітетом кредиторів 13.02.2018 прийнято рішення про схвалення плану санації боржника (протокол №15 від 13.02.2018 додається), який у відповідності до ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягає погодженню органом, уповноваженим управляти державним майном, у зв'язку з чим просить відкласти розгляд справи для направлення проекту плану санації на погодження Міністерства аграрної політики і продовольства України та отримання відповіді. До клопотання додано лист Мінагрополітики від 11.08.2017 р. №37-27-15/18881, звіт арбітражного керуючого від 13.02.2018, в якому зокрема зазначено, що з останньої фінансової звітності вбачається, що з 2016 р. підприємство не отримувало доходів та не здійснювало виробничої діяльності; більшу частину 2016 і до 19.01.2017 перебувало у процедурі ліквідації; залишок грошових коштів на банківському рахунку рівний нулю; більшою частиною активів залишаються незавершені капітальні інвестиції загальною вартістю 5 985 080,10 грн., що відповідає показникам минулого року.

27. Також суд першої інстанції встановив, що у звіті арбітражного керуючого (керуючого санацією) від 03.04.2018 зазначено, що станом на 03.04.2018. відповіді від Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо погодження проекту плану санації не надійшло, та що на підприємстві продовжує спостерігатися відсутність будь-якого зростання активів боржника. До звіту додано копію листа №11-02 від 22.02.2018, яким скеровано Міністерству аграрної політики та продовольства України план санації та протокол засідання комітету кредиторів №15 від 13.02.2018, для погодження плану санації з доказами надіслання (копія опису вкладення та фіскальний чек від 23.02.2018 з поштовою відміткою).

28. 11.05.2018 Державне підприємство "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина Ігоря Степановича подало на адресу суду скаргу від 08.05.2018 на дії органу уповноваженого управляти майном боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України (учасник провадження у справі). Скарга обґрунтована тим, що керуючий санацією листом від 22.02.2018 №11-02 направив Міністерству аграрної політики та продовольства України для розгляду та погодження план санації ДП "Львівське агроторгове підприємство", схвалений комітетом кредиторів згідно протоколу №15 від 13.02.2018. Проте Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 26.03.2018 р. №37-27-15/9875 повідомило, що такий план санації не відповідає вимогам щодо розроблення плану санації відповідно до Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 19.06.2013 №1223/5, зареєстрованого в Мінюсті від 25.06.2013 за №1064/23596, та що Мінагрополітики повернеться до розгляду питання погодження плану санації після приведення його у відповідність до чинного законодавства. Керуючий санацією вважає такі дії Мінагрополітики незаконними, при цьому зазначив, що відповідь Мінагрополітики надана з порушенням встановлених строків, а також що в листі взагалі не вказано, які саме виправлення потрібно внести в план санації.

29. У зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції приписів ч. 4 ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", скарга Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина Ігоря Степановича від 08.05.2018 на дії органу уповноваженого управляти майном боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України не розглядалася по суті судом першої інстанції, а провадження у справі про банкрутство було закрито, що встановлено в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

30. Наведені фактичні обставини справи дають підстави дійти до висновку, що суд апеляційної інстанції не розглядав по суті скаргу Державного підприємства "Львівське агроторгове підприємство" в особі керуючого санацією Шимчишина Ігоря Степановича від 08.05.2018 на дії органу уповноваженого управляти майном боржника - Міністерства аграрної політики та продовольства України, а встановивши неправильне застосування господарським судом Львівської області приписів ч. 4 ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що справу № 914/3533/14 слід направити до господарського суду Львівської області для подальшого розгляду на стадію санації.

31. Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги Заступника прокурора Львівської області про те, що суд апеляційної інстанції в порушення ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скасував рішення суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство.

32. Щодо доводу касаційної скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України про те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена іншим складом суду, ніж той який було визначено автоматизованою системою документообігу, колегія суддів зазначає наступне.

33. Вказаний довід касаційної скарги мотивований тим, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було підписано суддею Львівського апеляційного господарського суду Скрипчук О.О., в той час, коли для розгляду справи № 914/3533/14 було визначено склад колегії суддів до якого входила суддя - Скрипчук Оксана Степанівна.

34. Відповідно до приписів п.2 ч. 2 ст. 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання.

35. Згідно протоколу судового засідання Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 (том 11, а.с. 127, 128), справа № 914/3533/14 була розглянута колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.

36. Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 ГПК України, учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання.

37. Зауваження на протокол судового засідання Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 (том 11, а.с. 127, 128) у справі № 914/3533/14, відсутні і в касаційній скарзі Міністерства аграрної політики та продовольства України не наводяться.

38. Приписами ч. 2 ст. 309 ГПК України, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

39. При наявності обставин, зазначених в пунктах 35, 37 даної постанови, колегія суддів суд касаційної інстанції визнає довід касаційної скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України, що викладений в підпункті 11.3. пункту 11 даної постанови таким, що спрямований на скасування постанови суду апеляційної інстанції з формальних міркувань, що є свідченням необґрунтованості вказаного доводу у відповідності до приписів ч. 2 ст. 309 ГПК України.

40. Відповідно до положень ч. 1 ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

41. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційних скарг Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області дійшла до висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. За таких обставин, касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області підлягають залишенню без задоволення, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 914/3533/14 залишенню без змін.

43. Враховуючи викладене, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційних скарг покладаються на Міністерство аграрної політики та продовольства України і Заступника прокурора Львівської області.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України та Заступника прокурора Львівської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 914/3533/14 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 914/3533/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк