Рішення

від 24.12.2009 по справі 2-1713/09

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа№2-1713/09

РІШЕННЯ

іменем України

(вступна та резолютивна частина)

24 грудня 2009 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю сторін,

представника позивача-адвоката ОСОБА_1,

представника третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог-відділу опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради-Рацин Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відібрання малолітньої дитини,

встановив:

Відповідно до правил ст.ст. 209, 218 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення відкладається до 29 грудня 2009 року.

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 7, 163 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відібрання малолітньої дитини ,- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку згідно ст.295 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Олійник В.П. .

справа№2-1713/09

РІШЕННЯ

іменем України

24 грудня 2009 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю сторін,

представника позивача-адвоката ОСОБА_1,

представника третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог-відділу опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради-Рацин Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відібрання малолітньої дитини,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_3 про відібрання свого малолітнього сина – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-дитини), посилаючись на те, що батьком дитини являється ОСОБА_5, при цьому в свідоцтві про народження батьком дитини зазначений ОСОБА_7; позивач проживала із ОСОБА_5 однією сім"єю з 2003 року по 2007 рік; батьківство дитини не оспорено; у зв"язку з погіршенням стосунків у 2007 році ОСОБА_5 пішов жити до своїх батьків ОСОБА_3, ОСОБА_3; у зв"язку з необхідністю пошуку роботи на пропозицію ОСОБА_3 остання допомогала у вихованні дитини; у червні 2009 року ОСОБА_5 забрав дитину до своїх батьків, які протиправно утримують його і не дають змоги у спілкуванні.

Ухвалою суду від 24 грудня 2009 року до участі у справі в якості співвідповідача залучений ОСОБА_5. Клопотання про розгляд справи спочатку відсутні.

В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі ордеру, підтримав позов за вищевикладених обставин, пояснивши, що дитина залишена у відповідачів на пропозицію відповідача ОСОБА_3 у зв"язку з роботою позивача в м.Києві; конфлікт між сторонами виник у червні 2009 року.

Позивач в судовому засіданні від позову не відмовилась, пояснивши, що батьком дитини є ОСОБА_5, в свідоцтві про народження дитини батьком зазначений ОСОБА_7, з яким перебувала у шлюбі; відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_3 являються біологічними дідом та бабою дитини; у зв"язку з роботою в м.Києві дитина за її згодою на пропозицію відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_3 проживає у них з 2007 року, іноді забирала дитину до свого місця проживання, спілкувалась із дитиною, допомогала речами; із травня 2009 року відповідачі не повертають дитину; дитина має захворювання зору; в дитячому садку та в медичній картці дитина має прізвище "Бугрим".

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, що дитина, перебуває на їхньому утриманні з 2003 року за місцем її проживання; до 2007 року позивач відвідувала дитину, з 2007 року взагалі покинула дитину, не надавала матеріальної допомоги на її утримання, допомагала дещо речами; позивач відвідувала дитину у червні 2009 року, брала два рази, потім повернула назад; перешкоди у спілкуванні позивачу з дитиною не чиняться; дитина має захворювання зору; дитині створені належні умови для її проживання.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що батьком дитини є ОСОБА_5; дитина перебуває на їхньому утриманні з 2003 року, при цьому дитина добровільно залишена позивачем; перешкоди у спілкуванні дитини з позивачем не чиняться; позивач з 2003 року не виконувала обов"язку по вихованню та утриманню дитини; дитина має захворювання зору і потребує операції.

Співвідповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що дитина являється його сином; дитина з 2004 року проживає у відповідачів, при цьому він та позивач проживали поряд за іншою адресою; перешкоди у спілкуванні позивачу з дитиною не чиняться; позивач не виконує обов"язків по вихованню і утриманню дитини.

Представник третьої особи-відділу опіки та піклування виконавчого комітету Ніжинської міської ради-Рацин Н.Б., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні вважала за необхідне позов задовольнити, пояснивши, що відділом опіки проведено обстеження матеріально-побутових умов сторін по справі; при вирішенні спору необхідно врахувати інтереси дитини, яка має захворювання і потребує лікування.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що батьком дитини являється ОСОБА_5; дитина весь час проживала разом із позивачем і була на її утриманні, при цьому відповідачі, які забрали дитини, чинять перешкоди позивачу у спілкуванні з нею.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що дитина з самого народження проживала у відповідачів, була і є на їх утриманні, позивач не виконувала обов"язків по вихованню та утриманню дитини, відповідачі створили належні умови для дитини.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що дитина тривалий час проживає у відповідачів і знаходиться на їх утриманні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, показання свідків, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому ст. 27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі, та зобов"язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, а суд має сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав та всебічному і повному з"ясуванню обставин справи.

Відповідно до копії повторного свідоцтва про народження батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений ОСОБА_7, який перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачем до 17 лютого 2005 року, матір"ю -ОСОБА_7 (після розлучення-Терещенко) С.В., при цьому батьком дитини являється ОСОБА_5, що не заперечується сторонами в судовому засіданні, тобто обставини про ОСОБА_5, як батька дитини, визнані сторонами в судовому засіданні, тобто позивач та співвідповідач являються батьками дитини.

Положеннями ст. 163 Сімейного кодексу України (далі-СК) встановлено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними; батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду; суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

Згідно ст. 3 ч.1 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (набула чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дане положення відображено в приписах ст. 7 ч.7, ч.8 СК, тобто суд при вирішення будь-яких питань щодо дітей повинен керуватися максимальним забезпеченням їх інтересів.

На день ухвалення рішення дитині виповнилося 06 років 03 місяці.

В судовому засіданні встановлено, що дитина тривалий час проживає у відповідачів і перебуває на їх утриманні, заперечення з даного приводу у позивача та співвідповідача відсутні, що підтверджується матеріалами справи, показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, і не заперечується сторонами в судовому засіданні.

Відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов від 12 листопада 2009 року, від 16 листопада 2009 року дитина проживає в сім"ї відповідачів, які створили сприятливі умови для фізичного та духовного розвитку дитини; взаємовідносини родини позивача напружені, умови, створені позивачем, дозволяють дитині проживати тимчасово. Дані висновки підтриманні представником третьої особи в судовому засіданні.

За таких обставин, враховуючи малолітній вік дитини, враховуючи, що при колізії інтересів дитини і батьків перевага однозначно надається інтересам дитини, враховуючи, що зміна звичних для неї умов життя та кола оточуючих близьких людей може стати психотравмуючим фактором та серйозною душевною травмою, що призведе до погіршення стану здоров'я, а також викликати загострення наявних у неї захворювань, суд приходить до висновку, що відібрання дитини у відповідачів не буде сприяти її повноцінному та гармонійному розвитку і буде суперечити її інтересам.

Докази щодо наявності у позивача належного контакту з дитиною, прихильності до нього, характеру стосунків, докази стосовно надання матеріальної допомоги відповідачам у зв”язку із утриманням ними дитини,- відсутні.

Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.ст. 7, 163 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відібрання малолітньої дитини ,- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку згідно ст.295 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Олійник В.П. .