Рішення

від 20.06.2007 по справі 30/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 

30/226

20.06.07

За позовом  

Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна житло-сервіс»»

До                  Приватного підприємства «ТД

Столиця»

Про                стягнення 7 231,71 грн.

Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                          

Представники сторін:

Від

позивача          Кузьмінський В.А. -

представник за довіреністю № 6/4 від 17.04.07.

Від

відповідача      не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду

міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю

«Україна Житло-сервіс»до Приватного підприємства «ТД Столиця»про стягнення з

відповідача 7 231,71 грн. (5 601,60 грн. -основного боргу, 1 138,05 грн. -пені,

492,06 грн. -3 % річних) заборгованості за Договором  від 01.07.04.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач в порушення умов Договору оренди № 159 від 28.04.05. не виконав свої

зобов'язання перед позивачем по сплаті орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 25.05.07. порушено провадження у справі № 30/226, розгляд справи було

призначено на 13.06.07. о 15-30.

Представник відповідача в судове

засідання 13.06.07. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва

про порушення провадження у справі № 30/226 від 25.05.07. не виконав, про  час і місце проведення судового засідання був

повідомлений належним чином, про поважні причин неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста

Києва від 13.06.07. розгляд справи   №

30/226 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було

відкладено на 20.06.07. о 15-30.

В судовому засіданні 20.06.07.

представником позивача було подано суду заяву про стягнення з відповідача 17,00

грн. -витрат, пов'язаних з отриманням довідки з ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 20.06.07.

представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов

задовольнити.

Представник відповідача в судове

засідання 20.06.07. повторно не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду

міста Києва від 25.05.07. про порушення провадження у справі № 30/226 не

виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд

не повідомив, про час і місце проведення судового зсідання був повідомлений

належним чином.

Особи, які беруть участь у справі,

вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про

порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в

позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від

18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування

Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження

відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем,

про включення Приватного підприємства «ТД Столиця»до Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України.

         Відповідно до ст. 75 Господарського

процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній

матеріалами.

Розглянувши подані матеріали

справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста

Києва, - 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровської районної у м.

Києві ради № 157 від 03.06.04. «Про передачу в оперативне управління ТОВ

«Україна Житло-Сервіс»на утримання  та

експлуатаційне обслуговування частини житлового фонду комунальної власності

територіальної громади Дніпровського району м. Києва»позивачу було передано в

оперативне управління без права зміни власника на утримання та експлуатаційне

обслуговування частину житлового фонду, до якого належить будинок  за адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6.

01.07.04. між Дніпровською районною

у м. Києві радою та позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю

«Україна Житло-сервіс»було укладено договір 

на утримання та експлуатаційне обслуговування житлового та нежитлового

фонду при будинкових територій Дніпровського району, у відповідності до якого

позивачу було надано право заключати договори з орендарями і представляти

інтереси Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в державних,

громадських, кооперативних підприємствах, установах та організаціях з предмету

питань цього договору.

У відповідності до матеріалів

справи, 28.04.05. між Товариством з з обмеженою відповідальністю «Україна

Житло-сервіс»(Орендодавець) та Приватним підприємством «ТД Столиця»(Орендар)

було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 159 (надалі - Договір), у

відповідності до умов якого (п. 1.1) Орендодавець надав Орендарю в строкове

платне володіння та користування нежиле підвальне приміщення за адресою: м.

Київ, вул. Краківська, 6, загальною площею 194,5 кв. м для розміщення офісу.

Відповідно до п. 3.1 Договору,

орендна плата сплачується згідно розрахунку і перераховується  Орендарем на розрахунковий рахунок

Орендодавця з урахуванням індексу інфляції та ПДВ.

Згідно п. 3.3 Договору, орендна

плата з урахування індексу інфляції та ПДВ сплачується щомісячно Орендарем,

незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 20-го числа

поточного місяця на розрахунковий рахунок Орендодавця.

У відповідності до п. 3.6 Договору,

Орендар зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Позивач зазначає, що ним умови

Договору були виконані в повному обсязі, що підтверджується актом

прийняття-передачі нежилого приміщення від 01.12.04, у відповідності до якого

позивачем було передано відповідачу нежитлове приміщення, яке розташоване за

адресою: м. Київ, вул. Краківська, 6, загальною площею 194,5 кв. м. Зазначений

акт від 01.12.04. було підписано представниками сторін та скріплено печатками

підприємств.

Але, як зазначає позивач,

відповідачем в порушення умов Договору та чинного законодавства України не

сплачувалось орендної плати вчасно та в повному обсязі, внаслідок чого, у

Приватного підприємства «ТД Столиця»виникла перед Товариством з обмеженою

відповідальністю «Україна Житло-сервіс»заборгованість в розмірі 5 601,60 грн.

У відповідності до матеріалів

справи, відповідачем -Приватним підприємством «ТД Столиця»на адресу позивача -

Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс»було надіслано

гарантійний лист  від 07.06.06., у

відповідності до якого відповідач гарантував погасити заборгованість позивачу

за орендну плату в сумі 19 007,53 грн.

Але, як зазначає Товариство з

обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс» станом з 01.12.04. по

18.05.07. заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 601,60 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх

сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського

процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на

підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює

наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення

сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести 

ті  обставини,  на 

які  вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193

Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники

господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних

умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193

Господарського кодексу України до виконання господарських договорів

застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням

особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського

кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для

належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою

для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими

законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу

України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного

кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна

його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу

України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно

до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано жодних

заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Товариством з

обмеженою відповідальністю «Україна Житло-сервіс» у позовній заяві.

Відповідач в порушення покладеного

на нього законом та Договором обов'язку зобов'язання по сплаті орендної плати

за користування орендованим нежилим приміщенням в сумі 5 601,60 грн. не

виконав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5

601,60 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач

припустився прострочення платежу, позивач на підставі вимог п. 3.6. Договору

просить суд стягнути з відповідача  пеню

в розмірі  1 138,05 грн.

Відповідно до п. 3.6. Договору, в

разі порушення Орендарем терміну внесення орендної плати, він сплачує пеню в

розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної

облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного

кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які

боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного

грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного

кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір

встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи

вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі

-1 138,05 грн. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд на

підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою

користь 3 % річних в сумі 492,06 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного

кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до

висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 492,06

грн. -3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Крім того, позивач просить суд

стягнути з відповідача на свою користь 17,00 грн. за отримання довідки з

Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України стосовно

місцезнаходження відповідача.

У відповідності до ст. 44

Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з

державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи,

призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням

речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат,

пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, витрати пов'язані з

отриманням відомостей щодо встановлення місцезнаходження відповідача у розмірі

17,00 грн.  відносяться до судових витрат

та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського

процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на

відповідача.

Враховуючи вищевикладене та

керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 551, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193

Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

                                В

И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити

повністю.

2. Стягнути з Приватного

підприємства «ТД «Столиця»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 25-А,

код ЄДРПОУ 25594348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна

Житло-сервіс»(02100, м. Київ, вул. Краківська, 3, код ЄДРПОУ 32772152) 5 601

грн. 60 коп.-основного боргу, 1 138 грн. 05 коп.  - пені, 492 грн. 06 коп. -3 % річних, 17 грн.

00 коп. -витрат по сплаті довідки з ЄДРПОУ, 102,00 грн. -державного мита та 118,

00 грн.  -витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну

силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу

після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності

до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                

Т.М. Ващенко

Дата

підписання

рішення

21.06.2007.