Рішення

від 16.11.2018 по справі 904/3087/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3087/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Сироти М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс "САМАРА", с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання договору укладеним

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7/10-2971 від 02.10.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 22.01.2018;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий Комплекс "САМАРА" (далі - відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (далі - третя особа) про визнання договору укладеним.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.07.2018.

23.07.2018 від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні в Апеляційному суді Дніпропетровської області.

Відповідач та третя особа явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи судом повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, жодного клопотання до суду не надали.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2018 відкладено підготовче судове засідання на 21.08.2018.

21.08.2018 від третьої особи надійшли письмові пояснення на позов.

У підготовчому засіданні 21.08.2018 відповідачем надано до суду відзив на позов з порушенням строку, встановленого ухвалою суду від 23.07.2018. Про поважність причини пропуску строку для надання відзиву представник відповідача не вказав та жодних доказів суду не надав.

В підготовчому судовому засіданні 21.08.2018 оголошено перерву до 30.08.2018.

30.08.2018 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів, а саме:

- копії свідоцтва відповідача № 793389 ;

- копії протоколу № 2/2016 від 16.09.2016;

- копії наказу №7 від 19.09.2016;

- виписки з ЄДР від 23.09.2016 на відповідача.

30.08.2018 від позивача надійшло клопотання про витребування із Бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області інвентаризаційної справи на об'єкт по вул. Автопаркова, 4.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2018 задоволено клопотання позивача від 30.08.2018 про витребування у Бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області інвентарної справи на об'єкт по вул. Автопаркова, 4, м. Дніпро. Витребувано у Бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області інвентарну справу на об'єкт по вул. Автопаркова, 4, м. Дніпро. Уповноважено Дніпровську міську раду на одержання інвентаризаційної справи на об'єкт по вул. Автопаркова, 4, м. Дніпро. Відкладено підготовче судове засідання на 10.09.2018.

В підготовче судове засідання 10.09.2018 з'явився представник третьої особи, який надав заперечення на відзив та на пояснення. А також, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим що інвентаризаційна справа на об'єкт по вул. Автопаркова, 4 із Бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області не витребувана. Представники позивача та відповідача у підготовче судове засідання не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче судове засідання на 03.10.2018.

В підготовчому засіданні 03.10.2018 оголошено перерву до 03.10.2018 на 14:00.

Після перерви в підготовчому судовому засіданні 03.10.2018 оголошено перерву до 09.10.2018.

09.10.2018 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника відповідача.

В підготовчому засіданні 09.10.2018 оголошено перерву до 10.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судове засідання на 06.11.2018.

В судовому засіданні 06.11.2018 оголошено перерву до 15.11.2018.

15.11.2018 представником позивача подано до суду заяву про часткову відмову від позову.

В судовому засіданні 15.11.2018 оголошено перерву до 16.11.2018.

16.11.2018 в судове засідання з'явилися представники позивача і відповідача.

Повноважний представник позивача просив суд задовольнити заяву про часткову відмову від позову, а іншу частину позовних вимог задовольнити.

Повноважний представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, жодного клопотання не надала.

На підставі ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності повноважного представника третьої особи.

У судовому засіданні 16.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який відповідно до ст. 1, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування, згідно зі ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

До відання виконавчих органів міських рад, відповідно до ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні належить залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Права місцевого самоврядування захищаються у суді, зокрема орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 4,18 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VІ встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності та покликаний забезпечити сталий розвиток територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Зазначений закон набрав чинності з моменту опублікування 12.03.2011.

До набрання чинності Законом України № 3038-VI правовідносини пайової участі забудовників були врегульовані Законом України Про планування та забудову території від 20.04.2000 № 1699-ІІІ , згідно зі ст. 27 1 якогозамовник, що має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності так само, як і ст. 27 1 Закону № 1699-ІІІ, органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

На виконання цих вимог рішенням Дніпровської міської ради від 21.03.2007 №6/11 затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська. Рішенням Дніпровської міської ради від 21.07.2011 № 5/14 Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська викладений в новій редакції та має назву: Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (далі - Порядок № 5/14).

Вказаний Порядок містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Даний Порядок був прийнятий та оприлюднений Дніпровською міською радою на виконання вимог ст. 22 Закону України Про інформацію у встановленому порядку, а саме на офіційному веб-сайті Дніпровської міської ради та у газеті Наше місто , тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання на території м. Дніпро.

Порядок № 5/14 від 29.07.2011 є регуляторним актом.

Положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у розумінні приписів статті 4 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок певного кола суб'єктів - замовників будівництва - звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

За приписами ст. 641 Цивільного кодексу України пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ). При цьому, дотримання п'ятнадцятиденного терміну є визначальним лише у правовідносинах, які виникають у зв'язку із добровільним зверненням замовника будівництва до органу місцевого самоврядування за укладенням договору пайової участі.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Істотними умовами договору пайової участі, згідно з ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи із розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо об'єктів (розділ 2 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, який є додатком до рішення міської ради від 29.07.2011 року № 5/14).

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначений у ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та додатку № 3 до Порядку № 5/14.

Перелік замовників об'єктів будівництва, які згідно із законом не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначений ч. 4 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 04.06.2018 № 10/13-321 повідомив Дніпровську міську раду, що до них надійшов на візування проект рішення міської ради Про надання ТОВ ДНІПРОАГРОПРОДУКТ , код ЄДРПОУ 39942238, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення проекту земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд по вул. Автопарковій, 4 (Самарський район) .

З доданих до зазначеного проекту рішення документів вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2015, продавець - ТОВ АК САМАРА передав у власність покупця - ТОВ ДНІПРОАГРОПРОДУКТ нерухоме майно, а саме: Будівля літ. А-1, прибудови літ. АІ -2, АІІ -2, а-1 на 1-му поверсі поз. 6, 6а, 7, 10-18, 23, 28, в літ. АІІ II поверх, поз. 31-36, 43-50, загальною площею 293,7 кв. м., ґанок літ. а, вісова під навісом літ. а 111 , проїзд під навісом літ. а 4 ; Будівля холодильника літ. Б-1, прибудова літ. БІ -1, БІІ -1, БІІІ -1, Б 4 -1, Б 5 -2, б-1, рампа під навісом літ. б, б 1 , загальною площею 3 609,0 кв.м., в'їзд на рампу літ. бІІІ ; підсобна будівля літ. Г, навіси літ. У, З, будівля КТП-630, літ. М, будівля КНС літ. Н, споруди № 2, 4-6, 9, 10, 14-17, мостіння І, II, III, літ. Щ вагончик (тимчас). по вул. Автопарковій, 4.

ТОВ АК САМАРА зазначений об'єкт належав на підставі Рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації Левлекс від 03.04.2007.

ТОВ АК САМАРА з питання укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра по зазначеному об'єкту до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету не зверталося.

Зазначений об'єкт експлуатується без укладеного договору пайової участі, що призвело до неотримання міським бюджетом коштів.

Згідно з п. 2.6 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська та Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту від імені міської ради укладає департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в особі його керівника.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради листом від 06.04.2018 вих. № 10/15-186 повідомив відповідача про необхідність виконання вимог закону та направив на підписання проект договору пайової участі. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначений лист ТОВ АК САМАРА отримало 12.04.2018. Відповіді на зазначений лист не отримано, лист відповідачем проігноровано, протоколу розбіжностей або укладеного договору позивачеві не направлено, що свідчить про ухилення відповідача від укладання договору та сплати обов'язкового внеску пайової участі.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем листа департаменту та позовної заяви Дніпровської міської ради, відповідач ознайомлений з необхідністю укладення договору та сплати коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра.

Позивач вважає, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

Тому такими діями (бездіяльністю) забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватися для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра.

Відповідач скористався своїм правом на судовий захист, подав суду відзив на позов , у якому просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з наступним.

Як вказав позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс Самара з 22.10.2004 було власником будівель та споруд за адресою: м. Дніпро, Автопаркова, 4, на підставі свідоцтва про право власності /САА №543606/, виданого 22.10.2004 виконавчим комітетом Дніпровської міської ради. 27.10.2004 було зареєстровано право власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова,4, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 23.02.2001 виконавчим комітетом Дніпровської міської ради.

19.06.2007 право власності на вищевказане нерухоме майно було зареєстроване за відповідачем на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Левлекс (далі - Рішення третейського суду). Вказаним Рішення третейського суду було встановлено, що раніше побудовані будівлі та споруди були переобладнані та були прибудовані прибудови до вже наявних будівель (літ. А-1), визнане право власності на них без актів вводу в експлуатацію. Також було встановлено реєстрацію в Комунальному підприємстві Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації за відповідачем по справі права власності без актів вводу в експлуатацію.

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011, на який посилається позивач, набрав чинності з моменту опублікування - 12.03.2011.

Згідно ст. 40 Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до п. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Але це положення набирає чинності з 01.01.2013.

Згідно ст. 1 Визначення термінів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

До набрання чинності цього Закону діяв Закон України Про планування та забудову території від 20.04.2000.

Згідно ст. 27-1 Закону України Про планування та забудову території створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених

частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

Таким чином, по-перше, на момент виникнення права власності у Відповідача на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 4, згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Левлекс діяв Закон України Про планування та забудову території , який в свою чергу, містив інший порядок та механізм сплати пайового внеску, а тому і укладання договору, по-друге, Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс Самара не є замовником будівництва в розумінні ні Закону України Про планування та забудову території від 20.04.2000р., ні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв'язку з тим, що Відповідач набув право власності на будівлі та споруди, місцезнаходження яких: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 4, значно раніше ніж в 2007 році, як вказує Позивач в позовній заяві.

2. Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Частиною першою статті 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін договору відповідати цьому акту.

Тому позивач на теперішній час пропонує укласти договір про пайову участь, який містить істотні умови відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який не діяв на час визнання права власності за відповідачем, а тому ці істотні умови суперечать законодавчому акту, який регулює питання укладання договору про пайову участь на момент визнання права власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 4, що суперечить ст. 648 ЦК України.

3. Позивач просить суд визнати укладеним договір між Дніпровською міською радою та ТОВ АПК Самара про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра з моменту набрання законної сили рішенням суду, тобто поточною датою. Проте відповідач зазначає, що на теперішній час він не є власником будівель та споруд за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова,4. Жодних прав на вказане нерухоме майно він не має.

На підставі всього вищевикладеного просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа надала суду заперечення на відзив та пояснення по справі, у яких вказала наступне.

Згідно ст. 27-1 Закону України Про планування та забудову територій від 20.04.2000 № 1699-ІІІ, створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій .

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 № 6/11 було затверджено Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська (далі - Положення). З прийняттям цього Положення попередні рішення міської ради щодо пайових коштів визнано такими, що втратили чинність.

У зазначеному Положенні визначено, що замовник (забудовник) - будь-яка юридична або фізична особа, що здійснює будівництво, реконструкцію, влаштування об'єктів у межах міста Дніпропетровська.

З прийняттям Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон), вищезазначений Закон України Про планування і забудову територій від 20.04.2000 № 1699-ІП втратив чинність.

Статтею 40 Закону визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності .

На виконання ст. 40 Закону, рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14 внесено зміни до рішення міської ради від 21.03.2007 № 6/11 Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровськ та затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (далі - Порядок).

Рішення є регуляторним актом.

Відповідно до вказаного Порядку, цей Порядок визначає розмір пайової участі (внеску) замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська з урахуванням соціально-економічного значення об'єктів будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо для міста.

Пайова участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (надалі - пайова участь) є внеском, який замовник (забудовник) має сплатити до бюджету м. Дніпропетровська без урахування ПДВ. Залучені кошти спрямовуються на фінансування об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Цей Порядок застосовується для визначення розмірів пайової участі замовників (забудовників), які мають намір здійснити на території міста Дніпропетровська:

- будівництво (реконструкцію) будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності;

- зміну функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення;

- зміну функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові відповідно до встановленого порядку;

- будівництво, прокладання, влаштування телекомунікаційних мереж.

Про порушення своїх прав Дніпровська міська рада дізналася на момент дії чинного Закону, під час візування наданого проекту рішення міської ради Про надання ТОВ ДНІПРОАГРОПРОДУКТ , код ЄДРПОУ 39942238, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення проекту земельної ділянки по фактичному розміщенню будівель та споруд по вул. Автопарковій, 4 (Самарський район) .

З доданих до зазначеного проекту рішення документів вбачається, що згідно договору купівлі-продажу від 21.10.2015, продавець - ТОВ АК САМАРА передав у власність покупця - ТОВ ДНІПРОАГРОПРОДУКТ нерухоме майно.

ТОВ АК САМАРА зазначений об'єкт належав на підставі Рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації Левлекс від 03.04.2007.

В рішенні Постійно діючого Третейського суду Асоціації Левлекс від 03.04.2007 зазначено, що відповідно до наданих суду доказів (накладні, рахунки та інші документи), в судовому засіданні досліджено та встановлено, що ТОВ АК Самара було побудовано прибудови, підсобну будівлю, проведено переобладнання поверхів.

З вищенаведеної інформації вбачається, що замовником (забудовником) будівництва та переобладнання будівель та споруд по вул. Автопарковій, 4, є ТОВ АК Самара .

ТОВ АК САМАРА з питання укладання договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра по зазначеному об'єкту до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету не зверталося.

Відповідно до Закону встановлено обов'язок замовника будівництва взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який (обов'язок) реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному Законом та актом органу місцевого самоврядування, зокрема, Порядком.

При цьому обов'язок щодо ініціювання укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, оскільки пов'язується з його зверненням до органу місцевого самоврядування.

Тому третя особа вважає, що невиконання такого зобов'язання свідчить про порушення замовником будівництва свого обов'язку, встановленого Законом і не звільняє останнього від укладення відповідного договору.

Закон встановлює обов'язок щодо укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту саме на замовника будівництва, а не на власника нерухомого майна.

У зв'язку з викладеним просив позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Так, згідно ст. 40 Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до п.9 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі ;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Але це положення набирає чинності з 01.01.2013.

Згідно ст. 1 Визначення термінів Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

До набрання чинності цього Закону діяв Закон України Про планування та забудову території від 20.04.2000р.

Згідно ст. 27-1 Закону України Про планування та забудову території створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених

частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

Таким чином, по-перше, на момент виникнення права власності у Відповідача на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова,4, згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Левлекс діяв Закон України Про планування та забудову території , який в свою чергу, містив інший порядок та механізм сплати пайового внеску, а тому і укладання договору, по-друге, Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромисловий комплекс Самара не є замовником будівництва в розумінні ні Закону України Про планування та забудову території від 20.04.2000р., ні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у зв'язку з тим, що Відповідач набув право власності на будівлі та споруди, місцезнаходження яких: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 4, значно раніше ніж в 2007 році, як вказує Позивач в позовній заяві.

Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Частиною першою статті 648 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін договору відповідати цьому акту.

Тому позивач на теперішній час пропонує укласти договір про пайову участь, який містить істотні умови відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який не діяв на час визнання права власності за Відповідачем, а тому ці істотні умови суперечать законодавчому акту, який регулює питання укладання договору про пайову участь на момент визнання права власності на будівлі та споруди за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 4, що суперечить ст. 648 ЦК України.

Таким чином, підстав для задоволення позову суд не вбачає, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромисловий Комплекс "САМАРА" (51040, Дніпропетровська область, Царичанський район с. Могилів, вул. Центральна, 120, код ЄДРПОУ 30950544), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 40506253) про визнання договору укладеним - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати по справі покласти на позивача - Дніпровську міську раду (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 16.11.2018.

Суддя ОСОБА_3