Ухвала

від 22.11.2018 по справі 924/632/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"22" листопада 2018 р.Справа № 924/632/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Груп-А", м. Хмельницький

про стягнення 1219716,00 грн.

Представники учасників: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 1219716,00 грн., з яких 406572,30 грн. попередньої оплати та 813144,60 грн. частина неустойки за порушення строків поставки.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.08.2018р. відкрито провадження у справі № 924/632/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.11.2018р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Груп-А", м. Хмельницький про стягнення 1219716,00 грн., з яких 406572,30 грн. попередньої оплати та 813144,60 грн. неустойки задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Груп-А", (29000, м. Хмельницький, вул.Зарічанська, буд.3/1, оф.210, код 38776200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна", (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал,72 в літері «А» , код 32531437) 406572,30 грн. (чотириста шість тисяч п'ятсот сімдесят дві гривни 30 коп.) попередньої оплати, 40657,23 грн. (сорок тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 23 коп.) неустойки та 6708,44 грн. (шість тисяч сімсот вісім гривень 44 коп.) витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Повний текст рішення виготовлено 16.11.2018р.

16.11.2018р. представником позивач подано заяву (вх.№05-22/9595/18 від 16.11.2018р.) про розподіл судових витрат через п'ять днів після ухвалення судового рішення у справі на підставі доказів щодо розміру судових витрат, понесених позивачем, які будуть надані у цей строк, оскільки відповідно до умов договору про надання правової допомоги, такі докази пов'язані з проведенням судових засідань у справі.

21.11.2018р. представник ТОВ „Нестале Україна» подав заяву (вх.№05-22/9709/18 від 21.11.2018р.) про стягнення із позивача судових витрат у сумі 118989,25 грн., з яких 18295,75 грн. судового збору та 100693,50 грн. витрат на правову (правничу) допомогу.

Розглянувши заяву відповідача від 21.11.2018р. про стягнення із позивача судових витрат у зв'язку із частковим задоволенням позову, судом враховується наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Так, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, видане 30.03.1995р.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником відповідача подано опис понесених витрат: аналіз наданих клієнтом документів щодо спірних правовідносин з ТОВ „СВ Груп-А» - 7500,00 грн., в тому числі запит, отримання, аналіз додатково наданих документів - 7500,00 грн.; аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань повернення суми попередньої оплати за договором поставки - 24000,00 грн., застосування до боржника відповідальності за неналежне виконання зобов'язання -10000,00 грн.; підготовка, оформлення та подання (направлення) позовної заяви до господарського суду Хмельницької області 21000,00 грн.; участь у судовому засіданні, що відбулось 02.10.2018р. - 10000,00 грн., витрати понесені АО „ЛНМ» у зв'язку з наданням послуг за межами м.Києва, які відповідно до п.4.6 договору про надання правової (правничої) допомоги відшкодовуються ТОВ „Нестале Україна» -693,50 грн.; участь у судовому засіданні у справі №924/632/18 у режимі відео конференції, що відбулось 22.10.2018р.- 10000,00 грн., участь у судовому засіданні у справі №924/632/18 , що відбулось 16.11.2018р. у режимі відео конференції - 10000,00 грн., а всього у загальній сумі 100693,50 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування має бути встановлено, що такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст.126 ГПК України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04, п. 269). Аналогічний висновок міститься в Постанові ВГСУ № 914/434/17 від 22.11.2017.

У матеріалах справи міститься договір №3/01 від 10.07.2018р., який укладений між ТОВ „Нестле Україна» та АО „ЛНМ» , відповідно до п.4.4 якої сторони погодили, що вартість правової (правничої) допомоги об'єднання визначається сторонами в окремому додатку до договору. Також у матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги серії КВ №704625, виданий ОСОБА_2

До заяви про стягнення із позивача витрат на правову допомогу додано акти виконаних робіт від 17.07.2018р. та від 16.11.2018 р., за яким адвокатське об'єднання та Товариство з обмеженою відповідальністю „Нестле Україна» склали акти про наступне: - здійснення аналізу документів замовника у відносинах з ТОВ „СВ-Груп-А» на предмет перспективи судового розгляду, - підготовка та подання позову про стягнення з ТОВ „СВ Груп-А» грошових коштів; - представництво інтересів ТОВ „Нестле Україна» в суді першої інстанції під час розгляду позову про стягнення коштів з ТОВ „СВ Груп-А» (справа №924/632/18).

Додано копію банківської виписки на суму 70000,00 грн., копії посадочних документів від 01.10.2018р., 02.10.2018р., квитанцію № 16679 на суму 400,00 грн.

Оцінивши заявлені до стягнення витрати, суд вважає, що позивач безпідставно просить покласти на відповідача такі витрати: - здійснення аналізу документів замовника у відносинах з ТОВ „СВ-Груп-А» на предмет перспективи судового розгляду в сумі 15000,00 грн., аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань повернення суми попередньої оплати за договором поставки - 24000,00 грн., застосування до боржника відповідальності за неналежне виконання зобов'язання -10000,00 грн., оскільки належного обґрунтування їх необхідного розміру матеріали справи не містять.

Крім того, як вбачається з актів здачі-приймання правової (правничої) допомоги від 17.07.2018р. та від 16.11.2018р. між сторонами не було погоджено виконання та компенсацію таких витрат, як аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань повернення суми попередньої оплати за договором поставки - 24000,00 грн., застосування до боржника відповідальності за неналежне виконання зобов'язання -10000,00 грн.

Судом враховується, що надання правової (правничої) допомоги у формі здійснення аналізу документів замовника у відносинах з ТОВ „СВ Груп-А» на предмет перспективи судового розгляду не визначає, в чому полягає суть умови про "перспективу» , в той час як, мета, як один з елементів поведінки та свідомої діяльності, характеризується передбаченням, уявленням наслідків діяльності, шляхів досягнення бажаних та необхідних результатів за допомогою певного переліку засобів. Натомість, зазначений пункт не визначає конкретних наслідків надання об'єднанням послуг за договором (досягнення бажаних та необхідних результатів), а фактично дещо уточнює предмет договору (надання правової (правничої) допомоги).

Дана позиція викладена в постанові ВСвід 20.03.2018р. №910/8794/16.

Щодо витрат, пов'язаних із наймом житла (400,00 грн.) судом відзначається, що представником відповідача надано квитанцію на суму 400,00 грн. При цьому, у квитанції, як розрахунковому документі, первинному документі (який містить відомості про господарську операцію) відсутнє прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 1.3. Наказу Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 19 „Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг" визначено, що готельна послуга - це дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю.

Регулювання порядку оформлення розрахункових квитанцій здійснюється Наказом міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 „Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів" , п. ІІ, IV якого визначено що розрахунковий документ - це надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Розрахункова квитанція - розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проставлення штампа при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини. Відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити: напис "РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ", серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції; найменування СГ; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери "ІД"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН"; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати податковий номер або серію та номера паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи "Назва товару (послуги)", "Вартість о. в." (вартість одиниці виміру), "ПДВ (%)", "Акцизний податок", "Вартість"; рядки для записування даних про товар (послугу) або про операцію виплати: назва товару (послуги, назва операції виплати), вартість одиниці виміру товару (суми коштів за однією операцією виплати), ставки акцизного податку, ставки ПДВ у відсотках, вартість товару (суми коштів за здійсненими операціями виплати); напис "Сума розрахунку (грн, коп.)" та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів); напис "Розрахунок провів", рядок для підпису особи, яка здійснює розрахунки; дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків. Корінець розрахункової квитанції повинен містити обов'язкові реквізити: серію та номер, які нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються із серією та номером відривної частини; напис "Сума розрахунку (грн, коп.), всього" та загальну суму отриманих за товар або послугу (виданих покупцеві) коштів; напис "у тому числі за ставками ПДВ ___ %", суму коштів, отриманих за товари чи послуги, продаж яких оподатковується ПДВ за ставкою ___ %, за ставкою акцизного податку ___, суму коштів, отриманих за товари чи послуги, продаж яких оподатковується акцизним податком за ставкою ___, або суму виданих покупцеві коштів, якщо видана сума зменшує податкові зобов'язання платника ПДВ; рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів - назву товару (з додатковим зазначенням марки для палива) та його вартість; дату (день, місяць, рік) проведення розрахунків. При виготовленні бланка розрахункової квитанції додатково до серії та номера можуть наноситися друкарським способом інші реквізити.

Регулювання порядку оформлення первинних бухгалтерських документів також здійснюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Ч. 1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"передбачає, що Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі-підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 3 , ч.ч. 1,3 ст. 8, ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлюється Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року.

Згідно з п. 1.2 Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.2 Положення встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до п. 2.1 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Відповідно до п. 2.13 Положення, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Таким чином, квитанція № 16679 на суму 400,00 грн. не відповідає вимогам, які передбачені для такого виду розрахункового документа, а тому, не може слугувати належним та допустимим доказом понесення представником відповідача витрат.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи ціну позову, часткове задоволення позову, приходить до висновку про обґрунтованість понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу в розмірі 15000,00 грн. та відповідно, необхідність покладення обов'язку по їх відшкодуванню на відповідача у зв'язку із частковим задоволенням позову.

Розподіл судових витрат по сплаті судового збору були вирішенні при ухваленні рішення 16.11.2018р.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву (вх.№05-22/9709/18 від 21.11.2018р.) представника ТОВ „Нестале Україна» ОСОБА_1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „СВ Груп-А» м.Хмельницький на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нестале Україна» м.Київ 118989,25 грн., з яких 18295,75 грн. судового збору та 100693,50 грн. витрат на правову (правничу) допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Груп-А", (29000, м. Хмельницький, вул.Зарічанська, буд.3/1, оф.210, код 38776200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нестле Україна", (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал,72 в літері А , код 32531437) 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правову (правничу) допомогу.

Видати наказ.

В решті відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (22.11.2018р.).

Відповідно до ч. 3 ст. 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя І.В. Грамчук

Віддруковно 5 примірн.: 1 - в справу, 2-3 позивачу (04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72 в літері "А") представнику позивача ОСОБА_1 - 01033, м. Київ, вул. Саксаганського,68, оф. 21; 4 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3/1, оф. 210) 5- господарському суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В) всім реком. з повідомл.