Рішення

від 23.11.2018 по справі 826/16737/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2018 року № 826/16737/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін позов Громадської організації Екопарк Осокорки до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс", про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2009 року №695/2764,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась позов Громадська організація Екопарк Осокорки (далі - позивач) до Київської міської ради (далі - відповідач) треті особи без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2009 року №695/2764 Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва .

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідно до Генерального плану міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804 територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишів є парковою зоною загального користування, отже відповідно до п. 2.3.10 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 року №11/2587 на всю територію детального плану території району Осокорки розповсюджується режим території зони охоронюваного ландшафту. Проте, всупереч наведеному, рішенням від 27.11.2009 року №695/2764 затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва, який не містить обмежень, що детальний план території району Осокорки є зоною охоронюваного ландшафту.

Крім того, позивач вказує на порушення статтей 1, 10, 12, 13, 30-2, 30-3, 30-6 Закону України Про планування і забудову територій , п. 2.3.10, 2.3.15 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.2005 року №112587, п. 4 рішення Київської міської ради від 15.04.2004 року №158/1368 Про затвердження Програми розроблення містобудівної документації в місті Києві на період 2004-2006 роки , а саме: експертиза містобудівної документації проведена Державним підприємством науково-дослідний і проектний інститут містобудування НДПІ Містобудування , який не має ліцензії на проведення експертизи містобудівної документації; оскаржуваним рішенням не визначено строку дії детального плану території району Осокорки; формальне громадське обговорення детального плану території району Осокорки пройшло 18.12.2007 року, тобто за два роки до проведення експертизи детального плану території району Осокорки та на таких громадських слуханнях проходило обговорення реконструкції Бортницької станції аерації та закриття сміттєспалювального заводу Енергія , питання щодо детального плану території району Осокорки, на його думку, не ставилось на обговорення.

Також, позивач вказує на порушення п. 20.11, 21.2, 23.2 регламенту Київради при прийнятті рішення від 27.11.2009 року №695/2764, оскільки таке рішення прийнято невідкладно без внесення його до порядку денного пленарного засідання ІV сесії Київради VІ скликання 27.11.2009 року, відповідно до стенограми пленарного засідання 26.11.2009 року таке рішення прийнято о 02-47 ночі без обговорення та отримання і вивчення тексту проекту рішення.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В подальшому, ухвалами суду від 07.11.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Київської міської ради про розгляд справи 826/16737/18 за правилами загального позовного провадження та залучено до вирішення справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс .

Також, ухвалою від 22.11.2018 року відмовлено в залученні публічного акціонерного товариства "Київпроект", Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Громадської організації "Микільська Слобідка" до вирішення справи №826/16737/18 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, ухвалою суду від 23.11.2018 року відмовлено у задоволенні клопотань представника Київської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс про залишення позову без розгляду.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому вказано, що позивач не є суб'єктом правовідносин, які склались в результаті прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, отже, таке рішення не може порушувати права та інтереси позивача.

Також, відповідач вказує, що прийняття рішень про розробку та затвердження детальних планів території у межах міста Києва віднесено до виключної компетенції Київської міської ради. Таке рішення прийнято на виконання Закону України Про планування і забудову територій для забезпечення реалізації Генерального плану м. Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804. Детальний план території району Осокорки розроблено ДП Інститут Київгенплан АТ Київпроект на замовлення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до п. 1.1, п. 3.4, п. 3.12 ДБН Б.1-3-97 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів , затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25.09.1997 року №164. У відповідності до техніко-економічної частини детального плану території району Осокорки - територія житлового району Осокорки - центральні, на яку розробляється детальний план, входить до шостої планувальної зони та зарезервована для будівництва об'єктів житлово-громадського призначення. Громадське обговорення проведено 18.12.2007 року , на якому надано інформацію та продемонстровано наочні матеріали детального плану території району Осокорки. Пунктом 18 порядку денного пленарного засідання Київської міської ради на 26.11.2009 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 26.11.2009 року №680/2794 було питання про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва, оскільки обговорення та голосування по вказаному проекту рішення відбулось о 02 годині 44 хвилин, то таке рішення датоване 27.11.2009 року.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом.

Київською міською радою 27.11.2009 року прийнято рішення Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва , яким затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, як основу планувальної організації та функціонального зонування території, червоних ліній, розташування вулиць і доріг, мікрорайонів багатоповерхової забудови, щільності забудови, подальшого розроблення проектної документації та прийняття рішень щодо розміщення об'єктів містобудування. Також вирішено питання забудови та відведення земельних ділянок при освоєнні другої черги детального плану території в межах земель, наданих у користування, вирішувати за згодою землекористувачів.

Зі змісту рішення Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва вбачається, що територія в межах ДПТ становить 577,5 га, у т. ч. на замовлення ТОВ "Контактбудсервіс" 176,04 га., тобто 176,04 га за договором оренди передано в користування ТОВ Контактудсервіс для будівництва житлового району Осокорки- центральні.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про планування і забудову територій (в редакції чинній станом на час прийняття оскаржуваного рішення) планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.

Згідно п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Отже, затвердження детальних планів території в межах міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про планування і забудову територій детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає:

розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови;

розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок;

розташування інженерно-транспортної інфраструктури;

принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови;

інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо:

визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об'єктів містобудування та іншого використання;

вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок;

визначення поверховості та інших параметрів забудови території;

розроблення та затвердження місцевих правил забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону (кварталу).

Статтею 17 названого Закону визначено, що врахування державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні полягає у визначенні потреби в територіях, необхідних для розташування та утримання об'єктів загальнодержавного значення, вирішення інших завдань реалізації державної політики щодо використання територій.

Врахування державних інтересів здійснюється шляхом виконання відповідних вимог до розроблення генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, проведення їх експертизи, здійснення державного контролю за плануванням, забудовою, іншим використанням територій та окремих земельних ділянок у порядку, встановленому законодавством.

Вимоги до планування, якими забезпечуються державні інтереси під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації, визначаються згідно з законом відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури спільно з іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.

Для міст Києва та Севастополя вимоги для врахування державних інтересів під час розроблення генеральних планів та іншої містобудівної документації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури за участю інших спеціально уповноважених на це центральних органів виконавчої влади.

Порядок врахування вимог щодо забезпечення державних інтересів під час планування і забудови територій на місцевому рівні встановлюється в регіональних правилах забудови.

Рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 року №158/1368 затверджено Програму розроблення містобудівної документації на 2004-2006 роки замовником містобудівної документації, що розроблятиметься відповідно до Програми (далі - містобудівна документація) за рахунок коштів міського бюджету, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, визначити Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації); містобудівної документації, яка розроблятиметься за рахунок коштів бюджетів районів, - районні у м. Києві державні адміністрації.

У разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій за поданням Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), відповідної районної державної адміністрації виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) надається право видавати розпорядження про внесення змін (доповнень), уточнень до складових даних Переліку.

Містобудівна документація розробляється ДП "Інститут Генерального плану м. Києва" та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, на замовлення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також на замовлення районних у місті Києві державних адміністрацій згідно з переліком, затвердженим рішенням Київської міської ради.

Завдання на розроблення містобудівної документації готується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з відповідною районною у місті Києві державною адміністрацією, ДП "Інститут Генерального плану м. Києва", виконавцем містобудівної документації з урахуванням положень Генерального плану м. Києва та раніше прийнятих меж природоохоронних зон.

Розроблена містобудівна документація до проведення експертизи та затвердження має бути погоджена відповідними органами державного нагляду та погоджуючими організаціями згідно з нормативно-правовими актами України, відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, а також ДП "Інститут Генерального плану м. Києва" на відповідність Генеральному плану м. Києва.

Відповідно до п. 2.1.1. Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 року №11/2587 (далі - Правила) планування, забудова, реконструкція, інше використання територій та окремих земельних ділянок в м. Києві здійснюються відповідно до законодавства та Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 р., затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних норм, стандартів та цих Правил.

Детальний план території - містобудівна документація, яка розробляється для окремих територій (районів, мікрорайонів, кварталів) з урахуванням рішень Генерального плану і визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови, об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, допустимі види функціонального використання територій та окремих земельних ділянок, щільність, поверховість, принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови, містить пропозиції щодо реєстру земельних ділянок для подальшого використання під забудову.

Згідно п. 2.1.3 Правил Головкиївархітектура розглядає і погоджує містобудівну документацію з планування територій, організує проведення експертизи відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 N 1577 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації", подає її на затвердження Київраді.

Замовник містобудівної документації з планування та забудови території (частини території) відповідного адміністративного у м. Києві району забезпечує:

- проведення громадського обговорення містобудівної документації та урахування законних громадських і приватних інтересів у встановленому порядку;

- погодження містобудівної документації органами державного нагляду та підрозділами і службами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в межах встановлених повноважень;

- проведення експертизи містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для врахування громадських і приватних інтересів Головкиївархітектура забезпечує розгляд та громадське обговорення матеріалів містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді при Головкиївархітектури за участю представників громадських організацій, органів самоорганізації населення відповідної території, створених в установленому порядку.

Затверджена Київрадою містобудівна документація архівується Головкиївархітектурою, відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, проектувальником для зберігання та використання у містобудівній діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що Детальний план території району Осокорки розроблено Державним підприємством Інститут Київгенплан АТ Київпроект на замовлення Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (т. 2 а.с. 17-18).

Відповідно до витягу з протоколу засідання архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 26.09.2007 року Детальний план території району Осокорки слухали та рекомендували для подальшого розроблення і погодження в установленому порядку.

Також, Детальний план території району Осокорки погоджений: Київською міською санепідстанцією 28.12.2007 року, постійною комісією з питань будівництва та залучення інвестицій Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві 18.02.2008 року та отримав позитивний висновок науково-екологічної експертної оцінки проекту від 15.01.2008 року. Також, Детальний план території району Осокорки рекомендований Міністерством регіонального розвитку та будівництва України 16.11.2009 року для подальшого затвердження.

З системного аналізу викладеного вбачається, що містобудівна документація розглянута та погоджена експертною комісією відповідно до ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень та Програми розроблення містобудівної документації на 2004-2006 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 15.04.2004 року №158/1368 та Правил.

Відповідно до Генерального плану міста Києва до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804 територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишів - територія великої паркової зони загального користування.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т. ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтнорекреаційну.

До сельбищної території входять ділянки житлових будинків, громадських установ будинків і споруд, у т. ч. навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньосельбищна вулично-дорожна і транспортна мережа, а також площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва й місця загального користування.

Отже, для кожної територіальної зони встановлюються: переважні, супутні та допустимі види використання.

Пунктом 2.3.15 Правил визначено, що не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об'єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень площу озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів), розміщуваних на території забудови міських і сільських поселень, треба приймати відповідно до таблиці 5.1.

У значних, найзначніших і великих містах існуючі масиви міських лісів треба перетворювати у міські лісопарки і відносити додатково до озеленених території загального користування, виходячи із розрахунку не більше 5 м2/люд.

Відповідно до додатків до Генерального плану міста Києва до 2020 року межі території, які охоплюються детальним планом території району Осокорки становлять 577,5 га з яких 176,0426 га за договором оренди передано в користування ТОВ Контактудсервіс .

Відповідно до архітектурно-планувальної організації території, територія житлового району Осокорки - центральні зайнята житловим кварталом та мікрорайоном 160,9 га (27,9%) водоймищами 136,6 га (23,6%), озелененими територіями 50,5 га (8,7%).

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень пункту 2.3.15 Правил та п. 5.4 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

Суд вважає безпідставним посилання позивача на порушення відповідачем п. 2.3.10 Правил, оскільки наведеною нормою визначено, дотримання режиму використання територій зон охорони пам'яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 N 920, із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2002 N 979.

Проте, територія охоплена детальним планом території району Осокорки не є зоною охорони пам'яток культурної спадщини, на території історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р.

Абзацом 6 статті 3 Закону України "Про планування і забудову територій" встановлено, що проведення експертизи містобудівної і проектної документації здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення експертизи містобудівної документації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2000 р. N 1577 (в редакції чинній станом на час проведення експертизи, далі - Порядок проведення експертизи містобудівної документації), відповідно до якого незалежно від замовника та джерел фінансування експертизі підлягають усі види містобудівної документації, зокрема, Генеральна схема планування території України, схеми планування окремих частин території України, схеми планування територій адміністративно-територіальних одиниць або їх окремих частин, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій, плани червоних ліній, проекти розподілу територій. Експертиза проводиться в обов'язковому порядку до затвердження містобудівної документації. Фінансування проведення експертизи забезпечується замовником.

Згідно п. 7-9 Порядку проведення експертизи містобудівної документації експертизу проводять юридичні особи (далі - організація-експерт), перелік яких визначається Держбудом відповідно до встановлених ним кваліфікаційних вимог.

Організацію-експерта для проведення експертизи в кожному конкретному випадку визначає відповідно Держбуд, спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури Ради міністрів Автономної Республіки Крим, управління містобудування та архітектури обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, виконавчого органу міської ради обласного центру.

Для проведення експертизи замовник укладає договір з організацією-експертом та подає їй містобудівну документацію у повному обсязі у двох примірниках.

Судом встановлено, що експертизу детального плану території району Осокорки проведено державним підприємством науково-дослідним і проектним інститутом містобудування НДПІ Містобудування .

Суд вважає безпідставним посилання позивача на відсутність у державного підприємства науково-дослідний і проектний інститут містобудування НДПІ Містобудування ліцензії для проведення експертизи, оскільки наявність, яка не заперечується позивачем, в останнього ліцензії на будівництво, не свідчить про невідповідність зазначеного державного підприємства кваліфікаційним вимогам, відповідність яким визначається Держбудом та є обов'язковою відповідно до Порядку проведення експертизи містобудівної документації.

Відповідно до п. 15 Порядку проведення експертизи містобудівної документації позитивний комплексний експертний висновок є підставою для затвердження містобудівної документації відповідною радою.

Згідно п. 10 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 522 (чинного на час прийняття оскаржуваного рішення) за результатами проведеної експертизи проект містобудівної документації може бути рекомендований до затвердження, разом з обґрунтуванням повернутий замовникові для доопрацювання або відхилений у зв'язку з неможливістю його реалізації.

З матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що детальний план території району Осокорки отримав позитивний експертний висновок, що відповідно як до п. 15 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації (чинного на час проведення експертизи) так і п. 10 Порядку проведення державної експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 522 (чинного на час прийняття оскаржуваного рішення) є підставою для затвердження містобудівної документації Київською міською радою.

Відповідно до ст. 30-2 Закону України Про планування і забудову територій громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в установленому законодавством порядку проекти місцевих правил забудови та проекти містобудівної документації, які пройшли в установленому законодавством порядку державну експертизу, а саме: схем планування територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин; генеральних планів населених пунктів; детальних планів територій; проектів забудови територій; містобудівного обґрунтування розміщення об'єктів містобудування.

Порядок громадського обговорення містобудівної документації у місті Києва, затверджено рішенням Київської міської ради від 16.06.2005 року №438/3014 (далі - Рішення від 16.06.2005 року №438/3014)

Відповідно до п. 1.3 Рішення від 16.06.2005 року №438/3014 при плануванні і забудові окремих територій міста Києва забезпечується громадське обговорення містобудівної документації: схем планування та детальних планів територій, проектів комплексної реконструкції та забудови кварталів, мікрорайонів.

Згідно п. 1.4. Рішення від 16.06.2005 року №438/3014 при будівництві окремих об'єктів містобудування замовником (забудовником) забезпечується інформування населення про функціональне призначення та основні техніко-економічні показники об'єкта будівництва, генеральний план забудови земельної ділянки.

Пунктом 3.1 Рішення від 16.06.2005 року №438/3014 визначено, що для урахування громадських і приватних інтересів, визначених у пункті 1.1 цього Порядку, під час планування та забудови окремих територій міста Києва відповідна районна в місті Києві державна адміністрація (замовник) через друковані засоби масової інформації (районні або міські газети) інформує населення про розроблення схеми планування території, детального плану території, проекту комплексної реконструкції та забудови території кварталу, мікрорайону (далі - містобудівна документація) протягом двох тижнів після прийняття відповідного рішення, а також про порядок надання громадськістю колективних пропозицій щодо врахування громадських і приватних інтересів (адреса відповідної районної у місті Києві державної адміністрації, контактні телефони, реквізити замовника та генпроектувальника).

З матеріалів справи вбачається, що оголошення про проведення громадських слухань було розміщено в газеті Хрещатик №211 від 07.12.2007 року та на офіційних веб-сайтах Київської міської ради та Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до протоколу громадського обговорення містобудівної документації від 18.12.2007 року таке обговорення проведено в залі середньої школи №316 (пр. Бжана, 32-а) та учасники обговорення не мали заперечень та доповнень щодо розробленого детального плану території району Осокорки.

Матеріалами справи, а саме ксерокопією висновку містобудівної експертизи детального плану території району Осокорки датованої 2008 роком, спростовано доводи позивача про проведення містобудівної експертизи 16.11.2009 року.

Також, суд вважає безпідставними доводи позивача про підлог матеріалів громадських слухань 18.12.2007 року, оскільки відсутній вирок суду, який в силу ст. 78 КАС України мав би преюдиційне значення для таких висновків при вирішенні даної справи. А лише посилання на відкриття кримінального провадження за заявою громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення не може свідчити про такі обставини та не може використовуватись з преюдиційним значенням при розгляді цієї справи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація є основою для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій, вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Згідно ст. 10 Закону України "Про основи містобудування" містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Дійсно в рішенні від 27.11.2009 року №695/2764 Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва не зазначено строку дії такого рішення, проте зазначене порушення на думку суду є формальним (порушенням форми, а не суті рішення) та не свідчить про протиправність його змісту.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням від 01.07.2008 року №8/8, в частині не включення проекту рішення Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва до порядку денного засідання Київської міської ради, оскільки пунктом 18 порядку денного пленарного засідання IV сесії Київської міської ради на 26.11.2009 року назначено питання про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва.

Оскільки обговорення та затвердження такого рішення, відповідно до стенограми пленарного засідання від 26.11.2009 року, відбулось о 2 годині 44 хвилин, тобто фактично 27.11.2009 року, отже рішення датовано саме 27.11.2009 року.

Суд вважає безпідставним посилання позивача, що фактично обговорення вказаного проекту рішення не відбулось, у зв'язку з відсутністю у депутатів проекту такого рішення, оскільки такі доводи не підтверджено належними доказами.

За таких обставин, суд вважає хибними доводи позивача щодо наявності наведених ним ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Крім того, при вирішенні справи суд має переконатись щодо наявності негативного впливу оскаржуваного рішення щодо прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Досліджуючи це питання суд застосовує приписи, зокрема статті 55 Конституції України, за якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Також, необхідно зважати, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень .

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа , на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суд.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відтак, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог Закону діями суб'єкта владних повноважень без вказаної ознаки негативного впливу на права особи не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 31 січня 2018 року №К/9901/1141/18.

Обґрунтовуючи порушення своїх прав позивач посилається на петицію №713 про створення ландшафтного природного парку замість забудови південних Осокорів, розробником якої є члени громадської організації Екопарк Осокорки .

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про оскарження рішення від 27.11.2009 року №695/2764 Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва позивач зобов'язаний зазначити не лише в чому полягала неправомірність, на його думку, такого рішення, а й чим таке рішення порушує його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Водночас, звертаючись до суду з даним позовом позивач не зазначив яким чином оскаржуване розпорядження впливає безпосередньо на його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин. Сфера застосування норм оскаржуваного рішення безпосередньо не стосується позивача, ним не визначається ні його прав ні обов'язків, оскільки його реалізація опосередкована прийняттям та вчиненням інших юридично значимих актів чи дій, які в свою чергу матимуть значення при визначенні певних прав осіб приватного права.

З врахуванням викладеного, суд вважає відсутнім факт можливого порушення відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у площині публічно-правових відносин прав та інтересів позивача у зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої підлягають відшкодуванню або оплаті витрати позивача - не суб'єкта владних повноважень лише при задоволенні адміністративного позову.

З огляду на викладене, відшкодуванню судові витрати не підлягають, оскільки судом позовні вимоги не задовольняються.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Громадської організації Екопарк Осокорки (02095, м. Київ, вул Срібнокільська, 24, кв. 75, код ЄДР 41738578) до Київської міської ради (01044, м.Київ, вул Хрещатик 36, код ЄДР 22883141) третя особа без самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" (м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДР 00034074) про визнання протиправним та скасування рішення від 27.11.2009 року №695/2764 Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва .

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда