Постанова

від 26.11.2018 по справі 907/503/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2018 р. Справа №907/503/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів О.П. Дубник

ОСОБА_1,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Товариства з додатковою відповідальністю Данко (надалі ТзДВ Данко ) б/н від 27.09.2018р. (вх. № 01-05/649/18 від 22.10.2018р.)

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.09.2018р. про передачу справи за підсудністю (суддя І.Г. Ушак; повний текст ухвали складено 20.09.2018р.)

у справі № 907/503/18

за позовом: ТзДВ Данко

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 - 2006 (надалі ТзОВ ОСОБА_2 - 2006 )

про стягнення 77439,27 грн.,

за участю:

від позивача (в режимі відеоконференції): не з`явився;

від відповідача (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3 - адвокат (ордер №329000016),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції

14.08.2018р. ТзДВ Данко звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ ОСОБА_2 - 2006 про стягнення заборгованості за договором №01-13/с оренди нерухомого майна та заборгованості за договором № 01-13/о оренди нерухомого майна в розмірі 72335,00 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення в розмірі 4161,74 грн., інфляційного збільшення боргу у розмірі 578,68 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 363,85 грн. (а.с. 3-9).

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.09.2018р. у справі №907/503/18 (суддя І.Г. Ушак) передано справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Данко» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 компанія -2006» про стягнення 77439,27 грн. за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 69-71).

Ухвала суду мотивована тим, що предметом спору є стягнення заборгованості по орендній платі, а також сум пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних, які нараховані у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання Орендаря - відповідача у справі - зі сплати орендної плати за договорами оренди нерухомого майна, яке розташоване у м.Ужгороді. При цьому, договорами не визначено місця виконання зобов'язань Орендаря по сплаті орендної плати. Суд зазначив, що місце розташування об'єкту оренди не є у даному випадку місцем виконання зобов'язань Орендаря за договором згідно норми ч. 5 ст. 29 ГПК України, на яку покликається позивач. Зі змісту спірних договорів не вбачається також інших особливостей їх виконання Орендарем по сплаті орендної плати тільки в певному місці - у м.Ужгороді, про які йдеться у ч. 5 ст. 29 ГПК України. Таким чином відсутні підстави для застосування ч. 5 ст. 29 ГПК України при визначенні підсудності даної справи, така з огляду на її предмет та суб'єктний склад підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача згідно приписів ч. 1 ст. 27 ГПК України. Суд дійшов висновку, що матеріали справи №907/503/18 належить у відповідності до ст. 31 ГПК України надіслати за територіальною підсудністю за місцезнаходженням юридичної особи відповідача до господарського суду Дніпропетровської області.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ТзДВ Данко подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд неправильно визначив природу правовідносин відповідно до обставин справи, а тому дійшов помилкового висновку про необхідність передачі справи до іншого суду, чим порушив норми процесуального права. Зокрема, зазначає, що предмет спору виник з договорів оренди нерухомого майна №01-13/с та № 01-13/о від 01.11.2017р., яке знаходиться у м.Ужгород, вул. Приладобудівників, 3, виконання яких через їх особливу природу нерозривно пов`язане з місцезнаходженням об`єкту оренди та місцезнаходженням Орендодавця, який є кредитором із отримання орендної плати. Скаржник стверджує, що при поданні даного позову обґрунтовано застосував при визначенні територіальної підсудності частину 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України й законно скористався своїм правом альтернативно визначити суд, який розглядатиме спір. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що подібної правової позиції дотримуються й інші суди при вирішення питання щодо застосування ч. 5 ст. 29 ГПК України, зокрема у постанові Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018р. у справі №911/236/18 (стягнення заборгованості за договором оренди землі). Скаржник вважає безпідставною та необґрунтованою позицію суду, що спір за даним предметом позову підпадає під правила загальної територіальної підсудності. Вказує на те, що встановлення особливостей зобов`язань, які випливають із спірних договорів необхідно аналізувати у системному взаємозв`язку із особливістю договору в цілому, а не окремо взятого зобов`язання за договором, як це зробив суд першої інстанції. У той же час, на думку скаржника, місцевий господарський суд безпідставно не врахував положення ст. 532 Цивільного кодексу України, якою врегульовано правила визначення місця виконання зобов`язань, зокрема, грошових. Просить скасувати ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.09.2018р. у справі №907/503/18, та направити справу для продовження розгляду місцевому господарському суду.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТзОВ ОСОБА_2 - 2006 у письмовому відзиві б/н від 01.11.2018р. на апеляційну скаргу не погоджується з доводами наведеними скаржником. Зазначає, що умовами спірних договорів оренди нерухомого майна не визначено чітке місце їх виконання з боку відповідача - Орендаря. Стверджує, що спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов`язань в чітко визначеному місці, а умови укладених договорів оренди не містять жодних вимог щодо місця виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати орендних платежів. Таким чином, справа у даному спорі відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 ГПК України має розглядатись господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника. Згідно повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень від 07.11.2018р. обізнані з датою, часом і місцем розгляду справи.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача просив залишити без змін ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.09.2018р. у справі № 907/503/18, апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Данко залишити без задоволення.

Суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання представників сторін. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника позивача.

При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.

Згідно із частиною 1 статті 27 Господарсько процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Приписами статтею 29 Господарського процесуального кодексу України унормовано визначення підсудності справ за вибором позивача.

Відповідно до частини 1 вказаної статті право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є стягнення суми заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем з оплати орендної плати відповідно до договорів оренди нерухомого майна №01-13/с від 01.11.2017р. та № 01-13/о від 01.11.2017р. (а.с. 13-15, 17-19). За порушення грошового зобов'язання позивачем, крім суми основного боргу, нараховано та заявлено вимогу про стягнення з відповідача також річних, інфляційних та пені, які нараховані у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання Орендарем - відповідачем у справі - зі сплати орендної плати за вищевказаними договорами оренди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: м.Ужгород, вул. Приладобудівників, 3.

Отже, спір стосується стягнення грошових коштів - заборгованості по орендній платі та сум інших нарахувань, пов'язаних з несплатою/несвоєчасною сплатою орендної плати.

Договорами оренди нерухомого майна не визначено конкретного місця виконання зобов'язань Орендаря по сплаті орендної плати. Зміст наведених зобов'язань Орендаря за текстом договорів (пункт 3.3 розділу 3 договорів) полягає в оплаті Орендарем щомісячно у безготівковій формі на банківський рахунок Орендодавця орендної плати не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому Орендар користувався майном, що само по собі не передбачає якогось чітко визначено місця виконання зобов'язання.

Зі змісту договорів не вбачається також інших особливостей їх виконання Орендарем по сплаті орендної плати тільки в певному місці - у м. Ужгороді. Суть такого зобов`язання Орендаря - відповідача полягає в перерахуванні грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця - позивача.

Місце розташування об'єкта оренди не є у даному випадку місцем виконання зобов'язань Орендаря за договором за змістом наведеної норми ч. 5 ст. 29 ГПК України, на яку покликається скаржник.

Таким чином, спірні правовідносини не мають особливостей щодо виконання зобов`язань в чітко визначеному місці, а умови укладених між сторонами договорів оренди нерухомого майна не містять жодних вимог щодо місця виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати орендних платежів.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що для розгляду даного спору Господарський процесуальний кодекс України не передбачає іншої територіальної юрисдикції (підсудності), як розгляд господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до положень частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При цьому місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_2 - 2006 згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є: Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 27С (а.с.58-61).

З аналізу вищеописаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що даний спір відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 ГПК України має розглядатись господарським судом за місцезнаходженням відповідача, тобто господарським судом Дніпропетровської області. Отже, суд першої інстанції правомірно та відповідно до вимог процесуального закону ухвалив передати справу № 907/503/18 за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання скаржника на вимоги статті 532 Цивільного кодексу України, оскільки положення вказаної норми права не можуть бути застосовані при визначенні територіальної підсудності (юрисдикції) справи. Територіальна підсудність господарських справ визначається виключно вимогами процесуальних норм, які містяться у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України. При цьому, норми матеріального права, передбачені ст. 532 ЦК України, встановлюють загальні правила визначення місця виконання зобов`язання. Вони застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці.

Враховуючи вищезазначене, положення статті 532 ЦК України не підлягають застосуванню при визначенні територіальної підсудності господарської справи про стягнення заборгованості за договором. В даному випадку, нормативне регулювання цього питання здійснюється процесуальними нормами права - ГПК України, зокрема щодо визначення підсудності справ (параграф 3 глави 2 розділу 2 ГПК України).

З урахуванням вимог чинних процесуальних норм справа №907/503/18 підсудна суду за місцезнаходженням відповідача відповідно до загального правила підсудності, визначеного ч. 1 ст. 27 ГПК України.

З приводу посилання скаржника у апеляційній скарзі на правову позицію судів апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо застосування ч.5 ст. 29 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з урахуванням вимог ст. 11 ГПК України та ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів рішення судів України не є джерелом права. Правова позиція щодо застосування норм права, викладена в рішенні будь-якого суду не може мати обов'язкової сили для інших судів. Виняток становлять лише постанови Верховного Суду.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу ухвали господарського суду Закарпатської області від 18.09.2018р. у справі №907/503/18.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 27, 31, 86, 197, 255, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Данко б/н від 27.09.2018р. (вх. № 01-05/649/18 від 22.10.2018р.) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Закарпатської області від 18.09.2018р. у справі № 907/503/18 - без змін.

Справу повернути в господарський судд Закарпатської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя О.П. Дубник

Суддя О.С. Скрипчук