Рішення

від 28.02.2019 по справі 907/503/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2019м. ДніпроСправа № 907/503/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Данко" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Приладобудівників, буд. 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Компанія-2006" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 27С)

про стягнення 72 335,00 грн. заборгованості за договорами оренди нерухомого майна, 4 161,74 грн. пені, 578,68 грн. інфляційні втрати, 363,85 грн. 3% річних

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 11.09.2018

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №7/11 від 07.11.2017

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Данко" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом №б/н від 10.08.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Компанія-2006" заборгованості на загальну суму 77 439,27 грн., з яких:

- 72 335,00 грн. заборгованість за договорами оренди нерухомого майна за період з березня по липень 2018 року;

- 4 161,74 грн. пеня за загальний період з 06.04.2018 по 05.08.2018;

- 578,68 грн. інфляційні втрати квітень та липень 2018 року;

- 363,85 грн. 3% річних за загальний період з 06.04.2018 по 05.08.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів оренди нерухомого майна №01-13/с від 01.11.2017 та №01-13/о від 01.11.2017 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за період з березня по липень 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №907/503/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 18.09.2018.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що сторони попередньо досягли домовленості про розірвання договорів оренди та визначили дату припинення договорів оренди 23.02.2018. Причиною того, що акти приймання-передачі про повернення об'єкта оренди з користування досі не підписані сторонами, є ухилення позивача від прийняття об'єкта оренди з орендного користування за договорами оренди.

Також відповідач звернувся до суду з клопотання про передачу справу №907/503/18 до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.09.2018, яка постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 залишена без змін, справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Данко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова компанія-2006" про стягнення 77 439,27 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Позивачем подано відповідь на відзив де вказує, що безпідставними є твердження відповідача, що договори оренди нерухомого майна №01-13/с від 01.11.2017 та №01-13/о від 01.11.2017 припинені ще у лютому 2018 року оскільки відповідач ніколи не повідомляв позивача про розірвання вказаних договорів, доказів існування такого повідомлення відповідачем не надано, як і не надано доказів надіслання такого повідомлення позивачу. Крім того, відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів, що ним було вжито усіх необхідних заходів щодо звільнення орендованого майна.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2018 справу передано судді Бондарєву Е.М.

Ухвалою суду від 27.12.2018 справу №907/503/18 прийнято до провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засіданні на 24.01.2019.

Відповідачем 23.01.2019 до суду надані заперечення на відповідь позивача де вказує, що сторони дійшли згоди про припинення договорів оренди з 23.02.2018, це підтверджується листом позивача (вих.№3 від 22.01.2018 на вх.№1 від 12.01.2018), в якому останній вказує: "... договір діятиме по 23.02.2018 включно через що вимагаємо провести розрахунки з орендної плати по вказану дату, а не по 15.02.2018". Також відповідач зазначає, що він здійснив з позивачем повний розрахунок з орендної плати з урахуванням погодженої дати розірвання договорів. Крім того, зафіксовані в акті огляду стану приміщень обставини, не можуть вважатися такими, що мають належну юридичну силу оскільки конкретної адреси місяця знаходження та розміру площі таких приміщень, огляд яких мав місце, в акті не зазначено. Приміщення, вказані в акті, залишаються неідентифікованими. В акті не вказано підстав, за якими особи діють, як уповноваженні представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова компанія-2006". Керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова компанія-2006" не уповноважувало осіб бути присутніми під час огляду приміщень, орендованих за договорами оренди, а тим більше підписувати будь-які акти, складені за участю представників позивача. Також за період після 23.02.2018 відповідач не спожив жодних комунальних послуг, це в свою чергу опосередковано підтверджує те, що відповідач не користувався орендованими приміщеннями.

У судовому засіданні 24.01.2019 оголошувалась перерва до 04.02.2019.

Позивачем до суду подані додаткові пояснення де вказує, що наявні підстави для не прийняття судом доказів, які подані відповідачем разом із запереченнями оскільки відповідачем пропущено строки подання заперечень та відповідачем необґрунтовано, що у нього не було можливості подати додаткові докази із запереченнями у 5 денний строк після отримання ухвали суду про прийняття справи до провадження від 27.12.2018. Крім того, позивач не погоджував розірвання вказаних договорів, а у своїй відповіді лише звертав увагу орендаря на положення вказаних договорів про порядок дострокового розірвання договору за ініціативою орендодавця та вказував на неправильне тлумачення орендарем договірних положень. У зв'язку з тим, що від орендаря не з'явилися уповноважені представники у встановлену дату повернення приміщень, а відомості відображені у акті не спростовані іншими доказами, то наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що орендар не забезпечив повернення приміщень за відповідним актом передачі-приймання.

У судовому засіданні 04.02.2019 розгляд справи відкладено до 28.02.2019.

Відповідачем 28.02.2019 до суду подані заперечення на додаткові пояснення позивача де вказує, що позиція позивача щодо пропущення відповідачем строку подання заперечень є безпідставною, оскільки базується на припущеннях позивача, та не потребує додаткового розгляду оскільки це питання вже було вирішене судом під час засідання 24.01.2019. Також відповідач стверджує, що очевидним є факт погодження сторонами дати дострокового розірвання договору - шляхом попереднього направлення відповідачем повідомлень про дострокове розірвання договорів з 15.02.2018, наступного погодження дострокового розірвання договорів з корегуванням дати на 23.02.2018 з боку позивача та остаточного погодження відповідачем відкоригованої дати 23.02.2018 із оплатою орендної плати по цю дату. Крім того, позивач без повідомлення керівництва ТОВ "Нова Компанія-2006", користуючись відсутністю відповідача в орендованих приміщеннях у зв'язку із закінченням договорів оренди та припиненням діяльності ТОВ "Нова Компанія-2006" в м. Ужгород, склав акт огляду технічного стану офісних та складських приміщень від 23.02.2018 за участю осіб, які на момент підписання цього акту не мали будь-якого відношення до ТОВ "Нова Компанія-2006" та відповідно не мали жодних повноважень на складання будь-яких документів щодо правовідносин відповідача та позивача. Також у вказаному документі не визначено приміщення, огляд яких було проведено 23.02.2018. Конкретної адреси місця знаходження та розміру площі таких приміщень, огляд яких мав місце, в наданому акті не зазначено. Приміщення, вказані в даному документі, залишаються неідентифікованими. Таким чином, відповідач стверджує, що зафіксовані в акті огляду стану приміщень обставини, не можуть вважатися такими, що мають належну юридичну силу. Крім того, за період після 23.02.2018 відповідач не споживав жодних комунальних послуг, це в свою чергу опосередковано підтверджує те, що відповідач не користувався орендованими приміщеннями.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.02.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з додатковою відповідальністю "Данко" (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Компанія-2006" (далі - відповідач, орендар) 01.11.2017 укладені договори оренди нерухомого майна №01-13/с та №01-13/о (далі - договори) відповідно до розділу 1 яких:

- орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне володіння і користування нежитлове приміщення № (вказується номер нежитлового приміщення згідно з технічним паспортом) в літ. (вказується літера будівлі, в котрому розташовано орендоване нежитлове приміщення, згідно з технічним паспортом) загальною площею 395 кв.м., розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Приладобудівників, 3 (далі - майно). Найменування, площа і позиції орендованого приміщення, згідно з даними експлікації в технічному паспорті, вказані в схемі, яка в якості додатку №1 до договору є його невід'ємною частиною. Відновна вартість майна на момент укладення договору складає 9 875,00 грн. Майно належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності САА №909933 від 01.03.2003. Орендодавець гарантує, що на момент укладення договору майно нікому іншому не продане, не подароване, не відчужене іншим чином, не знаходиться в заставі (в тому числі податковій заставі), не передана повністю або частково в користування третім особам, суперечки (в тому числі судові) щодо майна відсутні, особливі властивості і недоліки майна, які відомі орендодавцю і які можуть бути небезпечні для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або завдати шкоду матеріальним цінностям під час користування ним, відсутні. Майно передається в оренду з метою розміщення складу;

- орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне володіння і користування нежитлове приміщення № (вказується номер нежитлового приміщення згідно з технічним паспортом) в літ. (вказується літера будівлі, в котрому розташовано орендоване нежитлове приміщення, згідно з технічним паспортом) загальною площею 65,6 кв.м., розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Приладобудівників, 3 (далі - майно). Найменування, площа і позиції орендованого приміщення, згідно з даними експлікації в технічному паспорті, вказані в схемі, яка в якості додатку №1 до договору є його невід'ємною частиною. Відновна вартість майна на момент укладення договору складає 4 592,00 грн. Майно належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності САА №909933 від 01.03.2003. Орендодавець гарантує, що на момент укладення договору майно нікому іншому не продане, не подароване, не відчужене іншим чином, не знаходиться в заставі (в тому числі податковій заставі), не передана повністю або частково в користування третім особам, суперечки (в тому числі судові) щодо майна відсутні, особливі властивості і недоліки майна, які відомі орендодавцю і які можуть бути небезпечні для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб або завдати шкоду матеріальним цінностям під час користування ним, відсутні. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідно до розділу 2 договорів майно повинно бути передано орендодавцем і прийнято орендарем протягом 1 календарного дня з моменту підписання договору. Передача майна здійснюється уповноваженими представниками сторін і оформляється актом прийому-передачі. Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі.

Згідно з п.3.1 договору №01-13/с за отримане в оренду майно орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату. Сума орендної плати в місяць (з урахуванням індексації) становить 9 875,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 975,00 грн.

Згідно з п.3.1 договору №01-13/о за отримане в оренду майно орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату. Сума орендної плати в місяць (з урахуванням індексації) становить 4 592,00 грн., в тому числі ПДВ - 630,40 грн.

Відповідно до п.3.2 договору орендна плата нараховується:

- за перший місяць оренди (місяць, в якому майно було передано орендарю за актом прийому-передачі) - з дати здачі майна орендарю по акту прийому-передачі по останнє число місяця;

- за наступні місяці оренди (за винятком випадків, передбачених підпунктами 3.2.1 та 3.2.3 п.3.2 договору) - з першого числа місяця до останнього числа місяця;

- за останній місяць оренди - з першого числа останнього місяця оренди по дату повернення орендарем майна орендодавцю за актом прийому-передачі.

Орендна плата сплачується орендарем орендодавцеві щомісячно у безготівковій формі на банківський рахунок орендодавця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому орендар користувався майном (п.3.3 договорів).

Згідно з п.3.5 договорів витрати, пов'язані з оплатою комунальних послуг (опалення, водопостачання та водовідведення, електропостачання, газопостачання, вивезення твердих побутових відходів) і послуг електрозв'язку, в орендну плату не включаються і відшкодовуються орендарем окремо. Орендар зобов'язаний безпосередньо укласти договори з підприємствами, які надають вищезазначені послуги, або він зобов'язаний відшкодувати (компенсувати) їх вартість орендодавцю згідно з рахунками, які щомісяця надаються орендодавцем (в цьому випадку рахунки повинні бути надані орендарю до 30 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані комунальні послуги і послуги електрозв'язку; відшкодування орендарем орендодавцеві вартості цих послуг здійснюється протягом 5 банківських днів з дня отримання орендарем зазначених рахунків); орендодавець розраховує орендарю розмір відшкодування вартості електроенергії на підставі показів засобів обліку електричної енергії. Компенсація розраховується виходячи з вартості електроенергії за 1 кВт, що виставляється постачальником електроенергії орендодавцю. Сума, яка підлягає відшкодуванню, дорівнює добутку вартості за 1 кВт на кількість спожитої орендарем електроенергії. Розмір компенсації інших комунальних послуг розраховується орендодавцем виходячи із суми фактично спожитих орендарем комунальних послуг.

Відповідно до розділу 6 договорів орендар зобов'язаний повернути майно орендодавцю за актом прийому-передачі протягом 10 календарних днів з моменту припинення (розірвання) договору (примітка: цей акт приймання-передачі повинен укладаться у формі, зазначеній в додатку № 3). Майно повинно бути повернуто орендодавцю в технічно справному стані з урахуванням нормального (природного) зносу.

У відповідності до п.7.3 та п.7.5 договорів у випадках несвоєчасного внесення орендної плати орендар виплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Виплата неустойки та/або відшкодування збитків не звільняють винну сторону від виконання свого обов'язку за договором.

Згідно з п.9.1 договорів договір набуває чинності з моменту зазначеного в пункті 10.12 договору і діє до 31.12.2018. Якщо хоча б однієї зі сторін не виконано будь-яке зобов'язання за договором, строк дії договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов'язання.

Договір може бути змінений або розірваний в судовому порядку, за згодою сторін, що підтверджується додатковою угодою до договору, підписаного уповноваженими представниками обох сторін, інших випадках, встановлених договором (п.9.2 договорів).

Сторони визнають, що договір вважається розірваним з ініціативи орендаря при направленні орендарем орендодавцеві повідомлення про розірвання договору. У цьому випадку договір вважається розірваним з дати, зазначеної в повідомленні. Повідомлення про розірвання договору має бути направлено орендарем за юридичною адресою або фактичним місцезнаходженням орендодавця не пізніше, ніж за 30 робочих днів до дати розірвання цього договору, зазначеної в повідомленні (п.9.3 договорів).

Договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін. Якщо сторони використовують у своїй діяльності печатку, то договір вступає в силу з моменту його підписання і скріплення його печаткою, при цьому в разі невикористання печатки однієї зі сторін в своїй господарській діяльності, сторона, у якої відсутня печатка, зобов'язана при підписанні договору видати інший стороні гарантійний лист, який свідчить про невикористання такої стороною печатки (п.10.12 договорів).

На виконання умов договорів орендодавець передав, а орендар прийняв:

- у тимчасове оплатне володіння і користування нежитлове приміщення загальною площею 395 кв.м., розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Приладобудівників, 3, майно передано в оренду з метою розміщення складу, майно передано в задовільному стані;

- у тимчасове оплатне володіння і користування нежитлове приміщення загальною площею 65,6 кв.м., розташоване за адресою: м.Ужгород, вул. Приладобудівників, 3, майно передано в оренду з метою розміщення офісу, майно передано в задовільному стані,

що підтверджується актами прийому-передачі від 01.11.2017.

Позивач стверджує, що з березня по липень 2018 року відповідач необґрунтовано та без повідомлення причин не виконує свого обов'язку зі сплати орендних платежів, передані приміщення залишаються у володінні відповідача, повідомлення про розірвання договорів позивач не отримував, приміщення не були звільнені відповідачем і не повернуті в належному стані за відповідними актами прийому-передачі, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача орендну плату у загальній сумі 72 335,00 грн., з яких 49 375,00 грн. заборгованість за договором №01-13/с та 22 960,00 грн. заборгованість за договором №01-13/о. Також внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання за договорами позивач на підставі п.7.3 договорів нарахована пеня у сумі 4 161,74 грн. за загальний період з 06.04.2018 по 05.08.2018, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у сумі 578,68 грн. за квітень та липень 2018 року та 3% річних у сумі 363,85 грн. за загальний період з 06.04.2018 по 05.08.2018. Вказане є причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову на підставі наступного.

За приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Таким чином, цивільне законодавство обмежується презумпцією добросовісності та розумності поведінки особи.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до умов договорів (п.9.3 договорів) сторони домовились, що розірвання договору може бути здійснено в односторонньому порядку за ініціативою орендатора.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримав (за вх.№1 від 12.01.2018) лист відповідача (за вих.№11/02 від 11.01.2018) про повідомлення про дострокове розірвання укладеного між сторонами договору №01-13/о від 01.01.2015 (а.с. 48 том 1).

Розглянувши повідомлення відповідача від 11.01.2018 про дострокове розірвання договору оренди №01-13/о та №01-13/с від 01.11.2017 позивач претензією (вих.№3 від 22.01.2018) повідомив, що ураховуючи умови п.9.3 договору, договір діятиме по 23.02.2018 включно через що вимагає провести розрахунки з орендної плати по вказану дату, а не по 15.02.2018. Також позивач повідомив, що об'єкт у момент передання в оренду перебував у задовільному стані, на сьогодні стан об'єкту суттєво погіршився, що очевидно не відповідає його нормальному зносу та потребує проведення відновлювального ремонту. Після обстеження об'єкту було обраховано вартість проведення такого ремонту. У зв'язку з цим позивач вимагав до повернення об'єкту із оренди провести ремонт приміщень і привести їх у належний стан, в якому вони були одержані, або відшкодувати вартість ремонту, що складає згідно розрахунку 60 601,20 грн. (а.с.46, 47 том 1).

Отже, відповідач вжив всіх необхідних заходів для повідомлення позивача про розірвання договорів в односторонньому порядку відповідно до п.9.3 договорів. Форма повідомлення про розірвання договорів у договорах не передбачено. Тому, враховуючи вимоги договорів укладені 01.11.2017 договори оренди нерухомого майна №01-13/с та №01-13/о є розірваним в односторонньому порядку з 24.02.2018.

Позивачем 23.02.2018 складено Акт огляду технічного стану офісних та складських приміщень Товариства з додатковою відповідальністю "Данко" м. Ужгород, орендованих з 01.06.2011 по 23.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Компанія-2006" смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області (а.с.78-82 том 1), який листом вих.№5 від 09.03.2018 надіслано відповідачу. Також у листі позивач звернувся до відповідача з вимогою повністю звільнити орендовані приміщення від товарів, тари, підтоварників, інших матеріалів та інвентарю орендаря, демонтувати самовільно зведені перегородки в орендованих приміщеннях та провести поточний ремонт орендованих приміщень та усунути всі недоліки, які були зафіксовані актом, або відшкодувати орендодавцю витрати на проведенні поточного ремонту в сумі 60 601,20 грн. Крім того, позивач повідомив, що до моменту повного звільнення приміщень, проведення поточного ремонту (або відшкодування вартості його проведення) та складання акту прийому передачі буде нараховуватись орендна плата відповідно до умов договору оренди (а.с.76-77 том 1).

Листом вих.№03/04-1 від 03.04.2018 відповідач надіслав на адресу позивача проекти актів приймання-передачі про повернення з орендованого користування приміщень за договором оренди нерухомого майна №01-13/о від 01.11.2017 та договором оренди нерухомого майна №01-13/с від 01.11.2017. Додаток № 3 щодо форми акта приймання -передачі майна, зазначений у п. 6.1 договорів, до матеріалів справи не надано. Вказане поштове відправлення, згідно витягу із сайту Укрпошти відправлення за номером 4906903180556 вручено 19.05.2018 (а.с. 49-52 том 1).

Вказаним вище спростовуються доводи позивача про те, що спірні договори діють та не є припиненими (розірваними) та на підставі чого відповідач зобов'язаний сплатити орендні платежі за користування майном з березня по липень 2018 року. Також матеріали справи не містять докази того, що відповідач фактично продовжує користуватися орендованим майном, долучені копії акту від 23.02.2018 та фото не є належними доказами оскільки складені щодо приміщень орендованих відповідачем з 01.06.2011 по 23.02.2018.

Проаналізувавши усі докази в сукупності, з урахуванням вищевказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що орендні правовідносини за спірними договорами оренди існували протягом строку з 01.11.2017 по 23.02.2018.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі покладаються на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в позові Товариства з додатковою відповідальністю "Данко" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Компанія-2006" про стягнення 72 335,00 грн. заборгованості за договорами оренди нерухомого майна, 4 161,74 грн. пені, 578,68 грн. інфляційні втрати, 363,85 грн. 3% річних.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 05.03.2019.

Суддя Е.М. Бондарєв