Рішення

від 26.08.2009 по справі 2-1464/2009

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                            Справа № 2-1464/2009 р.

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року                                             Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі головуючої судді                                           Гудкова С.В.

при секретарі                                                               Олійник Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни  в залі суду   цивільну справу за позовом Акціонерного банку “Полтава-банк”в особі філії ПАБ “Полтава-банк” у м.Лубни до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором,

                           ВСТАНОВИВ:

Позивач АБ “Полтава-Банк”, в особі філії ПАБ “Полтава-банк” у м.Лубни звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивував тим, що 28.01.2008 року між філією ПАБ “Полтава-Банк” та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2782, за яким банк надав Відповідачу кредит в сумі 46880 гривень терміном на 60 місяців до 28.01.2013 року зі сплатою 13% річних та зі сплатою 0,5% щомісячно на умовах, визначених договором.

Банк надав відповідачу кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідно до кредитного договору, відповідач зобов’язувався повернути наданий кредит не пізніше 28.01.2013 року на умовах графіку погашення заборгованості, складеного до кредитного договору, який є його невід’ємною частиною.

При цьому повернення кредиту мало здійснюватись, згідно договору, наступним шляхом:

•   залишок заборгованості за кредитом позивальник погашає щомісячно, згідно графіку;

•   сплата процентів проводиться позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Відповідно до додаткової угоди №2782/1 до кредитного договору №2782 від 28.01.2008

 року, розмір відсоткової ставки за користування кредитом було змінено на 15%.

Остання проплата за кредитом була проведена відповідачем 02.02.2009 року в сумі 78 гривень 08 копійок, за відсотками – 28.11.2008 року в сумі 518 гривень 75 копійок, по комісії 02.02.2009 року в сумі 421 гривня 92 копійки.

З приводу існуючої заборгованості Відповідачу направлялась претензія з вимогою про сплату заборгованості та попередження про можливі наслідки у випадку невиконання цих вимог, на які ним відредаговано не було.

На момент звернення до суду сума заборгованості за кредитним договором складає 47284, 25 гривень, з яких: 41113, 94 гривні – залишок заборгованості по позиці; 4644,37  гривень – заборгованість за відсотками; 1525, 94 гривні – заборгованість по комісії.

Крім того, відповідно до п.4.2. вищевказаного договору, Банк має право у разі виникнення прострочення сплати, стягувати пеню в розмірі одного відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Розмір пені за прострочення сплати кредиту та відсотків за його користування становить 26118, 10 гривень.

Також, однією із сторін кредитного договору, а саме відповідачем ОСОБА_1 істотно порушено умови договору – протягом тривалого часу не сплачується заборгованість за кредитом і останній ухиляється від виконання своїх обов’язків, а тому позивач вважає, що маються підстави для дострокового розірвання кредитного договору.

Позивач прохає суд винести рішення, яким достроково розірвати кредитний договір №2782 від 28.01.2008 року та стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 73402, 35 гривень, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 734 гривні 02 копійки та 250 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала повністю, прохала їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково, а саме суму заборгованості за кредитним договором. Прохав суд не стягувати суму пені з відповідача ОСОБА_1, оскільки останній перебував в тяжкому стані після отриманої травми і, відповідно лікувався на стаціонарному лікуванні, і в даний час лікується, а тому не ухилявся від сплати кредиту, тобто не мав можливості сплачувати вчасно кредит.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 28.01.2008 року між Позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2782 (а.с.7), за яким Банк надав відповідачу кредит в сумі 46880 гривень, терміном на 60 місяців до 28.01.2013 року зі сплатою 13% річних та зі сплатою 0,5% щомісячно на умовах, визначених договором.

Банк надав відповідачу кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідно до кредитного договору, відповідач зобов’язувався повернути наданий кредит не пізніше 28.01.2013 року на умовах графіку погашення заборгованості, складеного до кредитного договору, який є його невід’ємною частиною.

Відповідно до додаткової угоди №2782/1 до кредитного договору №2782 від 28.01.2008

 Року (а.с.10), розмір відсоткової ставки за користування кредитом було змінено на 15%.

Згідно заяви-розпорядження від 28.01.2008 року (а.с.12) та платіжного доручення від 28.01.2008 року (а.с.14), відповідач отримав суму кредиту , що повністю підтверджує виконання умов кредитного договору Позивачем.

Відповідно до вищевказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 повинен погашати залишок заборгованості за кредитом щомісячно, згідно графіку, сплачувати  проценти щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, а також повернути кошти не пізніше 28.01.2013 року на умовах графіку погашення заборгованості складеного до кредитного договору (а.с.8).

Відповідно до ст..526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_1 не виконував зобов’язання, щодо виплати заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого склалась заборгованість в розмірі 47284, 25 гривень, згідно розрахунку позивача (а.с.25).

Згідно ч.1 ст..549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п.4.2. вищевказаного договору, Банк має право у разі виникнення прострочення сплати, стягувати пеню в розмірі одного відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочення, а тому відповідачу ОСОБА_1 була нарахована пеня, розмір якої складає 26118, 10 гривень (.ас.26).

На підставі ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 частково сплачувались кошти за кредитним договором, але по причині отримання ним тяжкої травми і перебування його на лікуванні, що підтверджується відповідними медичними довідками, припинив сплачувати кошти, оскільки не мав можливості цього робити.

Суд вважає, що викладені обставини мають істотне значення, а тому, враховуючи вищевикладені обставини,  вважає можливим не стягувати з відповідача ОСОБА_1 суму пені в розмірі 26118, 10 гривень.

Однак, відповідачем ОСОБА_1  істотно порушено умови договору – протягом тривалого часу не сплачується заборгованість за кредитом, а тому суд вважає, що маються підстави для дострокового розірвання кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 734 гривні 02 копійки та 250  гривень  за ІТЗ розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.526, 549, 551 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, Кредитним договором  №2782 від 28.01.2008 року, суд,  

                                                      В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного банку “Полтава-банк” в особі філії ПАБ “Полтава-банк” у м.Лубни до  ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Розірвати достроково кредитний договір №2782 від 28.01.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Полтавським акціонерним банком “Полтава-банк” в особі філії ПАБ “Полтава-банк”.

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь філії ПАБ “Полтава-банк” заборгованість за кредитним договором в розмірі 47284 гривні 25 копійок, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 734 гривні 02 копійки та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 250 гривень.

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                                                                           С.В.Гудков .