Постанова

від 29.05.2009 по справі 2-а-1216/09

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                         Справа № 2-а-1216/09                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

  29 травня 2009 року                                                                     Лубенський міськрайонний суд

                                                                                               Полтавської області

в складі : головуючого судді Чабаненко В.О.,

                при секретарі Шрейтер С.О.              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області  про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни, суд,-

                                                                В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дитині війни.

У позовній заяві вказала, що належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. В 2006-2007 роках така допомога їй не виплачувалася, а в 2008 році виплачувалася частково. Відповідач всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в порушення вимоги ст. 124 Конституції України, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

ОСОБА_1 прохає суд:

- поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів;

- визнати дії відповідача неправомірними;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 2006 по 2008 роки в сумі 3302 грн. 60 коп.

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", в подальшому при нарахуванні пенсії.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала суду заяву в якій прохає справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримує.

    Представник Управління Пенсійного фонду в Лубенському районі Полтавської області в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення, в якому прохає розглядати справу без його участі, позов заперечує. Вважає, що не можна застосовувати величину мінімальної пенсії за ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" для обрахування підвищення до пенсії дітям війни, оскільки підвищення до пенсії та пенсія є різними категоріями пенсійних виплат.  

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

             Встановлено, що позивачка має статус «Дитини війни», що також підтверджується   пенсійним посвідченням № 122320 від 21 лютого 1994 року. Враховуючи зазначений статус позивачки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

             Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік".

            Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

             Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України положення, пункту 12 ст. 71 "Про Державний бюджет на 2007 рік". Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" Конституційним Судом України не приймалось.

              Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача, які стосуються виплат доплати до пенсії за 2006 рік.

              Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року.

   Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Лубенському районі Полтавської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи  позивачу доплати,  передбачені  ст.6   Закону  України  „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

           Тобто, стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2008 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, за період з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року.

 Згідно ч.ч.З та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

             Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Таким чином, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

             Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в Лубенському районі Полтавської області доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

              Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, визнати дії УПФУ в Лубенському районі Полтавської області неправомірними, по не виконанню з 09.07.2007 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування і отримання доплати до пенсії.

Разом з тим, вимоги щодо зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" в подальшому при нарахуванні пенсії є необґрунтованими з огляду на те, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав та законних інтересів громадян у публічно-правових відносинах. У зв'язку з цим, суд не має підстав приймати рішення на майбутнє щодо тих правовідносин, які ще не існують та щодо неіснуючих в часі порушень.        

           На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                          П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області неправомірними.

            Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного  суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

        Суддя Лубенського міськрайонного суду                                          В.О.Чабаненко