Рішення

від 30.11.2018 по справі 826/11083/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2018 року № 826/11083/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промімпекс Плюс

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промімпекс Плюс (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року №0006331401, №0006331401 та №0006341401

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки акту перевірки складені з необ'єктивних, необґрунтованих, протиправних, суб'єктивних суджень та припущень фахівців, що фактично здійснили перевірку, винесені на підставі висновків оскаржувані податкові повідомлення-рішення не враховують відомості, що містяться у первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено справу до судового розгляду по суті на 21 серпня 2018 року.

10 серпня 2018 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки в ході проведення перевірки не доведено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ ВФ Агро Терра , ТОВ Трейдер Вікторі , ТОВ Дервік Капітал , ТОВ Апекстрейд ЛТД , ТОВ Дакстерн Трен , ТОВ Житлобудмонтаж , в результаті чого позивачем неправомірно занижено податок на прибуток на загальну суму 136708,00 грн., завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 7523,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 155127,00 грн.

20 серпня 2018 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що відзив на позовну заяву містить лише цитування акту перевірки без наведення заперечень обставин та правових підстав позову. Крім того, не додано жодного доказу, на які йде посилання у відзиві в обґрунтування заперечень.

У відповідному судовому засіданні, на підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України суд перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 29 березня 2018 року по 19 квітня 2018 року (термін проведення перевірки продовжувався з 13 квітня 2018 року по 19 квітня 2018 року на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 12 березня 2018 року №6476) посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Промімпекс Плюс податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, результати якої оформлені актом перевірки від 26 квітня 2018 року №285/26-15-14-01-05/35976310 (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ Промімпекс Плюс :

- пп.14.1.36, пп.14.1.257, п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, П(с)БО 15 Доходи , П(с)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 із змінами і доповненнями, в результаті чого позивачем занижено суму податку на прибуток підприємства у розмірі 136708,00 грн., у т.ч. по періодам: 2016 рік - 136708,00 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.1, 201.2, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2016 року у розмірі 7523,00 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 155127,00 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2015 року - 3229,00 грн.,квітень 2016 року - 33695,00 грн., травень 2016 року - 25013,00 грн., червень 2016 року - 5417,00 грн., липень 2016 року - 29334,00 грн., серпень 2016 року - 46956,00 грн., листопад 2016 року - 11483,00 грн.;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 14 травня 2018 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0006331401, яким позивачу пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, П(с)БО 15 Доходи , П(с)БО 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 із змінами і доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 170085,00 грн., у тому числі за основним платежем - 136708,00 грн. та за штрафними санкціями - 34177,00 грн.;

- №0006341401, яким позивачу за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.1, 201.2, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 193909,00 грн., у тому числі за основним платежем - 155127,00 грн. та за штрафними санкціями - 38782,00 грн.;

- №0006351401, яким позивачу за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.1, 201.2, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2016 року на 7523,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем подано скаргу до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 02 липня 2018 року №22122/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року №0006331401, №0006331401 та №0006341401 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним заниженням податку на прибуток на загальну суму 136708,00 грн., завищенням суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 7523,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 155127,00 грн. по відносинам з контрагентами позивача ТОВ ВФ Агро Терра , ТОВ Трейдер Вікторі , ТОВ Дервік Капітал , ТОВ Апекстрейд ЛТД , ТОВ Дакстерн Трен , ТОВ Житлобудмонтаж .

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2018 року №0006331401, №0006331401 та №0006341401 слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ ВФ Агро Терра , ТОВ Трейдер Вікторі , ТОВ Дервік Капітал , ТОВ Апекстрейд ЛТД , ТОВ Дакстерн Трен , ТОВ Житлобудмонтаж ; мету придбання та обставини використання придбаних послуг (робіт) у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ Дервік Капітал (постачальник) укладено договір поставки №184 від 18 квітня 2016 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопродукцію та запчастини на витратні матеріали до дорожнього будівельної та кар'єрної техніки (надалі - товар) в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених даним договором. Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та номенклатура товару, що поставляється по даному договору, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та/або у видаткових накладних постачальника. Факт поставки товару по цінам, у кількості, асортименті, сортаменті та номенклатурі, вказаним у специфікаціях та/або у видаткових накладних постачальника, або факт оплати покупцем виставленого в його адрес рахунку-фактури, означає взаємну згоду постачальника та покупця з умовами поставки та умовами оплати товару, номенклатурою товару, вказаному у відповідному рахунку-фактурі та або видатковій накладній, а також являється підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку-фактури для оплати товару, які постачальник постачає/поставив. Згідно п.2.2 договору поставка товару здійснюється партіями на умовах, погоджених сторонами у специфікаціях та/або у видаткових накладних. Постачальник може здійснювати поставку товару власним або найманим транспортом, якщо таке погоджено сторонами. В такому випадку вартість доставки включається до вартості товару.

На підтвердження поставки товарів, визначених умовами договору від 18 квітня 2015 року №184 ТОВ Дервік Капітал виписувало позивачу видаткові накладні на поставку товарів, копії яких містяться у 1 томі матеріалів справи. Придбаний у ТОВ Дервік Капітал товар приймався посадовими особами позивача на підставі довіреностей, про що свідчить наявний у 2 томі матеріалів справи реєстр документів (довіреностей) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

ТОВ Дервік Капітал виписано на адресу позивача податкові накладні, копії яких наявні у 1 томі матеріалів справи та які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать витяги з ЄДРПН.

Розрахунки з ТОВ Дервік Капітал здійснювалися у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки. Облік розрахунків з ТОВ Дервік Капітал відображено в картці рахунку 631 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, який міститься в матеріалах справи.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Апекстрейд ЛТД (постачальник) укладено договір поставки №305 від 30 травня 2016 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопродукцію та запчастини та витратні матеріали до дорожнього будівельної та кар'єрної техніки (надалі - товар) в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених даним договором. Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та номенклатура товару, що поставляється по даному договору, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору та/або у видаткових накладних постачальника. Факт поставки товару по цінам, у кількості, асортименті, сортаменті та номенклатурі, вказаним у специфікаціях та/або у видаткових накладних постачальника, або факт оплати покупцем виставленого в його адрес рахунку-фактури, означає взаємну згоду постачальника та покупця з умовами поставки та умовами оплати товару, номенклатурою товару, вказаному у відповідному рахунку-фактурі та або видатковій накладній, а також являється підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку-фактури для оплати товару, які постачальник постачає/поставив. Згідно п.2.2 договору поставка товару здійснюється партіями на умовах, погоджених сторонами у специфікаціях та/або у видаткових накладних. Постачальник може здійснювати поставку товару власним або найманим транспортом, якщо таке погоджено сторонами. В такому випадку вартість доставки включається до вартості товару.

На підтвердження поставки товарів, визначених умовами договору від 30 травня 2015 року №305 ТОВ Апекстрейд ЛТД виписувало позивачу видаткові накладні на поставку товарів, копії яких містяться у 1 томі матеріалів справи. Придбаний у ТОВ Апекстрейд ЛТД товар приймався посадовими особами позивача на підставі довіреностей, про що свідчить наявний у 2 томі матеріалів справи реєстр документів (довіреностей) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

ТОВ Апекстрейд ЛТД виписано на адресу позивача податкові накладні, копії яких наявні у 1 томі матеріалів справи та які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать витяги з ЄДРПН.

Розрахунки з ТОВ Апекстрейд ЛТД здійснювалися у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки. Облік розрахунків з ТОВ Апекстрейд ЛТД відображено в картці рахунку 631 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, який міститься в матеріалах справи.

Між позивачем (покупець) та ТОВ Дакстер Трен укладено договір поставки №235 від 23 травня 2016 року з умовами, аналогічними договорам поставки, укладеним з контрагентами ТОВ Апекстрейд ЛТД та ТОВ Дервік Капітал .

На підтвердження факту поставки товарів, придбаних за договором №235 від 23 травня 2016 року позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, що містяться у 2 томі матеріалів справи. Придбаний у ТОВ Дакстер Трен товар приймався посадовими особами позивача на підставі довіреностей, про що свідчить наявний у 2 томі матеріалів справи реєстр документів (довіреностей) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

ТОВ Дакстер Трен виписано на адресу позивача податкові накладні, копії яких наявні у 1 томі матеріалів справи та які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать витяги з ЄДРПН.

Розрахунки з ТОВ Дакстер Трен здійснювалися у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки. Облік розрахунків з ТОВ Дакстер Трен відображено в картці рахунку 631 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, який міститься в матеріалах справи.

Між позивачем (покупець), та ТОВ ВФ Агро Терра (постачальник) укладено договір поставки від 26 вересня 2016 року №269 з умовами, аналогічними договорам поставки, укладеним з контрагентами ТОВ Апекстрейд ЛТД та ТОВ Дервік Капітал .

На підтвердження факту поставки товарів, придбаних за договором №269 від 26 вересня 2016 року позивачем долучено до матеріалів справи копії видаткових накладних, що містяться у 2 томі матеріалів справи. Придбаний у ТОВ Агро Терра товар приймався посадовими особами позивача на підставі довіреностей, про що свідчить наявний у 2 томі матеріалів справи реєстр документів (довіреностей) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

ТОВ ВФ Агро Терра виписано на адресу позивача податкові накладні, копії яких наявні у 2 томі матеріалів справи та які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчать витяги з ЄДРПН.

Розрахунки з ТОВ ВФ Агро Терра здійснювалися у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки. Облік розрахунків з ТОВ ВФ Агро Терра відображено в картці рахунку 631 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, який міститься в матеріалах справи.

Договірні відносини між позивачем та ТОВ Трейдер Вікторі здійснювалися на підставі рахунку-фактури від 18 листопада 2016 року (том 1), згідно якого позивачем придбано товар (швелер, кутник, круг, арматура, банджо, болт, гайка, захист спіральний пластик, комплект ду, мамометр, рукав, РВД, метало гумове кільце, хомути).

На підтвердження факту поставки товарів, придбаних згідно вказаного рахунку-фактури позивачем долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної, що міститься у 2 томі матеріалів справи. Придбаний у ТОВ Трейдер Вікторі товар приймався посадовими особами позивача на підставі довіреностей, про що свідчить наявний у 2 томі матеріалів справи реєстр документів (довіреностей) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року.

ТОВ Трейдер Вікторі виписано на адресу позивача податкову накладну, копія якої наявна у 2 томі матеріалів справи та які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчить витяг з ЄДРПН.

Розрахунок з ТОВ Трейдер Вікторі здійснено у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи банківську виписку та копію платіжного доручення №4271 від 08 грудня 2016 року.

Між позивачем (замовник) та ТОВ БК Альтор (у подальшому перейменоване у ТОВ Житлобудмонтаж ) (виконавець) укладено договір №2602 про надання послуг від 26 лютого 2016 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з різки металопрокату замовника та доведенню його до багажних розмірів замовником. Роботи виконуються технічними засобами як виконавця, так і замовника. Розміри, яким повинен відповідати металопрокат після різки, вказується замовником безпосередньо перед початком робіт з кожної партії. Вартість виконаних робіт відображається в актах виконаних робіт, які підписуються сторонами.

На підтвердження виконання робіт за договором позивачем долучено до матеріалів справи копію акту №00201 про надання послуг, з якого вбачається, що позивачу ТОВ БК Альтор надано послуги з нарізки металопрокату.

ТОВ БК Альтор (у подальшому перейменоване у ТОВ Житлобудмонтаж ) виписано на адресу позивача податкову накладну, копія якої наявна у 2 томі матеріалів справи та які зареєстровані в ЄРПН, про що свідчить витяг з ЄДРПН.

Розрахунки з ТОВ БК Альтор (у подальшому перейменоване у ТОВ Житлобудмонтаж ) здійснювалися у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи банківську виписку.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно положень п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Як вже зазначалося, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Крім того, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Позивач згідно інформації, зазначеної в ЄДРЮОФОП має право на зайняття наступними видами діяльності: Код КВЕД 22.19 Виробництво інших гумових виробів (основний); Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Так, з матеріалів справи вбачається, що придбані у контрагентів позивача ТОВ ВФ Агро Терра , ТОВ Трейдер Вікторі , ТОВ Дервік Капітал , ТОВ Апекстрейд ЛТД , ТОВ Дакстерн Трен товари згідно укладених договорів в подальшому використані позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку шляхом реалізації контрагентам-покупцям, що підтверджується наявними в 2 томі матеріалів справи копіями договорів, видаткових та податкових накладних.

При цьому, на підтвердження реальної можливості здійснення господарських операцій, які полягають в оптовій торгівлі придбаною у контрагентів металопродукцією позивачем долучено до матеріалів справи оборотно-сальдові відомості по рахунку 10: Місця зберігання, необоротні активи за 2015-2017 роки, з яких вбачається наявність у позивача основних засобів та виробничих активів.

Для зберігання придбаної металопродукції з метою здійснення господарської діяльності позивач орендує складське приміщення відповідно до договору оренди від 01 січня 2013 року №7/01/2013, укладеного з ПАТ Управління спеціальних машин , договору суборенди від 01 серпня 2016 року №01/08/06/1, укладеного з ТОВ Пром-Рент . Крім того, ТОВ Промімпекс Плюс орендує офісні приміщення на підставі договорів про співробітництво від 12 березня 2015 року №04/09/МС/15-Ю, від 12 березня 2016 року №05/09/МС/17, укладених з ТОВ Юридичне бюро Стайлінг , договору оренди від 01 січня 2012 року №5/1/12, укладеного з ТОВ Суфор , договору оренди від 01 червня 2017 року №406/17, укладеного з ПАТ Комплексне підприємство широко профільного будівництва-2 . Вказані приміщення передані позивачу на підставі відповідних актів прийому-передачі, копії яких наявні в 2 томі матеріалів справи.

Крім того, відповідність придбаного у ТОВ ВФ Агро Терра , ТОВ Трейдер Вікторі , ТОВ Дервік Капітал , ТОВ Апекстрейд ЛТД , ТОВ Дакстерн Трен товару діючим ДСТУ та ТУ підтверджується наявними у 2 томі матеріалів справи копіями сертифікатів якості, документів про якість та сертифікатів прийомки.

Таким чином, у ТОВ Промімпекс Плюс наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з контрагентами ТОВ ВФ Агро Терра , ТОВ Трейдер Вікторі , ТОВ Дервік Капітал , ТОВ Апекстрейд ЛТД , ТОВ Дакстерн Трен , ТОВ Житлобудмонтаж .

Суд зазначає, що фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Крім того, суд звертає увагу, що суб'єктивні припущення посадових осіб контролюючого органу щодо непричетності директорів контрагентів до ведення господарської діяльності, не підтверджені належним чином відповідно до вимог глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

При цьому, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали можливості на виконання господарських зобов'язань по поставці товару, наданні послуг та доказів відсутності фактичних дій останніх, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на пояснення директора ТОВ Апекстрейд ЛТД , ТОВ ВФ Агро Терра , ТОВ Трейдер Вікторі , ТОВ Дервік Капітал , ТОВ Дакстерн Трен , ТОВ Житлобудмонтаж щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності відповідних товариств, оскільки дані протоколи допитів не є належними та допустимими доказами в розумінні положень ст. ст. 73, 74 КАС України. Крім того, суд вважає також безпідставними посилання відповідача на наявність вироків по гр. ОСОБА_1 по ТОВ Апекстрейд ЛТД та по контрагенту ТОВ Дакстерн Трен , оскільки вони не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

При цьому, доказів, які б свідчили про непричетність зазначених вище контрагентів до здійснення господарських операцій за перевіряємий період, під час розгляду справи контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт наявності в ІС Податковий блок карток суб'єктів фіктивного підприємництва не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В порушення положень Глави 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно дійшов висновку про заниження позивачем суми податку на прибуток підприємства у розмірі 136708,00 грн. за 2016 рік на суму 136708,00 грн., завищення суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2016 року у розмірі 7523,00 грн. та заниження податок на додану вартість на загальну суму 155127,00 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2015 року - 3229,00 грн.,квітень 2016 року - 33695,00 грн., травень 2016 року - 25013,00 грн., червень 2016 року - 5417,00 грн., липень 2016 року - 29334,00 грн., серпень 2016 року - 46956,00 грн., листопад 2016 року - 11483,00 грн. з урахуванням чого спірні податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2018 року №0006331401, №0006331401 та №0006341401 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промімпекс Плюс (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 35976310) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14 травня 2018 року №0006331401.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14 травня 2018 року №0006331401.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 14 травня 2018 року №0006341401.

5. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промімпекс Плюс (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 35976310) судові витрати в сумі 5 584,76 гривень (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 76 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова