Рішення

від 05.07.2007 по справі 8/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/331

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.2007                                                                                             Справа  № 8/331

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудкомплект”, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов”,                       м. Ужгород

про стягнення 63 631,47 грн.

Суддя    –В.С. Русняк

Представники:

Від позивача –Чорняк Н.І. –представник, довіреність від 01.01.05;

Від відповідача – Анісімов Ю.А. –адвокат, довіреність від 22.11.06

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудкомплект”, м. Ужгород заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов”, м. Ужгород про стягнення 63631,47грн. вартості втраченого вантажу

          Рішення винесено 05.07.2007 р. у зв'язку з оголошеною перервою в засіданні 19.06.2007 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

          Відповідач в письмовому поясненні до суду проти позову заперечує вцілому, зокрема, посилаючись на відсутність своєї вини, посилаючись на                ст. 614 Цивільного кодексу України.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудкомплект”, м. Ужгород (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю  „Кронов”, м. Ужгород   (експедитор)   укладено   договір   про

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 05.07.2007 року у

справі №8/331

надання транспортно-експедиційних послуг, за умовами якого відповідач (експедитор) зобов'язався доставити ввірений вантажовідправником вантаж позивача (замовника) в пункт призначення та видати його уповноваженому вантажоотримувачу, а позивач зобов'язався сплатити за перевезення встановлену плату. При цьому, згідно п. 3.2.1 договору, відповідач зобов'язаний

забезпечити подачу під завантаження транспортного засобу, придатного і повністю готового до перевезення обумовленого вантажу в узгоджений сторонами термін. Відповідно до п. 3.2.4 договору відповідач зобов'язався забезпечити доставку зазначеного вантажу відправником вантажу в обумовлений термін до місця призначення і видати його отримувачу, вказаному в товарно-супроводжувальних документах.

Позивач зобов'язався (п. 3.1.1 договору) надати заявку та письмове підтвердження про готовність вантажу до відправлення.

На підставі вищевказаного договору позивачем 03.11.2006 р. відповідачу було надано заявку про надання автомобіля для перевезення вантажу по маршруту „Дніпропетровськ –Ужгород” від вантажовідправників ПП „Ніко-Центрметал” та ТзОВ „ТВ”. Цього ж дня (03.11.2006 р.) відповідач повернув заявку, вказавши у відповідній графі марку автомобіля, номер, номер причепа, що буде подано під завантаження, прізвище, ім'я водія, його номер телефону, та подав цей автомобіль під завантаження. Відповідно до отриманих від вантажовідправників копій накладних датованих 06.11.2006 р. товар загальною вартістю 63631,47 грн. було відвантажено на вказаний у заявці автомобіль, про що є підпис водія-експедитора, зазначеного у заявці (див. матеріали справи). Однак, товар до місця призначення відповідачем доставлено не було.

В поясненні, поданому відповідачем по справі зазначено, що він після отримання від позивача заявки на перевезення вантажу по маршруту „Дніпропетровськ –Ужгород” інформацію про потребу в автомобілі для здійснення даного перевезення передав в інформаційно-транспортну систему „Ларді”, після чого з відповідачем зв'язався приватний підприємець Шаленко Ю.В., який виразив готовність виконати дане перевезення після узгодження ціни й умов перевезення, відповідачем були передані необхідні для оформлення документів дані, ці дані відповідачем були зазначені в отриманій від позивача заявці і по факсу передачі йому для оформлення документів на одержання і перевезення вантажу. Як зазначено в поясненні відповідача вантаж був завантажений і виїхав з підприємства, після чого зв'язатися з водієм і перевізником (хазяїном автомобіля) було неможливо. Відповідачем по справі подано до суду копію довідки від 08.01.2007 р. підписану начальником відділу управління карного розшуку УМВС України у Дніпропетровській області,  проте, що 06.11.2006р. після завантаження був викрадений автомобіль „Вольво” з  напівпричепом  та  вантаж  металопрокатних  виробів,  який  належить  ТзОВ

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 05.07.2007 року у

справі №8/331

„Закарпатбудкомплект”, тобто позивачу по спірному перевезенню вантажу.

По факту крадіжки вантажу порушена кримінальна справа.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України (ст. 526 Цивільного кодексу України) господарське зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно п. 6.2 договору від 01.11.2005 р. відповідач (експедитор) несе відповідальність за втрату вантажу в розмірі вартості вантажу, прийнятого до перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 932 Цивільному кодексу України експедитор у разі залучення до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб (як в даному випадку) відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, а тому позов підлягає задоволенню частково на суму 63180 грн., оскільки позивачем подані платіжні документи по оплаті за відвантажений вантаж вантажовідправником на вищевказану суму, а саме: платіжним дорученням від 03.11.2006р. було перераховано ПП „Ніко-Центрметал” суму 18900грн.; платіжними дорученнями №003303, №002352 від 03.11.2006 р. було перераховано ТОВ „ТВ” відповідно суми 13200грн. та 31080 грн.; тобто загальна сума, яка була оплачена позивачем становить 63180 грн., що і становить вартість втраченого вантажу і позивачем не оспорюється.

В частині позовних вимог на суму 451,50 грн. в позові слід відмовити, оскільки позивачем не подано належних доказів по сплаті цієї суми за відвантажений вантаж вантажовідправником, а тому нема підстав враховувати її в розмір вартості вантажу.

Заперечення відповідача суд не може прийняти до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 932 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення господарського суду

Закарпатської області від 05.07.2007 року у

справі №8/331

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Тихого, 11/106, код 22087415) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатбудкомплект” (Закарпатська область, м. Ужгород,                                    вул. Перемоги, 145а, код 22082783, р/р 260001447 в ЗОФ АППБ „Аваль”, МФО 312345) суму 63180 (шістдесят три тисячі сто вісімдесят гривень) грн. вартості втраченого вантажу, 631,80 (шістсот тридцять одну гривню вісімдесят копійок) грн. відшкодування держмита та 118 (сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

3.          В позові на суму 451,50 грн. відмовити.

4.          Повний текст рішення виготовлений і підписаний 09.07.2007 року.

Суддя                                                                                                         В.С. Русняк