Рішення

від 19.05.2008 по справі 2-845/2008

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

 Справа № 2-845/2008 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

19 травня 2008 р.                                                                                             м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуючий суддя                               Єжов В.А.

при секретарі                                      Кулаковській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Ремжитлобуд", ОСОБА_2 міської ради про визнання права користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ремжитлобуд"( далі - ТОВ „Ремжитлобуд"), ОСОБА_2 міської ради про визнання права користування житловим приміщенням, мотивуючи тим, що вона отримала право користування житловою площею в спірній квартирі, але не закріпила його юридично.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, пояснивши, що восени 2005 року на запрошення ОСОБА_3 вселилися в квартиру №46 будинку №18 на кварталі «Северний» у місті Макіївці, в якості члена сім'ї наймача - його дружини. Проживати за місцем її реєстрації вони не мали можливості, оскільки в двокімнатній квартирі проживають чотири людини: її батьки і сестра з чоловіком. Разом вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, придбали різні речі за спільні кошти. Вона завагітніла і вони запланували весілля на початок літа 2008 року, після якого вона повинна була зареєструватись в квартирі чоловіка. Проте 8 січня 2008 року ОСОБА_3 загинув, при цьому був похований як невідомий. Вона разом тіткою ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розшукали місце його поховання і перепоховали за власний рахунок. Вважає, що придбала право користування спірною квартирою.

Посилаючись на викладене позивачка просить визнати, що вона вселилися в спірну квартиру в якості члена сім'ї наймача, а також визнати за нею право користування житловим приміщенням в спірній квартирі.

Представник відповідача ТОВ „Ремжитлобуд" - ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності юридичної особи, не заперечував проти задоволення позову та був згодний на визнання за позивачкою права користування житловим приміщенням.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради, яка була вчасно й належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка в отри манні повістки, за викликом до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України), суд встановив наступне.

Згідно матеріалів справи, ОСОБА_3 народився 15 березня 1986 року в родині ОСОБА_6 і ОСОБА_7. ОСОБА_7 померла 4 листопада 1994 року, ОСОБА_6 - 1 червня 2003 року.

Рішенням виконавчого комітету Кіровської районної ради народних депутатів від 9 березня 1995 року № 59-2 ОСОБА_4 була призначена опікуном над неповнолітнім племінником ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і прийняте рішення про збереження за останнім квартири №46 в будинку №18 на кварталі «Северний» у місті Макіївці.

ОСОБА_3 помер 8 січня 2008 року, про що в Книзі реєстрації смертей ОСОБА_8 відділу реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції Донецької області 17 січня 2008 року зроблений актовий запис №207.

ОСОБА_3 був наймачем двокімнатної квартири №46 в будинку №18 на кварталі «Северний» у місті Макіївці до моменту смерті. Інші особи, на цей момент, зареєстрованими в спірній квартирі не значилися.

Відповідно до положень ст. 9 Житлового кодексу України, громадяни мають право на одержання в безстрокове користування у встановленому порядку житлового приміщення в будинках державного або суспільного житлового фонду.

Статтею 65 названого кодексу закріплене право наймача у встановленому порядку з письмової згоди всіх членів родини, які проживають разом з ним, вселити в займане їм житлове приміщення, у тому числі, і свого брата. Особи, які вселилися в житлове приміщення як члени родини наймача, здобувають рівне з іншими членами родини право користування житловим приміщенням.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які проживають в будинку №18 на кварталі „Северний" і є сусідами по під'їзду, суду підтвердили, що позивачка в вересні 2005 року вселилася в спірну квартиру в якості члена сім'ї наймача ОСОБА_3 і за його згодою, як дружина. Вони на протязі двох років вели спільне господарство, за цей час спільно придбали телевізор, пральну машинку, музикальний центр. ОСОБА_3 ніколи не ставив питання про виселення позивачки, вони разом запросили сусідів на весілля, ОСОБА_3 особисто їм розповідав, що скоро буде батьком.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідками, викладені ними обставини про взаємини між позивачем й його братом підтверджуються іншими об'єктивними доказами.

Свідок ОСОБА_13 дав аналогічні свідчення і підтвердив, що ОСОБА_3 і ОСОБА_14 готувались до весілля, вони звернулись до нього за допомогою у наданні транспортних послуг.

Як вбачається з наданих суду висновків лікарської комісії ОСОБА_1 вагітна, строк вагітності відповідає її поясненням.

Свідок ОСОБА_4 - рідна тітка ОСОБА_3, у судовому засіданні пояснила, що до досягнення ОСОБА_3 повноліття була його опікуном і він виховувався в її сім'ї. Влітку 2005 року він познайомився з позивачкою, а в вересні того ж року вони поселилися разом в якості чоловіка і дружини в спірній квартирі. Жили не дуже заможно, проте за цей час придбали телевізор, пральну машинку, музикальний центр. Племінник їй особисто повідомив про вагітність ОСОБА_1 в кінці 2007 року. Племінник і позивачка планували зробити весілля восени 2007 року, але оскільки в цьому році виходила заміж її старша сестра, то батьки ОСОБА_1 попросили його перенести на 2008 рік, оскільки не мали можливості допомогти матеріально. Племінник загинув 8 січня 2008 року і був похований як безвісний. Вони разом з ОСОБА_1 його розшукали і домоглися дозволу на перепоховання, яке провели за власний рахунок.

ОСОБА_1 зареєстрована в двокімнатній квартирі №202 будинку №9 в мікрорайоні „Строітель" м. Макіївки, де мешкають: її батьки і сестра Уляна з чоловіком. Останні обрали шлюб 6 липня 2007 року.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачка довела, що в вересні 2005 року вселилася в спірну квартиру в якості члена сім'ї наймача.

Представник відповідача ТОВ „Ремжитлобуд" ОСОБА_5 суду повідомив, що з вересня 2005 року по 8 січня 2008 року ОСОБА_3 не ставив питання про виселення ОСОБА_1 із спірної квартири.

Оцінюючи представлені сторонами в чинність вимог ст. 60 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд доходить висновку, що позивачка придбала право користуватися спірною квартирою, а отже її вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 9, 64, 65 ЖК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати, що в вересні 2005 року ОСОБА_1 вселилася в квартиру №46, будинку №18 на кварталі «Северний» у місті Макіївці, в якості члена сім'ї наймача.

Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням в квартирі №46 будинку №18 на кварталі «Северний» у місті Макіївці.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.