Рішення

від 27.11.2018 по справі 904/6726/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018м. ДніпроСправа № 904/6726/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коском Плюс", м. Кам'янське Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпро

про стягнення 5 108 837 грн. 69 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 08.01.18 р. представник;

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 186 від 19.07.18 р. адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коском Плюс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 2 136 439,57 грн., що складають суму заборгованості, яка виникла відповідно до договорів поставки № 13035Т від 11.03.2013р.; № 13040Т від 12.03.2013р.; № 13039 від 27.03.2013р., та договорів цесії: від 09.07.2014р. № 3/2014 від 09.07.2014р. № 4/2014; від 09.07.2014р. № 5/2014, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київантікор" та договору від 29.12.2016р. № 291216-1 про відступлення прав вимоги, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київантікор" та позивачем, 2 406 560,38 грн. - інфляції та 237 669,00 грн. - річних.

Ухвалою від 16.11.2017 р., яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коском Плюс" залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду України від 14.06.2018 р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017р. у справі № 904/6726/17, а вказану справу передано для розгляду спору по суті до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018 р., розгляд справи № 904/6726/17 доручено судді Мельниченко І.Ф.

Ухвалою від 13.08.2018 р. господарським судом прийнято справу № 904/6726/17 до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2018 р.

Відповідач виклав заперечення проти позовних вимог у відзиві, який представником останнього подано через канцелярію суду 05.09.2018 р.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на відсутність доказів, які б підтверджували факт належного його повідомлення, про заміну кредитора у зобов'язанні; посилається на не надання позивачем доказів, які б підтверджували перехід до нього прав у зобов'язанні; заявляє про недійсність права вимоги первісного кредитора, та відповідно, заперечує можливість її відступлення новому кредиторові, вказуючи на рішення судів у кримінальних справах (№ 201/5115/15-к, № 203/6882/15-к), в яких встановлено відсутність поставок товару ПрАТ ДТРЗ з боку первісного кредитора - ТОВ ОСОБА_4 ОСОБА_3 , а отже, робить висновок відповідач, правочини у вигляді накладних, на які посилається позивач є фіктивними в силу статті 234 Цивільного кодексу України.

05.09.2018 р. відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, в якій останній вказує на те, що строки сплати товару, за спірними накладними, визначені датами від 05.07.2013 р по 26.09.2013 р., а отже, звернувшись з позовом у червні 2017 року, позивачем пропущено строк позовної давності, яку і просить останній застосувати.

05.09.2018 р. відповідачем подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою дослідження належності підпису, вчиненого на акті звірки взаємних розрахунків від 01.07.2014 р. між ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_3" та ПрАТ "ДТРЗ" від імені головного бухгалтера ОСОБА_5, у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість, про що 10.09.2018 р. постановлено відповідну ухвалу.

10.09.2018 р. позивачем подано заяву, що містить збільшення позовних вимог в частині стягнення суми інфляції - до 2 650 969,00 грн., річних - до 321 429,12 грн.; сума основного боргу залишилась без змін.

Вказана заява прийната господарським судом до розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.09.2018 р., за усним клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено до 09.10.2018 р., про що постановлено відповідну ухвалу.

17.09.2018 р. відповідач надав відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказує на те, що внаслідок помилки в розрахунку інфляції, позивачем завищено її суму на 14 955,07 грн.

У відповіді на відзив, що надійшла на адресу суду 04.10.2018 р., ТОВ Коском Плюс не погоджується із запереченнями відповідача, викладеними у відзиві на позов та спростовує його доводи преюдиційними обставинами, встановленими у справах № 804/5390/16 та № 904/8978/17.

Так, аналізуючи наведені адміністративним судом факти при розгляді справи № 804/5390/16, за позовом ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод ; до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську, позивач робить висновки про встановлені судом наступні преюдиційні факти:

реальність господарських операцій між ТОВ Група ОСОБА_3 (правонаступником якого по зазначеним угодам є ТОВ Коском Плюс ) та ПАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод ;

факт реального постачання продукції; факт укладення та виконання господарських договорів;

реальність рахунків-фактур та видаткових накладних за спірними договорами.

Аналізуючи обставини та факти встановлені при розгляді Господарським судом Дніпропетровської області у справі 904/8978/17, що розглядалась за позовом ПрАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод до ТОВ Коском Плюс та ПП Київантікор , позивач вказує на встановлені судом обставини та факти, щодо реальності господарських операцій за договорами поставки № 13035Т від 11.03.2013р.; № 13040Т від 12.03.2013р.; № 13039 від 27.03.2013р., які були укладені між ПАТ Дніпропетровський тепловозоремонтний завод та ТОВ "ОСОБА_4 безпеки", підкреслюючи, що вказані обставини є преюдиційними фактами, які відповідно до статті 75 ГПК України, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інще не встановлено законом.

Клопотання ТОВ "Коском Плюс" про витребування доказів, які надійшли до суду 04.10.2018 р., залишені господарським судом без задоволення, з огляду на їх невідповідність статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 09.10.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 07.11.2018 р.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду 19.10.2018 р., відповідач не погодився із доводами ТОВ Коском Плюс щодо встановлення обставин, що не підлягають доказуванню, вважає їх безпідставними, з огляду на те, що позивачем не вказані висновки, викладені у постанові Верховного суду від 30.08.2018 р. у справі № 904/8978/17.

07.11.2018 р. сторонами подані заяви, в яких останні підсумовуючи раніше викладені в заявах по суті обставини, свої позиції підтримують у повному обсязі.

27.11.2018 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст.240 Господарського процесуального кодексу України.).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством Дніпропетровський тепловозоремонтний завод (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Група ОСОБА_4 безпеки (Постачальник) укладено наступні договори поставок: № 13035т від 11.03.2013 р. - далі Договір № 13035т ; № 13039 від 27.03.2013 р. - далі Договір № 13039 ; № 13040т від 12.03.2013 р. - далі Договір - № 13040т .

Відповідно до п.1.1. вказаних договорів Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Замовника (відповідача) товар відповідно до Специфікацій, а останній взяв на себе зобов'язання його прийняти та оплатити на умовах визначених в договорі.

В п.1.2. Договору № 13035т , до поставки узгоджено найменування товару: запасні частини до тепловоза ЧМЕ-3, дизеля К6S310DR.

Кількість та асортимент товару передбачається у Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору № 13035т (п.3.1.).

Загальна сума договору складає 6 097 777,78 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 1 016 296,30 грн. (п.6.3).

До вказаного договору сторонами узгоджені Специфікації № 1, № 2., (а.с. 68-70 т.1).

В п.1.2. Договору № 13039, сторонами узгоджено найменування товару: запасні частини до тепловоза ТЄМ2.

Кількість та асортимент товару, за умовами п.3.1. договору № 13039, передбачається у Специфікації, яка є його невід'ємною частиною.

Загальна сума договору № 13039, 41 349,00 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 6891,50 грн. (п.6.3).

До зазначеного договору сторони узгодили Специфікацію № 1 (а.с. 21 т.1).

В п.1.2. Договору № 13040т, сторонами узгоджено найменування товару: секції холодильника 7317.100 тепловоза ЧМЕ-3.

Кількість та асортимент товару, за умовами п.3.1. договору № 13040т передбачається у Специфікації, яка є його невід'ємною частиною.

Загальна сума договору № 13040т, 885 600,00 грн., з урахуванням ПДВ 20% - 147 600,00 грн. . (п.6.3).

Сторонами підписана Специфікація № 1, в якій сторони погодили поставку товару - секції холодильника тепловоза ЧМЕ-3, в кількості 120 штук на загальну суму, що відповідає п.6.3. договору (а. с. 33 т.1).

У п.5.1. вказаних вище договорів встановлено, що поставка товару здійснюється на протязі 5-ти днів тільки у разі письмового повідомлення (Згоди Замовника).

Поставка товару здійснюється зі складу Постачальника згідно Інкотермс 2010 на умовах СРТ склад Замовника (п.5.2. договорів).

Відповідно до п.5.3. договорів, датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару.

Виконуючи умови договору № 13035т, ТОВ "Група "ОСОБА_4 безпеки" здійснило на адресу відповідача поставку товару, передбаченого його умовами, на загальну суму 1 512 310,57 грн., про що свідчать накладні № РН-0405/01 від 05.04.2013 р., № РН-0417/01 від 17.04.2013 р., № РН-0424/02 від 24.04.2013 р., № РН-0527/01, № РН-0527/02 від 27.05.2013 р., № РН-0528/01 від 28.05.2013 р., № РН-0603/01 від 03.06.2013 р., № РН-0604/01 від 04.06.2013 р., № РН-0606/01 від 06.06.2013 р., № РН-0612/02 від 12.06.2013 р., № РН-0621/01, № РН-0621/02 від 21.06.2013 р., № РН-0626/02, № РН-0626/03, № РН-0626/05, № РН-0626/06, № РН-0626/07, № РН-0626/08 № РН-0626/09 від 26.06.2013 р., копії, копії яких залучено до матеріалів справи.

На виконання умов договору 13039, за накладною № РН-0327/01 від 27.03.2013 р., копія якої міститься в матеріалах справи, - ТОВ Група ОСОБА_4 безпеки поставило відповідачеві товар на суму 41 349,00 грн.

За Договором № 13040т ТОВ Група ОСОБА_4 безпеки здійснило на адресу відповідача поставку товару, передбаченого його умовами, на загальну суму. 597 780,00 грн.,, про що свідчать накладні № РН-0408/01 від 08.04.2013 р., № РН-0419/01 від 19.04.2013 р., № РН-0422/01 від 22.04.2013 р., № РН-0606/02 від 06.06.2013 р., № РН-0612/01 від 12.06.2013 р., № РН-0617/01 від 17.06.2013 р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Всього за вказаними договорами на адресу позивача було здійснено поставку на загальну суму 2 151 439,57 грн.

В розділі 7 спірних договорів сторони дійшли згоди відносно відстрочення оплати поставленого товару протягом 60 банківських днів з моменту отримання товару (п.7.2).

Відповідач зобов'язання за договорами № 13035т, № 13039, № 13040т виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково та з порушенням строків, визначених ними, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість на загальну суму 2 136 439,57 грн.

Факт заборгованості на вказану вище суму підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2014 р., який підписаний представниками ТОВ "Група "ОСОБА_4 безпеки" та ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", та скріплений печатками їх підприємств (а. с. 16 т.1.).

Зазначені вище обставини свідчить про те, що між Постачальником - ТОВ "Група "ОСОБА_4 безпеки" та ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" склалися правовідносини з поставки товарів.

Згідно частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Факт поставки товару за спірними накладними встановлено також у рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2018 р. у справі № 904/8978/17, за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" (Відповідача-1) та Приватного підприємства "Київантікор" (Відповідача-2) про визнання договору недійсним.

Дане рішення, відповідно до постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, набрало законної сили 30.08.2018 р. (а.с. 66-69 т.3).

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В подальшому, 09.07.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_4 безпеки" (Цедент) та Приватним підприємством "Київантікор" (Цесіонарій) укладені договори цесії: № 3/2014 (а.с. 17 т.1), № 4/2014 (а.с. 27 т.1.), № 5/2014 (а.с. 64 т.1).

Відповідно до умов п.1.1. договору цесії № 3/2014, Цедент уступає, а Цесіонарій набуває права вимоги виконання зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) перед Цедентом з оплати товару за договором № 13039 .

Згідно п.1.2. договору цесії, загальна грошова оцінка коштів, що підлягають уступці Цедентом Цесіонарію прав вимоги за договором № 13039 складає - 26 349,00 грн.

За умовами п.1.1. договору цесії № 4/2014, Цедент уступає, а Цесіонарій набуває права вимоги виконання зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) перед Цедентом з оплати товару за договором № 13040Т.

Загальна грошова оцінка коштів, що підлягають уступці Цедентом Цесіонарію прав вимоги по договору № 13040т складає - 597 780,00 грн. (п.1.2. договору цесії).

Згідно умов п.1.1. договору цесії № 5/2014 Цедент уступає, а Цесіонарій набуває права вимоги виконання зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник) перед Цедентом з оплати товару за договором № 13035т.

Загальна грошова оцінка коштів, що підлягають уступці Цедентом Цесіонарію прав вимоги по договору № 13035т складає - 1 512 310,57 грн. (п.1.2. договору цесії).

Відповідно до п.2.1. вказаних вище договорів цесії, Цедент зобов'язаний передати Цесіонарію документи, які посвідчують та підтверджують права, які передані останньому, а також інформацію, яка є важливою для їх здійснення в строк, не більше 30-ти днів з моменту підписання цих договорів.

Про факт уступки права вимоги виконання грошового зобов'язання ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" за договорами № 13035т, № 13039, № 13040т, ТОВ Група ОСОБА_4 безпеки зазначено у надісланих на адресу Боржника повідомленнях від 09.07.2014 р. № 99 (а.с. 18 т.1), № 100 (а.с. 28 т.1.), № 101 (а.с. 65 т.1).

29.12.2016 р. Приватним підприємством "Київантікор" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" (Новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 291216-1 (арк.с. 12-13 т.1).

Відповідно до п.1.1. договору, Первісний кредитор передає, а Новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові і стає кредитором за Основними договорами згідно переліку у Додатку № 1 до цього Договору, укладеними між постачальниками (первісними кредиторами за Основними договорами), які вказані у Графі № 2 "найменування первісного кредитора за Основним договором" переліку у Додатку №1 до цього Договору та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі-Боржник).

За умовами п.1.2. Договору, Новий кредитор безоплатно одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основними договорами. З цього Договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Основних Договорів в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

У додатку № 1 до Договору № 291216-1 від 29.12.2016р. про відступлення права вимоги (а.с. 13 т.1) визначений перелік договорів та постачальників, за якими боржником є ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", зокрема:

- первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_3", основний договір - договір постачання № 13035т від 11.03.2013р ., договір про відступлення прав вимоги № 5/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 1 512 310.57 грн.;

- первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_3", основний договір - договір постачання № 13039 від 27.03.2013р ., договір про відступлення прав вимоги № 3/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 26 349,00 грн.;

первісний кредитор за Основним договором - товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_3", основний договір - договір постачання № 13040т від 12.03.2013р ., договір про відступлення прав вимоги № 4/2014 від 09.07.2014, сума боргу - 597 780,00 грн.

Відповідно до п.2.1. договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор повинен передати Новому кредиторові всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за Основними договорами в термін до 10-ти календарних днів з моменту підписання даного договору.

Первісний кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим договором протягом 10-ти календарних днів з моменту його підписання.

Позивачем до матеріалів справи залучено повідомлення від 29.12.2016 р. про відступлення права вимоги, адресоване підприємству відповідача (а. с. 14 т.1).

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За умовами частини першої статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

При викладених обставинах, ТОВ «Коском Плюс» є належним позивачем за вимогами, що виникли із зобов'язань за договорами поставки № 13035т, № 13039, № 13040т.

Як вже було зазначено вище, при укладенні спірних договорів поставки, сторони дійшли згоди про те, що Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 60-ти банківських днів з дати його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної ( п.7.2.).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів здійснення оплати, поставленого товару у повному обсязі, відповідач на момент розгляду спору не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 2 136 439,57 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог), позивачем заявлено до стягнення річні за загальний період прострочення з 05.07.2013 р. по 05.09.2018 р. в сумі 321 429,12 грн. та інфляцію грошових коштів за загальний період прострочення з липня 2013 року по червень 2018 року в сумі 2 650 969,00 грн.

Розрахунок зазначених вище сум позивачем здійснений відповідно до норм чинного законодавства та є арифметично вірними, а отже, вказані вище суми підлягають до примусового стягнення.

Заперечення відповідача стосовного того, що до матеріалів справи не надано доказів, які б підтверджували факт належного його повідомлення про заміну кредитору у зобов'язанні, до уваги не приймається з огляду на натупне.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, в спірних договорах поставки відсутні умови, які б передбачали можливість здійснення заміни кредитора за згодою боржника.

Посилання відповідача відносно ненадання останнім доказів, які б підтверджували перехід до нього прав у зобов'язанні, спростовано залученими до матеріалів справи доказами, а саме, договорами цесії: від 09.07.2014р. № 3/2014, № 4/2014; № 5/2014, укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Група "ОСОБА_3" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київантікор" та договором від 29.12.2016р. № 291216-1 про відступлення прав вимоги, укладенимо між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київантікор" та позивачем.

Обставини дійсності та реальності господарських операцій за спірними накладними, встановлено адміністративним судом при розгляді справи № 804/5392/16 за позовом ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Дійсність правочину за яким позивачу було відступлено право вимоги за спірними договорами поставки, встановлено в рішенні господарського суду, про яке вказувалось вище, у справі № 904/8978/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коском плюс" (Відповідача-1) та Приватного підприємства "Київантікор" (Відповідача-2) про визнання договору недійсним.

Вказані обставини в силу статті 75 Господарського процесуального кодексу України не повинні доказуватися при розгляді даної справи, з огляду на те, що в ній беруть участь ті самі особи, відносно яких ці обставини встановлені.

Посилання відповідача на вироки в кримінальних справах, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони, відповідно до ч.6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковими для господарського суду ( що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок) лише в питанні чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Посилання відповідача відносно помилок в розрахунку інфляції грошових коштів (з урахуванням заяви збільшення позовних вимог), після його перевірки судом, не знайшли свого підтвердження, з огляду на те, що його здійснено відповідно до норм чинного законодавства та умов договору.

Підсумовуючи надані суду заперечення проти заявленого позову, відповідач повторно просив застосувати позовну давність до заявлених вимог.

Обгрунтовуючи подану заяву, заявник посилається на пропуск встановленого законодавством трирічного строку, з огляду на те, що позивач з позовом до суду звернувся у червні 2017 року, в той час як поставка товару була здійснена у період з березня по червень 2013 року та згідно розрахунку, всі строки сплати за спірними накладними вказані 2013 роком.

Розглянувши вказану заяву, господарський суд вважає нобхідним зазначити наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У частинах1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, статтею 264 Цивільного кодексу України, унормовано, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу, або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем вчинялись дії, що свідчать про визнання ним боргу за основним зобов'язанням, а саме, підписання останнім акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.2014 р. (а.с. 16 т.1).

За таких обставин, слід прийти до висновку про те, що в даному випадку мало місце переривання пербігу позовної давності.

З огляду на викладене, починаючи з 01.07.2014 р., перебіг строку позовної давності розпочався заново, та на час звернення позивача з позовом до суду - 16.06.2017 р. - не сплив.

Керуючись статтями 256, 257, 261, 264, 513, 514, 516 526, 625, 712 статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського,7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коском Плюс" (51 931, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41044201) 2 136 439,57 грн. (два мільйони сто тридцять шість тисяч чотириста тридцять дев'ять гривень 57 коп.) основного боргу, 321 429,12 грн. (триста двадцять одна тисяча чотириста двадцять дев'ять гривень 12 коп.) річних, 2 650 969,00 грн. (два мільйони шістсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 коп.) інфляції грошових коштів, 76 632,57 грн. (сімдесят шість тисяч шістсот тридцять дві гривні 57 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 07.12.2018

Суддя ОСОБА_6