Рішення

від 07.12.2018 по справі 453/1585/15-ц

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1585/15-ц

№ провадження 2/453/13/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 грудня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина В.Я. , розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні у залі суду у місті Сколе Львівської області цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства ІНФОРТЕСТ Кіпрської компанії Біпосол Лімітед до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства Страхове товариство Гарантія , з участю третьої особи - Приватного підприємства Автокомплекс Старт , про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в:

Позивач ДП ІНФОРТЕСТ Кіпрської компанії Біпосол лімітед в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 11.12.2015 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням поданої 22.07.2016 року заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути на свою користь з відповідача - ПАТ Страхове товариство Гарантія 50 000 грн. завданих матеріальних збитків та з відповідача ОСОБА_1 68 757, 43 грн. матеріальних збитків, 800 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 1200 грн. за транспортування транспортного засобу. Судові витрати у справі позивач просить покласти на відповідачів у солідарному порядку.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 16.12.2015 року (головуючий - суддя Ясінський Ю.Є.) на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та призначено її судовий розгляд.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 23.02.2018 року (головуючий - суддя Ясінський Ю.Є.), у зв'язку із набранням 15.12.2017 року чинності Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів , котрим ЦПК України викладено у новій редакції, продовжено судовий розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області від 19.10.2018 року (головуючий - суддя Микитин В.Я.) вказану справу прийнято до провадження у зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень судді Ясінського Ю.Є.. Розгляд цивільної справи призначено у спрощеному позовному провадженні у порядку письмового провадження на 07.12.2018 року, без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.Одночасно сторонам роз'яснено, що у випадку наявності клопотання про виклик їх у судове засідання, його слід подати до суду у встановлені строки, запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 12.06.2015 року близько 22.00 год. водій ОСОБА_3, керуючи належним позивачу автомобілем НОМЕР_1, здійснив виїзд з прилеглої до магазину Рукавичка території, що у м. Сколе, на автодорогу Київ-Чоп і мав намір продовжувати рух у напрямку до м. Чоп. Перед виїздом на автодорогу він зупинився та подивився вліво і побачив, що ніяких транспортних засобів, котрі б перешкоджали його руху не було, після цього подивився вправо і у цей момент відчув сильний удар у передню ліву частину автомобіля. Зазначає, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок того, що вантажний автомобіль НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_1 виїхав на смугу зустрічного руху, тобто на смугу руху, по якій рухався водій ОСОБА_3, не переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 та пасажир ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. По факту даної дорожньо-транспортної пригоди було розпочато кримінальне провадження за № 12015140300000448. Постановою старшого слідчого СВ Сколівського РВ УМВС України у Львівській області від 19.06.2015 року ОСОБА_5 вказане кримінальне правопорушення закрите у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, копію вказаної постанови скеровано у ВДАІ з обслуговування м. Виноградів та Виноградівського району УМВСУ у Закарпатській області, для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1. Під час досудового розслідування було встановлено, що водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом порушив вимоги ПДР України, а саме п. п. 1.2, 1.5, 2.3, 14.2 ПДР України. Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 5014, складеного 13.07.2015 року судовим експертом ОСОБА_6, загальна вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки VOLVO XC90, д.н.з. НОМЕР_3, становить 118 757,43 грн.. За проведення оцінки завданої матеріальної шкоди позивачем сплачено 800,00 грн., за транспортування транспортного засобу до м. Львова було проведено оплату у розмірі 1 200 грн.. Власником вантажного автомобіля НОМЕР_2, а відповідно особою яка зобов'язана відшкодувати заподіяну шкоду є ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ АСС № 076463, виданим Ковельським ВРЕР ВДАІ УМВСУ у Волинській області. Цивільна відповідальність по відшкодуванню шкоди, заподіяної під час керування вантажного автомобіля НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ Страхове товариство Гарантія поліс № АІ/793740. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн. на одного потерпілого. Враховуючи, що відповідальність ПАТ Страхове товариство Гарантія обмежується зазначеною сумою, то відповідно відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати різницю у сумі 68 757,43 грн.. Відтак, з посиланням на положення ст. ст. 15-16, 22, 1166 та 1187, 1192 ЦК України, позивач просить позов задовольнити повністю.

09.02.2016 року ПрАТ Страхове товариство Гарантія в особі належно уповноваженого представника за довіреністю ОСОБА_8 (довіреність № 130/05/15, належно засвідчена копія долучена до матеріалів позовної заяви) подав суду заперечення проти позову, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до ПрАТ Страхове товариство Гарантія з тих підстав, що позивачем не надано суду жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував вину водія ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась 12.06.2015 року. Відповідно, за відсутності вини водія ОСОБА_1, відсутні будь які правові підстави для покладення відповідальності на нього та, відповідно, на ПрАТ СТ Гарантія . Окрім того, згідно розрахунку № 1482, складеного ФОП ОСОБА_9 22.01.2016 року, вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_4 з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, становить 85 050,64 грн.. Таким чином, вартість відновлюваного ремонту VOLVO XC 90, д.н.з. НОМЕР_3, яка заявлена позивачем до стягнення (118 757,43 грн.), є необґрунтованою і завищеною.

Уточнивши 22.07.2016 року позовні вимоги позивач зазначив, що транспортним засобом VOLVO FH 12 6X2R д.н.з. НОМЕР_5 у момент дорожньо-транспортної пригоди керував водій ОСОБА_1, а отже, у силу вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України, він є особою яка зобов'язана відшкодувати позивачу шкоду, а тому просить суд стягнути з ПАТ Страхове товариство Гарантія у свою користь 50 000 грн. завданих матеріальних збитків та з водія ОСОБА_1 68 757, 43 грн. матеріальних збитків, 800 грн. витрат на проведення дослідження, 1 200 грн. за транспортування транспортного засобу VOLVO XC90, д.н.з. НОМЕР_3.

Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).

Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_1 27.11.2018 року, а відповідач ПАТ Страхове товариство Гарантія 05.12.2018 року подали відзиви на позовну заяву, у котрих одночасно клопотали про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін у режимі відеоконфернції. Крім того, відповідачем ПАТ Страхове товариство Гарантія 05.12.2018 року подано окреме клопотання про розгляд справи у судовому засіданні у режимі відеоконфернції. Позивачем клопотання про розгляд даної справи з повідомленням сторін до суду не подано.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 07.12.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідачів про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у режимі відеоконференції. Натомість суд, виходячи із вкрай тривалого перебування даної справи у провадженні попереднього складу суду та того, що розмір заявленої до стягнення грошової суми не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а повне і всебічне встановлення обставин даної справи можливе без пояснень учасників справи, оскільки такі викладені у численних письмових процесуальних документах (позовній заяві, запереченнях проти позову, відзивах на позовну заяву, письмових поясненнях по суті спору, заявах та клопотаннях процесуального характеру) та не вимагає проведення судового засіданні з повідомленням сторін, не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін слід здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, у силу вимог ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд зазначеної справи здійснюється у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, тобто за їх відсутності, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами ,- немає.

27.11.2018 року співвідповідачем ОСОБА_1 надіслано до суду відзив у встановлений судом в ухвалі від 19.10.2018 року строк, у котрому він проти позову заперечив, просив у такому відмовити. Зазначає, що станом на 23.11.2018 року жодного документу на підтвердження того, що саме ОСОБА_1 є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, котра мала місце 12.06.2015 року, немає. Згідно з висновком № 49 від 02.02.2015 року експертного дослідження по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.06.2015 року на об'їзній дорозі у м. Сколе Львівської області, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_3, який не дав дорогу автомобілю НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_1, який мав перевагу у русі. Стверджує, що позивачем невіорно обрано спосіб захисту, так як той просить стягнути кошти на відновлювальний ремонт автомобіля НОМЕР_6 у сумі 118 757, 43 грн., хоча ним не подано доказів, що даний автомобіль перебуває у його власності й на даний час і що автомобіль є не відремонтованим. Оскільки не доведена вина відповідача ОСОБА_1 у заподіянні шкоди, то у задоволенні позову слід відмовити.

Співвідповідач ПАТ Страхове товариство Гарантія в особі належно уповноваженого представника за довіреністю ОСОБА_10 (довіреність № 29/03/18, належно засвідчена копія долучена до матеріалів позовної заяви) 05.12.2018 року подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що позивачем не надано суду жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував вину водія ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.06.2015 року, а за відсутності вини водія ОСОБА_1, відсутні будь-які правові підстави для покладення відповідальності на нього та, відповідно, на ПАТ Страхове товариство Гарантія . Крім того, заявлений позивачем розмір збитків є необгрунтований, адже згідно розрахунку № 1482, складеного ФОП ОСОБА_9 22.01.2016 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_8, з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, становить 85 050,64 грн.. Таким чином вважає, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_8, яка заявлена позивачем до стягнення, є необґрунтованою і завищеною.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 12.06.2015 року близько 22.00 год. на об'їзній дорозі у м. Сколе по вул. Героїв Маківки, 9 Львівської області, на виїзді з території магазину Рукавичка зіткнулися вантажний фургон VOLVO FH 12 6X2R д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_1 та легковий автомобіль НОМЕР_8, під керуванням водія ОСОБА_3, котрий належить на праві власності позивачу.

13.06.2015 року вищевикладені відомості СВ Сколівського РВ УМВС України у Львівській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140300000448 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ Сколівського РВ УМВС України у Львівській області від 19.06.2015 року вказане кримінальне правопорушення закрите у зв'язку з відсутністю у діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АСС № 076463, виданим Ковельським ВРЕР ВДАІ УМВСУ у Волинській області, власником автомобіля НОМЕР_2, зазначено ОСОБА_7.

Згідно з свідоцтвом про смерть серія І-ФМ № 100150, виданим виконкомом Великокоп'ятської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області 15.02.2010 року, ОСОБА_7 померла 14.02.2010 року, тобто ще до часу, коли мала місце вищевказана дорожньо-транспортна пригода.

Доказів того, кому саме станом на дату звернення до суду із даним позовом, як і станом на дату подання заяви про уточнення позовних вимог та упродовж усього розгляду справи попереднім складом суду у цілому, належав на праві власності транспортний засіб VOLVO FH 12 6X2R, д.н.з. НОМЕР_5, позивачем не подано і такі докази матеріали справи не містять.

Встановлено й те, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем НОМЕР_2, була застрахована у ПАТ Страхова компанія Гарантія на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (у формі полісу) № АІ/7937340. Строк дії договору становив з 18.05.2015 року по 17.05.2016 року включно.

Відтак, транспортний засіб VOLVO FH 12 6X2R , д.н.з. НОМЕР_5, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди у власності відповідача ОСОБА_1 не перебував і не перебуває у його власності й на даний час. Власником даного транспортного засобу була ОСОБА_7, з огляду на що положення ст. 1187 ЦК України, котра врегульовує порядок відшкодування шкоди, завданої транспортним засобом як джерелом підвищеної небезпеки, у даному випадку застосуванню судом не підлягають.

Разом з тим, така заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнова шкода, виходячи з положень ст. ст. 15-16 ЦК України, ст. ст. 4-5 ЦПК України та при обраному позивачем способові захисту, може бути відшкодована на загальних підставах, визначених чинним законодавством.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

За змістом ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд, за вибором потерпілого, може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З аналізу цих норм закону вбачається, що для відшкодування матеріальної шкоди встановлення вини особи є обов'язковим. Вина учасника дорожньо-транспортної пригоди встановлюється вироком суду або постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди , яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Тобто обов'язок відшкодування шкоди настає лише при наявності вини застрахованої особи.

Суду позивачем не надано і судовим розглядом не здобуто жодного належного і допустимого доказу, який би підтверджував вину водія ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди , яка сталась 12.06.2015 року.

Натомість, згідно з висновком № 49 експертного дослідження по факту дорожньо-транспортної пригоди , яка мала місце 12.06.2015 року на об'їзній дорозі у м. Сколе Львівської області, виконаного судовим експертом ОСОБА_11 на підставі запиту адвоката ОСОБА_12, з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіляНОМЕР_8, ОСОБА_13, який виїжджаючи з прилеглої території на проїзну частину дороги при наявності дорожнього знаку пріоритету 2.2 Проїзд без зупинки заборонено , не дав дорогу автомобілю НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, який мав перевагу у русі. Для спростування наведеного вище висновку автотехнічної експертизи, виконаної на замовлення відповідача, позивач як учасник справи не скористався свої правом, передбаченим ст. 106 ЦПК України (у діючій з 15.12.2017 року редакції), самому замовити експертизу і подати суду висновок експерта, виконаний на його замовлення.

Одночасно суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні також будь-які докази на підтвердження тієї обставини, що позивачем вживались заходи для відновлення належного йому автомобіля після заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ушкоджень, у зв'язку з чим суду не представляється можливим визначити реальну вартість втраченого майна, вартість ремонтних робіт та вартість усіх запчастин до автомобіля, а також супутніх матеріалів, які були необхідними для його відновлення після дорожньо-транспортної пригоди (реальні збитки), як і немає підтверджень про здійснення позивачем оплати за відновлення пошкодженого автомобіля самостійно у виді відповідних фінансових документів (товарних чеків, накладних з актами виконаних робіт тощо). У свою чергу, наданий позивачем і виконаний на його замовлення судовим експертом ОСОБА_6 висновок № 5014 експертного автотоварознавчого дослідження по заяві ОСОБА_3 від 13.07.2015 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу VOLVO XC 90, д.н.з. НОМЕР_3, його стану на час проведення експертного огляду, становить 118 757,43 грн., судом не може братися до уваги, так як такий стверджує про ймовірний розмір коштів, необхідних для затрат на відновлення зазначеного автомобіля, а не підтверджує фактичні затрати, здійснені позивачем для цієї мети.

Окрім того, не погоджуючись із вищевказаним висновком, відповідачем ПАТ СК Гарантія добровільно обрано ФОП ОСОБА_9 для здійснення розрахунку вартості відновлювального ремонту, згідно з розрахунком № 1482 вартість відновлювального ремонту VOLVO XC90, д.н.з. НОМЕР_3 складає 85 050,64 грн., що є меншою за вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля, визначеної у Висновку № 5014 від 13.07.2015 року.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасники справи, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, зобов'язані подавати усі наявні у них докази у порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Доказами, згідно зі ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частинами 5-7 цієї ж статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Всупереч наведеним нормам чинного процесуального законодавства позивачем не подано жодних доказів, які б відповідали вимогам щодо їх належності та допустимості, на підтвердження факту належності відповідачу ОСОБА_1 керованого ним автомобіля НОМЕР_9 на праві власності, як і вчинення дорожньо-транспортної пригоди, котра мала місце 12.06.2015 року на об'їзній дорозі у м. Сколе Львівської області, з вини відповідача ОСОБА_1 , тобто настання страхового випадку саме з вини цієї застрахованої особи та, відповідно, настання обов'язку по відшкодуванню страхувальником шкоди.

У свою чергу, зважаючи на недоведення позивачем вищевикладених обставин, суд вважає недоведеним і розмір збитків, заявлений позивачем. До того ж, визначення розміру заподіяного збитку, у тому числі й у спосіб залучення до участі у справі осіб із спеціальними знаннями (експертів, спеціалістів), при наведених вище та встановлених обставинах справи, зокрема без доведеності вини відповідача ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає передчасним.

Як вбачається з матеріалів справи, судом у попередньому складі ухвалами від 20.03.2018 року та від 11.07.2018 року за клопотаннями позивача витребовувались докази для можливості встановлення та доведеності вини відповідача ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зокрема інформація про дорожню розмітку та встановлені дорожні знаки у місці вчинення такої дорожньо-транспортної пригоди станом на дату її вчинення, однак надані Службою автомобільних доріг у Львівській області та філією Стрийська ДЕД ДП Львівський облавтодор документи, котрі частково відсилають до наявних у справі схеми та протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а в іншій частині не містять нових даних, не надали змоги досягти поставленої позивачем мети та не спростовують висновків суду щодо недоведеності вини відповідача ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди. У свою чергу, позивач після одержання ухвали суду від 19.10.2018 року про прийняття справи до провадження новим складом, не подав суду клопотання про призначення у справі судових автотехнічної чи трасологічної експертиз із обґрунтуванням причин, чому саме не скористався уже згаданим вище правом на їх замовлення самостійно. На переконання суду, такі дії вчинені позивачем свідомо, оскільки відсутні достатні вихідні дані для проведення таких експертиз з метою спростування наявного у справі висновку № 49 експертного дослідження, виконаного судовим експертом ОСОБА_11 на підставі заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_12.

Усе перелічене вище, за результатами перевірки порушення прав позивача на відшкодування шкоди як власника пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майна, у межах заявлених позовних вимог, має наслідком відмову у його позові у повному обсязі.

Одночасно, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача не підлягають до стягнення також і документально підтверджені судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 247, 258-259, 264-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства ІНФОРТЕСТ Кіпрської компанії Біпосол Лімітед до ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства Страхове товариство Гарантія , з участю третьої особи - Приватного підприємства Автокомплекс Старт , про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення .

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Дочірнє підприємство ІНФОРТЕСТ Кіпрської компанії Біпосол Лімітед ; місцезнаходження юридичної особи: 79021, м Львів, вул. Грабовського, буд. 11, корпус 19-а; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13818788.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання фізичної особи: 90312, Закарпатська область, Виноградівський район, с. Великі Комяти, вул. Миру, буд. 34; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Страхове товариство Гарантія ; місцезнаходження юридичної особи: 01601, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 3; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14229456.

Третя особа: Приватне підприємство Автокомплекс Старт ; місцезнаходження юридичної особи: 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Ломоносова, буд. 6; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32876761.

Повне рішення суду складено 10 грудня 2018 року.

Суддя В.Я. Микитин