ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07.12.2018Справа № 910/12408/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської
області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Персей
про стягнення 158 895, 94 грн.
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРСЕЙ
до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області про стягнення 102 377, 58 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Сагайдак О.В. за довіреінстю;
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Персей (далі - відповідач) про стягнення 158 895, 94 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що на виконання укладеного між сторонами Договору підряду № 123 від 11.06.2018 він перерахував відповідачу аванс в сумі 174 000, 00 грн., проте відповідач обумовлені Договором роботи виконав лише частково, у зв'язку з чим позивачем було направлено повідомлення про розірвання Договору. Оскільки залишок невикористаного авансу в сумі 158 895, 94 грн., відповідачем не повернуто позивачу, останній вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2018 відкрито провадження у справі № 910/12408/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 10.10.2018 року.
08.10.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки ним належним чином виконані взяті на себе договірні зобов'язання, що підтверджується актом виконаних робіт, довідкою про вартість виконаних робіт на суму 80 375, 89 грн., а також актом приймання-передачі матеріалів від 17.08.2018 на суму 36 177, 90 грн. Проте, позивач відмовляється від підписання вищевказаних актів приймання-передачі та не приймає виконані роботи. Таким чином, відповідач зазначає, що позивачем всупереч умов Договору залишаються неприйнятими роботи та матеріали на суму 105 643, 51 грн.
Крім того, 08.10.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача заборгованості в сумі 102 377, 58 грн.
Обґрунтовуючи заявлені зустрічні позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору підряду №126 від 12.06.2018, не сплачено додаткові роботи та вартість матеріалів на суму 102 377, 58 грн., у зв'язку з чим позивач вирішив звернутися до суду з зустрічним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
У судовому засіданні 10.10.2018 року оголошено перерву до 12.11.2018 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2018 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Персей прийнято до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/12408/18, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.11.2018 року.
29.10.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до змісту якого позивач проти задоволення зустрічного позову заперечує та не погоджується з тим, що відповідачем були виконані додаткові роботи та витрачено додаткові матеріали, оскільки:
- відповідачем не підтверджено належними доказами факт виконання позивачем додаткових робіт та придбання додаткових матеріалів, а в наданих Актах-приймання передачі виконаних будівельних робіт має місце подвійне обрахування суми позовної вимоги;
- виходячи з листа Державного комітету з питань житлово-комунального господарства України та Державного комітету України з будівництва та архітектури України від 24.02.2005 № 7/8-134/4/3-260 Щодо складу проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійснення наявність такого розділу як проект організації будівництва у робочому проекті капітального ремонту для об'єктів житла не передбачено;
- надані відповідачем дефектні акти є неналежними доказами, оскільки не направлені позивачу, не містять відмітки про їх прийняття позивачем та не містять дати їх складання;
06.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив, відповідно до змісту якої позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими.
08.11.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подані додаткові пояснення у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12408/18 до судового розгляду по суті на 03.12.2018 року.
У судовому засіданні 03.12.2018 року оголошено перерву до 07.12.2018 року.
Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2018 року первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив.
Представник відповідача у судове засідання 07.12.2018 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 07.12.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11.06.2018 року між позивачем (Замовник) та відповідачем (Підрядник) було укладено Договір підряду № 123 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи: код згідно ДК 021-2015 Єдиний закупівельний словник 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (капітальний ремонт покрівлі багатоквартирного житлового будинку по вул. Кочнева, 2 в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області) у відповідності до проектно-кошторисної документації, документації допорогової закупівлі та умов даного Договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору обсяг і зміст будівельних робіт, що виконуються за даним Договором, визначені у проектно-кошторисній документації.
Підрядник зобов'язується виконати всі роботи, зазначені у п. 1.2. даного Договору, власними силами та засобами або залученими силами, а Замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результати у встановленому порядку та оплатити фактично виконані роботи (пункт 1.3. Договору).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Договірна ціна Договору є твердою, визначається згідно з пропозицією переможця закупівлі і становить 580 000, 00 грн.
За умовами пункту 4.1. Договору Замовник протягом 5 робочих днів з дня підписання Договору перераховує Підряднику аванс на придбання матеріалів в розмірі 30% від загальної вартості робіт - 174 000, 00 грн. Підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3.
Відповідно до пункту 4.2. Договору наступні платежі за виконані роботи здійснюються Замовником на підставі актів виконаних робіт за ф. КБ-2в і КБ-3 протягом 7 банківських днів з дня підписання вказаних актів.
Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Договору Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт згідно календарного графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору. Виконання робіт, які передбачені цим Договором проводяться Підрядником на протязі 70 календарних днів (з можливістю дострокового виконання), з дня підписання Договору.
Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом двох днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання (пункт 6.1. Договору).
На виконання умов пункту 4.1. Договору позивач перерахував відповідачу аванс в сумі 174 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 597 від 12.06.2018.
Проте, відповідач роботи виконав лише частково на суму 15 104, 06 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 та Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року ф. КБ-2в.
Таким чином, залишок невикористаного авансу склав 158 895, 94 грн.
При цьому, суд не приймає до уваги надані відповідачем довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт на суму 80 375, 89 грн. та на суму 4 193, 78 грн., акт приймання-передачі будівельних матеріалів та видаткову накладну № 1 від 17.08.2018 на суму 36 177, 90 грн., оскільки вони складені в односторонньому порядку та з боку позивача не підписані, доказів на підтвердження направлення цих актів позивачу та необґрунтованої відмови останнього від їх підписання матеріали справи не містять.
Пунктом 9.2.4. Договору передбачено, що Замовник має право відмовитися від Договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши підряднику фактично виконану частину робіт.
22.08.2018 року позивач направив на адресу відповідача Повідомлення № 2-16/14/942 від 22.08.2018 про відмову від Договору та повернення невикористаного авансу в сумі 158 895, 94 грн.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір за своєю природою є договором підряду.
Згідно з частиною першою ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами статей 188 Господарського кодексу України та 525 Цивільного кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до положень частини четвертої ст. 849 Цивільного кодексу України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно з частиною третьою ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.
Судом встановлено, що позивач, користуючись передбаченим ст. 849 Цивільного кодексу України та п. 9.2.4. Договору правом розірвати Договір, 22.08.2018 року направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору, у зв'язку із чим, укладений між сторонами Договір є розірваним.
За таких обставин, виходячи зі змісту вищенаведених норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що право на отримання спірних грошових коштів у позивача виникло з моменту отримання відповідачем повідомлення про розірвання Договору та вимоги про повернення вказаної суми. З цієї дати у відповідача відпала правова підстава утримати спірну суму авансового платежу.
За приписами частини 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги відмову Замовника від Договору в односторонньому порядку та у зв'язку з цим припинення зобов'язань сторін за ним, встановлення судом факту невиконання відповідачем обумовлених Договором робіт на суму 158 895, 94 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми авансового платежу.
Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Що стосується зустрічних позовних вимог про стягнення 102 377, 58 грн., суд зазначає наступне.
12.06.2018 року між позивачем (Замовник), та відповідачем (Підрядник) було укладено Договір підряду № 126 на проведення капітального ремонту покрівлі багатоквартирного житлового будинку по вул. Гагаріна, 52 в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи: код згідно ДК 021-2015 Єдиний закупівельний словник 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Капітальний ремонт покрівлі багатоквартирного житлового будинку по вул. Гагаріна, 52 в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області) у відповідності до проектно-кошторисної документації, документації допорогової закупівлі та умов даного Договору.
Згідно з пунктом 1.2. Договору обсяг і зміст будівельних робіт, що виконуються за даним Договором, визначені у проектно-кошторисній документації.
Підрядник зобов'язується виконати всі роботи, зазначені у п. 1.2. даного Договору, власними силами та засобами або залученими силами, а Замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат у встановленому порядку та оплатити фактично виконані роботи (пункт 1.3. Договору).
У пункті 2.1. Договору зазначено, що Підрядник забезпечує на весь термін дії Договору виконання робіт і використання обладнання, матеріалів за якістю не нижче вимог проектної документації. Усі матеріали, обладнання та виконані роботи повинні відповідати стандартам, які застосовуються в України.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Договірна ціна Договору є твердою, визначається згідно з пропозицією переможця закупівлі і становить 780 000, 00 грн.
За умовами пункту 4.1. Договору Замовник протягом 5 робочих днів з дня підписання Договору перераховує Підряднику аванс на придбання матеріалів в розмірі 30% від загальної вартості робіт - 230 000, 00 грн. Підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3.
Відповідно до пункту 4.2. Договору наступні платежі за виконані роботи здійснюються Замовником на підставі актів виконаних робіт за ф. КБ-2в і КБ-3 протягом 7 банківських днів з дня підписання вказаних актів.
Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Договору Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт згідно календарного графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору. Виконання робіт, які передбачені цим Договором проводяться Підрядником на протязі 70 календарних днів (з можливістю дострокового виконання), з дня підписання Договору.
Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом двох днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до приймання (пункт 6.1. Договору).
На виконання умов Договору відповідачем були виконані підрядні роботи на суму 128 312, 52 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 31.07.2018 ф. КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 31.07.2018 ф. КБ-2в, а також на суму 106 797, 68 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 13.08.2018 ф. КБ-3 та Актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 13.08.2018 ф. КБ-2в.
13.08.2018 року позивачем на підставі платіжного доручення № 600 було перераховано відповідачу аванс в сумі 230 000, 00 грн.
Крім того, у рахунок оплати виконаних відповідачем робіт позивач перерахував 5 110, 32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 818 від 14.08.2018.
У зустрічній позовній заяві відповідач вказує, що другий етап підрядних робіт закінчував в умовах безперервних злив. В липні місяці дощі і грози були практично щодня, і весь цей час відповідач намагався зберегти цілісність перекриття, майна і будівельних елементів, постійно поправляючи гідробар'єрну плівку і прибираючи зайву дощову воду з даху. Проте, силами мешканців будинку без його відома був повністю демонтований старий шар гідроізоляції перекриття (руберойд), внаслідок чого перекриття залишилось під захистом тільки плівки ПЕ (гідробар'єр). У зв'язку з цим, відповідач передбачаючи вкрай негативні наслідки, а саме можливість затоплення квартир жителів будинку внаслідок чергової зливи, закупив другий шар плівки ПЕ і накрив перекриття ще одним шаром плівки. Але вода в результаті затяжного дощу все ж проникла під плівку, що викликало протікання у квартири мешканців. Розуміючи значущість справи та намагаючись зберегти майно позивача відповідач закупив необхідні матеріали, завіз необхідне обладнання і продовжив роботи по монтажу руберойду на гарячу мастику, попередньо гідро ізолюючи всі щілини і діри гідроізоляційним розчином SicaLastic152.
Також, відповідач вказує на те, що третім етапом він розпочав монтаж стропильної частини, проте в проектній документації цегляний карниз змінюється не повністю, але він виконаний з пустотілої цегли і такий важливий елемент як мауерлат кріпиться саме до карнизу, тобто до пустотілої цегли дюбель-анкерами, що призводить до ненадійності і хиткості всієї конструкції даху. Передбачаючи аварійну ситуацію відповідач запропонував позивачу здійснити монтаж мауерлата додатково на хімічний анкер, який дозволяє надійно закріпити дюбель-анкер в пустотілу цеглу. В іншому випадку гарантувати надійність конструкції неможливо.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність у проектній документації заходів щодо тимчасової гідроізоляції даху на випадок негоди, та керуючись пунктом 9.3.2. Договору, який покладає на відповідача обов'язок вжити заходів щодо збереження належного позивачу майна, відповідачем були виконані додаткові підрядні роботи:
- на суму 77 870, 33 грн. згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 20.08.2018 ф. КБ-3, актом № 3 приймання приймання-передачі виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в;
- на суму 22 471, 93 грн. згідно з Актом № 4 приймання-передачі виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в;
а також закупив додаткові матеріали на суму 2 035, 44 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 21.08.2018 та Актом прийому-передачі від 21.08.2018.
Означені документи були направлені позивачу для підписання, що підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист № 0212111015527 від 21.08.2018.
Проте, позивачем акти приймання-передачі додаткових робіт та матеріалів підписані не були.
Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно частини шостої статті 882 Цивільного кодексу України, замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Таким чином, оскільки відповідно до частини першої статті 853 Цивільного кодексу України та умов Договору підряду приймання результатів виконаних робіт є обов'язком замовника, то отримавши повідомлення підрядника про готовність результату робіт до приймання, замовник не має права ухилятись від здійснення такого приймання.
Позивач отримавши від відповідача спірні Акти на виконання додаткових робіт та матеріалів їх підписання проігнорував, мотивовану відмову від підписання даних актів підряднику не пред'являв та заяву про виявлення відступів чи недоліків у проведеній підрядником роботі на адресу відповідача не направляв. Отримавши спірні Акти та маючи зауваження до виконаних робіт щодо якості та обсягу робіт, позивач повинен був зазначити мотиви відмови від підписання акту та повідомити про це відповідача.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що виконані відповідачем додаткові роботи та матеріали фактично були прийняті позивачем.
Частинами 1 - 3 статті 844 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, частиною 4 статті 844 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що Підрядник, який виявив у ході виконання будівельних робіт не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це Замовника.
Відповідно до пункту 3.3. Договору Замовник зобов'язаний протягом трьох днів після повідомлення надати підряднику певну відповідь про підтвердження замовлення або про відмову від нього.
Листом № 1 від 03.08.2018 відповідач направив позивачу на розгляд та підписання договірну ціну на додаткові роботи по монтажу гідроізоляції у складі: договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок, загальновиробничі витрати, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, дефектний акт.
Однак, позивач вищевказані документи не підписав, як і не надав відповідачу відмову від підтвердження замовлення.
В силу п. 3.4. Договору якщо Підрядник не повідомив Замовника в установленому порядку про потребу виконання додаткових робіт, він не може вимагати від Замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах Замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.
Проте, позивачем додаткові роботи та матеріали на суму 102 377, 58 грн. оплачені не були.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За таких обставин, оскільки виконані відповідачем роботи позивачем залишились неоплаченими, відповідний борг в сумі 102 377, 58 грн., який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з позивача у судовому порядку.
Аргументи позивача, викладені у відзиві на зустрічний позов спростовуються вищевказаними висновками суду та наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим до уваги не приймаються.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на відповідача, а витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Великоолександрівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Персей про стягнення 158 895, 94 грн. задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Персей (02121, місто Київ, вулиця Вербицького, будинок 11, квартира 249; код ЄДРПОУ 21532480) на користь Великоолександрівської сільської ради (08320, Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Гагаріна, будинок 11; код ЄДРПОУ 04363484) безпідставно утримані кошти в сумі 158 895 (сто п'ятдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 94 коп. та 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Персей до Великоолександрівської сільської ради про стягнення 102 377, 58 грн. задовольнити у повному обсязі.
4. Стягнути з Великоолександрівської сільської ради (08320, Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Гагаріна, будинок 11; код ЄДРПОУ 04363484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Персей (02121, місто Київ, вулиця Вербицького, будинок 11, квартира 249; код ЄДРПОУ 21532480) 102 377 (сто дві тисячі триста сімдесят сім) грн. 58 коп. заборгованості та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 21.12.2018 року.
Суддя М.Є. Літвінова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2018 |
Оприлюднено | 23.12.2018 |
Номер документу | 78800357 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні