Ухвала

від 18.12.2018 по справі 755/11538/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

представника ТОВ «КУА « Скай Кепітал Менеджмент » ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», директора ТОВ «ВПП «Рибний Світ» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року у кримінальному провадженні № 42016101070000001 від 30.12.2015року, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42016101070000001 від 30.12.2015року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364-1 КК України, а саме: на об`єкти заставного майна, яке було забезпеченням за кредитними договорами, право вимоги за якими на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014 перейшло від ПАТ «Омега банк» до ТОВ «ФК Іпотека Кредит» із забороною його відчуження та розпорядження.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність тієї обставини,що майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42016101070000001 від 30.12.2015року, а тому наявні достатні підстави для арешту, відповідно до вимог ч.1,2,3 ст.170 та ч.3 ст. 171 КПК України.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 який діє в інтересах ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що присутніми ні він, ні директор товариства під час розгляду клопотання про накладення арешту не були, про ухвалу слідчого судді представники товариства дізнались лише 04.09.2018 року з державного реєстру речових прав на об`єкти нерухомого майна. Просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання органу досудового розслідування. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в клопотанні органу досудового розслідування відсутня аргументація накладення арешту на майно, невмотивовано яким чином майно товариства співвідносяться з обставинами кримінального провадження, що розслідується. зазначені твердження слідчого ґрунтуються виключно на його власних припущеннях, які не підкріплені жодними належними доказами.

Вказує, що досудове розслідування за даним кримінальним провадженням триває майже три роки, слідчими органами не зібрано належних та допустимих доказів, які б це підтвердили, не проведено відповідних експертиз, які б могли це підтвердити, що слугувало б належним підтверджень зазначених обставин.

Також апелянт вказує і на те, що слідчий суддя помилково дійшов висновку, що вказане майно ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, оскільки дане твердження належним чином необґрунтоване та невмотивоване. Вказує, що слідчим суддею не дано належної оцінки тій обставині, що арешт накладений на майно третіх осіб, які ніколи не були позичальниками та/або майновими, та/або фінансовими поручителями позичальників за кредитними договорами права вимоги до яких були відступлені на підставі договору купівлі - продажу від 31.12.2014 року (нежитлове приміщення фізкультурно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Київ, пров. Рильського, 5, що на праві власності належить: ТОВ «БФ Груп» (код 36077146) та ТОВ «Бьюті- Софійський» (код 39834419).

Однак, жодне майно, як рухоме, так і нерухоме, яке б належало ТОВ «БФ Груп» та ТОВ «Бьюті-Софійський», ніколи не виступало предметом забезпечення по кредитним зобов`язанням, права вимоги яких становили предмет відступлення по договору купівлі - продажу від 31.12.2014 року.

Власником частини майна на яке накладено арешт є ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕТ», яке діє від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Фонд Дельта - венчурні проекти», інша частина майна належить іншим третім особам, які придбали його на підставі відповідних цивільно - правових угод або звернули стягнення з метою погашення боргових зобов`язань, тобто набули зазначене майно у власність у передбачений законом спосіб на підставі правочинів, які на сьогоднішній день є дійсним і не визнані недійсними у передбачений законом спосіб.

Тобто і ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕТ», яке діє від власного імені та за рахунок Закритого венчурного недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Фонд Дельта - венчурні проекти» і інші особи - власника майна, яке раніше виступало предметом забезпечення є його добросовісними набувачами.

На підтвердження факту добросовісності підстав набуття майна у власність ні у ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕТ» ні у інших осіб не було прямих договорів з ПАТ «ОМЕГА БАНК», які б слугували підставою набуття права власності на майно, яке раніше виступало предметом забезпечення. Водночас задовольнивши клопотання про арешт майна суд не зазначив, які факти свідчать про те, що майно яке визначене речовим доказом може бути знищено або пошкоджене.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «ВПП «Рибний Світ» ОСОБА_6 , просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що присутнім ні він ні його представник під час розгляду клопотання про накладення арешту в суді першої інстанції не були, ухвала в порядку ст. 173 КПК України товариству не надсилалась, про ухвалу слідчого судді товариство дізналось з державного реєстру судових рішень. Також апелянт просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на майно товариства, а саме : будівля комерційно-торгівельного комплексу літ. В-2, В-2, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, 31 д, загальною площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086.

Апелянт зазначає, що слідчий суддя накладаючи арешт на майно ТОВ «ВПП «Рибний Світ» не перевірив наявність у органу досудового розслідування обґрунтованої правової підстави для арешту майна в порядку ст.. 170 КПК України. Вказує апелянт на те, що службові особи товариства «ВПП «Рибний Світ» не є підозрюваними, не мають жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні 42016101070000001, як і відсутні відомості в ЄДРДР щодо ТОВ «Космо плаза», які були продавцями.

ТОВ «ВПП «Рибний світ» є добросовісним набувачем арештованого майна на підставі договору купівлі продажу будівлі від 05.05.2015 року. Звертає увагу на те, що товариство не має відношення до Пат «Омега Банк», майно в заставі не було у ПАТ « Омега Банк»

В судове засідання прокурор та директор ТОВ «ВПП «Рибний світ» не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, проте причину неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Колегія суддів приймає до уваги доводи клопотання адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та директора ТОВ «ВПП «Рибний Світ» ОСОБА_6 , про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та вважає за необхідне поновити його з огляду на те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно останні присутніми не були, ухвала слідчого судді районного суду не надсилалась про ухвалу слідчого судді згідно наявної в матеріалах судового провадження інформації дізнались з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, вивчивши матеріали провадження за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, Прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016101070000001 від 30.12.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно. В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що майно є предметом та доказом розслідування кримінального передбаченого ч.2 ст. 364-1 КК України, здобуті злочинним шляхом та є речовими доказами і є належним доказом, яке підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Слідчий суддя погодився з доводами клопотання та наклав арешт на майно у кримінальному провадженні 42016101070000001.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні органу досудового розслідування та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

З матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення на даний час є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимогст. 132 КПК України, орган досудового розслідування хоч і визнав постановою вищезазначене майно речовим доказом, проте не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Орган досудового розслідування в клопотанні не надав будь якої оцінки щодо правової підстави для арешту майна, не зазначив та належним чином не обґрунтував, яким чином майно має відношення до кримінального провадження, які саме сліди вчинення кримінального правопорушення могли залишитись на них та чи можна взагалі їх використовувати як речовий доказ у кримінальному провадженні. При цьому колегія суддів зважує на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває з 2015 року, проте матеріали не містять даних про повідомлення про підозру службовим особам, зокрема, службовим особам банку, не заявлено цивільного позову у порядку, встановленому ст.128 КПК України, не долучено жодного протоколу допиту свідків, за даними яких можливо було б говорити про вчинення кримінального правопорушення, відсутні відомості про обставини набуття господарськими суб`єктами майна, на яке накладено арешт та не в повній мірі встановлено майно, яке використовувалось, як заставне при укладанні кредитних угод.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку органом досудового розслідування не доведено необхідності у накладенні арешту на майно, а тому відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України це мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак не було зроблено слідчим суддею.

За наведеного, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а клопотання прокурора про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016101070000001 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 98, 170, 171, 172 ,173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_5 який діє в інтересах ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», директору ТОВ «ВПП «Рибний Світ» ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року.

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 який діє в інтересах ТОВ «КУА «СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», директора ТОВ «ВПП «Рибний Світ» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року у кримінальному провадженні № 42016101070000001 від 30.12.2015року,- задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого другого слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42016101070000001 від 30.12.2015року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364-1 КК України, а саме: на об`єкти заставного майна, яке було забезпеченням за кредитними договорами, право вимоги за якими на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014 перейшло від ПАТ «Омега банк» до ТОВ «ФК Іпотека Кредит» із забороною його відчуження та розпорядження - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого другого слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42016101070000001 від 30.12.2015року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364-1 КК України, а саме: на об`єкти заставного майна, яке було забезпеченням за кредитними договорами, право вимоги за якими на підставі договору купівлі-продажу права вимоги від 31.12.2014 перейшло від ПАТ «Омега банк» до ТОВ «ФК Іпотека Кредит» із забороною його відчуження та розпорядження.

Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/414/2018 Категорія ст. 172 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1