Постанова

від 20.12.2018 по справі 915/384/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/384/18

м. Одеса, просп. Шевченка, 29.

          Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання – Полінецька В.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29 серпня 2018 року, повний текст якого складений та підписаний 03 вересня 2018 року

у справі № 915/384/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АРЧИ”

до Миколаївської міської ради

про зобов'язання поновити договір оренди землі від 30.06.2009 № 6622

головуючий суддя – Коваль Ю.М.

           місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

          Учасники судового процесу в судове засідання 20.12.2018 не з'явились, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

           02.05.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради про поновлення договору оренди землі № 6622 від 30.06.2009 року, який укладений між Миколаївською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” на той самий строк і на тих самих умовах, шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди землі уповноваженим керівником Миколаївської міської ради без прийняття рішення сесії Миколаївської міської ради. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірний договір укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” та Миколаївською міською радою має бути поновлений на тій самий строк і на тих саме умовах, відповідно до положень ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

          Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2018 року у справі №915/384/18 (суддя Коваль Ю.М.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” задоволено повністю. Зобов'язано Миколаївську міську раду поновити договір оренди землі від 30.06.2009 № 6622, укладений Миколаївською міською радою, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027, ідентифікаційний код 26565573, з товариством з обмеженою відповідальністю “АРЧИ”, вул. Потьомкінська, 116-а, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 358898836, який зареєстровано 03.06.2009 у Миколаївській регіональній філії ДП “Центр ДЗК” за № 040900100515, на той самий строк і на тих самих умовах, шляхом підписання до нього додаткової угоди. Стягнуто з Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027, ідентифікаційний код 26565573, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АРЧИ”, вул. Потьомкінська, 116-а, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 358898836, грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

          Рішення суду мотивоване посиланням на положення ст.33 ЗУ «Про оренду землі», а саме у Товариства обмеженою відповідальністю “АРЧИ” виникло переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки орендар продовжує користуватись земельною ділянкою та Миколаївською міською радою не було прийнято рішення протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Миколаївська міської ради звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суд з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, висновок суду про те, що спірний договір підлягає автоматичній пролонгації – є помилковим.

Крім того скаржник зазначає, що судом першої інстанції було помилково зазначено, що пропуск позивача шестимісячного строку для повідомлення про продовження строку дії договору не є причиною для відмови у поновлені строку дії спірного договору, оскільки Миколаївською міською радою пропущено місячний строк для прийняття відповідного рішення відносно дії Договору оренди.

Також апелянт зазначає, що відповідно до положень ст.33 Закону України «Про оренду землі», умов договору, позивач зобов'язаний був письмово звернутись до відповідача із заявою про продовження строку дії договору не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення його дії, тобто не пізніше 26.10.2016 року, однак звернувся 08.11.2016 року.

Учасники судового процесу в судове засідання 20.12.2018 року не з'явились без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

          Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

           Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

          Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в процесі апеляційного провадження, 03.06.2009 року між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” (Орендар) було укладено Договір оренди землі № 6622, відповідно до умов п.1.1 якого, Миколаївська міська рада на підставі рішення від 28.04.2009 року за 34/37 передає, а ТОВ «Арчи» приймає в оренду земельну для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Набережній ріг, вул. 2 Слободської/Центральний район/.

Відповідно до п.3.1 Договору, він діє протягом двох років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до орендодавця з проханням, щодо продовження строку дії договору. Підставою для поновлення договору оренди буде відповідне рішення міської ради.

Рішенням Миколаївської міської ради від 19.11.2014 № 44/43 Миколаївська міська рада поновила на два роки ТОВ «Арчи» оренду земельної ділянки площею 2240 кв.м. для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Набережній ріг, вул. 2 Слободської, шляхом укладання 26.03.2015 року договору про зміни № 54-15 до договору оренду землі, який зареєстровано у книзі записів договорів оренди землі Миколаївської ради 03.06.2009 № 6622.

26.03.2015 року між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Арчи» було укладено Договір про зміни № 54-15 до договору оренди землі, який зареєстровано у книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 03.06.2009 за № 662, відповідно до п.1.1, Миколаївська міська рада на підставі рішення від 19.11.2014 № 44/43 поновлює на 2 роки ТОВ «Арчи» оренду земельної ділянки площею 2240 кв.м. для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Набережній ріг, вул. 2 Слободської (а.с.41-42).

Відповідно до п.3.1 договору, він діє протягом двох років з дати укладання договору про зміни щодо поновлення оренди земельної ділянки на підставі рішення Миколаївської міської ради від 19.11.2014 № 44/43 (до 26.03.2017). Орендар має намір скористатись переважним правом на укладання договору на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу договору оренди землі.

           08.11.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” звернулось до Миколаївського міського дозвільного центру із заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки. До заяви були додані додатки, серед яких копія проекту Додаткової угоди у 2-х екземплярах (а.с.45-46)

          Однак Додаткова угода, яка була направлена Товариством з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” на адресу Миколаївського міського дозвільного центру, Миколаївською міською радою підписана не була, що і стало підставою для звернення до суду товариства з відповідним позовом, з вимогою про зобов'язання поновити договір оренди землі від 30.06.2009 № 6622. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” продовжувало користуватися земельною ділянкою по вул. Набережній ріг, вул. 2 Слободської.

Судова колегія не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та вважає, що доводи і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” зверталось 08.11.2016 року до Миколаївського міського дозвільного центру

з пропозицією щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 03.06.2009 року для поновлення такого договору.

Однак, виходячи з положень умов Договору, зі змінами та доповненнями, щодо порядку поновлення Договору, вимог ст.33 ЗУ «Про оренду землі», позивач для поновлення дії договору оренди земельної ділянки, повинен був звернутись до відповідача з пропозицією не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії Договору із проектом додаткової угоди, тобто до 26.10.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Згідно з ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В даному випадку нормами чинного законодавства прямо встановлена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а ст. 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору оренди.

У ст. 19 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Наслідками закінчення строку договору оренди землі, згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі", є припинення договору оренди землі.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Правова конструкція, передбачена ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” узгоджується з положеннями ст. 777 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальний принцип реалізації переважного права наймача на продовження договору найму на новий строк. За змістом згаданої статті Цивільного кодексу України, наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч.ч. 1- 5 і ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.

За змістом ст. 31 Закону України “Про оренду землі” та п.3.1 договору оренди землі, він діє протягом двох років з дня укладання договору, тобто до 26.03.2017 року.

У відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною ст. 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні попереднім орендарем процедури повідомлення про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами договором було погоджено, що орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку договору оренди землі.

Таким чином, звертаючись із заявою та проектом додаткової угоди про продовження строку дії договору із пропуском шестимісячного строку для звернення із такою заявою, позивачем було втрачено переважне право на продовження строку дії Договору.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що позивач звернувся до Орендодавця для поновлення договору оренди землі тільки 08.11.2016 року, тоді як договір оренди землі припинив свою дію 26.03.2017 року у зв'язку із закінченням строку дії договору, чим порушив зазначене вище законодавство.

Крім того, після припинення дії договору (26.03.2017р.) позивач тільки в травні 2018 року звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Колегія суддів не приймає посилання позивача, що після закінчення строку дії договору він продовжував сплачувати орендну плату за землю. Однак платіжні доручення про сплату орендних платежів, що подані позивачем, не можуть вважатись належними доказами та братись судом до уваги у зв'язку з відсутністю підстави для їх здійснення, а саме договору оренди землі, адже такий договір закінчився та свого часу не був поновлений.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2018 року у справі № 915/384/18 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга Миколаївської міської ради – задоволенню.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275,276, 282

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

           1. Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради – задовольнити.

           2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2018 року у справі №915/384/18 скасувати.

          Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” до Миколаївської міської ради про зобов'язання поновити договір оренди землі від 30.06.2009 № 6622 – відмовити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АРЧИ” (54055, код ЄДРПОУ 35889836, вул. Потьомкінська, 166-а, м. Миколаїв) на користь Миколаївської міської ради (54001, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573) 2643 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

          Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити Господарському суду Миколаївської області.

          Постанова набирає законної з дня її прийняття та підлягає оскарженню в порядку та строки передбачені ст.ст.287-288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 27.12.2018

Головуючий суддя                     С.І. Колоколов

Суддя           А.І. Ярош

          Суддя           Я.Ф. Савицький