Постанова

від 21.12.2018 по справі 910/12510/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2018 р. Справа№ 910/12510/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши матеріали апеляційної скарги №38 від 16.08.2018 (вх. №09.1-04.1/537/18 від 19.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018

у справі №910/12510/17 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс

про стягнення 90 452,78 грн

за участю представників учасників справи:

від позивача: Мартьянова Л.В. - за довіреністю

від відповідача: Фещенко В.А. - за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

В липні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс про стягнення 90 452,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 року у справі №910/12510/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція задоволено частково, стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми Астейс на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція 5681,39 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення спожиті у період з 16.02.2017 по 30.04.2017, 5487,31 грн пені, 33,22 грн 3% річних, 163,86 грн інфляційних втрат, 79 061, 83 грн вартості безпідставно набутої теплової енергії та 1599,55 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2018 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми Астейс задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12510/17 скасовано в частині стягнення 79 061,83 грн вартості теплової енергії, яка споживалась Товариством з обмеженою відповідальністю виробничою фірмою Астейс у 2014-2017 без укладення договору. Справу №910/12510/17 в зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі №910/12510/17 залишено без змін.

В постанові від 30.03.2018 року у справі № 910/12510/17 Верховний Суд зазначив, що постачання теплової енергії є послугою та збитки, завдані постачальнику, не можуть стягуватися відповідно до статей 1212, 1213 ЦК України, оскільки є інше, спеціальне законодавство, яке визначає процедуру стягнення зазначених збитків (Закони України Про теплопостачання , Про житлово-комунальні послуги , Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій , Правил користування тепловою енергією). Так, відповідно до змісту статті 1212 ЦК України, зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору щодо набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини 1 статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

При новому розгляді даної справи, Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 (повний текст складено 31.07.2018) у справі №910/12510/17 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма Астейс , з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція , на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 31 099,82 грн та судовий збір - 629,38 грн.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 11, 526, 599 ЦК України, ст. ст. 173-175, 179, 181, 193 ГК України, ст. ст. 16, 20, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги та встановлення обставин надання відповідачу послуг з централізованого опалення, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс , 17.08.2018 подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу №38 від 16.08.2018, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/12510/17 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з'ясуванні усіх обставин справи, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не було враховано того, що в період за який позивач просить стягнути вартість послуг з теплопостачання між сторонами відсутні договірні відносини. У зв'язку з цим, апелянт вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України Про житлово-комунальні послуги . Щодо порушення норм процесуального права, відповідач вказує на те, що позивачем було одночасно змінено предмет і підставу позову, що є в силу приписів Господарського процесуального кодексу України є неприпустимим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Яковлєв М.Л., суддів Чорна Л.В., Тищенко А.І., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/12510/17. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/12510/17 призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

24.09.2018 до Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Реконструкція надійшов відзив на апеляційну скаргу (№09/1668 від 20.09.2018), в якому сторона просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 - без змін. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що оскаржуване рішення прийнято на підставі повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.03.2018 у даній справі.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

За актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 справу №910/12510/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 справа та апеляційна скарга №38 від 16.08.2018 (вх. №09.1-04.1/537/18 від 19.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою від 24.10.2018 справу №910/12510/17 прийнято до провадження Північним апеляційним господарським судом визначеним складом суду; відкрито апеляційне провадження Північним апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою №38 від 16.08.2018 (вх. №09.1-04.1/537/18 від 19.10.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі №910/12510/17. Учасникам справи встановлено процесуальний строк для подання заяв та клопотань, пояснень не пізніше 14.11.2018. Розгляд справи №910/12510/17 призначено на 21.11.2018.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2018 розгляд справи, на підставі приписів ст. 218 ГПК України, відкладено на 21.12.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.12.2018 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 скасувати повністю, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 21.12.2018 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на новий розгляд у даній справі Верховним Судом, згідно постанови від 30.03.2018, передано вимоги позивача про стягнення 79 061,83 грн вартості теплової енергії, яка була спожита Товариством з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс у 2014-2017 роках без укладення договору про надання житлово-комунальних послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" є споживачем послуг з централізованого опалення в нежитловому приміщенні площею 177,00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 107/2, що перебуває у його власності та підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Будь-яких доказів та доводів в спростування факту отримання послуг з централізованого опалення відповідачем в порядку ст. 74 ГПК України не представлено.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України Про житлово-комунальні послуги (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено права та обов'язки споживача. Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті споживач має право, зокрема одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; згідно з частиною 3 зазначеної статті споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, хоч у частині першій статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

При цьому, статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" також передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію .

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.

Крім того, зазначений висновок був викладений Верховним Судом в його постанові і у даній справі та, відповідно, частина позовних вимог була передана на новий розгляд з метою з'ясування вірності проведених позивачем розрахунків за такі послуги.

Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності укладеного між сторонами договору як підстави для відмови у позові, оскільки вони не спростовують висновків суду про обов'язковість оплати вартості фактично отриманих послуг.

Посилання скаржника на те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України Про житлово-комунальні послуги є необґрунтованими, оскільки згідно ст. 3 названого закону предметом його регулювання є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, на чому наполягає апелянт, не знайшло свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

За змістом ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 ГК України унормовано, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що за змістом чинного процесуального закону обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто обов'язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими.

Встановивши на підставі оцінки поданих сторонами доказів факт надання позивачем відповідачу спірних житлово-комунальних послуг, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс 31 099,82 грн.

Також не заслуговують на увагу та відхиляються доводи апелянта в частині порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки подане на виконання вимог ухвали суду та вказівок Верховного Суду клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи розрахунку вартості послуг за період з 01 листопада 2014 по 16 лютого 2017 не є заявою про одночасну зміну предмету і підстави позову. Порушення норм процесуального права судовою колегією не встановлено.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/12510/17 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма Астейс на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/12510/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/12510/17 залишити без змін.

3. Справу № 910/12510/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 29.12.2018