Ухвала

від 08.01.2019 по справі 520/20497/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/20497/18

Провадження № 1-кс/520/298/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2019 року слідчийсуддяКиївського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши увідкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, 31.08.2018 з Управління захисту економіки в Одеській області ДЗЕ НПУ надійшли матеріали за зверненням ОСОБА_5 про те, що приблизно в червні 2016 року громадянка Грузії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під приводом надання ОСОБА_5 послуг зі сприяння у пошуках клієнтів щодо постачання с/г продукції, зловживаючи довірою останнього, заволоділа належними йому грошовими коштами в особливо великих розмірах.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 31.08.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003404 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Крім того, 31.08.2018 надійшла заява ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_6 , у квітні 2018 року, під приводом надання послуг із сприянням у пошуку клієнтів щодо постачання с/г продукції, зловживаючи його довірою заволоділа належними йому грошовими коштами у розмірі 113 452 гривень, чим завдала майнову шкоду ОСОБА_7 на вказану суму.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 31.08.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003408 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Одночасно встановлено, що 04.09.2018 надійшла заява ОСОБА_8 про те, що у період часу з липня по теперішній час, ОСОБА_6 , під приводом розвитку бізнесу, зловживаючи довірою ОСОБА_8 , незаконно заволоділа грошовими коштами останнього в особливо великих розмірах.

За вказаним фактом СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 04.09.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480003456 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 матеріали вищевказаних досудових розслідувань були об`єднані в одне кримінальне провадження № 12018160480003404 від 31.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190 КК України.

Одночасно встановлено, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12018160480003404 від 31.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2 та 4 ст. 190 КК України, було встановлено, що директор ТОВ "Дєніз" (ЄДРПОУ 41464466) ОСОБА_6 , в ході здійснення своєї господарської діяльності у сфері закупівлі та продажу сільського господарської продукції, складає завідомо підроблені документи - товарно-транспортні накладні на товар с/г продукції, який надходить на складські приміщення та у подальшому здійснює їх експорт, що спричинило тяжкі наслідки.

За вказаним фактом, СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, 04.09.2018 до ЄРДР були внесені відомості за № 12018160480004859 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.

Постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 матеріали вищевказаних досудових розслідувань були об`єднані в одне кримінальне провадження № 12018160480003404 від 31.08.2018 із встановленою правовою кваліфікацією ч.ч. 2, 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 зі свідчень якого вбачається, що приблизно у 2016 році, він познайомився з ОСОБА_6 , яка йому в ході їх розмови запропонувала йому спільний бізнес у сфері придбання та оптового продажу зернових культу на території України, при цьому остання його запевнила, що вона в цій сфері вже досить тривалий час та у неї у зв`язку з чим є достатній перелік осіб, які можуть виступати перевіреними постачальниками.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_5 не була сумнівів для недовіри ОСОБА_9 , він погодився на співробітництво з нею та приблизно в кінці травня 2018 року, ОСОБА_5 знаходячись в офісному приміщенні № 901, який розташований та 9 поверсі будинку АДРЕСА_1 , передав їй грошові кошти у розмірі 1 250 000 доларів США у якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, однак до теперішнього часу, ОСОБА_10 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 1 250 000 доларів США, ОСОБА_5 не повернула.

Разом з цим, в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_7 зі свідчень якого вбачається, що приблизно у березні 2018 року він зустрівся з раніше йому вже відомою через його товариша ОСОБА_11 . ОСОБА_6 та у подальшому передав їй в якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, однак до теперішнього часу, ОСОБА_10 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 4000 доларів США, ОСОБА_7 не повернула.

Крім того, в ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_8 зі свідчень якого вбачається, що приблизно в серпні 2018 року, він через свого знайомого ОСОБА_11 познайомився з ОСОБА_6 , яка йому як і його товаришу запропонувала сумісний бізнес в сфері оптової закупівлі та продажу зернових культур та запевнила його, що у неї у вказаній сфері є відповідні знайомства та вона може у найближчий час знайти потенційних постачальників зазначеного виду продукції та посприяти її доставки їх на склади, які розташовані на території міста Миколаєва.

У зв`язку з тим, що у ОСОБА_8 не було підстав не довіряти у законності її намірів, останній передав ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США в якості оплати за придбання партії товару зернових культур та їх доставку на склад, який розташований на території міста Миколаєва, грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, однак до теперішнього часу, ОСОБА_10 взяті на себе зобов`язання не виконала, грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, ОСОБА_8 не повернула.

При цьому останній показав, що 07.08.2018 він за домовленістю з ОСОБА_6 приїхав в офіс АДРЕСА_2 , де вона здійснює свою діяльність на посаді директора вказаного підприємства, з метою домовитись про обставини повернення нею вищевказаної суми грошових коштів, що до теперішнього часу так і не було нею зроблено.

Разом з цим в ході досудового розслідування було додаткового допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 зі свідчень якого вбачається, що 07.08.2018 він за домовленістю з ОСОБА_6 приїхав в офіс АДРЕСА_2 , де вона здійснює свою діяльність на посаді директора вказаного підприємства, з метою провести взаєморозрахунки, які у подальшому шляхом співставлення належного ОСОБА_5 блокноту та блокноту ОСОБА_6 були проведені та розбіжностей виявлено не було.

Однак, в ході зустрічі ОСОБА_6 почала заперечувати факт отримання нею від ОСОБА_5 грошових коштів у сумі понад 600 000 доларів США, мотивуючи це тим, що остання у період часу з 05.06 по 07.06.2018 не могла їх отримати як визначено у її та у блокноті ОСОБА_5 , оскільки у вказаний період часу вона перебувала за межами міста Одеси.

Вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки у зазначений період часу довірена особа ОСОБА_5 ОСОБА_12 за дорученням останнього зустрічався особисто з ОСОБА_6 для передачі їй вищевказаної суми грошових коштів.

Крім того останній показав, що він ще один раз приїздив до ОСОБА_13 з метою подивитись документи, які підтверджують факт виконання нею своїх зобов`язань в частині здійснення поставки с/г продукції в чому йому було відмовлено, що дало йому підстави припустити що зазначені документи мають ознаки підробки.

При цьому, в рамках вказаного кримінального провадження було допитано в якості свідка ОСОБА_12 зі свідчень якого вбачається, що приблизно в липні 2018 року йому зателефонував йог товариш ОСОБА_5 та попросив його зустрітися з особою на ім`я ОСОБА_6 для того щоб передати їй грошові кошти для реалізації їх ділових взаємовідносин, що ним у подальшому і було зроблено, при цьому останній показав що на зазначеній зустрічі була присутня особисто ОСОБА_13 , яка після отримання від нього грошових коштів одразу зателефонувала ОСОБА_5 та підтвердила факт їх отримання.

Разом з цим в ході досудового розслідування було допитано в якості свідка ОСОБА_14 зі свідчень якого вбачається, що приблизно що в червні 2017 року він через Всесвітню мережу Інтернет знайшов повідомлення про те, що особа на ім`я ОСОБА_15 , діючи від імені Фірми «Атлант Груп», пропонував вакансію директора на одній із підприємств-контрагентів вказаної фірми, яка займається діяльністю у сфері продажу та закупівлі с/г продукції.

У зв`язку з тим, що за надання своїх персональних даних для оформлення на посаду директора, вищевказаний ОСОБА_15 запропонував грошову винагороду у розмірі 5000 гривень, останній погодився на вказану пропозицію, у зв`язку з чим, на нього було зареєстровано фірму «Групптрейд».

При цьому останній показав, що в ході особистої розмови з ОСОБА_15 , останній постійно в телефонному режимі погоджував всі свої дії направлені на реєстрацію вищевказаного підприємства з особою на ім`я ОСОБА_16 .

В ході досудового розслідування, було додатково допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 зі свідчень якого вбачається, що на скільки йому відомо ОСОБА_17 постачає та зберігає с/г продукцію за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1.

Так, 03.01.2019, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1 (на території заводу ЧСЗ), був проведений обшук, в ході якого було виявлено близько 200 тон шроту. Враховуючи той факт, що на території Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області відсутні приміщення, які можуть бути використані у якості місця зберігання вказаного шроту, у зв`язку з його великими об`ємами (близько 200 тон), слідчим було передано вказаний шрот на відповідальне зберігання ОСОБА_18 , для зберігання вказаного шроту у складі №4 на території заводу ЧСЗ, який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1.

03.01.2019 року вищевказаний шрот у кількості приблизно 200 тон визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_18 , для зберігання вказаного шроту у складі №4 на території заводу ЧСЗ, який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про накладення арешту на майно, обґрунтовуючи його тим, що метою накладення арешту є збереження речових доказів, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та їх арешт потрібен для позбавлення власників можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, що в свою чергу в подальшому унеможливить прийняття законного та об`єктивного рішення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Власник майна, відповідно до рапорту, який був долучений прокурором в судовому засіданні, був повідомлений про дату та час розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно ст. 96-1, 96-2 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема, одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки виявлені під час проведення обшуку предмети могли бути об`єктом кримінально протиправних дій, а також набуті кримінально протиправним шляхом.

Викладене підтверджується постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 03.01.2019 року, яка долучена до матеріалів клопотання, та відповідно до якої виявлені під час проведення обшуку речі визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що оскільки зазначені в клопотанні речі, які були виявлені, могли бути одержані внаслідок вчинення злочину, тому є всі підстави вважати, що вказане майно підлягає спеціальній конфіскації, відповідно до ст. 96-2 КК України.

З урахуванням викладеного, з огляду на те, що існує необхідність в забезпеченні збереження речових доказів, в цілях забезпечення в подальшому спеціальної конфіскації, як заходу кримінально-правового характеру, а також з метою подальшого призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя приходить до переконання, що викладеним підтверджується наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, та в цілому обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення. В свою чергу, не накладення арешту на виявлене майно може призвести до його відчуження або знищення, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження.

Таким чином, на підставі викладеного в сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про який йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому з метою збереження речових доказів, забезпечення, в подальшому, спеціальної конфіскації, клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018160480003404 від 31.08.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366 КК України задовольнити.

Накласти арешт на шрот, у кількості приблизно 200 тон, який 03.01.2019 було виявлено в ході проведення обшуку за адресою: м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1 (завод ЧСЗ).

Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в одеській області ОСОБА_4 ..

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1