Рішення

від 10.01.2019 по справі 908/1953/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/87/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019 Справа № 908/1953/18

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Лінчук А.В.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1953/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» (52005, смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. В. Сухомлинського, 76)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімната 207)

про стягнення суми

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 1 від 02.01.2019 р.;

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність № 17/2019 від 21.12.2018 р.

СУТЬ СПОРУ:

27.09.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 20.09.2018 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про стягнення суми 927145,21 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2018 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1953/18 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.10.2018 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Мірошниченко М.В., відкрите провадження у справі № 908/1953/18, якій присвоєно номер провадження 33/87/18, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2018 р. о 10 год. 00 хв.

22.10.2018 р. до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» (позивача) надійшла письмова заява про забезпечення позову, в якій заявник просив накласти арешт на кошти ТОВ «Український Рітейл» в розмірі ціни позову 927145,21 грн. та судового збору у розмірі 13907,18 грн., які обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ «Український Рітейл» у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» №№: 26001962495876, 26042962489078, 260523040, НОМЕР_1, 26104111114980, 26007962484342.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2018 р. розгляд заяви про забезпечення позову призначено на 30.10.2018 р. о 10 год. 00 хв.

У підготовчому засіданні 30.10.2018 р. о 10 год.00 хв. оголошувалась перерва до 30.10.2018 р. о 15 год. 30 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2018 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на грошові кошти в межах суми позову - 927145,21 грн. та судового збору - 13907,18 грн., які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (ЄДРПОУ 34604386) у ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» №№: 26104111114980, НОМЕР_1, 260523040, 26001962495876, 26042962489078, МФО 334851. В решті вимог, наведених в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» про забезпечення позову, відмовлено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.10.2018 р., згідно з письмовим клопотанням відповідача, на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 27.11.2018 р.

Ухвалою суду від 27.11.2018 р., за власною ініціативою суду, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 31.12.2018 р., на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 10.12.2018 р.

Ухвалою суду від 10.12.2018 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 09.01.2019 р.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 р. у справі № 908/1953/18 скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.10.2018 р. у справі № 908/1953/18 про забезпечення позову.

Протокольною ухвалою від 09.01.2019 р. господарським судом Запорізької області, з метою надання позивачем підтвердження повноважень його представника, оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.01.2019 р.

У судове засідання 10.01.2019 р. з'явилися представники сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Представники сторін у судовому засіданні з розгляду справи по суті підтримали свої доводи та заперечення.

У судовому засіданні 10.01.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 038 від 27.07.2011 р. щодо оплати отриманого товару, поставленого позивачем відповідачу на підставі видаткових накладних, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 927145,21 грн. Позов обґрунтований ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, умовами договору поставки № 038 від 27.07.2011 р.

Відповідач у письмовому відзиві, який надійшов до суду 23.10.2018 р., проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що у видаткових накладних, які покладені у підставу позову, у графі Отримав міститься підпис та печатка ТОВ Український Рітейл , проте не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис. Таким чином, накладні не можуть бути прийняті судом як первинні документи та не можуть підтверджувати факт здійснення поставки товару відповідачу. У матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу документів на супроводження товарів. Також відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правову допомогу.

30.11.2018 р. від позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив. Вважає відзив відповідача необґрунтованим. Зазначає, що у матеріалах справи відсутнє будь-яке підтвердження того, що господарська операція не відбулась, а товар відповідачем не прийнято. З поданих до матеріалів справи видаткових накладних вбачається, що зі сторони відповідача товар був отриманий, що підтверджується підписами на накладних, завірених штампом відповідача. Наявність штампу відповідача на видаткових та товарно-транспортних накладних є свідченням його участі, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції - прийнятті товару.

10.12.2018 р. від відповідача надійшло письмове заперечення проти відповіді на відзив, згідно з яким не погодився з доводами, викладеними у відповіді на відзив. Вважає, що товарно-транспортні накладні, долучені до відповіді на відзив, не можуть враховуватися судом в якості доказу поставки, оскільки позивачем відповідно до ст. 80 ГПК України не обґрунтовано неможливості подання ТТН до позовної заяви. У товарно-транспортних накладних у графі Прийняв/відповідальна особа вантажоодержувача міститься лише прізвище (нерозбірливо) та підпис, без зазначення посади, що встановлено ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

28.11.2018 р. від позивача надійшло письмове клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копії листа ТОВ «Український Рітейл» вих. № 1380 від 02.11.2018 р.; копії акту звірки, доданого до листа ТОВ «Український Рітейл» вих. № 1380 від 02.11.2018 р.; копії поштового конверту; копії роздруківки з сайту Укрпошти щодо відстеження відправлення від відповідача за № 4902202066354; копії листа ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс» вих. № Ф-2018-000583 від 04.12.2018 р. з доданим актом звірки за жовтень 2018 р. У клопотанні позивач вказав, що не надає підтвердження того, що вказані докази були направлені відповідачу, оскілки вони є у останнього (відповідач був ініціатором їх надсилання).

Згідно з ухвалою суду від 10.12.2018 р. клопотання позивача судом задоволено, вищезазначені докази долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю М'ясна фабрика Фаворит Плюс (постачальник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (покупець, відповідач) укладений договір поставки № 038 (з протоколом розбіжностей), за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти, а покупець - приймати та оплачувати товар, далі товар , на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, найменування, асортимент та ціна постачаємого товару зазначається у додатку № 1 Специфікація/Прайс-лист , яке є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку.

Зобов'язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю згідно умов даного договору та діючого законодавства України (п. 2.6). Сторони вправі встановити умови поставки товару окремих товарних груп чи на визначений період часу, чи інші додаткові умови поставок, про що складається та підписується відповідний Додаток № 6 до даного договору (п. 2.19).

Згідно п. 3.1 приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місці поставки товару від постачальника на підставі супровідних документів.

У розділі 6 договору сторони врегулювали ціну товару та порядок розрахунків. У відповідності до п. 6.1 договору ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами специфікації (прайс-листів) та може бути змінена виключно по попередньому узгодженню з покупцем не менш ніж за 15 робочих днів до змін.

Сторонами до договору підписаний додаток № 6 Комерційні умови договору , відповідно до якого оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 70 календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця.

Даний додаток, згідно з пунктом 9, діє з 15.12.2017 р. до закінчення строку дії договору поставки, якщо інше не буде передбачено по узгодженню сторін.

Відповідно до п. 11.1 договору (у редакції додаткової угоди від 21.02.2018 р.), договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 р. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору ні одна зі сторін у письмовій формі не заявить про його розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Укладення між сторонами у справі вказаного договору визнано відповідачем у письмовому відзиві.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов вказаного вище договору позивачем поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (відповідач) товар, що підтверджується видатковими накладними:

- № 3878316 від 20.04.2018 р. на суму 15382,30 грн.;

- № НОМЕР_2 від 20.04.2018 р. на суму 195326,14 грн.;

- № 3892073 від 24.04.2018 р. на суму 29145,53 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_3 від 24.04.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 25892,43 грн.;

- № 3905802 від 27.04.2018 р. на суму 98287,20 грн.;

- № 3905803 від 27.04.2018 р. на суму 53961,30 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_4 від 27.04.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 53736,89 грн.;

- № 3919723 від 01.05.2018 р. на суму 35662,93 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_5 від 01.05.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 29860,24 грн.;

- № 3934061 від 04.05.2018 р. на суму 40813,42 грн., товарно-транспортна накладна № 3934064 від 04.05.2018 р.;

- № 3958719 від 10.05.2018 р. на суму 76470,56 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_6 від 10.05.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 75068,52 грн.; товарно-транспортна накладна № 3958721 від 10.05.2018 р.;

- № 3962772 від 11.05.2018 р. на суму 22252,72 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_7 від 11.05.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 20730,66 грн.;

- № 3977017 від 15.05.2018 р. на суму 65089,72 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_8 від 15.05.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 55455,16 грн.;

- № 3991655 від 18.05.2018 р. на суму 51016,74 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_9 від 18.05.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 50381,70 грн.;

- № 4007491 від 22.05.2018 р. на суму 24953,51 грн., з атом розбіжностей № НОМЕР_10 від 22.05.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 24108,57 грн.;

- № 4039350 від 30.05.2018 р. на суму 24948,14 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_11 від 30.05.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 23537,01 грн.;

- № 4047885 від 01.06.2018 р. на суму 108168,10 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_12 від 01.06.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 108144,99 грн.;

- № 4060504 від 05.06.2018 р. на суму 51732,80 грн., товарно-транспортна накладна № 4060506 від 05.06.2018 р.;

- № 4085218 від 12.06.2018 р. на суму 32939,14 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_13 від 12.06.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 32548,47 грн.;

- № 4109717 від 19.06.2018 р. на суму 38460,00 грн., з актом розбіжностей № НОМЕР_14 від 19.06.2018 р. відповідно до якого фактично товар прийнятий на суму 35734,79 грн.; товарно-транспортна накладна № 4109719 від 19.06.2018 р.

У видаткових накладних міститься посилання на договір № 038 від 27.07.2011 р. або на замовлення відповідача (його номер та дату). В усіх видаткових накладних у графі отримав(ла) міститься підпис представника відповідача, який скріплений круглою печаткою відповідача - юридичної особи.

Згідно підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2018 р. по 30.06.2018 р. заборгованість ТОВ Український Рітейл за договором № 038 від 27.07.2011 р. станом на 30.06.2018 р. становить 1488596,38 грн. на користь позивача.

Відповідно до реєстру платежів ПАТ ОСОБА_4 Аваль , відповідач перерахував позивачу 25.07.2018 р. суму 450000,00 грн., 10.09.2018 р. суму 50000,00 грн. з призначенням платежу: оплата за прод. товар согл. договора поставки № 038 от 27.07.2011 .

Згідно заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог від 13.07.2018 р. вих. № 253 ТОВ Український Рітейл у рахунок погашення заборгованості за договором поставки № 038 від 27.07.2011 р. проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 61451,17 грн.

Як вказав позивач та не заперечив відповідач, сплата коштів була зарахована у рахунок раніше поставленого товару за договором № 038 від 27.07.2011 р.

Згідно підписаного між сторонами акту звірки від 31.07.2018 р. взаємних розрахунків за період з 01.07.2018 р. по 31.12.2018 р. заборгованість ТОВ Український Рітейл за договором № 038 від 27.07.2011 р. станом на 31.07.2018 р. становить 977145,21 грн. на користь позивача.

Враховуючи наявну заборгованість у сумі 977145,21 грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом, за яким було відкрито провадження у дійсній справі.

Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.

Правовідносини між сторонами урегульовані договором поставки.

За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідач у письмовому відзиві укладення договору поставки № 038 від 27.07.2011 р. не заперечив. Однак зазначив про неналежне оформлення видаткових накладних, поданих позивачем, а саме: у графі Отримав видаткових накладних не зазначено посаду та дані особи, яка вчинила підпис. Вважає, що видаткові накладні не можуть підтверджувати здійснення поставки товару.

Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з такого.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Умовами договору № 038 від 27.07.2011 р. сторони визначили порядок приймання товару. Згідно п. 3.4 договору, якщо при прийманні товару виявиться невідповідність супровідних документів поставленому товару, умовам договору чи вимогам законодавства (кількість, ціна, інші обов'язкові реквізити первинних документів), покупець має право відмовитися від приймання товару або прийняти товар, якщо якість товару відповідає вимогам договору.

Якщо при прийманні товару виявилась невідповідність (помилки) у супровідних документах або невідповідність товару, що приймається, супровідним документам, у момент приймання товару складається акт розбіжностей за участі представника покупця та особи, яка безпосередньо доставила (передала) товар, в якому зазначаються виявлені при прийманні розбіжності. На товарній накладній ставить відмітка про складення акту розбіжностей (п. 3.5).

Згідно п. 3.6 разом із товаром постачальник зобов'язаний пред'явити такі супровідні документи: замовлення на поставку з відміткою постачальника (підписом та печаткою) про отримання замовлення; товарну накладну; товарно-транспортну накладну; податкову накладну; посвідчення якості товару; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України; довіреність на представника постачальника чи перевізника, яка надає право передачі товару, фіксації фактів невідповідності товару та/або супровідних документів умовам договору чи законодавства, отримання листів чи документів від покупця.

Якщо супровідні документи не будуть надані разом із товаром, покупець має право відстрочити дату розрахунків з постачальником на термін затримки оформлення (надання) необхідних документів (п. 3.8). У разі відмови від приймання товару складається акт розбіжностей, передбачений п. 3.5 даного договору, із зазначенням причини відмови від приймання.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд відзначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував фактичної поставки позивачем відповідачу товару за переліченими у позові видатковими накладними.

До деяких видаткових накладних сторонами складалися акти розбіжностей, про які зазначено вище, в яких зазначено фактичну суму поставки (були виявлені невідповідності товару, зокрема, по кількості).

Матеріали дійсної справи не містять доказів відмови відповідача від приймання товару, складення актів розбіжностей стосовно відмови від приймання товару. Також у матеріалах справи відсутнє листування стосовно виправлення будь-яких невідповідностей у супровідних документах.

Суд враховує, що на усіх видаткових накладних міститься відбиток круглої печатки юридичної особи - відповідача, наявності якої відповідач не заперечив. Неістотні недоліки у видаткових накладних, про які зазначив відповідач, не роблять дані накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Також, на більшій кількості видаткових накладених, що покладені у підставу позову, міститься розшифрування підпису (прізвище) особи, що отримала товар, та її посада. Крім того, відповідач не заявив про підроблення перелічених вище видаткових накладних, клопотання про призначення відповідної судової експертизи також заявлено не було.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів погашення заборгованості за договором поставки № 038 від 27.07.2011 р. у сумі 927145,21 грн. матеріали справи не містять. Відповідач наявність даної заборгованості не заперечив.

У листі від 23.10.2018 р. відповідач зазначив, що станом на 23.10.2018 р. дебіторська заборгованість ТОВ Український Рітейл за поставки продукції згідно договору поставки № 038 від 27.07.2011 р. становить 927145,21 грн. та запропонував позивачу графік погашення заборгованості: 427145,21 грн. дата погашення: 29.10.2018 р., 500000,00 грн. дата погашення: 01.11.2018 р.

Листом від 02.11.2018 р. вих. № 1380 відповідач запропонував позивачу підписати акт звірки та підтвердити наявну заборгованість. У відповідь на даний лист, позивач листом від 04.12.2018 р. вих. № Ф-2018-000583 підтвердив існуючу заборгованість за договором поставки № 038 від 27.07.2011 р. у розмірі 927145,21 грн.

У матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт взаємних розрахунків станом на жовтень 2018 р., відповідно до якого заборгованість ТОВ Український Рітейл перед ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс становить 927145,21 грн.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача повністю у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, з якого на користь позивача стягується сума 13907,18 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Згідно з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача 60500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Заявами по суті справи, відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України, є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно пункту 9 частини 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/1953/18, позивачем у позовній заяві викладений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, який становить 60500,00 грн., із них: 8500,00 грн. - повне супроводження справи адвокатом, 2000 грн. - участь адвоката у судових засіданнях, 50000,00 грн. - гонорар адвоката. Також, у позовній заяві позивачем зазначено, що остаточна вартість наданих послуг адвокатом та порядок розрахунків між сторонами буде зазначено в акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У матеріалах справи № 908/1953/18 містяться копії: договору про надання правової допомоги № 02-18 від 02.01.2018 р. з додатковою угодою № 1/18 від 01.08.2018 р.; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2357 від 20.09.2011 р., виданого ОСОБА_1; витягу з сайту Національної асоціації адвокатів України, відповідно до інформації з якого адвокат ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність; довіреності № 1 від 02.01.2018 р., виданої ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс ОСОБА_1

За умовами договору про надання правової допомоги № 02-18 від 02.01.2018 р., який укладений між адвокатом ОСОБА_1 та клієнтом: ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс ., з урахуванням додаткової угоди № 1/18 від 01.08.2018 р., адвокат за дорученням клієнта приймає на себе зобов'язання про надання правової допомоги у судовій справі по спору, який виник між ТОВ М'ясна фабрика Фаворит Плюс (позивач) та ТОВ Український Рітейл (відповідач) щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 927145,21 грн. Сторони погодили, що вартість послуг адвоката обчислюються з розрахунку 885,50 грн. за 1 годину роботи адвоката та складається з: повного супроводження справи при її розгляді у суді першої інстанції - 8500,00 грн.; участі адвоката у судових засіданнях при розгляді справи у суді першої інстанції - 2000,00 грн. за кожне судове засідання; гонорар адвоката становить 50000,00 грн. Остаточна вартість наданих послуг адвоката та порядок розрахунків між сторонами буде зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг. Послуги за даною додатковою угодою вважаються належним чином наданими адвокатом з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі таких послуг.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ст. 74 ГПК).

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Акта приймання-передачі наданих послуг стосовно вартості наданих послуг адвоката та порядку розрахунків між сторонами за договором про надання правової допомоги № 02-18 позивач суду не подав. У судовому засіданні 10.01.2019 р. представник позивача вказав, що у нього наразі відсутні докази понесення та оплати позивачем витрат на правову допомогу, та позивач може подати такі докази після ухвалення судом рішення у справі.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем документально не доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу, не подано доказів здійснення оплати професійних послуг адвоката, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 60500,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна фабрика Фаворит Плюс до Товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімн. 207, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясна фабрика Фаворит Плюс (52005, смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, вул. Сухомлинського, буд. 76, код ЄДРПОУ 37373551) суму 927145 (дев'ятсот двадцять сім тисяч сто сорок п'ять) грн. 21 коп. основного боргу та суму 13907 (тринадцять тисяч дев'ятсот сім) грн. 18 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 14 січня 2019 р.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко