Постанова

від 22.01.2019 по справі 371/464/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №371/464/17 Головуючий у І інстанції - Капшук Л.О.

апеляційне провадження №22-ц/824/1801/2019 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Таргоній Д.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Немудрої Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватного підприємства Коритищанське - адвоката Одноволик Ірини Валеріївни на рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 вересня 2018 року

у справі за позовом Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Київській області Юзика Олександра Миколайовича, ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент екології та природних ресурсів при Київській обласній державній адміністрації, ОСОБА_6, приватне підприємство Коритищанське про визнання незаконним наказу про затвердження документації із землеустрою, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

встановив:

У березні 2017 року Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів звернувся до суду з позовом та просив поновити строк звернення до суду; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 11 березня 2014 року №КИ/3222984000:01:004/00016457 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 2,0000га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

Скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний номер 20132548, видане Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції 08 квітня 2014 року ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 5226623.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що РЛП Трахтемирів набув статусу об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення. У межах Київської області РЛП Трахтемирів розміщується на території, що розташована на землях Малобукринської та Грушівської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7га.

РЛП Трахтемирів охороняється як національне надбання і є складовою частиною системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною та включений до ключового елементу Дніпровського коридору Екологічної мережі України.

Відповідно до Проекту створення РЛП Трахтемирів та даних Державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду України станом на 01 січня 2013 року земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 знаходиться на території РЛП Трахтемирів .

01 квітня 2014 року на ім'я ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району з індексним номером 5226623 загальною площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства.

Введення особистого селянського господарства на землях природно-заповідного фонду суперечитиме статусу і завданням РЛП, оскільки може перешкоджати збереженню РЛП в природному стані як унікального комплексу і об'єктів.

Відведення земельної ділянки у власність чи користування повинно проводитись у чіткій відповідності із процедурою, визначеною ЗК України та іншими законами і підзаконними актами.

Згідно листа Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА від 02 лютого 2015 року формування земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на території РЛП проведено з порушенням п.3 ч.1 ст.186 ЗК України, оскільки проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території об'єкта ПЗФ, підлягають погодженню з органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, а такого погодження відповідачу не було надано.

До компетенції Департаменту екології та природних ресурсів при КОДА у сфері земельних ресурсів належить погодження в межах повноважень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки копію наказу він отримав лише 09 березня 2017 року.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 11 вересня 2018 року позов Регіонального ландшафтного парку Трахтемирів задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 11 березня 2014 року №КИ/3222984000:01:004/00016457 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний номер 20132548, видане Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції Київської області 08 квітня 2014 року ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 5226623.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником третьої особи Одноволик І.В., яка діє на підставі довіреності в інтересах ПП Коритищанське , подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що ландшафтний парк Трахтемирів як об'єкт природно-заповідного фонду не створений, межі ландшафтного парку в натурі не винесені, зонування немає, а отже відсутні докази про належність спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.

Суд не врахував, що право позивача не є порушеним, бо позивач є іншою особою, яка не має ніякого відношення до рішень Київської і Черкаської обласних рад про утворення ландшафтного парку.

Відповідач ОСОБА_5 отримав право власності на земельну ділянку на законних підставах реєстрація його права власності є правомірною.

Суд не врахував пропуск позивачем строку позовної давності.

Окрім того, є інші судові провадження, в яких встановлено обставини щодо відсутності проекту організації ландшафтного парку і Положення про ландшафтний парк і дані обставини, встановлені судовими рішеннями в інших справах не повинні доводитися при розгляді цієї справи.

Позивач Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення і правомірно задовольнив його позов, а доводи апеляційної скарги третьої особи ПП Коритищанське є безпідставними і надуманими, не ґрунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.

Просив апеляційну скаргу ПП Коритищанське залишити без задоволення, а рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 вересня 2018 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів згідно рішення Київської обласної ради №168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року та рішення Черкаської обласної ради №14-4 від 26 лютого 2000 року Про організацію регіонального парку Трахтемирів був організований та набув статусу об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

Згідно даних обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України Регіональний ландшафтний парк Трахтемирів в Київській області розташований та знаходиться в межах Малобукринської та Грушевської сільських рад Миронівського району та займає площу 5148,7га.

Вказані обставини підтверджуються рішенням Київської обласної ради двадцять третього скликання №168-10-ХХІІІ від 17 лютого 2000 року, даними листа Департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України №143/09/04-14 від 12 лютого 2014 року.

08 жовтня 1999 року директором Наукового центру досліджень з проблем заповідної справи затверджено Проект створення регіонального ландшафтного парку Трахтемирів .

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 27 січня 2014 року №КИ/3222984000:01:004/00014815 Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 11 березня 2014 року №КИ/3222984000:01:004/00016457 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, надано йому у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області.

08 квітня 2014 року Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції ОСОБА_5 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2, індексний номер 20132548, на земельну ділянку площею 2,0000га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, номер запису про право власності 5226623.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний наказ прийнято та документ про право власності видано на земельну ділянку, яка находиться на території РЛП Трахтемирів . Позивач довів факт порушення передачі земельної ділянки у власність відповідачу без дотримання встановленої законом процедури такої передачі.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п. б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, який розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інших, крім установлених цією статтею, матеріалів і документів; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Згідно ч.ч.1,4 ст.186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до вказаного органу за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч.3 вказаної статті ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки: природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Частиною 6 ст.186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно зі ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 27 січня 2014 року надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_5 щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 11 березня 2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_5 У подальшому відповідач ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності на земельну ділянку.

Доводи скарги про правомірність отримання відповідачем ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку не ґрунтуються на законі.

У відповідності до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскаржувані накази видані відповідачем були підставою до набуття ОСОБА_5 права власності на спірну земельну ділянку, а, отже вважаючи, що виділення відповідачу земельної ділянки відбувалось у незаконний спосіб, позивач вірно обрав спосіб захисту та просив суд скасувати зазначені накази.

Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, оскільки наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 11 березня 2014 року №КИ/3222984000:01:004/000164567 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 та надано йому у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області є таким, що суперечить актам цивільного законодавства, порушує цивільні права та інтереси позивача, а відтак, прийнятий на основі наказу правовстановлюючий документ у виді свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_3, індексний номер 20132548, виданий Реєстраційною службою Миронівського районного управління юстиції 08 квітня 2014 року ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, призначену для ведення особистого селянського господарства, не може розцінюватися як такий, що відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства Коритищанське - адвоката Одноволик Ірини Валеріївни залишити без задоволення .

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 11 вересня 2018 року залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2019 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Д.О. Таргоній

С.О. Журба