Ухвала

від 23.01.2019 по справі 522/13509/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

23 січня 2019 року

м. Київ

справа № 522/13509/13-ц

провадження № 61-658ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

СинельниковаЄ. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 року у справі

за позовом приватного підприємства М.Т.Н. до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Брістоль-Красная , ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль , товариство з обмеженою відповідальністю Л.А.Р.К. , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з Державного реєстру іпотек,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року приватне підприємство М.Т.Н. (далі - ПП М.Т.Н. )

звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Брістоль-Красная , ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі - ПАТ Промінвестбанк ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариство Райффайзен банк Аваль , товариство з обмеженою відповідальністю Л.А.Р.К. (далі - ТОВ Л.А.Р.К. ), про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з Державного реєстру іпотек.

ПАТ Промінвестбанк подало до суду першої інстанції клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року, було скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2012 року, якою було поновлено державну реєстрацію позивача ПП М.Т.Н.

Також, до суду першої інстанції подана заява ОСОБА_4 про залучення його в якості правонаступника ПП М.Т.Н. , яка мотивована тим, що він згідно статуту ПП М.Т.Н. є єдиним засновником та власником вказаного підприємства.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2016 року у задоволенні клопотання представника ПАТ Промінвестбанк

про закриття провадження у справі відмовлено.

Заяву ОСОБА_4 задоволено. Залучено в якості правонаступника

ПП М.Т.Н. у справі ОСОБА_4, виключено його з числа співвідповідачів по справі.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 року апеляційну скаргу ТОВ Л.А.Р.К. задоволено частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого

2016 року скасовано у частині задоволення клопотання ОСОБА_4 про залучення його в якості правонаступника ПП М.Т.Н. та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання

ОСОБА_4 про залучення його в якості правонаступника

ПП М.Т.Н. відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 року, посилаючись

на порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції не дотримався принципу правової визначеності, всупереч вимогам цивільного законодавства та положенням статуту ПП М.Т.Н. дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для залучення ОСОБА_4 у якості правонаступника цього підприємства.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

У відповідності до статті 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Апеляційним судом встановлено, що ліквідація ПП М. Т. Н. , яка відбулась 28 січня 2004 року без порушень діючої процедури та у відповідності до чинного на той час законодавства, є підставою для припинення всіх зобов'язань підприємства. Підстави для правонаступництва ОСОБА_4 прав та обов'язків ліквідованого підприємства, засновником якого він був, заявником не доведені.

Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції за відсутності належних та допустимих доказів, які б могли підтверджувати матеріальне правонаступництво ліквідованого підприємства, безпідставно залучив ОСОБА_4 в якості правонаступника ПП М.Т.Н. Норми статуту ліквідованого підприємства не передбачали виникнення правонаступництва фізичної особи ОСОБА_4 після ліквідації ПП М.Т.Н. , а ОСОБА_4 не довів, що особисто здійснював виконання зобов'язань ліквідованого підприємства.

Поняття справедливий суд охоплює два аспекти: матеріальна (змістовна) справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті, і процесуальна (процедурна) справедливість, яка передбачає проведення розгляду справи у відповідності до визначених законом судових процедур.

Встановивши відсутність підстав для правонаступництва, застосувавши процесуальний закон, який був чинний на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, врахувавши, що принцип остаточності та преюдиціальності судового рішення має місце при прийнятті судового рішення по суті спору, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове скасування ухвали суду першої інстанції, якою неправильно вирішено процесуальне питання щодо кола осіб, які беруть участь у справі, що виключає подальшу процесуальну доцільність розгляду цивільної справи у складі учасників, який був визначений судом першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити, якщо суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні питання про відмову у залученні правонаступника (заміну позивача) у справі, мотивуванні судового рішення не викликає розумних сумнівів.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 року у справі за позовом приватного підприємства М.Т.Н. до ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Брістоль-Красная , ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: публічне акціонерне товариства Райффайзен банк Аваль , товариство з обмеженою відповідальністю Л.А.Р.К.

про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису

з Державного реєстру іпотек - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта