Постанова

від 05.11.2020 по справі 522/13509/13-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4961/20

Номер справи місцевого суду: 522/13509/13-ц

Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.

Доповідач Князюк О. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справи Одеського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді: Князюка О.В.

Суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

за участю секретаря судового засідання: Бикової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2019 року за матеріалами позовної заяви Приватного підприємства «М.Т.Н." до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль-Красная» , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.А.Р.К.» , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з Державного реєстру іпотек,-

ВСТАНОВИЛА:

ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА

У травні 2013 року ПП «М.Т.Н.» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Брістоль-Красная» , ОСОБА_2 , ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Райффайзен банк Аваль» , ТОВ «Л.А.Р.К.» , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з Державного реєстру іпотек (т. 1 а.с. 1-3).

Ухвалою суду від 31 травня 2013 року було відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2019 року цивільну справу за позовом Приватного підприємства «М.Т.Н." до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль-Красная» , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.А.Р.К.» , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з Державного реєстру іпотек - прийнято до провадження та закрито провадження у справі у зв`язку з припиненням юридичної особи, яка виступала у справі, у якості позивача.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування ухвали суду.

Вказана ухвала оскаржується апелянтом з підстав порушення судом норм процесуального права (п. 4 ч. 5 ст. 12, п.п. 2,3 ст. 43, ч. 1 ст. 222 ЦПК України) та матеріального права (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

ОСОБА_1 зазначає, що в порушенням зазначених норм процесуального права, а також вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, 23 грудня 2019 року головуючий суддя одноособово, без проведення судового засідання та без з`ясування думки учасників справи вирішив заяву представника ТОВ Брістоль Красная від 30 серпня 2019 року про закриття провадження у справі та її задовольнив.

Таким чином, апелянт вважає, що суддя позбавив інших учасників справи висловити свою думку щодо заяви представника ТОВ Брістоль Красная про закриття провадження у справі, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки таке ігнорування прав учасників справи є грубим порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.01.2020 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2019 року за матеріалами позовної заяви Приватного підприємства «М.Т.Н." до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль-Красная» , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.А.Р.К.» , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з Державного реєстру іпотек - було залишено без руху.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.02.2020 року під головуванням судді Князюка О.В. провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2019 року за матеріалами позовної заяви Приватного підприємства «М.Т.Н." до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль-Красная» , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.А.Р.К.» , про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з Державного реєстру іпотек - було відкрито провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.04.2020 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Князюка О.В., суддів - Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П. цивільну справу було призначено до розгляду.

23 березня 2020 року представник ТОВ Брістоль Красная - адвокат Данілов Артем Іванович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає апеляційну скаргу безпідставною та також, що не підлягає задоволенню.

Представник ТОВ Брістоль Красная зазначає, що з урахуванням обставин - Приватне підприємство М.Т.Н. ліквідоване, правонаступники вказаної юридичної особи - відсутні.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно закрито провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з ліквідацією позивача - Приватного підприємства М.Т.Н.

Представник ТОВ Брістоль Красная - адвокат Данілов А.І. також звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що апелянт жодного разу не брала участі в судових засіданнях при розгляді справи, як судом першої, так і апеляційної інстанції, та просила справу розглядати за її відсутності.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з подальшими змінами, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1 з подальшими змінами, на усій території України з 12 березня 2020 року установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Пунктами 1,5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 20.10.2020 року Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду передбачено, що тимчасово, на час установлення на території м. Одеси рівня епідемічної небезпеки: «помаранчевий» або «червоний» , зупинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань.

На виконання зазначеного розпорядження, сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись.

Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, а також створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників.

ІІІ. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що Приватне підприємство М.Т.Н. вважається ліквідованим та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 УПК України закрив провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на момент звернення до Приморського районного суду м. Одеси із позовом, ПП М.Т.Н. мало статус юридичної особи, оскільки постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2012 року по справі № 1522/27408/13 було визнано протиправним та скасовано рішення Приморської районної державної адміністрації Одеської міської ради № 0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації Приватного підприємства М.Т.Н.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (за участю третьої особи - Приватного підприємства М.Т.Н. ) про визнання протиправним та скасування рішення про скасування державної реєстрації юридичної особи - залишено без задоволення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції своєю постановою по вказаній справі визнав, що ліквідація Приватного підприємства М.Т.Н. (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25052475) відбулась 28 січня 2004 року у встановленому чинним законодавством способом та без порушень діючої на той час процедури.

Додатковою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року встановлено спосіб та порядок виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року по справі № 522/27408/12, шляхом зобов`язання державного реєстратора Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції виключити, у відповідності із законодавством, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис, про включення до нього відомостей про юридичну особу - Приватне підприємство М.Т.Н. (ідентифікаційний код 25052475), та включено відомості про його ліквідацію.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року та додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року залишено без змін.

Відповідно до вищенаведених судових рішень Приватне підприємство М.Т.Н. вважається ліквідованим з дати прийняття рішення Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 0498 від 28 січня 2004 року про скасування державної реєстрації Приватного підприємства М.Т.Н. , у зв`язку з чим відомості про поновлення державної реєстрації вказаної юридичної особи було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

До суду першої інстанції надійшло клопотання представника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про закриття провадження по цивільній справі за вищевказаним позовом на підставі п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, у зв`язку з тим, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року, було скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2012 року, якою було поновлено державну реєстрацію позивача ПП «М.Т.Н.» (т. 3 а.с. 130-131).

Також, до Приморського районного суду м. Одеса Петояном К.В. було подано заяву про залучення його в якості правонаступника ПП «М.Т.Н.» , яка обґрунтовується тим, що він згідно статуту ПП «М.Т.Н.» являється єдиним засновником та власником вказаного підприємства (т. 3 а.с. 141-142).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2016 року в задоволенні клопотання представника ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про закриття провадження по цивільній справі відмовлено.

Заяву ОСОБА_2 задоволено, залучено його в якості правонаступника ПП «М.Т.Н.» по цивільній справі за позовом ПП «М.Т.Н.» до ОСОБА_1 , ТОВ «Брістоль-Красная» , ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Райффайзен банк Аваль» , ТОВ «Л.А.Р.К.» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про стягнення моральної шкоди, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з Державного реєстру іпотек, виключено його з числа співвідповідачів по справі.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 27 листопада 2018 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2016 року скасовано у частині задоволення клопотання ОСОБА_2 про залучення останнього в якості правонаступника ПП М.Т.Н. .

Апеляційний судзазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_2 про залучення останнього в якості правонаступника ПП «М.Т.Н.» , посилався на те, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року, було скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2012 року, якою було поновлено державну реєстрацію ПП «М.Т.Н.» - позивача по дійсній справі.

Згідно п. 1.2 статуту ПП «М.Т.Н.» від 08 січня 1998 року зі змінами та доповненнями, засновником та власником підприємства є ОСОБА_2 .

Пунктом 3 розділу 9 вказаного статуту передбачено, що грошові кошти, що належать підприємству, у тому числі виручка з розпродажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов`язань перед бюджетом, банками, іншими кредиторами, передаються засновнику підприємства.

Згідно змісту п. 2 розділу 6 статуту, засновник відповідає за зобов`язаннями підприємства всім своїм майном, на яке, згідно з законодавством України може бути накладене стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 37 ЦПК України (у редакції, що діяла на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Тому, суд вважав за можливе залучити ОСОБА_2 , як засновника ПП «М.Т.Н.» , в якості правонаступника позивача, та виключити його з числа співвідповідачів по справі.

Таким чином, апеляційний суд у постанові від 27 листопада 2018 року вказав, що суд першої інстанції, не врахувавши вищевказані норми закону, за відсутності належних та допустимих доказів наявності правонаступників ліквідованого підприємства, безпідставно залучив в якості правонаступника ПП «М.Т.Н.» ОСОБА_2 лише на підставі норми статуту ліквідованого підприємства, які не передбачали, за своїм змістом, виникнення правонаступництва фізичної особи ОСОБА_2 після ліквідації ПП «М.Т.Н.» .

15 січня 2019 року у зв`язку із направленням матеріалів справи для продовження розгляду до Приморського районного суду м. Одеси, цивільну справу прийнято до провадження та призначено судове засідання 20 лютого 2019 року.

18 березня 2019 року не погоджуючись з ухвалою суду про відкриття провадження по справі від 31 травня 2013 року, представником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Головуючим суддею матеріали справи отримано 03 липня 2019 року та ухвалою суду від 04 липня 2019 року прийнято до провадження та призначено судове засідання.

28 серпня 2019 року на ухвалу суду про відкриття провадження по справі від 31 травня 2013 року, представником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Під час перебування матеріалів справи у суді апеляційної інстанції, 30 серпня 2019 року від представника ТОВ Брістоль Красная надійшла заява про закриття провадження по справі, посилаючись на те, що станом на поточну дату, первісний позивач у справі 522/13509/13-ц - Приватне підприємство М.Т.Н. ліквідоване, а правонаступники вказаної юридичної особи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ Брістоль Красная 30.08.2019 року було надіслано копію заяви про закриття провадження всім учасникам справи. Таким чином у сторін було достатньо часу для подання відповідних заперечень на вказану заяву, оскільки оскаржувану ухвалу постановлено 23 грудня 2019 року.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, 16 вересня 2019 року від представника третьої особи Акціонерного товариства Райфайзен Банк Аваль надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. У наданому суду клопотанні представником АТ Райфайзен Банк Аваль було підтримано правову позицію ТОВ Брістоль Красная про закриття провадження у справі.

В суді першої інстанції 16 вересня 2019 року представником третьої особи Акціонерного товариства Райфайзен Банк Аваль, у клопотанні про розгляд справи за їх відсутності, підтримав правову позицію ТОВ Брістоль Красная та просили вказане клопотання про закриття провадження задовольнити.

Судом першої інстанції, враховуючи викладене в заяві ТОВ Брістоль Красная та у зв`язку з ліквідацією позивача - ПП М.Т.Н на підставі п. 7 статті 255 ЦПК України - було закрито провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо процесуального правонаступництва у випадку припинення юридичної особи: правонаступництво - це перехід суб`єктивного права (а у широкому розумінні - також і юридичного обов`язку) від однієї особи до іншої (правонаступника).

Статті 105-112 ЦК України встановлюють детальний порядок припинення діяльності юридичної особи. Так, юридична особа може припиняти свою діяльність у результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу) або внаслідок повної ліквідації. Ліквідація - це одна з форм припинення юридичної особи. Ліквідація здійснюється без переходу прав i обов`язків установи, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації установи її права й обов`язки також припиняються. Обставинами, що зумовлюють припинення діяльності юридичної особи, можуть бути, зокрема: закінчення строку, на який було створено юридичну особу, або після досягнення мети, поставленої при її створенні; у зв`язку з визнанням судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; інші підстави, передбачені законодавчими актами України. Юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; за рішенням суду. Отже, юридична особа може бути ліквідованою як у добровільному, так і примусовому порядку. Що стосується підстав для ліквідації юридичної особи, то такими можуть бути, зокрема: закінчення строку, на який було створено юридичну особу, або після досягнення мети, поставленої при її створенні; у зв`язку з визнанням судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; інші підстави, передбачені законодавчими актами України.

Після здійснення всіх заходів ліквідаційного процесу юридична особа позбавляється статусу юридичної особи.

Крім того, особливості припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи передбачені положеннями ст. 609 ЦК України. У силу вказаної норми, зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо шляхом реорганізації чи ліквідації припинено юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі, коли спірні правовідносини не допускають правонаступництва відповідних прав та обов`язків такої юридичної особи, зокрема заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні.

Як вбачається з матеріалів справи після ліквідації ПП М.Т.Н. інформація щодо сингулярного правонаступництва відсутня.

У випадку припинення юридичної особи, що звернулася із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 6 частини першої статті 186 ЦПК України), а у разі, коли провадження у справі вже відкрито, - закриває таке провадження (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Імперативні - це норми, що виражають у категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії і не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обоє 'язків суб`єктів.

Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а тому сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вмотивовано та в межах закону було закрито провадження у справі, оскільки питання щодо наявності правонаступництва у даних правовідносинах, згідно матеріалів справи, вже було досліджено судом як першої, так і апеляційної інстанції, а положення статті 255 ЦПК України мають саме імперативний характер.

З огляду на зазначене, колегія суддів також звертає увагу на той факт, що апелянтом неодноразово оскаржувались рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, що призвело до затягування процесу розгляду справи.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі щодо позбавлення інших учасників справи можливості висловити свою думку з приводу заяви представника ТОВ Брістоль Красная про закриття провадження у справі.

Доводи апеляційної скарги висновок районного суду не спростовують і зведені лише до незгоди з висновком місцевого суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами а також невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги його не спростовують, судове рішення ухвалено у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

РЕЗУЛЮТИВНА ЧАСТИНА

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду від 23 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 16.11.2020 року.

Головуючий О.В. Князюк

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе