Постанова
Іменем України
23 січня 2019 року
м. Київ
справа № 2-2697/11
провадження № 61-28147сво18
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_2,
представники заявника: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
заінтересовані особи: Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області в складі судді Журавського В. В. від 01 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагєєва В. О., Яворського М. А. від 19 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2012 року, що набрало законної сили, було стягнуто з ОСОБА_9 на його користь борг та судові витрати у розмірі 561 184,38 грн. 24 грудня 2015 року державним виконавцем зупинено виконавче провадження у зв'язку зі смертю боржника, до встановлення правонаступників.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 просив суд замінити боржника ОСОБА_9 у виконавчому провадженні ВП № 34651028 його правонаступником.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року заяву задоволено. Замінено боржника ОСОБА_9 у виконавчому провадженні ВП № 34651028 з виконання заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 січня 2012 року в цивільній справі № 2/1005/1971/11, його правонаступником - ОСОБА_7
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що є правові підстави для задоволення заяви про заміну боржника його спадкоємцем, який вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до статті 1268 ЦК України. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилено. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновками місцевого суду про наявність підстав для залучення правонаступника боржника у виконавчому провадженні, зазначив про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_7 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначені ухвали та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 2-2697/11 із Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року указана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2018 року справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_7, про заміну сторони виконавчого провадження, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2017 року призначено до судового розгляду.
Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року зазначену справу передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що статтями 1281, 1282 ЦК України визначено спеціальний порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця до його спадкоємців, які прийняли спадщину. Указаний порядок передбачає необхідність з'ясування вартості спадкового майна та визначення меж зобов'язань спадкоємця перед кредитором, що не входить до повноважень державного виконавця.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 10 жовтня 2012 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-2697, виданого 22 березня 2012 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики у розмірі 559 214,38 грн та 1 970,00 грн судових витрат, а всього 561 184,38 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_9 помер.
13 листопада 2015 року син ОСОБА_9 - ОСОБА_7 звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу.
24 грудня 2015 року постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції виконавче провадження ВП № 34651028 зупинено у зв'язку з смертю боржника до встановлення правонаступників.
Згідно з довідкою, виданою приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Козій А. В. від 24 жовтня 2016 року, ОСОБА_7 вступив у спадкові права після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_9, спадкова справа № 10/2015.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції про передачу справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду мотивована наявністю різного підходу до розуміння та тлумачення на стадії виконавчого провадження статей 1268, 1296, 1281, 1282 ЦК України та частини п'ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження у редакції чинній на час розгляду подання, частини першої статті 378 ЦПК України 2004 року.
Прикладом наявності протилежних за змістом висновків у рішеннях Верховного Суду є постанова від 06 червня 2018 року у справі № 2-4938/11, провадження № 61-3745св18, ухвалена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
У зазначеному судовому рішенні зроблено висновок про те, що вимоги статей 1281 та 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості, не застосовуються. Колегія суддів дійшла висновку про те, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі статті 378 ЦПК України 2004 року та частини п'ятої статті 8 Закону України Про виконавче провадження , у редакції чинній на час розгляду подання.
У постановах від 13 червня 2018 року у справі № 2-н-169/2010 (провадження № 61-29084св18) та від 22 серпня 2018 року у справі № 773/1219/16-ц (провадження № 61-887св18), ухвалених Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, зроблено висновок про те, що вирішення судом питання про визначення правонаступника сторони у виконавчому провадженні здійснюється, зокрема, на підставі надання до суду договору про заміну кредитора або боржника в цивільно-правовому зобов'язанні, свідоцтва про право на спадщину, документа про реорганізацію юридичної особи та ін. А враховуючи те, що у даних справах матеріали справи не містять відомостей про те, хто зі спадкоємців прийняв спадщину, обсяг одержаного у спадщину майна, розмір часток у спадковому майні, вартість рухомого чи нерухомого майна та у спадкоємця відсутнє свідоцтво про право на спадщину, касаційний вважав, що немає правових підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
У зв'язку із цим, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказала, що наведені приклади свідчить про застосування судом касаційної інстанції судової колегії іншої палати принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих правовідносин, у яких один і той самий предмет спору, і які врегульовані одними і тими самими нормами матеріального права, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці розгляду подібних спорів Верховним Судом.
Об'єднана палата Касаційного цивільного у складі Верховного Суду не приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно зі статтею 378 ЦПК України у редакції 2004 року у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони, суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до статті 8 Закону України Про виконавче провадження , у редакції чинній на час розгляду подання, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 вказаного Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі смерті боржника, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво. Згідно з частиною другою статті 39 Закону виконавче провадження у такому випадку зупиняється для визначення правонаступників боржника.
Аналогічні норми містяться у пункті 5 частини першої статті 34 Закону України № 1404-VII від 02 червня 2016 року Про виконавче провадження , який набув чинності 05 жовтня 2016 року.
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконано іншою особою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні.
Отже, обов'язок спадкодавця ОСОБА_9 щодо сплати заборгованості за договором позики, присудженої судом ОСОБА_2 (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.
Установивши, що ОСОБА_7 відповідно до порядку, визначеного нормами ЦК України прийняв спадщину, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_9 його правонаступником ОСОБА_7
Посилання заявника на порушення судами вимог статей 1281 та 1282 ЦК України, якими визначено спеціальний порядок та строки пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на висновки суду не впливають. Приписи зазначених норм закону на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник по боргам спадкодавця.
Виходячи із вищевказаного слід зазначити про те, що саме по собі відсутність в ухвалі суду посилання на межі відповідальності нового боржника перед кредитором не змінює порядок виконання судового рішення з урахуванням статті 1282 ЦК України і при вирішенні процесуального питання про заміну сторони виконавчого провадження згідно статті 378 ЦПК України 2004 року суд з'ясовує наявність матеріальних і процесуальних підстав правонаступництва, а межі відповідальності спадкоємця визначаються державним виконавцем при виконанні судового рішення згідно вимог ЦК України та Закону України Про виконавче провадження .
З урахуванням того, що отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину у відповідності із статтею 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, то відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Ураховуючи зазначене, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
У зв'язку із наведеним, на підставі частини другої статті 403 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений в постановах від 13 червня 2018 року справі № 2-н-169 (провадження № 61-29084) та від 22 серпня 2018 року у справі № 773/1219/16-ц (провадження № 61-887св18).
Висновки щодо застосування норми права
Згідно із частиною другою статті 416 ЦПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Отже, на підставі вказаного Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що обов'язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження - боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі статті 378 ЦПК України 2004 року та частини п'ятої статті 8 Закону України Про виконавче провадження , у редакції чинній на час розгляду подання.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 403 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:Б. І. Гулько В. І. Крат Д. Д. Луспеник В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 23.01.2019 |
Оприлюднено | 31.01.2019 |
Номер документу | 79516626 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Червинська Марина Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні