Постанова

від 29.01.2019 по справі 18/1971/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2019 р. Справа № 18/1971/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

секретар судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ СП "Нібулон" (вх.№1094 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі №18/1971/12

за заявою Приватного акціонерного підприємства "Полтавське хлібоприймальне підприємство", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро", м. Полтава

за участю Прокуратури Полтавської області,

про банкрутство,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі №18/1971/12, зокрема, в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на дії (бездіяльність) ліквідатора Веничука Є.В. №6174/3-18/27 від 16.05.2018р. (вхід. №4982 від 21.05.2018р.) - відмовлено.

ТОВ СП "Нібулон" з ухвалою не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.10.18 у справі №18/1971/12; визнати роботу арбітражного керуючого Веничука Є.В. як ліквідатора ТОВ "Інтер-Агро" незадовільною; припинити повноваження ліквідатора ТОВ "Інтер-Агро" - арбітражного керуючого Веничука Є.В.; призначити нового ліквідатора ТОВ "Інтер-Агро".

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції зроблено неправомірний висновок про те, що ліквідатором банкрута проведена уся необхідна робота у ході ліквідаційної процедури ТОВ Інтер-Агро , в межах наданих йому повноважень. Скаржник вважає, що дійшовши такого висновку, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ним ухвали.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 29.01.2019.

03.01.2019 від кредитора, ТОВ Кононівський елеватор , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

03.01.2019 від арбітражного керуючого Веничука Є.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

15.01.2019 від кредитора, СТОВ Вишневе-Агро , надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство також просить залишити без змін оскаржувану ухвалу, апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2019 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А., для розгляду справи №18/1971/12 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 29.01.2019 представник ТОВ Кононівський елеватор заперечував проти доводів апеляційної скарги, навів відповідні пояснення, просив ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 залишити без змін, апеляційну скаргу СТ ТОВ Нібулон залишити без задоволення. Арбітражний керуючий Веничук Є.В. також просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, зазначив, що відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені відповідно до вимог статті 268 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього арбітражного керуючого та представника ТОВ Кононівський елеватор , з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.10.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.10.2012 року за результатами підготовчого судового засідання введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено арбітражного керуючого Веничука Є В. розпорядником майна боржника.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.03.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Веничука Є.В.

У травні 2018 року ТОВ СП Нібулон звернулось до суду зі скаргою на дії ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Веничука Є.В.

В обґрунтування своєї скарги, ТОВ СП Нібулон зазначає, що

- ліквідатором не були вчинені всі необхідні дії з повернення дебіторської заборгованості, що стало наслідком прощення боргів дебіторам та унеможливило задоволення вимог кредиторів ТОВ Інтер-Агро ;

- ліквідатором не були досліджені договори банкрута, укладені останнім впродовж трьох років, які передували порушенню справи про банкрутство, та проігноровані обставини доведення до банкрутства боржника;

- ліквідатором не проведено інвентаризацію активів ТОВ "Інтер-Агро";

- ліквідатором не вчинено заходів щодо покладення субсидіарної відповідальності на засновників боржника.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов висновку про відповідність проведеної арбітражним керуючим Веничуком Є.В. ліквідаційної процедури ТОВ Інтер-Агро вимогам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та про відсутність підстав для усунення ліквідатора.

Розглянувши вказану ухвалу на предмет правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні скарги на дії ліквідатора та зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до статті 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом;

продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

веде реєстр вимог кредиторів;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

У разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством.

Положеннями ч.2 ст. 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Щодо доводів ТОВ СП Нібулон про фіктивне банкрутство ТОВ Інтер-Агро та не дослідження ліквідатором договорів банкрута, що укладені останнім впродовж трьох років, які передували порушенню цієї справи про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду від 14.03.2013 розпорядника майна зобов'язано провести аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становище на товарних ринках; виявити ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

З метою проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, арбітражним керуючим Веничуком Є.В. було залучено Приватне підприємство "КСК-АУДИТ", яким 11.04.2013 завершено проведення аналізу фінансово-майнового стану ТОВ " Інтер-Агро" за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року та надано висновки про відсутність ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства ТОВ "Інтер-Агро", та про те, що фінансовий стан ТОВ "Інтер-Агро" станом на 30.09.2012 року несе ознаки надкритичної неплатоспроможності.

На засіданні комітету кредиторів боржника від 17.10.2013 розглянуто аналіз фінансово-майнового стану ТОВ Інтер-Агро , та з урахуванням його висновків прийнято рішення про звернення до Господарського суду Полтавської області з клопотанням про визнання ТОВ "Інтер-Агро" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

17.10.2013 за результатами розгляду вказаного рішення комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро" господарським судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом. Вказана постанова оскаржувалась ТОВ СП "Нібулон", у тому числі і з мотивів невідповідності, на думку ТОВ СП "Нібулон", висновку ПП "КСК-АУДИТ" про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "ІНТЕР-АГРО" чинному законодавству, а також з посиланням у скаргах на те, що вказаний висновок є недостовірним, спотвореним неправдивою інформацією та проведений не в повному обсязі.

Вказана постанова господарського суду після її перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій залишена без змін, а тому набула чинності.

ТОВ СП "Нібулон" звернулось до господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 у справі № 18/1971/12 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Заява аргументована тим, що після прийняття постанови суду першої інстанції від 17.10.2013 заявнику стали відомі нові обставини, а саме: 30.12.2013 ним отримано лист № 2-1057 від 25.12.2013 голови Аудиторської палати України з інформацією, що за результатами розгляду скарги ТОВ СП "Нібулон" рішенням Аудиторської палати України від 19.12.2013 № 286/6.2 за неналежне виконання професійних обов'язків - порушення статей 6 та 19 Закону України "Про аудиторську діяльність", а також недотримання стандартів аудиту при складанні висновку незалежного аудитора ТОВ "Інтер-Агро" до директора Аудиторської фірми ПП "КСК-Аудит" застосовано стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців.

Господарський суд Полтавської області в ухвалі від 19.06.2014 у справі № 18/1971/12 дійшов висновку про відсутність підстав задоволення заяви ТОВ СП "Нібулон" про перегляд постанови суду першої інстанції від 17.10.2013 про визнання боржника банкрутом за нововиявленими обставинами, оскільки, рішення Аудиторської палати України від 19.12.2013 № 286/6.2, яким застосовано до директора аудиторської фірми ПП "КСК-Аудитор" стягнення у вигляді зупинення чинності сертифіката строком на 6 місяців, не визнає нечинним висновок про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "Інтер-Агро" за період з 01.01.2009 по 30.09.2012, не встановлює нових фактів, які мають істотне значення для розгляду справи про банкрутство, та не є належним доказом, що підтверджує нововиявлені обставини.

Судами апеляційної та касаційної інстанцій вказану ухвалу господарського суду Полтавської області залишено без змін.

Також з матеріалів справи вбачається, що за скаргою ТОВ СП "Нібулон" від 09.01.2014 р. № 135/3-14/28 щодо неналежного виконання Веничуком Є.В. обов'язків розпорядника майна ТОВ "Інтер- Агро" при проведенні аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, комісією Головного управління юстиції у Полтавській області проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого. Складеними за результатами перевірки Довідкою та Актом підтверджується належне виконання арбітражним керуючим Веничуком Є.В. покладених на нього функцій при проведенні аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Наведене вище свідчить, що аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ "Інтер-Агро", його становища на товарних ринках, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, зроблений за період з 01.01.2009 по 30.09.2012 (тобто за три роки до порушення справи про банкрутство), до якого входило дослідження питання, зокрема, і правомірності укладення боржником правочинів до порушення справи про банкрутство, було предметом дослідження під час прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, а також при її перегляді в апеляційному порядку та касаційному порядку, та при її перегляді за нововиявленими обставинами. Судами встановлено відсутність ознак доведення до банкрутства, та ознак фіктивного банкрутства ТОВ Інтер-Агро , зокрема, і шляхом укладення сумнівних правочинів.

Отже, доводи ТОВ СП Нібулон щодо не дослідження ліквідатором договорів укладених боржником за три роки до порушення справи про банкрутство, а також щодо наявності ознак фіктивного банкрутства ТОВ Інтер-Агро не приймаються судом апеляційної інстанції, адже в силу приписів ч.4 статті 75 ГПК України, не підлягають доказуванню знов.

Також колегія суддів погоджується з тим, що ТОВ СП "Нібулон", як конкурсний кредитор у справі про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро", вважаючи незаконними правочини, що укладені за участю боржника, не позбавлений права звернутися до суду в порядку ч. 4 ст. 10 Закону з відповідними позовами про визнання правочинів недійсними, проте в матеріалах справи відповідні докази відсутні.

Щодо доводів заявника про не вчинення ліквідатором всіх необхідних дій з повернення дебіторської заборгованості та неналежного проведення ліквідатором інвентаризації активів банкрута, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту прийому-передачі від 17.10.2013 колишнім керівником ТОВ "Інтер-Агро" ОСОБА_2 ліквідатору передано печатку ТОВ "Інтер-Агро" та установчі документи, частину бухгалтерської та іншої документації. 31.10.2013 ліквідатором та колишнім керівником ТОВ "Інтер-Агро" складено Акт про те, що майно та інші матеріальні цінності колишнім керівником ТОВ "Інтер-Агро" ліквідатору боржника Веничуку Є.В. не передані у зв'язку з їх відсутністю.

З метою проведення інвентаризації та аналізу фінансового становища банкрута, ліквідатором 07.12.2013 з ТОВ "Аудиторська фірма "Євроаудит" укладено відповідний договір, та замовлено відповідний висновок. Аудиторській фірмі ліквідатором надано усю фінансово-бухгалтерську документацію, отриману від колишнього керівника банкрута - ОСОБА_2

Проте, ТОВ "Аудиторська фірма "Євроаудит" не провела інвентаризацію та аналіз фінансового становища ТОВ Інтер-Агро , оскільки надані ліквідатором матеріали не дають змоги аудиторам виконати описані процедури і дії, не розкривають цифрову інформацію показників (рядків) фінансової звітності ТОВ "Інтер-Агро", аудитори не мають змоги на підставі цих матеріалів встановити реальність і достовірність показників (рядків) фінансової звітності підприємства-банкрута ТОВ "Інтер-Агро" станом на 30.09.2013, своєчасності їх заповнення, точності, відповідність чинному законодавству України.

За результатами звернення ліквідатора до Київського райвідділу ПМУ УМВС України в Полтавській області з заявою про злочин щодо посадових осіб ТОВ "Інтер-Агро", дії яких мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 357 Кримінального Кодексу України, 17.02.2014 Київським райвідділом ПМУ УМВС України в Полтавській області було внесено відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014170020000302.

Однак, постановою Київського райвідділу ПМУ УМВС України в Полтавській області від 27.02.2014 закрито кримінальне провадження № 12014170020000302 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

З метою отримання копії поданої ТОВ "Інтер-Агро обов'язкової бухгалтерської звітності за 2012 рік та за 9 місяців 2013 року, ліквідатором 07.03.2014 р. направлено до Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області та до Глобинського віділення Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області відповідні запити.

07.03.2014 до Головного управління статистики у Полтавській області направлено запит з проханням надати належним чином завірені копії поданої ТОВ "Інтер-Агро" в електронному вигляді квартальної фінансової звітності ТОВ "Інтер- Агро" за 2012 рік та за 9 місяців 2013 року, що складається з: балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Листом №708/03-07/29 від 14.03.2014 Головне управління статистики у Полтавській області повідомило, що ТОВ "Інтер-Агро" фінансову звітність за 2012 рік та за 9 місяців 2013 року до органів статистики Полтавської області не подавало.

Листом № 166/05/16-08 Глобинське віділення Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області повідомило, що ТОВ "Інтер-Агро" бухгалтерської звітності за 2012 рік та за 9 місяців 2013 року не подавало.

Листом № 3621/В/16-03-11 від 21.03.2014 Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області повідомила про задоволення запиту ліквідатора, та про надання вказаної звітності ліквідатору протягом 20 робочих днів.

Листом № 3953/В/16-03-11 від 01.04.2014 Кременчуцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області повідомила, що в результаті проведеного аналізу поданої підприємством ТОВ "Інтер-Агро" звітності за вказаний період (2012 рік та 9 місяців 2013 року) виявлено, що бухгалтерська (фінансова) звітність не подавалась.

Крім того, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2014 у справі №917/2457/13 про банкрутство ТОВ Укррос-зерно , кредиторські вимоги ТОВ Інтер-Агро визнані та включені до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.02.2015 у справі №917/2457/13 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ Укррос-зерно , вимоги ТОВ Інтер-Агро не задоволені за недостатністю майна банкрута та є погашеними.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення ліквідаційної процедури, ліквідатором ТОВ Інтер-Агро на підставі даних бухгалтерського обліку, підготовлено та направлено 182 дебіторам акти звірок дебіторської заборгованості. Акті звірок підписані лише ПАТ Полтавагаз на суму 22472,91 грн., СБОК Ленінське на суму 1084,12 грн., ТОВ Експосервіс Трейд на суму 1251,18 грн., ТОВ ГК Спідружність на суму 22017,31 грн.

51 дебітор не визнав своєї заборгованості, по 28 дебіторам листи повернулись без вручення адресатам.

На підставі наведених вище обставин, на засіданні комітету кредиторів ТОВ Інтер-Агро 02.07.2015 арбітражний керуючий Веничук Є.В. запропонував членами комітету кредиторів у зв'язку з неможливістю стягнення дебіторської заборгованості, надати згоду на реалізацію дебіторської заборгованості ТОВ Інтер-Агро шляхом проведення аукціону та визначення організатора аукціону за конкурсом. Комітетом кредиторів прийнято рішення щодо надання згоди на реалізацію активів банкрута (усієї дебіторської заборгованості ТОВ Інтер-Агро ) шляхом проведення аукціону, уповноважити ліквідатора ТОВ Інтер-Агро визначити організатора аукціону за конкурсом.

За таке рішення проголосували кредитори з 102412 голосами, проти - 47135 голосів.

08.07.2016 рішенням комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро" затверджено ринкову вартість дебіторської заборгованості, яка обліковується на балансі ТОВ "Інтер-Агро" в сумі, визначеній суб'єктом оціночної діяльності Волковим К.Е. у Звіті про визначення ринкової вартості дебіторської заборгованості від 10.06.2016, у розмірі 57 870 грн. (без врахування ПДВ) та надано згоду реалізувати вказану дебіторську заборгованість на відкритих торгах за затвердженою вартістю організатором торгів - ПП "ІМАКО".

За погодженням з комітетом кредиторів ТОВ "Інтер- Агро" ліквідатором було організовано аукціон з реалізації наявної дебіторської заборгованості ТОВ "Інтер- Агро" в порядку, встановленому Законом про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що дебіторська заборгованість як права вимоги, у вигляді цілісного майнового комплексу реалізована на аукціоні 26.08.2016.

11.07.2017 рішенням комітету кредиторів ТОВ "Інтер-Агро" підтримано пропозицію ліквідатора щодо списання безнадійної дебіторської заборгованості ТОВ "Інтер-Агро" в сумі 32281 грн., яка обліковується на балансі ТОВ "Інтер-Агро" та яка не була реалізована 26.08.2016 на аукціоні з продажу майна ТОВ "Інтер-Агро".

Вказаним рішенням затверджено Звіт № 11/07/1 від 11.07.2017 ліквідатора ТОВ "Інтер-Агро" Веничука Є.В. про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатору ТОВ "Інтер-Агро" та здійснення витрат ліквідатором ТОВ "Інтер-Агро", пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство ТОВ "Інтер-Агро".

Отже, наведені обставини свідчать про вчинення ліквідатором всіх необхідних заходів, з урахуванням обставин даної справи, щодо проведення інвентаризації та вирішення питання щодо наявної дебіторської заборгованості.

Наведене свідчить, що доводи ТОВ СП Нібулон про відсутність належних заходів щодо проведення інвентаризації банкрута та неналежного накопичення ліквідаційної маси, та неможливість, в свою чергу, задоволення вимог кредиторів не підтверджені матеріалами справи та спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до частин 8-10 статті 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); підготовку та укладення мирової угоди; схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом; визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом.

У роботі комітету мають право брати участь з правом дорадчого голосу арбітражний керуючий, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, забезпечений кредитор та в разі необхідності представник органу, уповноваженого управляти державним майном, і представник органу місцевого самоврядування.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Колегія суддів зазначає, що ліквідатором під час проведення ліквідаційної процедури всі необхідні заходи погодженні з комітетом кредиторів, на засіданнях прийняті відповідні рішення, на підставі яких ліквідатором вчинялись дії, зокрема, щодо звернення до господарського суду з клопотанням про визнання ТОВ Інтер-Агро банкрутом після розгляду на засіданні комітету кредиторів аналізу його фінансового стану, реалізація дебіторської заборгованості, як активу ТОВ Інтер-Агро за затвердженою на засіданні комітету кредиторів вартістю, списання основних засобів як неліквідних, та частини дебіторської заборгованості, яка не реалізована на торгах тощо.

Щодо підстав для покладення субсидіарної відповідальності на засновників ТОВ Інтер-Агро колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 41 Закону субсидіарна відповідальність за боргами підприємства - банкрута може бути покладена на засновників за наявності встановленої вини засновників у банкрутстві підприємства- боржника.

Статтею 219 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за доведення до банкрутства. Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, - карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав притягнення до субсидіарної відповідальності засновників боржника, з огляду на недоведеність факту неправомірних дій та виявлення ознак доведення до банкрутства посадовими особами, чи засновниками боржника.

Як зазначалось, у висновку ПП "КСК-АУДИТ" про результати аналізу фінансово-майнового стану ТОВ "Інтер-Агро" (код ЄДРПОУ: 31059688) за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року щодо виявлення ознак неплатоспроможності, то ознак щодо наявності дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не встановлено.

Отже, вина засновників боржника у доведенні до банкрутства ТОВ Інтер-Агро не доведена належними та допустимими доказами, а такі доводи ТОВ СП Нібулон будуються на припущеннях останнього.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що 22.08.2018 на засіданні комітету кредиторів ТОВ Інтер-Агро всіма присутніми кредиторами (102451 голос) прийнято рішення про визнання роботи ліквідатора ТОВ Інтер-Агро арбітражного керуючого Веничука Є.В. задовільною, а скаргу ТОВ Нібулон на дії арбітражного керуючого Веничука Є.В. необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що дії ліквідатора в ході здійснення ліквідаційної процедури ТОВ Інтер-Агро вчинені ним в межах доступних засобів з дотриманням вимог Закону та направлені на захист інтересів кредиторів, тому доводи скарги ТОВ СП Нібулон є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються доводами викладеними у мотивувальній частині постанови.

У справі Устименко проти України (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів зазначає, що у Рішенні Серявін та інші проти України (№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) Високий Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана ухвала відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ сільськогосподарського підприємства Нібулон залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.10.2018 у справі № 18/1971/12 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.02.2019

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель