Постанова

від 29.01.2019 по справі 826/13820/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13820/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2018 року (повний текст складено 15 листопада 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - Автокооператив Нива , Головне управління Держгеокадастру у м.Києві, приватне акціонерне товариство Київський склотарний завод про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив визнати незаконною та протиправною бездіяльність Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2009 року у справі №2/59 та рішення Подільського районного суду м.Києва від 10 червня 2010 року у справі №2-5538/10, що призвело до оприлюднення недостовірної публічної інформації в розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 про виділення земельної ділянки Автокооперативу Нива та договорі на право тимчасового довгострокового користування землею, укладеному 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива , скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 про виділення земельної ділянки Автокооперативу Нива , визнати таким, що втратив чинність договір на право тимчасового довгострокового користування землею, укладений 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива , зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 5 робочих днів, з дня набрання законної сили рішенням суду, внести в Київський міський земельний кадастр та Державний земельний кадастр зміни в відомості щодо втрати Автокооперативом Нива прав користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 на АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2018 року закрито провадження в даній адміністративній справі в частині вимог про скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 про виділення земельної ділянки Автокооперативу Нива та про визнання таким, що втратив чинність договір на право тимчасового довгострокового користування землею, укладений 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива .

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 про виділення земельної ділянки Автокооперативу Нива , визнати таким, що втратив чинність договір на право тимчасового довгострокового користування землею, укладений 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива , зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 5 робочих днів, з дня набрання законної сили рішенням суду, внести в Київський міський земельний кадастр та Державний земельний кадастр зміни в відомості щодо втрати Автокооперативом Нива прав користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 на АДРЕСА_1. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що незважаючи на визнання частково недійсними розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 та договору на право тимчасового довгострокового користування землею, укладеного 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива , не було внесено зміни у межі земельної ділянки, що перебуває в користуванні Автокооперативу Нива і не було внесено зміни в міський та Державний кадастри відповідно до судових рішень, що є перешкодою для завершення розроблення проекту землеустрою та реалізації позивачем права на отримання земельної ділянки.

Автокооператив Нива подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи про відсутність ухилення відповідачів від виконання рішень Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2009 року у справі №2/59 та Подільського районного суду м.Києва від 10 червня 2010 року у справі №2-5538/10, а вимога в частині внесення до реєстрів інформації про втрату права користування Автокооперативом Нива земельною ділянкою залежить від вирішення спору про право, яка підлягає розгляду в порядку загального судочинства.

Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подавали, в суді першої інстанції позиція ГУ Держгеокадастру у м.Києві обґрунтовувалась тим, що орендарем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,5067 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка перебуває у праві власності Київської міської ради є Автокооператив Нива та відповідні зміни до поземельної книги вносяться державним кадастровим реєстратором після отримання від органу реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну.

Позиція Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в суді першої інстанції обґрунтовувалась тим, що розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 і договір на право тимчасового довгострокового користування землею, укладений 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива , вже були предметом розгляду суду в адміністративній справі №2/59 та цивільній справі №2-5538/10 і в даному випадку позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Письмові пояснення інших осіб в матеріалах справи відсутні.

Відповідачі та третя особа ПАТ Київський склотарний завод , будучі повідомленими про день, час і місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з'явилися, заяв та клопотань до суду не подавали.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та представників третіх осіб - Автокооперативу Нива і Головного управління Держгеокадастру у м.Києві, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 (а.с.6) затверджено проект відведення земельної ділянки Автокооперативу Нива для будівництва та обслуговування гаражів для індивідуального автотранспорту на АДРЕСА_1 та надано Автокооперативу Нива в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки земельну ділянку площею 0,51 га для будівництва та обслуговування гаражів для індивідуального автотранспорту на АДРЕСА_1 за рахунок земель міської забудови.

На підставі наведеного розпорядження, 04 травня 2000 року між Київською міською радою та Автокооперативом Нива укладено Договір на право тимчасового довгострокового користування землею (а.с.7), зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 04 травня 2000 року за №85-5-00047.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2009 року у справі №2/59 (а.с.11) адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправним й недійсним Розпорядження Київської міської державної адміністрації №1085 від 18 травня 1998 року Про надання Автокооперативу Нива земельної ділянки на АДРЕСА_1 в частині меж прибудинкової території АДРЕСА_2 .

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 10 червня 2010 року у справі №2-5538/10 (а.с.13) визнано недійсним договір на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою за №85-5-00047 від 04 травня 2000 року, укладений між Київською міською радою та Автокооперативом Нива в частині меж прибудинкової території будинку АДРЕСА_2, площею 0,035 га.

На підставі дозволу Київської міської ради на розроблення проекту відведення земельної ділянки, позивачем з КП Київський інститут земельних відносин укладено договір від 12 серпня 2005 року №502 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу на АДРЕСА_2, однак, як стверджує позивач, підприємство не може завершити розроблення проекту землеустрою у зв'язку з тим, що частину площі земельної ділянки під гаражем позивача незаконно передано Київською міською радою (Київською міською державною адміністрацією) у користування Автокооперативу Нива .

Вважаючи протиправними бездіяльність відповідачів щодо невиконання рішення судів в частині скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 і визнання нечинним договору право тимчасового довгострокового користування землею, укладений 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідачами не допущено бездіяльності щодо виконання наведених судових рішень, а внесення відомостей щодо скасування права власності або користування земельною ділянкою в Державний земельний кадастр здійснюється на підставі інформації, наданої у порядку електронної інформаційної взаємодії, виключно в автоматичному режимі, відповідними органами та суб'єктами, які здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та визначені у ст.6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частинами 2, 4 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно зі ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином, вирішення спору в судовому порядку завершується винесенням судового рішення у справі, яке після набрання ним законної сили є обов'язковим для учасників справи та в подальшому має бути виконано стороною у справі самостійно, або у примусовому порядку, визначеному нормами Закону України Про виконавче провадження .

В той же час, виконанню підлягають рішення, які передбачають застосування заходів примусового виконання рішень.

В даному випадку, у постанові Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2009 року у справі №2/59 та рішенні Подільського районного суду м.Києва від 10 червня 2010 року у справі №2-5538/10 не передбачено застосування заходів примусового виконання рішень, натомість судами фактично визнавався певний факт, а саме встановлено протиправність і нечинність розпорядження Київської міської державної адміністрації №1085 від 18 травня 1998 року Про надання Автокооперативу Нива земельної ділянки на АДРЕСА_1 в частині меж прибудинкової території АДРЕСА_2 і визнано недійсним договір на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою за №85-5-00047 від 04 травня 2000 року, укладений між Київською міською радою та Автокооперативом Нива в частині меж прибудинкової території будинку АДРЕСА_2, площею 0,035 га.

Беручи до уваги, що наведені судові рішення не встановлювали жодних зобов'язань для відповідачів, тому судом не може бути встановлена протиправна бездіяльність щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2009 року у справі №2/59 та рішення Подільського районного суду м.Києва від 10 червня 2010 року у справі №2-5538/10.

Водночас, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 було прийнято та договір на право тимчасового довгострокового користування землею, укладеному 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива був укладений до ухвалення судами рішень у адміністративній справі №2/59 та цивільній справі №2-5538/10.

Наведене в сукупності свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконною та протиправною бездіяльність Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невиконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2009 року у справі №2/59 та рішення Подільського районного суду м.Києва від 10 червня 2010 року у справі №2-5538/10, що призвело до оприлюднення недостовірної публічної інформації в розпорядженні Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 про виділення земельної ділянки Автокооперативу Нива та договорі на право тимчасового довгострокового користування землею, укладеному 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива .

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про Державний земельний кадастр внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частинами 6, 7 наведеної статті передбачено, що Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об'єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Таким чином, виключно Державний кадастровий реєстратор, як окремий суб'єкт права, наділений повноваженнями щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру, в тому числі про втрату суб'єктами господарювання прав користування відповідною земельною ділянкою. Та будь-яке втручання у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов'язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок не допускається.

Разом з тим, ні Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ні Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація), які визначені ОСОБА_3 відповідачами в рамках даної справи, не наділені повноваженнями по внесенню відомостей до Державного земельного кадастру.

Суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_3 щодо внесення в Київський міський земельний кадастр та Державний земельний кадастр зміни в відомості щодо втрати Автокооперативом Нива прав користування земельною ділянкою з кадастровим номером на АДРЕСА_1 не залучив Державного кадастрового реєстратора, який наділений відповідними повноваженнями.

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями, щодо вирішення питань про залучення належного відповідача та/або співвідповідача у даній справі. Відтак, на вказаній стадії колегія суддів позбавлена процесуальної можливості усунути виявлені недоліки при розгляді справи в суді першої інстанції. Також, колегією суддів враховано, що суд апеляційної інстанції не наділений на вказаній стадії повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення належного відповідача та вирішення адміністративного позову відносно вказаного відповідача.

Водночас, колегія суддів зважає, що позивач не позбавлений процесуальної можливості звернутися до Державного кадастрового реєстратора з відповідною заявою про внесення змін в відомості щодо втрати Автокооперативом Нива прав користування земельною ділянкою з кадастровим номером на АДРЕСА_1, або до суду з відповідним позовом до Державного кадастрового реєстратора.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що ухвала Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2018 року, якою закрито провадження в даній адміністративній справі в частині вимог про скасування розпорядження Київської міської державної адміністрації від 18 травня 1998 року №1085 про виділення земельної ділянки Автокооперативу Нива та про визнання таким, що втратив чинність договір на право тимчасового довгострокового користування землею, укладений 04 травня 2000 року Київською міською радою з Автокооперативом Нива , позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалась та є чинною, що виключає можливість розгляду вимог апеляційної скарги про скасування наведеного розпорядження або визнання нечинним вказаного договору.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання незаконною та протиправною бездіяльність Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 квітня 2009 року у справі №2/59 та рішення Подільського районного суду м.Києва від 10 червня 2010 року у справі №2-5538/10 та для зобов'язання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести в Київський міський земельний кадастр та Державний земельний кадастр зміни в відомості щодо втрати Автокооперативом Нива прав користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма