Рішення

від 26.02.2010 по справі 2-1205/09

КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Cправа № 2-1205/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

            14.10.2009 року                 Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим у складі:

                                                      головуючого судді             Караваєва К.М.

                                                      при секретарі                 Джурило Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красноперекопську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Пєрає до ТОВ «Уют.Т», Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації й технічної інвентаризації м.Красноперекопська», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3-я особа - КП «Житлово-експлуатаційне підприємство» Красноперекопської міської ради про визнання приватизації недійсною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру, скасування державної реєстрації права власності на квартиру,

 В С Т А Н О В И В:

    Позивачка 22.07.2009 року звернулася до суду з позовом про визнання недійсною (незаконною) приватизації жилого приміщення – квартири АДРЕСА_1, визнання недійсним свідоцтва про право власності, виданого 3.08.1999 року КП «Уют» на зазначену квартиру на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також скасування державної реєстрації права власності на зазначену квартиру.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка з грудня 2004 року проживає у вищезазначеній квартирі за договором найму № 17 від 17.12.2004 року, укладеним між нею і КП фірма «Уют».

              У 2005 році позивачці КП фірма «Уют» було видано розпорядження органу приватизації даної квартири на її ім’я, однак інші документи, які підтверджують право власності позивачки на приватизоване приміщення, їй не було видано.

              У грудні 2008 року позивачці стало відомо про те, що дана квартира була раніше приватизована ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, при цьому органом приватизації виступило КП фірма «Уют», а право власності на квартиру зареєстровано за вказаними особами в Красноперекопському КРП «БТІ».

    Проведення приватизації квартири позивачка вважає незаконною, такою, що суперечить вимогам Закону України «Про приватизацію державного жилого фонду», оскільки зазначена квартира на час її приватизації не перебувала у складі державного жилого фонду, у зв’язку з чим не могла бути об’єктом приватизації.

              Крім того, КП фірма «Уют» не було державним підприємством, а тому не могло являтися органом приватизації і не мало права оформлювати документи про право власності на житло.

    Вимоги щодо скасування державної реєстрації права власності на квартиру громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 позивачка обґрунтовує тим, що надане свідоцтво про право власності, яке видано не органом приватизації, не передбачено Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, у зв’язку з чим КРП «БТІ» у реєстрації даного житла необхідно було відмовити, оскільки в обов’язки цього органу входять перевірка законності та повноти передбачених для реєстрації документів.

               Ухвалою суду від 12.08.2009 року 3-і особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були залучені до участі у справі у якості співвідповідачів.

               Ухвалою суду у якості 3-ї особи залучене КП «ЖЕО» Красноперекопської міської ради.

    19.08.2009 року позивачкою подано доповнення до позовної заяви, у якому на обґрунтування позовних вимог зазначається, що реєстрація за ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 права власності на квартиру, в якій мешкає позивачка, порушує її права на користування квартирою, перешкоджає оформленню в наступному договору купівлі-продажу зазначеної квартири.

              Ухвалою суду від 19.08.2009 року була проведена заміна відповідача – КП фірма “Уют” на правонаступника – ТОВ “Уют.Т”.

    В судове засідання позивачка не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, просить розглянути справу без її участі, за участю її представника – адвоката ОСОБА_5.

              В судовому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала у повному об’ємі і наполягає на їх задоволенні.

    Відповідач - ТОВ «Уют.Т», яке є правонаступником КП фірма «Уют», у письмовому відгуку на позов від 4.09.2009 року, позиції щодо позовних вимог позивачки не виклав (а.с.86,87) .

    Представник ТОВ «Уют.Т» ОСОБА_6 в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, пояснивши, що приватизація спірної квартири була проведена у відповідності з вимогами закону, а тому підстав для задоволення позову не має.

    Відповідач - КРП «БТІ м.Красноперекопська» у письмовому відгуку з позовними вимогами не погоджується.

              В обґрунтування своїх заперечень вказаним відповідачем зазначено, що для приватизації квартири відділом ЖЕК було надано розпорядження органу приватизації №1 від 01.05.1998 року, засвідчене керівником органу приватизації та свідоцтво про право власності, засвідчене підписом і печаткою.

             Обидва документи оформлені на бланках встановленого зразку, згідно Положенню про порядок передачі квартир у власність громадян.

             Підстави для відмови у реєстрації права власності були відсутні, у реєстровій книзі №5 БТІ було зроблено запис № 389 про реєстрацію об’єкту нерухомого майна та власників – ОСОБА_2 і членів її сім’ї – ОСОБА_3, ОСОБА_4.

             Також відповідачем зазначено, що БТІ не уповноважено здійснювати контроль за тим, чи був КПф «Уют» органом приватизації, чи мав він ліцензію й повноваження на оформлення приватизаційних документів від органів місцевого самоврядування (а.с.74) .

    Співвідповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином за місцем їх проживання.

    Третя особа - КП «Житлово-експлуатаційне об’єднання» Красноперекопської міської ради явку представника в судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, раніше від представника третьої особи - ОСОБА_7 в суд надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

    Суд, вислухавши представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали архівної справи Красноперекопського міськрайсуда № 2-212/09, вважає що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

    3.08.1999 року КП фірма «Уют» було видано свідоцтво про право власності на житло, відповідно до якого, дане підприємство засвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

                Згідно вказаному свідоцтву, квартира приватизована відповідно до Закону України «Про приватизацію державного жилого фонду», а свідоцтво видано згідно розпорядженню (наказу) органа приватизації від 01.05.1998 року №1.

               Право власності на квартиру зареєстровано Красноперекопським бюро технічної інвентаризації на підставі свідоцтва про право власності і записано в реєстраційну книгу за №5 стор.31, р-р №389 (а.с.8) .

    Право КП фірма «Уют» на розпорядження приміщеннями будинку 8 по вул.Промисловій, м.Красноперекопська, на 3.08.1999 року підтверджувалося:

- актом прийому-передачі основних фондів від 23.04.1998 року, відповідно до якого 8-квартирний жилий будинок по вул.Промисловій м.Красноперекопську передано ЗАТ фірмою «Кримканалбуд» в якості установчого внеску до Статутного фонду КПф «Уют» (а.с.48-50);

- статутом КП фірми «Уют», відповідно до якого, КПф «Уют» засновано ЗАТ фірмою «Кримканалбуд» і приватним підприємством «Услуга», шляхом об’єднання їх внесків з метою здійснення господарської діяльності, як спільне підприємство (а.с.29).

17.12.2004 року між КПф «Уют» і ОСОБА_1 укладено договір найму спірного жилого приміщення №12.

На час укладення даного договору найму, свідоцтво про право власності на квартиру, яке видане на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з моменту його видачі недійсним не визнавалося, питання щодо недійсності приватизації в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного жилого фонду», на підставі якого було видано свідоцтво, не вирішувалося.

    Оскільки право власності на квартиру АДРЕСА_3 з 3.08.1999 року було зареєстровано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а останні не уповноважили КПф «Уют» на розпорядження зазначеною квартирою, то у даного підприємства будь-яких підстав щодо укладення договору найму житла з позивачкою не було.

              В судовому засіданні представник відповідача – ТОВ «Уют.Т», яке є правонаступником КПф «Уют», ОСОБА_6 пояснив, що договір найму між позивачкою та КПф «Уют.Т» був укладений на підставі розписки ОСОБА_2 від 13.01.2005 року, згідно якої, вона відмовляється від спірної квартири на користь підприємства КПф «Уют», за що підприємством їй було сплачено 700 грн (а.с.51).

Разом з тим, той факт, що ОСОБА_2 видала вищевказану розписку, значення для можливості розпорядження підприємством спірною квартирою не має з наступних підстав .

Так, відповідно до статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

 Статтею 657 ЦК України встановлено, що договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

 Доказів щодо укладення між співвласниками квартири та КПф «Уют» договору купівлі-продажу зазначеної квартири, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідачем - ТОВ «Уют.Т», не надано.

Також відповідачем - ТОВ «Уют.Т» не надано доказів щодо вирішення питання про право власності на квартиру інших співвласників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та їх згоду на укладання договору найму КПф «Уют» з ОСОБА_1, згідно вимог житлового законодавства України.

Згідно зі статтею 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Заявляючи позов, ОСОБА_1 вказує на те, що реєстрація права власності на квартиру за співвідповідачами створює їй перешкоди у користуванні квартирою та її придбанню.

Разом з тим, доводи позивачки щодо неналежності квартири до державного жилого фонду, відсутності у КПф «Уют» повноважень з проведення приватизації та видачі свідоцтва про право власності, неправомірності реєстрації КРП «БТІ» права власності на квартиру, значення для розгляду справи не мають, оскільки на час приватизації спірної квартири співвідповідачами ОСОБА_1 в неї не проживала і не була зареєстрована, а тому будь-яке право позивачки стосовно квартири вищевказаними діями відповідачів не порушено.

Крім того, ОСОБА_1 не позбавлена можливості укласти договір купівлі-продажу спірної квартири, відповідно до положень чинного цивільного законодавства України, з її власниками, або звернутися до уповноважених державних органів із заявою про усунення виявленого нею порушення законодавства України з метою захисту прав інших осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вищевказаними діями відповідачів законні права та інтереси позивачки не були порушені.

Статтею 1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, приватизація – це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них споруд і приміщень державного житлового фонду на користь громадян України.

Як витікає з матеріалів справи, дійсно, спірна квартира була приватизована з порушенням чинного на той час законодавства, оскільки не відносилася до державного житлового фонду, а доказів того, що КП фірма «Уют» мала відповідні повноваження для проведення приватизації житла, яке знаходилося у нього на балансі, відповідно до ст.60 ЦПК України, суду відповідачами не надано.

Разом з тим, оскільки позивачка не відноситься до осіб, права та інтереси яких порушені внаслідок приватизації спірної квартири, і не уповноважена представляти та захищати права та інтереси інших осіб, у тому числі відповідачів та співвідповідачів, а також держави, то якого-небудь значення вказані порушення для розгляду справи не мають.

Також, відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно матеріалів справи, пояснень представників відповідачів і свідка ОСОБА_8 про те, що спірна квартира була приватизована ОСОБА_9, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, позивачки стало відоме ще в лютому 2005 року, під час спроби приватизації останньої спірної квартири, однак з зазначеним позовом вона звернулася до суду з порушенням встановлених законом строків.

Яких-небудь доказів щодо поважності пропуску строку на звернення до суду ОСОБА_1 не надала, при цьому вона не ставить питання про поновлення судом даного строку.

В судовому засіданні представник відповідача –КРП “БТІ” ОСОБА_10 заявила клопотання про застосування позовної давності щодо заявлених вимог ОСОБА_1.

Згідно ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 також не підлягає задоволенню і з підстав спливу позовної давності.

Доводи представника позивачки - адвоката ОСОБА_5 про те, що позивачки стало відоме про приватизацію спірної квартири лише у грудні 2008 року, спростовуються поясненнями представників відповідачів – ТОВ “Уют.Т” та КРП “БТІ”, а також розпорядженням органа приватизації № 2 від 25.02.2005 року, квитанцією про сплату ОСОБА_1 25,50 грн за витяг про реєстрацію права власності на квартиру від 16.02.2005 року (а.с.28, а.с.арх.справи 30), відповідно до яких, ОСОБА_1, під час приватизації спірної квартири у лютому 2005 року, стало відомо про те, що в неї вже є власники –ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, внаслідок чого вона відмовилась від подальших дії, пов’язаних з її приватизацією.

На підставі ст.ст.257,267,328,657 ЦК України, керуючись ст.ст.3,10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 Пєрає відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим шляхом подачі в 10-денний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Суддя: