Постанова

від 20.02.2019 по справі 922/2180/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. Справа № 922/2180/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача від відповідачів розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 - довіреність № 471/г/20-26-00 від 19.11.2018 ОСОБА_6 - довіреність № 02-28/2427/4 від 24.09.2018 Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вх. №1191 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 (повний текст від 31.10.2018) у справі№922/2180/18 (суддя Присяжнюк О.О.) за позовом до відповідачів: проСалтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області 1.Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області, м. Вовчанськ Харківської області 2.Вовчанської міської ради Харківської області, м. Вовчанськ Харківської області визнання дій неправомірними (скасування державної реєстрації права власності) В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.10.2018р. по справі №922/2180/18 відмовлено в задоволенні позовних вимог Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області, м. Вовчанськ Харківської області та Вовчанської міської ради Харківської області, м. Вовчанськ Харківської області про скасування державної реєстрації права власності нерухомого майна за адресою: Харківська область, м.Вовчанськ, вулиця Гоголя,53, а саме гараж літ "Г" та огорожа літ №1, що належить на праві власності Вовчанській міській раді.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2018р. по справі №922/2180/18 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду є незаконним, прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, зважаючи на те, що рішення виконкому та свідоцтво на право власності державної реєстрації нерухомого майна а саме: гараж літера Г , огорожа літ. №1 за адресою м. Вовчанськ вул Гоголя, 53, є незаконними і безпідставними, а державна реєстрація права власності такою, що підлягає скасуванню, так як рішенням виконкому Вовчанської міської ради від 22.09.2006р. №3.17 надано дозвіл оформити право власності лише на нежиле приміщення по вул. Гоголя, 53, м. Вовчанськ, а свідоцтво на право власності від 29.09.2006р. видане лише на одну будівлю в цілому, яка, належить на праві комунальної власності Вовчанській міській раді. Таким чином вказані документи не стосуються оформлення права власності на гараж та огорожу.

Позивач у судовому засіданні 20.02.2019р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідачі у судовому засіданні 20.02.2019р. заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін. В процесі розгляду апеляційної скарги надали відзиви на апеляційну скаргу та пояснення, якими зазначено, що позивачем оскаржуються виключно дії державного реєстратора, які є похідними вимогами від спору щодо майнових прав, міська рада та виконавчий комітет як відповідача не можуть відповідати за оскаржувані позивачем дії державного реєстратора. Вважають, що вирішення питання щодо скасування запису державної реєстрації прав неможливо без участі у розгляді справи державного реєстратора. Також зазначив, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомості.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Вовчанської міської ради від 15.09.1998 №543 дозволено міжрайонній державній податковій інспекції здійснити будівництво гаражів на існуючий території, де розміщено Вовчанську МДПІ, м. Вовчанськ, вулиця Гоголя, № 53.

Як вказує позивач, за рахунок 30% донарахованих за результатами документальних перевірок сум податків у 1999 році згідно з планом, погодженим архітектором Вовчанського району, Вовчанською міжрайонною державною податковою інспекцією було побудовано гараж на 4 автомобіля, що підтверджується наступними документами:

- договором передачі продукції №11 від 30.11.1998 року, який укладений між КСП «Молнія» та Вовчанською МДПІ;

- актом прийому-передачі продукції №11 від 30.11.1998 року, який складено між КСП «Молнія» та Вовчанською МДПІ;

- договором передачі продукції №15 від 30.12.1998 року, який укладений між ВАТ «Сахзавод перший ім.. Петровського» та Вовчанською МДПІ;

- актом прийому-передачі продукції №15 від 30.12.1998 року, який складено між ВАТ «Сахзавод перший ім. Петровського» та Вовчанською МДПІ.

Збудований гараж в подальшому включено до обліку основних засобів в бюджетних установах (інв. №10310002), що підтверджується інвентарною карткою № 128 та поставлено на баланс Вовчанської МДПІ про що свідчить баланс виконання кошторису видатків та пояснювальна записка до річного звіту за 1999 рік. Також за рахунок вказаного джерела фінансування Вовчанською МДПІ було зведено огорожу навколо адміністративного приміщення, яку у свою чергу включено до обліку основних засобів в бюджетних установах (інв. №10310003), що підтверджується інвентарною карткою обліку основних засобів в бюджетній установі № 181 та поставлено на баланс Вовчанської МДПІ про що свідчить баланс виконання кошторису видатків та пояснювальна записка до річного звіту за 2000 рік

Після завершення будівництва гаражу Вовчанська МДПІ неодноразово зверталась до Вовчанської міської ради з проханням розглянути питання про оформлення земельної ділянки, відведеної під адміністративне приміщення та гаражі Вовчанської МДПІ та надання дозволу на виготовлення документації для отримання Державного Акту на постійне користування землею.

З огляду на те, що Вовчанською міською радою не було надано дозвіл Вовчанській МДПІ на виготовлення проектної документації щодо відведення земельної ділянки, розташованої за юридичною адресою Вовчанської МДПІ для обслуговування гаражів, останній залишився не введеним в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що у свою чергу унеможливило оформлення права власності на нього.

На підставі рішення виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області від 22.09.2006 року № 3.17 «Про оформлення права власності на нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Вовчанськ вул. Гоголя, 53, Вовчанська міська рада отримала свідоцтво на право власності на нежиле приміщення, а саме, на об'єкт в цілому який складається з однієї будівлі та розташований за адресою: м. Вовчанськ по вулиці Гоголя, № 53.

При цьому, як було зазначено в процесі розгляду справи Вовчанською міською радою Харківської області, інвентаризація вищевказаного майна в 2006 році не здійснювалась

В подальшому Вовчанська міська рада подала технічний паспорт до КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» для здійснення інвентаризації. Після проведення інвентаризації від 24.11.2016 року КП «Вовчанське БТІ» основною річчю (основним об'єктом) визначено нежилу будівлю літ. А-2 (колишній дитячий садок № 6) за адресою: м. Вовчанськ вул. Гоголя, 53 а обслуговуючими (приналежними): сарай літ. «Б» , гараж літера. «Г» , огорожа літ. «№ 1» .

Позивач вказує на те, що в процесі реформування Державної фіскальної служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 892 від 04 листопада 2015 року Вовчанську ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області (правонаступник Вовчанської МДПІ) було припинено шляхом приєднання до Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. У зв'язку з цим голова комісії з реорганізації Вовчанської ОДПІ у червні 2016 року звернулась до Вовчанського міського голови з проханням прийняти на баланс територіальної громади міста Вовчанська приміщення, розташованого за адресою: м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53. що знаходиться в користуванні Вовчанської МДПІ.

Відповідне рішення про прийняття на баланс територіальної громади міста Вовчанська приміщення, розташованого за адресою: м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53, що знаходиться в користуванні Вовчанської МДПІ було ухвалено 08.07.2016 року на XI сесії VII скликання Вовчанської міської ради Харківської області.

Також рішенням XIV сесії VII скликання Вовчанської міської ради від 30.09.2016 року затверджено акт прийняття -передачі частин нежитлової будівлі (колишнього дитячого садку №6), розташованого за адресою: м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Вовчанська. Згідно даного акту з балансу Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39791297) на баланс Вовчанської міської ради Харківської області (код ЄДРПОУ 04058663) передано споруду 1979 року побудови з інвентарним номером 10310001. Будь-які інші споруди, зокрема гараж чи огорожа, від Вовчанської ОДПІ до Вовчанської міської ради не передавалась.

В зв'язку з тим що в процесі реформування Державної фіскальної служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 892 від 04 листопада 2015 року Вовчанську ОДПІ ГУ ДФС в Харківській області (правонаступник Вовчанської МДПІ. яку було реформовано положенням про Державну фіскальну службу України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 ) було припинено шляхом приєднання до Салтівської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, право позивача за даним позовом набула Салтівська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

За поясненнями Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, гаражі та огорожа знаходяться на балансі, в її обслуговуванні та користуванні. При цьому, вказане майно не передавалось жодному іншому підприємству комунальної власності.

Не погодившись із фактом державної реєстрації права власності на гараж літ "Г" та огорожу літ №1 за Вовчанською міською радою, Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулась із позовом до Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області та Вовчанської міської ради Харківської області про скасування державної реєстрації права власності нерухомого майна за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вулиця Гоголя,53, а саме гараж літ "Г" та огорожа літ №1, що належить на праві власності Вовчанській міській раді.

В обґрунтування позову, Салтівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області зазначено, що рішення виконкому та свідоцтво на право власності, а також державна реєстрація спірного нерухомого майна, є незаконними, безпідставними та такими що підлягають скасуванню, так як рішенням виконкому Вовчанської міської ради від 22.09.2006 року № 3.17 надано дозвіл оформити право власності лише на нежиле приміщення по вул. Гоголя, 53, м. Вовчанськ, а свідоцтво на право власності від 29.09.2006 року видане лише на одну будівлю в цілому, яка, належить на праві комунальної власності Вовчанській міській раді.

При розгляді вищевказаних позовних вимог, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування майном.

Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Із змісту ст. 41 Конституції України слідує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами свої інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Таким чином вищевказані положення законодавства прямо встановлюють заборону протиправного позбавлення власника права власності. Непорушність цього права означає передусім невтручання будь-кого у здійснення власником своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження майном, заборону порушень прав власника щодо його майна всупереч інтересам власника та його волі.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позовними вимогами у цій справі є скасування державної реєстрації права власності нерухомого майна за адресою: Харківська область, м .Вовчанськ, вулиця Гоголя,53, а саме гараж літ "Г" та огорожа літ №1, що належить на праві власності Вовчанській міській раді.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Позивач вважає, що обраний ним спосіб захисту шляхом скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно є предметом спору про відновлення його майнового права.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що спір про скасування рішення або запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є спором про цивільне право, у зв'язку із чим повинно вирішуватись в порядку господарського судочинства.

При цьому, належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження є особа, право власності якої зареєстроване в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлову будівлю (будівля літ. А-2 , сарай літ. Б , гараж літ. Г , огорожа літ. №1 ), яка знаходиться за адресою м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53, зареєстровано за Вовчанською міською радою (запис №1771798 від 01.12.2016).

Отже, Вовчанська міська рада, як власник спірного майна, відомості щодо якого містяться в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є належним відповідачем в даній справі, у зв'язку із чим судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись із висновком суду першої інстанції, що в даному спорі позивачем оскаржуються лише дії державного реєстратора, що зумовлює те, що Вовчанська міська рада не може відповідати за оскаржувані позивачем дії державного реєстратора.

Аналогічного висновку дійшла ОСОБА_7 Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 по справі №823/2042/16.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позивач вважає, що заявлений ним позов про скасування запису державної реєстрації права власності Вовчанської міської ради на гараж літ. Г та огорожу літ. №1 , які знаходяться за адресою м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53, підлягає задоволенню зважаючи на той факт, що вказане майно було побудовано за його рахунок та передано на баланс, а також вважає, що це майно є власністю позивача, а Вовчанська міська рада протиправно зареєструвало за собою право власності на вищевказані спірні об'єкти нерухомості.

В обґрунтування підстави для набуття права власності на гараж літ. Г та огорожу літ. №1 позивачем було надано договори передачі продукції, акти приймання-передачі продукції, інвентарні картки обліку основних засобів, кошторисну документацію, баланси, а також інші документи.

Проте, вищевказані документи не дають можливості встановити, що саме Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області є власником спірного майна.

Вважаючи себе власником гаража літ. Г та огорожі літ. №1 на підставі вищезазначених підрядних та фінансово-облікових документів, Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області не надала жодних доказів, які би могли слугувати підставою для набуття права власності на спірне нерухоме майно, в тому числі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, інших актів та рішень, які би слугували підставою для набуття права власності на збудоване нерухоме майно .

При цьому, наявні в матеріалах справи документи свідчать, що позивач взагалі не звертався до уповноважених органів з метою реєстрації права власності на гараж літ. Г та огорожу літ. №1 на підставі підрядних та фінансово-облікових документів.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів та пояснень сторін, на теперішній час Вовчанська міська рада є власником вищевказаного майна, а останньою було дотримано порядок оформлення права власності.

Так, на підставі рішення виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області від 22.09.2006 року № 3.17 Про оформлення права власності на нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Вовчанськ вул. Гоголя, 53 Вовчанська міська рада отримала свідоцтво на право власності на нежиле приміщення, а саме, на об'єкт в цілому який складається з однієї будівлі та розташований за адресою: м. Вовчанськ по вулиці Гоголя, 53.

В подальшому Вовчанська міська рада подала технічний паспорт до КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» для здійснення інвентаризації. Після проведення інвентаризації 24.11.2016 року КП «Вовчанське БТІ» основною річчю (основним об'єктом) визначено нежилу будівлю літ. А-2 (колишній дитячий садок № 6) за адресою: м. Вовчанськ вул. Гоголя, 53 а обслуговуючими (приналежними): сарай літ. «Б» , гараж літера. «Г» , огорожа літ. «№ 1» .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року по справі № 820/6455/17, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018р. було відмовлено в задоволенні адміністративного позову Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Відділу державної реєстрації Вовчанської районної державної адміністрації про скасування рішення державного реєстратора від 02.12.2016 року №32681584 щодо реєстрації права власності на гараж та огорожу в м. Вовчанськ по вул. Гоголя, 53 за Вовчанською міською радою.

Вищевказаними судовими рішеннями було встановлено, що Вовчанська міська рада під час звернення до Відділу державної реєстрації Вовчанської районної державної адміністрації із заявою про реєстрацію права власності на вищевказане майна надало державному реєстратору документи, передбачені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, а саме оригінал свідоцтва про право власності на нежиле приміщення від 22.09.2006 року, оригінал технічного паспорту на громадський будинок (нежилу будівлю) від 24.11.2016 року, виданий комунальним підприємством Вовчанське БТІ та інші документи.

Також судами було встановлено, що рішення державного реєстратора від 02.12.2016 року №32681584 щодо реєстрації права власності на гараж та огорожу в м. Вовчанськ по вул. Гоголя, 53 за Вовчанською міською радою є законним, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами протиправності прийнятого відповідачем рішення про реєстрацію в частині, що стосується саме спірного гаражу та огорожі.

Вищевказані обставини є преюдиційними під час розгляду даної справи в силу положень ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія апеляційної інстанції під час вирішення спору в даній справі зазначає, що наявні в матеріалах справи документи, а також визначені позивачем предмет та підстави позову свідчать, що Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області обрала неефективний спосіб судового захисту своїх прав, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили, що остання є власником гаража літ. Г та огорожі літ. №1 , які знаходяться за адресою м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53.

Апеляційний господарський суд зауважує, що позов направлений на захист права власності може бути поданий виключно власником. Умовами задоволення позову, який направлено на захист права власності є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Проте, як вже зазначалось вище, наявні в матеріалах справи документи не дають підстав вважати Салтівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області власником спірного майно.

Так, гараж літ. Г та огорожа літ. №1 , які знаходяться за адресою м. Вовчанськ, вул. Гоголя, 53, лише перебували на балансі у Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, а остання не має жодних правовстановлюючих документів, що не надає підстав вважати позивача власником такого майна.

При цьому, ймовірне задоволення позову про скасування державної реєстрації права власності Вовчанської міської ради на вищевказане майно не зумовлює набуття права власності на нього у Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, оскільки остання ніколи не була власником такого майна.

Також судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що за відсутності у позивача жодних правовстановлюючих об'єктів на спірне майно, наявністю в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чинного запису про право власності відповідача, відомості з якого презюмуються, вказаний позов направлений на порушення права Вовчанської міської ради на мирне володіння своїм майном, що є неприпустимим в світлі приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України.

При цьому, апелянтом не надано належних та допустимих доказів для визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області від 22.09.2006 року № 3.17 Про оформлення права власності на нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Вовчанськ вул. Гоголя, 53 із якими закон пов'язує скасування акту органу місцевого самоврядування. До того ж, позивачем і не заявлялось такої позовної вимоги, у зв'язку із чим судова колегія апеляційного господарського суду позбавлена в силу ст. 269 Господарського процесуального кодексу України виходити за межі заявлених позовних вимог.

Також апелянтом не надано і доказів неправомірності включення Комунальним підприємством «Вовчанське бюро технічної інвентаризації» до технічного паспорту від 24.11.2016 року як приналежну річ - гараж літера. «Г» та огорожу літ. «№ 1» .

За таких обставин, Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області не будучи власником спірного нерухомого майна, безпідставно звернулась до суду із позовом про визнання права власності.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області та Вовчанської міської ради Харківської області про скасування державної реєстрації права власності нерухомого майна за адресою: Харківська область, м.Вовчанськ, вулиця Гоголя,53, а саме гараж літ "Г" та огорожа літ №1, що належить на праві власності Вовчанській міській раді.

Апеляційний господарський суд зауважує, що зважаючи на посилання позивача, що останнім за власний рахунок було побудовано гараж літ. Г та огорожу літ. №1 , Салтівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області не позбавлена можливості вирішити питання про визнання права власності на вказане майно, в разі звернення до суду із окремим відповідним позовом, визначивши предмет та підставу позову, які дозволять обрати судом ефективний спосіб захисту та за наявності достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

Доводи апелянта були спростовані в даній постанові, у зв'язку із чим у судової колегії апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що апеляційна скарга Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2018 по справі №922/2180/18 підлягає залишенню без змін з підстав, викладених в постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Салтівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 по справі №922/2180/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 по справі №922/2180/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Т.Д. Геза

Суддя О.В. Плахов

(Повний текст постанови складено 27.02.2019 року ).