Ухвала

від 06.08.2019 по справі 922/2180/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/2180/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 у справі

за позовом Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до 1.Виконавчого комітету Вовчанської міської ради Харківської області, 2.Вовчанської міської ради Харківської області про визнання дій неправомірними (скасування державної реєстрації права власності),

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (колегія суддів у складі: Мартюхіна Н.О., Геза Т.Д., Плахов О.В.) та рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2018 (суддя Присяжнюк О.О.)

Колегія суддів ураховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16 щодо можливості розгляду касаційної скарги у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, зважаючи на те, що з 05.02.2018 Суд має доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, а також з огляду на право суду касаційної інстанції витребувати справи у паперовій формі із судів нижчих інстанцій відповідно до частини 1 статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2019 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є.В.- головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.

Касаційна скарга не відповідала вимогам статті 288 ГПК України у зв`язку з чим ухвалою Касаційного господарського суду від 17.07.2019 було залишено касаційну скаргу без руху та надано строк до 16.08.2019 для усунення недоліків, а саме, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав для поновлення відповідного строку.

Від скаржника до Суду надійшли документи на виконання ухвали Касаційного господарського суду від 17.07.2019, а саме, клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, мотивоване тим, що з даною скаргою він звертається повторно, а вперше він звертався із касаційною скаргою в межах строку, однак ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу було повернуто з огляду на те, що касаційна скарга була підписана неуповноваженою особою.

Однак, з огляду на наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку про те, що вони не є поважними та не можуть бути взяти до уваги для поновлення відповідного строку. Скаржник не навів будь - яких обґрунтованих доводів або об`єктивних причин, які б спричинили пропуск строку на касаційне оскарження.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 115 ГПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 116 ГПК України).

З урахуванням наведених положень ГПК України, останній день двадцятиденного строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (повний текст якої підписаний 27.02.2019) припадав саме на 19.03.2019.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі Станков проти Болгарії від 12.07.2007).

При цьому легітимна мета обмеження прав дотримана, права скаржника не порушені, оскільки йому було надано право на обґрунтування пропуску строку на оскарження судового рішення про, яке він був обізнаний.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Суд звертає увагу, що вперше подана касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 12.04.2019, а повторно скаржник звернувся з відповідною касаційною скаргою лише 01.07.2019, при цьому не виклавши в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження будь - яких поважних причин, які перешкоджали йому для звернення до суду касаційної інстанції з повторною касаційною скаргою в розумні строки.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/2180/18.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 292, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Харківській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/2180/18 за касаційної скаргою Головного управління ДФС у Харківській області.

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику (в тому числі платіжне доручення № 3169 від 18.06.2019 на суму 3 524,00 грн).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір