Постанова

від 25.02.2019 по справі 2-6061/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 2-6061/11-ц

провадження № 61-40295св18

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А. , Усика Г. І.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль ,

боржник - ОСОБА_6,

посадові особи органу державної виконавчої служби: заступник начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області П'ятницький Андрій Васильович, головний державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Посадська Ольга Вікторівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2018 року у складі суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ РайффайзенБанк Аваль ) звернулось до суду із скаргою на дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі заступник начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальник Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) П'ятницького А. В. та головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області) ПосадськоїО. В.

Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження № 51026433, відкрите постановою від 05 травня 2016 року, на підставі виконавчого листа № 2-6061/2011, виданого 03 лютого 2012 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про звернення стягнення, згідно з яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариство Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є ПАТ РайффайзенБанк Аваль , та ОСОБА_9, у розмірі 372 725,65 грн, звернуто стягнення на автотранспортний засіб марки MITSUВISHI LANCER, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6

У зв'язку із здійсненням виконавчих дій, державним виконавцем з коштів отриманих від реалізації майна сплачено вартість послуг експерта в сумі 12 тис. грн.

Заявник зазначає, що не погоджуючись із сумою витрат (12 тис. грн) на проведення оцінки арештованого майна, оскаржив такі дії державного виконавця до вищестоящого органу, однак заступник начальника ГТУЮ у Дніпропетровській області П'ятницький А. В. , після проведення відповідної перевірки лише підтвердив суму витрат (12 тис. грн) на проведення оцінки арештованого майна.

Заявник вважає, що такі дії державного виконавця не відповідають вимогам закону, а бездіяльність начальника УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 призвели до необґрунтованих витрат у зв'язку з чим банком недоотримано кошти з реалізації майна боржника.

Ураховуючи викладене, ПАТ Райффайзен Банк Аваль просило суд: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області ПосадськоїО. В. щодо винесення постанови № 51026433 від 23 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження , про перерахування ФОП ОСОБА_10 коштів, а саме: 2 500 грн - за транспортування транспортного засобу марки MITSUBISHI LANSER, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1; 3 500 грн - за зберігання вказаного транспортного засобу; 3 500 грн - за дефектування та розрахунок калькуляції відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу; визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області) П'ятницького А. В. , яка призвела до відсутності контролю та перевірки за виконанням виконавчого провадження № 51026433, відсутності усунення порушень, допущених головним державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Посадською О. В. при виконані виконавчого провадження № 51026433; відновити порушенні права ПАТ Райффайзен Банк Аваль шляхом скасування постанови № 51026433 від 23 грудня 2016 року про повернення виконавчого документа, яка винесена головним державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Посадською О. В. на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження ; відновити порушенні права ПАТ Райффайзен Банк Аваль шляхом зобов'язання головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Посадської О. В. повернути перераховані ФОП ОСОБА_10 кошти в сумі, а саме: 2 500,00 грн - за транспортування транспортного засобу марки MITSUBISHI LANSER, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1; 3 500 грн - за зберігання вказаного транспортного засобу; 3 500,00 грн - за дефектування та розрахунок калькуляції відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу; відновити порушенні права ПАТ Райффайзен Банк Аваль шляхом зобов'язання головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області Посадської О. В. після повернення від ФОП ОСОБА_10 надмірно сплачених коштів: в сумі 3 500 грн - за дефектування та розрахунок калькуляції відновлювального ремонту транспортного засобу; в сумі 2 500 грн - за транспортування транспортного засобу; в сумі 3 500 грн - за зберігання транспортного засобу та здійснити розподіл коштів у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року скаргу ПАТ Райффайзен Банк Аваль задоволено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дії державного виконавця були здійснені з порушенням діючого законодавства та призвели до порушення прав заявника та засад виконавчого провадження, які закріплені в статті 2 Закону України Про виконавче провадження , відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об'єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2018 року апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено, ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні скарги.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що державний виконавець Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській Посадська О. В. під час проведення виконавчих дій, а також заступник начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальник управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П'ятницький А. В. під час проведення перевірки виконавчих дій, діяли у межах та у спосіб, передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У липні 2018 року ПАТ Райффайзен Банк Аваль подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалене у справі судові рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідно до статті 43 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний був довести до стягувача інформацію про суму витрат та запропонувати останньому погодитись здійснити авансування таких витрат, а також повідомити про наслідки невиконання авансування, а стягувач, у свою чергу, мав право сплатити витрати або відмовитись від їх оплати. Однак стягувача не було повідомлено про необхідність здійснення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 12 тис. грн. та не надано доказів направлення такого повідомлення. Крім того, поза увагою суду залишилось те, що відповідно до статті 11 Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні договір на проведення оцінки майна не може включати в себе послуги за транспортування транспортного засобу, зберігання транспортного засобу та дефектування й розрахунок калькуляції транспортування транспортного засобу. В умови зазначеного договору можуть входити лише висновок про вартість майна боржника, без проведення інших додаткових дій.

Також апеляційний суд дійшов до необґрунтованого та безпідставного висновку про те, що скаргу на дії державного виконавця необхідно було подавати до начальника Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, оскільки закон не забороняє стягувачу звернутися із скаргою до вищестоящого керівництва ДВС та саме таке керівництво зобов'язане вжити заходів щодо усунення порушень.

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У листопаді 2018 року Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для його скасування немає.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Судом встановлено, що на примусовому виконанні Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області знаходилось виконавче провадження № 51026433 з виконання виконавчого листа № 2-6061/2011, виданого 11 грудня 2015 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області про звернення стягнення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 13 червня 2008 року, укладеним між ВАТ Райффайзен Банк Аваль , правонаступником якого є ПАТ Райффайзен Банк Аваль , та ОСОБА_9, у розмірі 372 725,65 грн, звернуто стягнення на автотранспортний засіб марки MITSUВISHI LANCER, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6

В ході виконання вищезазначеного виконавчого провадження, головним державним виконавцем Посадською О. В. було здійснено ряд виконавчих дій.

Зокрема, було встановлено місце знаходження майна боржника, а саме вищевказаного автотранспортного засобу та 27 вересня 2016 року здійснено його опис та арешт про що складено відповідний акт.

Листом від 27 вересня 2016 року відділом ДВС запропоновано стягувачеві здійснити авансування витрат на проведення оцінки майна боржника відповідно до статті 42 Закону України Про виконавче провадження .

04 жовтня 2016 року головний державний виконавець Посадська О. В., керуючись статтею 13 Закону України Про виконавче провадження , винесла постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Стягувачем не було здійснено авансування витрат на проведення оцінки майна боржника відповідно до постанови про призначення експерта від 04 жовтня 2016 року.

18 жовтня 2016 року між начальником Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ ОСОБА_11 та ФОП ОСОБА_10 був укладений договір № 315 про надання послуг з проведення оцінки арештованого майна.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору вартість послуг складає 12 тис. грн.

21 грудня 2016 року ФОП ОСОБА_10 складено Акт виконаних робіт на суму 12 тис. грн, з яких: транспортування транспортного засобу - 2 500 грн; зберігання транспортного засобу - 3 500 грн; дефектування та розрахунок калькуляції відновлюваного ремонту - 3 500 грн; складання звіту з оцінки майна, проведення розрахунків з визначення вартості - 2 500 грн.

21 жовтня 2016 року на адресу відділу надано звіт про оцінку автотранспортного засобу марки.

Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 05 грудня 2016 року № 217517 переможець торгів - Учасник № 17 ОСОБА_12, адреса: АДРЕСА_1.

Вартість автотранспортного засобу марки MITSUВISHI LANCER, 2008 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, згідно висновку експерта складала 46 600 грн.

Стартова ціна лота (вищезазначеного автомобіля) складала 46 600 грн. Ціна продажу лота - 94 133 грн.

За придбане майно переможець торгів перерахував суму у повному розмірі, з яких - 89 426,35 грн. на депозитний рахунок Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

21 грудня 2016 року головним державним виконавцем, відповідно до статті 47 Закону України Про виконавче провадження , надано розпорядження на перерахунок коштів, які надійшли від реалізації арештованого майна, а саме: 12 тис. грн - витрати на проведення оцінки майна на рахунок експерта, для суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_10; 68 886,16 грн - кошти, які надійшли від реалізації майна боржника, у рахунок погашення боргу на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль ; 6 888,60 грн - виконавчий збір; 1 651,59 грн - витрати виконавчого провадження.

23 грудня 2016 року головним державним виконавцем Посадською О. В., відповідно до пункту 2 частини першої статей 37 та 40 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 42 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29 вересня 2016 року затверджено види та розміри витрат виконавчого провадження, до яких, зокрема, відносяться: послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій, в тому числі суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій; послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону України Про виконавче провадження розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Отже, апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що 12 тис. грн, з яких: 2 500 грн - транспортування транспортного засобу; 3 500 - зберігання транспортного засобу; 3 500 - дефектування та розрахунок калькуляції відновлювального ремонту; 2 500 - складання звіту з оцінки майна, проведення розрахунків з визначення вартості, відноситься до коштів стягнутих з боржника, як витрати виконавчого провадження. Розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум відбулось відповідно до вимог частини першої статті 45 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, відповідно до частини третьої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

ПАТ Райффайзен Банк Аваль , не погоджуючись із діями головного державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, звернувся не до начальника цього відділу, а до заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П'ятницького А. В. , що не відповідає вимогам частини четвертої статті 74 Закону України Про виконавче провадження . В той же час, ПАТ Райффайзен Банк Аваль було роз'яснено порядок оскарження дій або бездіяльності державних виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги, оскільки державний виконавець Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській Посадська О. В., а також заступник начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальник управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області П'ятницький А. В. діяли у межах та у спосіб, передбачені Законом України Про виконавче провадження .

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані, доказам у справі надана належна правова оцінка.

Доводи заявника в касаційній скарзі про те, що державний виконавець відповідно до вимог статті 43 Закону України Про виконавче провадження зобов'язаний був довести до стягувача інформацію про суму витрат, однак стягувача не було повідомлено про необхідність здійснення витрат на проведення виконавчих дій є необґрунтованими, оскільки підстав для застосування положень статті 43 Закону України Про виконавче провадження , якою передбачено додаткове авансування витрат виконавчого провадження, у державного виконавця не було.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що відповідно до статті 11 Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні договір на проведення оцінки майна не може включати в себе послуги за транспортування транспортного засобу, зберігання транспортного засобу та дефектування й розрахунок калькуляції транспортування транспортного засобу є безпідставними, оскільки вказані послуги відносяться до витрат виконавчого провадження, перелік яких, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29 вересня 2016 року Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження .

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку апеляційного суду та не дають підстав вважати, що апеляційним судом порушено норми матеріального або процесуального права, та по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції відповідає обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов В. А. Стрільчук Г. І. Усик