УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2019 року
м.Київ
справа №541/2006/18
провадження № 51-844 впс 19
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні подання Полтавського апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 12017170260000339 щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установила:
До Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК надійшло подання Полтавського апеляційного суду про направлення згаданого провадження з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
Подання мотивовано тим, що стосовно вказаного обвинуваченого є два різних кримінальних провадження, одне з яких (№ 12017170260000339) було скеровано прокуратурою Полтавської області до Миргородського міськрайонного суду, а інше (№ 12017050380001212) перебуває на розгляді в Костянтинівському міськрайонному суді Донецької області, за рішенням якого ОСОБА_5 утримується під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)». Обвинувачений ОСОБА_5 не погоджується брати участь урозгляді провадження в режимі відеоконференції, а тому Миргородський міськрайонний суд упродовж 5 місяців позбавлений можливості провести підготовче судове засідання. Водночас автор подання зазначає, що до вказаного місцевого суду надійшло також клопотання прокурора про направлення цього кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про час та місце розгляду подання, проте вони в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду питання. Клопотань про відкладення розгляду подання не надходило.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в поданні, та додані до нього матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що подання задоволенню не підлягає на таких підставах.
У силу положень ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, умежах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Уразі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однакові за тяжкістю, - суд, умежах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 34 КПК передбачено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, а саме: якщо допочатку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, допідсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд або звизначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Однак визначених законом підстав для направлення цього кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів у поданні не наведено.
З обвинувального акта вбачається, що у кримінальному провадженні №12017170260000339 інкримінований злочин ОСОБА_5 вчинив у межах територіальної юрисдикції Миргородського міськрайонного суду, доякого і було скеровано справу для розгляду по суті.
У кримінальному провадженні № 12017050380001212 злочин було вчинено в межах територіальної юрисдикції Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
У поданні фактично порушується питання про обєднання двох різних справ, що васпекті ст. 34 КПК не належить до компетенції Верховного Суду, авирішується впорядку ст. 334 цього Кодексу.
З огляду на викладене Верховний Суд не вбачає правових підстав для передачі кримінального провадження щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Крім того, згідно з наявними у Верховному Суді матеріалами цей Суд ухвалою від 27 лютого 2019 року відмовив узадоволенні клопотання прокурора про направлення згаданого кримінального провадження з Миргородського міськрайонного суду Полтавської області до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
Отже, подання Полтавського апеляційного суду слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 34 КПК, колегія суддів
у х в а л и л а:
Подання Полтавського апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 12017170260000339 щодо обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК ОСОБА_5 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити беззадоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
С у д д і:
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2019 |
Оприлюднено | 15.02.2023 |
Номер документу | 80458540 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про заміну покарання відповідно до частини 5 статті 53, частини 3 статті 57, частини 1 статті 58, частини 1 статті 62 Кримінального кодексу України |
Кримінальне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Городівський О. А.
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Григор'єва Ірина Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні