Постанова

від 13.03.2019 по справі 10/212-10

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. Справа№ 10/212-10

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): Приходько Я.М. - адвокат за посв. № 734 від 01.06.2017;

від відповідача (за первісним позовом): Гаврин Д.В. - адвокат за посв. № 0670 від 27.02.2006;

від ДВС: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.01.2019 року

у справі № 10/212-10 (суддя: Кошик А.Ю.)

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" № 18-148 від 05.12.2018 року на постанову Головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Вовка А.В. від 03.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57012783

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп"

про розірвання договору

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп"

до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

про виконання обов'язків в натурі

Встановив

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.10.2010 року у справі № 10/212-10, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року, в задоволенні первісного позову Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про розірвання договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 відмовлено повністю; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" задоволено повністю, зобов'язано Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" належним чином виконувати всі умови договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року, укладеного між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп", стягнуто з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" 85,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20.12.2010 року на виконання рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2010 року у справі № 10/212-10 видано відповідні накази, зокрема наказ від 20.12.2010 року № 10/212-10 про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" належним чином виконувати всі умови договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року, укладеного Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп", із строком пред'явлення до виконання до 08.11.2013 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 22.12.2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" надійшла скарга № 18-148 від 05.12.2018 року на постанову Головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Вовка А.В. від 03.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57012783 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" належним чином виконувати всі умови договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року, укладеного між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп".

Господарський суд Київської області скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" № 18-148 від 05.12.2018 року на постанову Головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ВовкаА.В. від 03.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57012783 задовольнив в повному обсязі; визнав неправомірною та скасував постанову Головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ВовкаА.В. від 03.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57012783 та зобов'язав Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області поновити виконавче провадження № 57012783 своєю ухвалою від 24.01.2019 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" у задоволенні скарги від 05.12.2018 року на постанову Головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Вовка А.В. від 03.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 638, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 39, 40, 74 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, скаржник зазначив, що на час укладання договору про спільну діяльність, законодавством не було передбачено обов'язку та процедури отримання ДП МА Бориспіль в уповноваженого органу управління погодження на укладання додаткової угоди про розірвання договору про спільну діяльність, а тому твердження суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, що п. 14.6, 14.2, 14.1 договору про спільну діяльність від 02.06.2010 року був встановлений обов'язок ДП МА Бориспіль отримати погодження уповноваженого органу управління на укладання додаткової угоди про розірвання договору про спільну діяльність є безпідставними.

Також, скаржник вказав, що додаткова угода від 25.12.2013 року до договору №02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року є чинною, оформленою у відповідності до умов договору та законодавства, сторонами у судовому порядку не оскаржувалася, судовим рішенням не визнавалася недійсною або нікчемною, а тому державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області правомірно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2018 року №57012783.

Так, за твердженням скаржника, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку, що додаткова угода від 25.12.2013 року є нікчемною і не породжує настання тих обставин, які обумовлені умовами додаткової угоди, оскільки нікчемність додаткової угоди від 25.12.2013 року про розірвання договору про спільну діяльність прямо не встановлена чинним законодавством, в тому числі положеннями Цивільного кодексу України.

Разом з цим, скаржник вказав, що суд першої інстанції скасовуючи постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 03.12.2018 року, не зазначив, в чому полягає невиконання ДПМА Бориспіль рішення суду та які саме умови договору про спільну діяльність, станом на день закінчення виконавчого провадження, ДП МА Бориспіль не виконало.

Також скаржник зазначив про недотримання строків Товариством з обмеженою відповідальністю БФ Груп , зокрема при відкритті виконавчого провадження.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019 року справу № 10/212-10 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Смірнова Л.Г.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на ухвалу Господарського суду Київської області від 24.01.2019 року у справі №10/212-10 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Смірнова Л.Г., та призначив розгляд справи №10/212-10 на 11.03.2019 року своєю ухвалою від 11.02.2019 року.

11.03.2019 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду оголошено перерву на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.03.2019 року скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду представник відповідача за первісним позовом заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Представник ДВС у судове засідання 13.03.2019 року не з'явився.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду Київської області в апеляційному порядку за відсутності представника ДВС.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 24.01.2019 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012).

Згідно з положеннями ст.ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Так, вважаючи оскаржувану постанову головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Вовка А.В. від 03.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57012783 неправомірною, Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" просило її скасувати як безпідставну.

Як вбачається з матеріалів справи, спірною постановою від 03.12.2018 року головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київський області Вовком А. В. виконавче провадження № 57012783 було закінчено з тих підстав, що за повідомленням боржника - ДП "МА "Бориспіль" від 01.10.2018 року постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2018 року було повністю виконано, оскільки між ДП "МА "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" 25.12.2013 року було укладено додаткову угоду до договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року про розірвання основного договору з 25.12.2013 року.

З наданих скаржником документів вбачається, що після набрання рішенням законної сили, 25.12.2013 року було укладено додаткову угоду до договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року відповідно до якої сторони вирішили розірвати договір про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року з 25.12.2013 року.

При цьому, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що додаткова угода від 25.12.2013 року до договору №02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року є чинною, сторонами у судовому порядку не оскаржувалася, судовим рішенням не визнавалася недійсною або нікчемною.

Державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Вовк А.В. закінчив виконавче провадження №57012789 постановою від 03.12.2018 року на підставі ст. п. 9 ст. 39, 40 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 9 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, зокрема, наявність між ДП МА Бориспіль та Товариством з обмеженою відповідальністю БФ Груп додаткової угоди від 25.12.2013 року про розірвання договору про спільну діяльність, відсутність будь-яких претензій та скарг щодо виконання рішення та не пред'явлення наказу до виконання у встановлені строки, свідчить про виконання ДП МА Бориспіль рішення Господарського суду Київської області від 26.10.2010 року по справі №10/212-10.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження не уповноважений, зокрема, давати оцінку законності угоди про розірвання договору.

Згідно п. 14.2. договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року (далі - договір) всі зміни і доповнення здійснюються за згодою сторін і повинні бути оформлені у вигляді договору, протоколу або додаткової угоди, підписаних уповноважених представниками сторін та погоджених в порядку, визначеному п. 14.1. основного договору.

В той же час, відповідно до п. 14.1. договору передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання обома сторонами, отримання передбаченого законодавством України погодження уповноваженого органу управління ДП "МА "Бориспіль", і діє протягом 10 років з можливістю продовження на наступні десятирічні періоди, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення їх дії не пізніше, ніж за один рік до завершення терміну дії. У разі, якщо договір підписується сторонами окремо, датою вступу в силу вважається більш пізня дата підписання (про що має бути сторонами застережене в договорі). Розірвання договору і вибуття сторін при відсутності спорів оформляється в порядку, визначеному п. 14.2. договору. Договір визнається розірваним, а сторона такою, що вибула з дня підписання відповідного документа (п. 14.2. договору).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частина 2 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" було досягнуто згоду щодо всіх умов та укладено договір про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року не встановлено, що зміни (у вигляді розірвання) до даного договору вступають в дію після їх погодження уповноваженим органом управління ДП МА Бориспіль , а також не встановлено обов'язку сторін отримувати таке погодження у разі укладання додаткової угоди про розірвання договору, процедура та строки такого погодження договором не передбачені.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.

Відповідно до п. 6 Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012 року № 296, зміни до укладених договорів у частині істотних умов вносяться в порядку, передбаченому цим порядком для їх укладення.

Колегія суддів приймає як належне посилання скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення на Порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2012 року № 296 (далі - Порядок), яким (в редакції на час розірвання договору) не було передбачено обов'язку та процедури отримання ДП МА Бориспіль в уповноваженого органу управління погодження щодо розірвання договору.

Разом з цим колегія суддів не погоджується з посиланнями скаржника, що ґрунтуються на редакції Положення станом на момент укладання договору, так як до правовідносин має застосовуватись редакція чинна на момент виникнення (зміни) цих правовідносин, а саме - розірвання договору.

При цьому, аналіз п.п. 14.1,14.2 договору, Порядку та Закону України Про управління об'єктами державної власності у відповідних редакціях не дає висновку про обов'язковість погодження розірвання договору.

З оглядну на викладене, колегія суддів не приймає як належний висновок суду першої інстанції, що сторонами зазначеного договору визнано, що для розірвання (припинення) договору необхідною умовою є одержання передбаченого законодавством України погодження уповноваженого органу управління Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Колегія суддів не приймає як належний висновок суду першої інстанції (як підставу для задоволення скарги), що до суду не було надано доказів на підтвердження належного оформлення змін до договору про спільну діяльність щодо його розірвання (припинення) згідно вимог актів цивільного законодавства України та умов самого договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Доводи апелянта про порушення строків оскарження постанови державного виконавця не підтверджені належними та беззаперечними у розумінні ст.ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказами.

При цьому, посилання апелянта на недотримання строків та посилання відкриття виконавчого провадження суду першої інстанції на виконання/невиконання постанови про відкриття виконавчого, не приймаються судом апеляційної інстанції, як належні, оскільки, останні не впливають на розгляд даного спору.

Також, колегія суддів враховує, що суд повинен досліджувати законність рішень державних виконавців в частині неналежного виконання виконавчих документів (судових рішень), проте встановлення недійсності правочинів повинно здійснюватися в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що додаткова угода від 25.12.2013 року до договору про спільну діяльність №02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року в судовому порядку недійсною або нікчемною не визнавалась, державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Вовк А.В. дійшов правомірного висновку про закінчення виконавчого провадження № 57012783 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.12.2010 року №10/212-10 про примусове виконання судового рішення про зобов'язання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" належним чином виконувати всі умови договору про спільну діяльність № 02.1.1-14/23.32-1 від 02.06.2010 року, укладеного Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" .

Отже, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю ФБ Груп у задоволенні скарги від 05.12.2018 року на постанову головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Вовка А.В. від 03.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Київської області від 24.01.2019 року підлягає скасуванню, з підстав неповного з'ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - задоволенню.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на ухвалу Господарського суду Київської області № 10/212-10 від 24.01.2019 року задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 24.01.2019 року у справі №10/212-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" у задоволенні скарги від 05.12.2018 року на постанову Головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Вовка А.В. від 03.12.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57012783.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на відповідача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ Груп" (08343, Київська область, Бориспільський район, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, буд. 27, код ЄДРПОУ 36077146) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08301, Київська обл. Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи № 10/212-10 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Л.Г. Смірнова

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 18.03.2019 року.