Ухвала

від 13.03.2019 по справі 398/1546/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/83/19 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 187 (86, 86-1, 142) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2019 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.02.2019 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого та стосовно,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лабінськ, Красдарського краю РФ, українця, громадянина України, раніше не судимого, з вищою освітою, проживаючому у цивільному шлюбі, маючому на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого у ФГ «Мітвел - Плюс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто з 11 год. 30 хв. 19.02.2019 до 11 год. 30 хв. 19.04.2019, без визначення розміру застави,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.02.2019 року, задоволено клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12018120150000805 від 21.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.146 КК України, про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 .

Мотивуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, санкція більш тяжкого покарання за ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Раніше встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, запобігти яким в разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою, або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 , у разі визнання його винним, з огляду на особу підозрюваного, визначає вірогідність переховування від органів розслідування та /або суду підозрюваного, на тому рівні, щоб їм запобігти можливо лише при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Також, раніше встановлений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати, оскільки інкриміновані ОСОБА_8 кримінальні правопорушення вчинені із застосуванням до потерпілого насильства, а тому існують обґрунтовані підозри вважати, що підозрюваний вчинить дії, спрямовані на незаконний вплив на потерпілого ОСОБА_10 .

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що меш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Також, завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою наразі неможливе до отримання висновків призначених експертиз та необхідності виконання слідчих (розшукових) дій, наведених у клопотанні.

Усі наведені обставини у їх сукупності не дають достатніх підстав застосувати відносно ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а тому виправдовують потребу в необхідності продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, просить оскаржувану ухвалу скасувати, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , на строк досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі визначеному судом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що продовжений судом запобіжний захід за своїм видом і тривалістю не співвідноситься з особою підозрюваного та об`єктивними діями інкримінованими ОСОБА_8 .

Захисник вважає, що слідчий суддя передчасно і помилково дійшов до висновку, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив дії які охоплюється диспозицією ч. 3 ст. 187 КК України. В цій частині сторона захисту, вважає оголошену підозру необґрунтованою.

Крім цього, виходячи з мотивувальної частини оголошеної підозри вбачається, що ОСОБА_8 при обставинах вказаних в підозрі особисто не вчиняв і не мав наміру вчиняти будь-яких дій стосовно потерпілого в кримінальному провадженні ОСОБА_10 і в тому числі дій насильницького характеру. Виходячи з протоколу допиту останнього вищенаведена позиція захисту підтверджується показаннями потерпілого. Письмові докази на обґрунтування клопотання, які наведено органом досудового розслідування є очевидно суперечливими, оскільки під час затримання ОСОБА_8 ні при ньому ні в його житлі не вилучено і не знайдено будь-яких речей, на які, як на викрадені вказував потерпілий під час подання заяви про скоєння злочину та в протоколах допиту у слідчого. Будь-якої причетності ОСОБА_8 до інкримінованого кримінального правопорушення сторона захисту не вбачає з огляду на ту доказову базу, яка зібрана органом досудового розслідування та представлена суду в додатках до клопотання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 .

Захисник стверджує, що матеріали кримінального провадження, які надані суду не вказують на обґрунтовані підстави навіть для затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України.

Крім цього, на позицію захисту всі зібрані і представлені суду докази на даному етапі досудового розслідування не тільки не підтверджують обґрунтованість оголошеної ОСОБА_8 підозри, а навпаки спростовують відомості про її підстави. Тому подальше утримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_8 на підставі версійних припущень досудового слідства є на переконання захисту помилковим.

З огляду на викладене очевидно вбачається, що не застосування судом першої інстанції відносно ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, та не застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, при обставинах зазначених в оголошеній підозрі, є прямим порушенням норм КПК України та основних Конституційних засад.

Крім цього сторона захисту вважає, що стійкі соціальні зв`язки, наявність постійного місця проживання, виключно позитивні характеристики, як за місцем роботи так і за місцем проживання, відсутність значної суспільної небезпеки особи підозрюваного, дає змогу суду обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави, як альтернативного запобіжного заходу з покладенням на підозрюваного обов`язків визначених КПК України.

В судовому засіданні ні прокурором, ні слідчим не доведено перед судом неможливості обрання відносно ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та не можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляд застави.

ОСОБА_8 до моменту затримання мав постійне місце проживання, у нього є міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи, має сталий заробіток оскільки до моменту затримання працював управлінцем в ТОВ «Мітвел Плюс», проживає з дружиною шлюбі і має неповнолітню дитину на утриманні, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, не має намірів уникати слідства та суду і доказів зворотного не існує, здатний сплатити заставу в розмірі визначеному судом.

Захисник стверджує, що ОСОБА_8 не є антисоціальною особою і адекватно відноситься до загальноприйнятних у суспільстві цінностей. А тому подальше перебування ОСОБА_8 під вартою є недоцільним і невиправданим. Ризики наведені слідчим і прокурором при розгляді клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на думку захисту не підтверджені жодним належним і допустимим доказом.

Крім цього, захист, вважає, що застосування вибіркового принципу судочинства є неприпустимим. Однак, в даному кримінальному провадженні один із підозрюваних, а саме ОСОБА_11 перебуває під запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту, що вказує на беззаперечну можливість обрання відносно ОСОБА_8 , з урахуванням процесуальних інтересів досудового розслідування обрання запобіжного заходу не пов`язаного з реальним триманням під вартою.

На позицію захисту саме запобіжний захід у вигляді застави, буде забезпечувати на даному етапі досудового розслідування належне виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та дотримання розумного балансу між інтересами досудового розслідування та Конституційними правами громадянина - підозрюваного ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали клопотання і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді районного суду встановила, що зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП України в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018120150000805 від 21.10.2018 за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у тому, що 21.10.2018 близько 02.10 год. ОСОБА_12 , 1977 р.н., ОСОБА_13 , 1977 р.н., ОСОБА_11 , 1979 р.н. та ОСОБА_8 , 1985 р.н., з метою вчинення розбійного нападу за попередньою змовою між собою на гр. ОСОБА_10 , приїхали на автомобілі марки ВАЗ 2112, д.р.н. НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_8 , до під`їзду будинку АДРЕСА_3 . Після чого, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , зайшли до вищевказаного під`їзду та прикривши обличчя шапками по типу «балаклава», почали чекати на потерпілого ОСОБА_10 , який в цей час повертався до місця свого проживання, квартири АДРЕСА_4 вищевказаної адреси.

Дочекавшись ОСОБА_10 , співучасники злочину ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 вчинили розбійний напад на потерпілого із застосуванням насилля, яке є небезпечним для життя та здоров`я, а саме закривши йому рот рукою, щоб останній не зміг кричати, почали наносити удари спеціально та завчасно приготовленим предметом, а саме дерев`яною палицею, в різні частини тіла, чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження, а також погрожували предметами зовні схожими на пістолети. Після цього, зв`язавши ОСОБА_10 липкою стрічкою руки, та вставивши у рота кляп, нападники, протиправно заволодівши ключами від вхідних дверей, проникли до квартири потерпілого, розташованої за вищевказаною адресою, де застосувавши фізичну силу відкрито викрали майно останнього, зокрема належні йому прикраси, переважно із золота, загальною вагою 40 грам, мобільний телефон та гроші у сумі 280 гривень.

Після цього, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 силою, всупереч волі ОСОБА_10 , вивели його зв`язаним із власної квартири та повели до автомобіля марки ВАЗ 2112, д.р.н. НОМЕР_1 , де за кермом на них чекав ОСОБА_8 , який також перебував у змові з нападниками. На вулиці ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , насильно затягли зв`язаного потерпілого в салон автомобіля та посадивши на заднє сидіння, незаконно утримуючи проти його волі, з місця вчинення злочину втекли. В подальшому, в результаті потрапляння автомобіля марки ВАЗ 2112 д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_8 , в дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок його переслідуванням працівниками поліції, потерпілий ОСОБА_10 був звільнений, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , затримані в цей же день під час переслідування. ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з місця вчинення злочину зникли у невідомому напрямку та в подальшому були встановлені та затримані відповідно 01.11.2018 та 03.11.2018.

02.11.2018 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

17.12.2018 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018120150000805 від 21.10.2018,до чотирьох місяців, тобто до 22.02.2019.

17.12.2018 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 год. 25 хв. 14.02.2019.

13.02.2019 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 год. 45 хв. 22.02.2019.

13.02.2019ухвалою слідчогосудді Ленінськогорайонного судум.Кіровограда продовженострок досудовогорозслідування укримінальному провадженні№ 12018120150000805від 21.10.2018, до шести місяців, тобто до 22.04.2019.

На думку колегії суддів, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України, оскільки такий висновок підтверджується доданими до клопотання доказами, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України.

Такий висновок також повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої термін «обґрунтована підозра», зокрема викладеного у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.

Тобто, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Твердження сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень у вчиненні яких йому повідомлення про підозру, не заслуговують на увагу, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об`єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у, протоколах допиту свідків; протоколах допиту потерпілого; протоколом слідчого експерименту, протоколах обшуків.

Крім того, всупереч положенням ч. 5 ст. 132 КПК України, апелянтом не надано доказів на підтвердження зазначених обставин, з огляду на засади змагальності сторін, проте стороною обвинувачення обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами.

Разом з тим, факт заперечення наявності обґрунтованої підозри не є визначеною законом підставою для її спростування. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України та є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ст.ст. 22, 26 КПК України).

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують продовження обмеження права ОСОБА_8 на свободу.

Доводи захисника щодо відсутності у даному кримінальному провадженні ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими.

Крім того, вимога апеляційної скарги захисника про визначення щодо підозрюваного ОСОБА_8 застави не підлягає задоволенню, оскільки кримінальні правопорушення у вчиненні яких ОСОБА_8 повідомлено про підозру, вчинені із застосуванням насильства щодо потерпілого. Доводи захисника про те, що ОСОБА_8 особисто не вчиняв і не мав наміру вчиняти будь-яких дій стосовно потерпілого в тому числі дій насильницького характеру, не заслуговують на увагу, оскільки це питання повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Що стосується тверджень захисника про те, що ОСОБА_8 до затримання мав постійне місце проживання, наявні міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи, проживає з дружиною шлюбі і має неповнолітню дитину на утриманні, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, працював та має сталий заробіток, а отже здатний сплатити заставу в розмірі визначеному судом, то такі доводи захисника на переконання колегії суддів не спростовують висновок слідчого судді про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та доданих ініціатором клопотання доказів на підтвердження його обґрунтованості.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв`язку із чим посилання захисника на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, порушення вимог Кримінального процесуального Закону при її винесенні, на переконання колегії суддів, є безпідставними.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 376 ч.2, 177, 183, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.02.2019 року, якою підозрюваному ОСОБА_8 , продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто з 11 год. 30 хв. 19.02.2019 року до 11 год. 30 хв. 19.04.2019 року без визначення розміру застави, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4