Ухвала

від 18.03.2019 по справі 911/493/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/493/19

За заявою Фурсівської сільської ради про вижиття заходів забезпечення позову

У справі за позовом Фурсівської сільської ради

до 1) Приватного сільськогосподарського підприємства Янтарне

2) Державного реєстратора Рашкова Андрія Геогрійовича

прo визнання недійсними рішення державного реєстратора та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки

Суддя А.Ю. Кошик

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Фурсівської сільської ради (надалі - позивач) до Приватного сільськогосподарського підприємства Янтарне (надалі - відповідач1) та Державного реєстратора Рашкова Андрія Геогрійовича (надалі - відповідач2) прo визнання недійсними рішення державного реєстратора та скасування реєстрації права власності на земельні ділянки.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2019 року відкрито провадження у справі № 911/493/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

До канцелярії суду 12.03.2019 року позивачем у справі № 911/493/19 - Фурсівською сільською радою подано заяву № 334/02-14 від 11.03.2019 року про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просить в якості заходів забезпечення позову заборонити вчинення і проведення відповідачу1 та всім без виключення суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, нотаріусами, особам, на яких покладаються функції державного реєстратора, державними реєстраторами органів місцевого самоврядування та державними кадастровими реєстраторами управлінь Держгеокадастру в Україні, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, будь-яких дій щодо набуття або припинення права власності або користування, зміни власника на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220488300:04:008:0076, 3220488300:04:008:0210, 3220488300:04:008:0077, 3220488301:02:013:0028, 3220488300:04:008:0086, 3220488300:04:008:0084, 3220488300:04:008:0083, 3220488300:04:008:0081, 3220488300:04:008:0085, 3220488300:04:008:0075, 3220488300:04:008:0074, 3220488300:04:008:0078, 3220488300:04:008:0218.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідачем2 вчиняються дії з реєстрації прав власності на спірні земельні ділянки. Так, 05.12.2018 року державним реєстратором Рашковим Андрієм Георгійовичем, який здійснює реєстраційні дії за місцезнаходженням: ДП Київоблреклама , вулиця Героїв Небесної Сотні, 66, м. Біла Церква, Київська обл., 09100 було зареєстровано право приватної власності за Приватним сільськогосподарським підприємством Янтарне (відповідач1) на 12 земельних ділянок.

При цьому, реєстрація прав на спірне майно здійснювалась за наявності чинного рішення у справі № 911/3665/16, в якій за наслідками апеляційного та касаційного перегляду встановлено відсутність у Приватного сільськогосподарського підприємства Янтарне підстав для набуття права власності на земельні ділянки.

У зв'язку з чим, позивач в позові та заяві про вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що у відповідача2 були відсутні підстави для реєстрації за Приватним сільськогосподарським підприємством Янтарне права власності на спірні земельні ділянки.

18.12.2018 року позивач звернувся до органів поліції з повідомлення про правопорушення щодо шахрайських дій із земельними ділянками. Порушена кримінальна справа за ст. 190 Кримінального кодексу України. Але, не зважаючи на зазначені обставини відповідачем1 продовжують вчинятись незаконні дії. Так, 05.01.2019 року було зареєстровано відповідачем2 право власності за Приватним сільськогосподарським підприємством Янтарне на ще одну земельну ділянку. Зазначене вище свідчить про ухилення відповідача1 від виконання судового рішення у справі № 911/3665/16.

У зв'язку з чим, позивач стверджує, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі земельні ділянки), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може бути відчужене третім особам, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чц унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення.

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Зокрема, ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено способи забезпечення позову, серед яких передбачено заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Згідно з ч. 4 наведеної ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За приписами п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

З викладених у позові обставин вбачається, що позивачем оскаржуються рішення державного реєстратора (відповідача2) щодо реєстрації за відповідачем1 права власності на спірні земельні ділянки у зв'язку з відсутність підстав для набуття відповідного права власності.

Як вбачається з поданої позивачем заяви, він просить в якості заходу забезпечення позову заборонити відповідачам та іншим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії вчинення будь-яких дій щодо набуття або припинення права власності або користування, зміни власника на наведені в позові земельні ділянки.

Однак, позивач в заяві про забезпечення позову посилається на незаконність вже вчинених реєстраційних дій, які оскаржуються в позові і не наводить обставин, достатніх для обґрунтованого припущення вчинення інших дій (крім наведених в позові) і саме щодо предмету спору (а не інших земельних ділянок, про які в позові не зазначено), і які можуть ускладнити чи унеможливити саме виконання рішення суду в разі задоволення позову (визнання недійсними рішень державного реєстратора).

Таким чином, наведені в заяві позивача заходи забезпечення позову є неспівмірними з заявленими вимогами і за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Інші, викладені в заяві про забезпечення позову обставини ґрунтуються на безпідставних припущеннях і документально не обґрунтовані.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Таким чином, заява Фурсівської сільської ради № 334/02-14 від 11.03.2019 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/493/19 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Фурсівської сільської ради № 334/02-14 від 11.03.2019 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/493/19.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.Ю. Кошик