Рішення

від 22.03.2019 по справі 569/1209/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/1209/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м . Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Кучиної Н.Г.

з участю: секретаря судового засідання - Ющук О.С.,

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 569/1209/19 за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача навчально- курсовий комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, третя особа на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно- оздоровчий центр "Шериф - СВ" про визнання будівлі набутою державою Україна в особі регіонального відділеня Фонду державного майна України по Рівненській області такою, що набута незаконно, без достатніх правових підстав та про скасування запису та рішення про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, третя особа на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно- оздоровчий центр "Шериф - СВ", в якому просить суд визнати будівлю №11 по вул.Шкільній у м.Рівне, набутою державою Україна в особі РВ ФДМУ по Рівненській області(код ЄДРПОУ-13989432) на підставі рішення Рівненського міського суду від 12 березня 2010 р. у справі №2-424/10 та набутою ОСОБА_5 Спортивно- оздоровчий центр Шериф-СВ (код ЄДРПОУ-36171167) на підставі нотаріально посвідчених договорів №1531 від 03.09.14р. та №111 від 25 квітня 2015р. купівлі-продажу першого та другого поверхів будівлі у РВ ФДМУ по Рівненській області , такою, що набута незаконно, без достатніх правових підстав. Скасувати записи та рішення про державну реєстрацію права власності держави України в особі ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та запис 289-2543 в книзі 16 від 10 червня 2011 року про державну реєстрацію права власності держави на будинок, площа 394,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23051745, а також запис про це право власності № 2915254, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно 17 жовтня 2013 року на підставі рішення Рівненського міського суду від 12.03.2010 року у справі № 2-424/10.

Свої вимоги обґрунтовує наступними доводами.

Позивач вказує, що є порушеним його право власності на 48/100 частин будівлі по вул.Шкільній, 11 у м.Рівне, що перейшло до нього від НКК асоціації Рівнеагробуд на підставі договору купівлі-продажу від 14 жовтня 2008 року, який рішенням Рівненського міського суду від 12.03.10р. у справі №2-424/10 був визнаний нікчемним у зв'язку із визнанням цим же рішенням права власності держави на спірну будівлю в цілому, із скасуванням державної реєстрації права власності на неї та із витребуванням будівлі із володіння НКК та Позивача, як незаконного.

Існування спірної будівлі як приватного домоволодіння, що було приватною власністю громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7, документально підтверджується із 1935 року.

У 1939 році м.Рівне у складі Західної України перейшло з-під юрисдикції республіки Польща під юрисдикцію СРСР .

Набуття державою СРСР права власності на спірну будівлю із підстав здійсненої у 1939 році на території Західної України націоналізації, а також із підстав, передбачених ЦК УРСР 1922 та 1963р.р. нічим не підтверджується. Архівно-документально підтверджується лише факт перебування спірної будівлі, як будинковолодіння, у віданні міськжилуправління виконкому Рівненської міської ради народних депутатів із 1944 року та факт систематичної передачі її міськвиконкомом та облвиконкомом до 1985 року в орендне користування різним підприємствам, установам та організаціям, останньою із яких(із 1966р.по 1985р.) був трест Ровносільбуд .

У 1985 році трест Ровносільбуд , а також ще три обласні трести та об єднання Облміжколгоспбуд були ліквідовані із створеннямм у 1986 році змість них статутного кооперативно-державного об єднання Ровноагробуд . Засновником об єднання Ровноагробуд від імені держави виступав Ровенський облвиконком, який передав до статутного фонду об єднання майно ліквідованих об єднання та трестів, внаслідок чого це майно стало майном об єднання Ровноагробуд . Відповідно до архівних документів об єднання та його Статуту спірна будівля була передана об єднанням Ровноагробуд у 1986 році на баланс ПМК-16 цього об єднання, а у 1987 році, за наказом об єднання, -НКК об єднання Ровноагробуд взамін переданої від НКК до ПМК-16 належної йому на праві власності будівлі по вул. Ленінській, 370 у м.Рівне.

Відповідно до діючого на той час законодавства обмін будівлями між юридичними особами визнавався угодою міни, а угода міни-правовою підставою припинення-набуття права власності на ці будівлі. Нотаріального посвідчення укладених між юридичними особами угод про відчуження об єктів нерухомого майна, а також державної реєстрація права власності на нерухоме майно умовами дійсності таких угод, як умови дійсності таких угод, а також державної реєстрації набутого на підставі таких угод права власності,діючим на той час законодавством передбачено не було. Умовою виникнення набутого на підставі таких угод права власності на об єкт нерухомого майна був передбачений факт передачі об єкта нерухомості у користування та володіння нового власника

Чинним із 01.01.04р. ЦК України зазначено, що державна реєстрація права власності на об єкти нерухомого майна, яке було набуте та виникло раніше, додатковою умовою виникнення такого права не передбачена. Не передбачена умовою виникнення права власності на об єкт нерухомого майна і сама по собі державна реєстрація такого права без правової підстави його набуття.

Єдиним державним реєстратором права власності на об єкти нерухомого майна у місті Рівне із 01.01.04р. по 01.01.13. було КП Рівненське МБТІ , звернувшись до якого НКК асоціації Рівнеагробуд отримав офіційну відмову у здійсненні реєстрації через відсутність достатніх документів, які б підтверджували, що власником будівлі є саме НКК асоціації Рівнеагробуд , а не, власне, сама асоціація Рівнеагробуд (підставою фактичної відмови була зацікавленість РВ ФДМУ визнати будівлю об єктом державної власності за відсутності підстав для цього).

У зв язку із цим НКК та асоціація уклали між собою третейську угоду та передали спір про право власності на спірну будівлю на вирішення третейського суду при ТПП Рівненської області, рішенням якого від 27 травня 2006 року право власності на будівлю визнане саме як право НКК асоціації Рівнеагробуд

Рішення третейського суду про визнання права власності НКК на спірну будівлю оскаржувалось РВ ФДМУ по Рівненській області у 2006-2008 роках у господарських судах України всіх інстанцій, але недійсним не було визнане. У зв язку із цим рішення третейського суду слугувало передбаченою законом підставою для реєстрації права власності НКК на спірну будівлі у квітні 2008 року.

Рішення третейського суду (як і буь-яке рішення суду загальної юрисдикції) саме по собі не є обставиною справи, бо може лише встановлювати їх, а тому суд у рішенні від 12.03.10р. у справі №2- 424/10 безпідставно визнав його обставиною, що не має значення для справи №2-424/10.

Таким чином, фактичні обставини справи свідчать, що

а) відсутні будь-які докази набуття права власності держави на спірну будівлю до 1986 року із підстав, передбачених діючим у 1939-1985р.р. законодавством;

б)безвідносно до факту наявності-відсутності підстав набуття права власності держави на цю будівлю до 1986 року, факт її передачі облвиконкомом до статутного фонду об єднання Ровноагробуд та факт передачі її у 1987 році у володіння та користування НКК в обмін на належну йому будівлю по вул.Ленінській,370 у м.Ровно свідчать про правомірність правової підстави набуття та виникнення права власності НКК на неї( а також про припинення права власності держави, якщо би таке мало місце);

в)НКК асоціації Рівнеагробуд (як правонаступник НКК об єднання Ровноагробуд ) тривало,

безперервно, відкрито та правомірно користувався та володів будівлею, як об єктом своєї власності, допоки вона не була витребувана із його володіння у 2015 році на підставі заочного рішення Рівненського міського суду від 12.03.10р. у справі №2-424/10.

Спірні правовідносини, що випливають із цих обставин справи, є правовідносини, що встановлюють зобов язання у зв язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, як це передбачено ст.1212 ЦК України

Заочне рішення Рівненського міського суду від 12.03.10р. у справі №2-424/10 не являється правовою підставою набуття права власності держави на спірну будівлю тому що:

1)саме по собі рішення суду взагалі не є правовою підставою набутття права власності на об єкт нерухомого майна, якщо ним не встановлюється юридичний факт, що передбачений законом такою правовою підставою, окрім випадків, передбачених ст.ст.335 та 376 ЦК України;

2)заочним рішенням від 12.03.10р. у справі №2-424/10 юридичні факти, як правові підстави набуття права власності держави на спірну будівлю до 1986 року також не встановлені (а якби і були встановлені, то таке право держави, у будь-якому випадку, є припиненим у 1986 році,-з моменту передачі будівлі до статутного фонду об єднання Ровноагробуд ) ;

3)право власності НКК асоціації Рівнеагробуд (як НКК об єднання Ровноагробуд ) було набуте та виникло у 1987 році відповідно до чинного на той час законодавства, до сьогодні не є скасованим ні законом, ні будь-яким рішенням суду, а предметом розгляду у справі №2-424/10 не було взагалі);

4) рішення суду від 12.03.10р. у справі №2-424/10 про визнання права власності держави на спірну будівлю є безпідставним ще й через незастосування судом при його ухваленні трирічного строку позовної давності для звернення до суду із позовом про визнання права власності та про витребування майна із чужого незаконного володіння(сплив до 01.01.04р, а тому у задоволенні позову мало б бути відмовлено).

22 січня 2019 року ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, ОСОБА_5 "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ" , в якому просить суд, визнати будівлю №11 по вул. Шкільній у м. Рівне, набутою державою Україна в особі РВ ФДМУ по Рівненській області(код ЄДРПОУ-13989432) на підставі рішення Рівненського міського суду від 12 березня 2010 р. у справі №2-424/10 та набутою ОСОБА_5 Спортивно-оздоровчий центр Шериф-СВ (код ЄДРПОУ-36171167) на підставі нотаріально посвідчених договорів №1531 від 03.09.14р. та №111 від 25 квітня 2015р. купівлі-продажу першого та другого поверхів будівлі у РВ ФДМУ по Рівненській області, такою, що набута незаконно, без достатніх правових підстав.

Витребувати будівлю № 11 по вул.Шкільній у м. Рівне із незаконного володіння ОСОБА_5 Спортивно-оздоровчий центр Шериф-СВ , зобов язавши його передати цю будівлю в натурі ОСОБА_1.

Скасувати записи та рішення про державну реєстрацію права власності на будинок №11 по вул. Шкільній у м. Рівне:

1) рішення про державну реєстрацію права власності держави Україна в особі ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та запис 289-2543 в книзі 16 від 10.06.2011р. про державну реєстрацію права власності держави на будинок(частка 1/1), площа 394,2 кв.м., реєстраційний номер майна 23051745 , а також запис про це право власності №2915254, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно 17 жовтня 2013 року на підставі рішення Рівненського міського суду від 12.03.10 року у справі №2-424/10;

2) рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 Спортивно-оздоровчий центр Шериф-СВ на 48/100 будинку по вул. Шкільній, 11 у м. Рівне площею 394,2 кв.м., індексний номер 16297865 від 07.10.14р., державного реєстратора Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_8В, та запис про право власності 7244333 від 06.10.2014р. на підставі договору купівлі-продажу №1531 від 03.09.2014р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9

3) рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 Спортивно-оздоровчий центр Шериф-СВ на 52/100 будинку по вул.Шкільній, 11 у м.Рівне площею 208, індексний номер 21514585 від 22.05.2015р., державного реєстратора Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_10М, та запис про право власності 9765201 від 22.05.2015р. на підставі договору купівлі-продажу №111 від 28 04.15р., про купівлю приміщень площею 204,8 кв.м., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11М.( а.с.1-5)

Ухвалою суду від 23 січня 2019 року провадження у вищевказаній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.( а.с.151)

Судове засідання призначено на 01.03.2019 о 09:00 в приміщенні Рівненського міського суду з викликом сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву та заперечень.

До початку підготовчого судового засідання позивач подав до суду заяву про залишення позовних вимог в частині, що стосується ОСОБА_5 СОЦ СВ-ШЕРИФ без розгляду.( а.с. 216-217)

Ухвалою суду від 01 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, ОСОБА_5 "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ" про визнання майна набутим безпідставно, витребування його з чужого незаконного володіння в частині позовних вимог про витребування будівлі № 11 по вул. Шкільній у м. Рівне із незаконного володіння ОСОБА_5 Спортивно-оздоровчий центр Шериф-СВ , зобов'язавши його передати цю будівлю в натурі ОСОБА_1; про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 Спортивно-оздоровчий центр Шериф-СВ на 48/100 будинку по вул. Шкільній, 11 у м. Рівне площею 394,2 кв.м., індексний номер 16297865 від 07.10.14р. , державного реєстратора Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_8В, та запис про право власності 7244333 від 06.10.2014р. на підставі договору купівлі - продажу №1531 від 03.09.2014р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9; про скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 Спортивно-оздоровчий центр Шериф-СВ на 52/100 будинку по вул. Шкільній, 11 у м. Рівне площею 208 , індексний номер 21514585 від 22.05.2015р., державного реєстратора Рівненського міського управління юстиції ОСОБА_10М, та запис про право власності 9765201 від 22.05.2015р. на підставі договору купівлі-продажу №111 від 28 04.15р., про купівлю приміщень площею 204,8 кв.м., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_11 - залишено без розгляду.( а.с.223-224)

Ухвалою суду від 01 березня 2019 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, ОСОБА_5 "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ" про визнання майна набутим безпідставно, витребування його з чужого незаконного володіння - за правилами загального позовного провадження.( а.с. 225-226)

Призначено підготовче судове засідання у приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області на 16 год. 00 хв. 15 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 01 березня 2019 року змінено статус учасника відповідача ОСОБА_5 "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ" у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання майна набутим безпідставно, витребування його з чужого незаконного володіння та залучено ОСОБА_5 "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.( а.с. 227-228)

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Підтримав поданий до суду відзив згідно якого твердження позивача про відсутність права власності держави на будівлю за адресою вул. Шкільна, 11, м. Рівне не відповідають дійсності та спростовуються наступним. Регіональне відділення вважає, що позивач звернувся до суду з позовом, у якому свої доводи обґрунтовує доказами, яким вже було надано правову оцінку в раніше розглянутих судових рішеннях. Позивач є керівником НКК асоціація «Рівнеагробуд» , а тому має на меті добитися повторного слухання справи та нового її вирішення, що прямо суперечить встановленій практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res- принципу остаточності рішень суду.

Враховуючи, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12.03.2010 року у справі № 2-424/10 яке набрало законної сили, а також те, що вказаним рішенням встановлено, що договір купівлі - продажу від 14.10.2008 року 48/100 частини приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне, укладений між навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву «Рівнеагробуд» та ОСОБА_1 з доповненнями, внесеними 20.11.2009 року, є нікчемним, а також те, що оцінка усіх доказів на які посилається позивач вже була надана у рішеннях суду, а право власності на спірне нерухоме майно свого часу було закріплене за державою у встановленому законом порядку, тому регіональне відділення вважає позов безпідставним та просить суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Представники третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2 комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 "Спортивно-оздоровчий центр "Шериф-СВ" в судове засідання не прибули, повідомлені своєчасно та належним чином, про день слухання справи, шляхом направлення судових повісток. Відзиву на позов суду не подали.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані сторонами письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із такого.

Так, судом встановлено, що 29.01.1982 постановою правління об'єднання "Ровноагробуд" №26 на базі міжколгоспного майна як УКК об'єднання "Облміжколгоспбуд" із переданого йому під навчально-виробничу базу приміщення контори ПМК-1 цього об'єднання по вул. Ленінській, 370 у м. Рівне, було створено навчально-курсовий комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському господарству "Рівнеагробуд", який із 1986 року він є одним із замовників статутного міжгосподарського об'єднання "Ровноагробуд" у зв'язку із чим був перейменований в УКК об'єднання "Ровноагробуд", а у подальшому - в НКК асоціації "Рівнеагробуд".( а.с.31)

До 1987 року НКК асоціації "Рівнеагробуд" перебував у приміщенні по вул. Ленінській, 370 у м. Рівне, що підтверджується переліком організацій підприємств, які безпосередньо підпорядковані об'єднанню "Ровноагробуд", складеному у 1987р.( а.с. 41)

13.07.1987 відповідно до наказу №267 об'єднання "Ровноагробуд" у зв'язку із розміщенням ПМК-16 по вул. Ленінській, 370 у м. Рівне, вивільнену адмінбудівлю по вул. Шкільній, 11 вартістю 28 175,92крб. вирішено передати на баланс УКК.( а.с. 43)

У 2006 році НКК асоціації "Рівнеагробуд" зверталися із заявою про державну реєстрацію до КП "Рівненське МБТІ", які відмовили у здійсненні такої.

18.05.2006 рішенням третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті у справі №1/27-2006, яке залишено в силі після перегляду господарським судом Рівненської області, визнано право власності НКК асоціації "Рівнеагробуд" на будівлю №11 по вул. Шкільній у м. Рівне.( а.с.75).

24.04.2008 КП "Рівненське МБТІ" зареєструвало право власності НКК асоціації "Рівнеагробуд" на спірну будівлю, що підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно №23051745.( а.с. 87)

12.03.2010 заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі №2-424/10 задоволено позов заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Рівненській області до ОСОБА_2 комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", ОСОБА_1, треті особи - КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд", визнано право власності на приміщення по вул. Шкільній, 11 у м. Рівне за державою в особі РВ ФДМУ по Рівненській обл., витребувано зазначене майно з чужого незаконного володіння НКК асоціації "Рівнеагробуд" та ОСОБА_1, скасовано записи від 23.04.2008 №189-2543, від 29.01.2009 №289-2543 про реєстрацію права власності на нерухоме майно.( а.а.90-94)

Позивач вважає, що рішення Рівненського міського суду від 12.03.2010 року по справі № 2-424/10 є завідомо неправосудним і не передбаченою законом правовою підставою набуття-виникнення права власності на нерухоме майно взагалі та на спірну будівлю, зокрема оскільки воно ухвалене:

- всупереч передбаченій ч. ст. 328 ЦК України презумпції правовірності набуття права власності Позивача на спірний об'єкт на підставі юридичних фактів, встановлених рішення Третейського суду від 18.05.2006 року, тобто без визнання недійсним права власності Позивача на спірну будівлю судом та без скасування його законом;

- всупереч вимогам ч. 2 ст. 11 та ч. 1 ст. 328 ЦК України, тобто за відсутності будь-яких юридичних фактів, як правових підстав виникнення права власності держави на спірну будівлю;

- всупереч вимогам ч. 5 ст. 11 ЦК України, тобто без врахувань того що рішення суду саме по собі не є підставою виникнення права власності, окрім випадків, встановлених актами цивільного законодавства.

Позивач зазначає, що після винесення рішення Рівненським міським судом він дослідив архівні документи в Державному архіві Рівненької області та м. Рівне і встановив нові обставини, одна із яких - факт набуття НКК асоціації Рівнеагоробуд у власність будівлі № 11 по вул. Шкільній у м. Рівне шляхом обміну її у 1987 році на власну (вул. Ленінській, 370 м. Рівне), є юридичним фактом, правовою підставою набуття права власності Позивача на спірну будівлю х 1987 року.

Також заявляє, що рішення Рівненського міського суду, яким визначено право власності держави на будівлю не може вважатися правовою підставою набуття та виникнення права власності держави в особі РВ ФДМУ по Рівненській області з таких підстав:

- ухвалене за відсутністю юридичних фактів передбачених законом правових підстав набуття права власності;

- ухвалене із посиланням на юридичних факт набуття права власності держави на неіснуючу обставину - перебування будівлі на балансі організації державної форми власності яка, існувала в дійсності не являється доказом набуття права власності організації на обліковане її балансом майно;

- саме по собі рішення, окрім випадків, прямо передбачених законом, не є правовою підставою виникнення права власності.

Суд не може погодитися з доводами позивача, оскільки, зі змісту вищевказаного рішення суду №2-424/10 вбачається, що відповідно до наказу Міністерства сільського господарства УРСР від 21 квітня 1966 року за № 97 "Про організацію будівельно-монтажного тресту" "Ровносільбуд", в складі "Головпівдензахідсільбуд "організовано будівельно-монтажний трест "Ровносільбуд" з місцем розташування у м. Ровно.

Наказом Ровенського обласного агропромислового комітету від 29.12.1985 року за №5-Ю "Про створення Ровенського обласного кооперативно-державного об'єднання "Агробуд", на базі Ровенського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву тресту "Ровносільбуд", тресту "Облміжколгоспшляхбуд", тресту "Ровноспецсільгоспмонтаж" створено Ровенське обласне кооперативно-державне об'єднання "Агробуд".

Наказом Ровенського обласного кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву "Ровноагробуд"від 02.01.1986 року за № 1 "Про організацію обласного об'єднання "Ровноагробуд", на базі Ровенського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву, треста "Облміжколгоспшляхбуд", треста "Ровноспецсільгоспмонтаж" з 01 січня 1986 року створено обласне кооперативно-державне об'єднання по агропромисловому будівництву "Ровноагробуд ", до складу якого увійшли трести " Облгоршляхбуд "та " Ровноагроспецмонтаж".

Адміністративне приміщення по вул. Шкільній 11, в м. Рівне до 1986 року знаходилось на балансі ПМК-207 підприємства державної форми власності тресту "Ровносільбуд", яке у 1986 році було ліквідовано шляхом злиття з підприємством колективної власності ПМК-16 "Ровноагробуд". При цьому, майно ПМК-207, в тому числі, і вищезазначене приміщення, було безоплатно передано на баланс ПМК-16.

Крім того, відповідно до наказу "Облагробуду" від 25.12.1987 року за № 464, приміщення по вул. Шкільній 11, м. Рівне з первісною вартістю в сумі 28 145 крб. 00 коп. та сумою зносу 28 175 крб. 00 коп. передано безоплатно з балансу ПМК-16 на баланс учбово-курсового комбінату, яке було створено об'єднанням "Ровноагробуд" відповідно до постанови правління № 326 від 29.01.1982 року Адміністративна будівля була постановлена на баланс учбово-курсового комбінату станом на 01.01.1987 року з нульовою залишковою вартістю.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Порядку визначення часток (паїв, акцій), що належать державі у майні міжгосподарських підприємців, затвердженого наказом ФДМУ від 21.06.1996 року, до внесків держави у майно міжгосподарського підприємства відноситься, в тому числі, майно державних підприємств і організацій, що за рішенням органів державної виконавчої влади було об'єднано з майном міжгосподарських підприємств при їх реорганізації в державно-кооперативні (кооперативно-державні) підприємства.

Отже, спірна адміністративна будівля по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне була передана з балансу ПМК-207, яке входило в структуру треста "Ровносільбуд" і відносилось до державної форми власності, а в подальшому остання була передана безоплатно підприємству кооперативної власності ПМК-16 "Ровноагробуд" і, зважаючи, що вищезазначене майно не було викуплено (приватизовано) в установленому порядку, адміністративна будівля по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне має статус державного майна.

Зазначене підтверджується Аудиторським висновком аудиторської фірми "Аргумент", виготовленим на замовлення РВ ФДМУ по Рівненській області по наслідках аудиторської перевірки на предмет належності адміністративної будівлі по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне, яка рахується на балансі учбово-курсового комбінату "Облагробуд" та відноситься до державної власності.( а.с.159-163)

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 23 жовтня 2010 року заочне рішення Рівненського міського суду по справі № 2-424/10 було залишено без змін ( а.с. 167-169)

Слід зазначити, що заочне рішення від 12.03.2010р. у справі № 2-424/10 в подальшому було переглянуте за нововиявленими обставинами та за результатами перегляду Рівненський міський суд ухвалою від 18.09.2013 року відмовив повністю у задоволенні заяви ОСОБА_2 комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" та відповідача ОСОБА_1, у зв'язку із необґрунтованістю останньої.( а.с.170-171)

Вказану вище ухвалу Рівненського міського суду від 18.09.2013 року оскаржено в апеляційному порядку та за результатами апеляційного перегляду ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 14.11.2013 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 комбінату Рівненської обласної державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", а ухвалу Рівненського міського суду від 18.09.2013 року - без змін.( а.с. 172-173)

Таким чином, із наведеного вище судового рішення від 12.10.210 року у справі № 2-424/10 вбачається, що спірне приміщення по вул. Шкільній в 11. м. Рівне є державною власністю, яке виникло на підставі заочного рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 2-424/10 від 12 березня 2010 року.

Разом з тим, позивач посилається на рішення третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 18.05.2006 року у справі № 1/27-2006, яким задоволено позов ОСОБА_2 комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до Рівненської обласної виробничої кооперативно-державної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме будинок , що знаходиться за адресою вул. Шкільна, буд. 11 у м. Рівне.

Проте, Рівненським міським судом Рівненської області у рішенні від 12.03.2010 року у справі № 2-424/10 було також здійснено правову оцінку рішення третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 18.05.2006 року у справі № 1/27-2006.

Так, зокрема, суд зазначає, що рішенням третейського суду при Рівненській торгово-промисловій палаті від 18.05.2006 року у справі № 1/27-2006 визнано за ОСОБА_2 комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" право власності на приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, буд. 11, на підставі якого Рівненське міське бюро технічної інвентаризації 23.04.2008 року здійснило реєстрацію права власності на вказане приміщення у Реєстрі права власності на нерухоме майно під № 289-2543 в книзі 16 за ОСОБА_2 комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву ''Рівнеагробуд ".

14 жовтня 2008 р. між ОСОБА_2 комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу частини приміщення, а саме 48/100 по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне. У зв'язку з цим, КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" 29.01.2009 року здійснено реєстрацію права власності на 48/100 частини вказаної будівлі, реєстраційний запис № 289-2543 в книзі № 16 за ОСОБА_1

Оскільки приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне є держаною власністю тому, відповідно до ст. 228 ЦК України зазначений правочин від 14.10.2008 року було визнано нікчемним, оскільки він порушував публічний порядок і був спрямований на незаконне заволодіння державним майном. А відтак, відповідно до ст. 215 ЦК України такий правочин було визнано недійсним.

Таким чином, у вказаному вище рішенні були встановлені ті обставини справи, за яких відсутні правові підстави для визнання майна набутим безпідставно.

Судом також встановлено, що 06.06.2012 рішенням господарського суду Рівненської області, яке вступило у законну силу, відмовлено у задоволенні позову НКК асоціації "Рівнеагробуд" про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості за набувальною давністю.( а.с. 175-177)

25.05.2015 рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/246/15, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову НКК асоціації "Рівнеагробуд" про визнання права власності на будівлю №11, що розташована по вул. Шкільній у м. Рівне.( а.с. 178-183)

21.12.2015 рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/1163/15, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову НКК асоціації "Рівнеагробуд" до ТОВ "Спортивно-оздоровчий центр" Шериф СВ" та РВ ФДМУ по Рівненській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єктів державної власності групи А нежитлових приміщень першого та другого поверхів будівлі літ "А-2" загальною площею 189,4 м2 та 204,8 м2 відповідно, що знаходяться за адресою: вул. Шкільній у м. Рівне.( а.с.190-192)

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст.5 ЦПК України та ст.16 ЦК України, якою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України).

За змістом положень ст.ст.387, 395, 396 ЦК України звернутися до суду з вимогою про захист права власності, або права володіння чи користування вправі власник цього майна, або особа, яка має право на володіння чи користування спірним майном.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

При цьому, суд не приймає до уваги вказане рішення третейського суду в якості належного доказу на підтвердження вимог позивача, оскільки, правомірність висновків, наведених у рішенні третейського суду, спростовується вищенаведеним заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області №2-424/10 від 12 березня 2010 року.

Зокрема, згідно з частиною 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, право власності ОСОБА_3 відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на оспорюване нерухоме майно підтверджується належними та допустимим доказами на підставі чого у подальшому частина спірного об'єкту 03.03.2014 року продана Товариству з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий центр" Шериф СВ".

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або чи іншого права та інтересу.

Приписами статей 316, 328 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 388 ЦК України встановлено, що, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Доводи позивача про те, що судом першої інстанції не оцінено належним чином доказів у справі 2-424/10 , не можуть бути прийняті до уваги з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з рішень судів, які набрали законної сили, НКК Рівненської обласної асоціації по сільському господарству «Рівнеагробуд» не є власником будівлі, що розташована по вул. Шкільна, 11 у м. Рівне та не має на спірне майно будь-якого речового права, а тому не мало правових підстав укладати з ОСОБА_1 договір купівлі - продажу від 14.10.2008 року 48/100 частини приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне.

Оскільки приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне є державною власністю тому, відповідно до ст. 228 ЦК України зазначений правочин від 14.10.2008 року є нікчемним, оскільки він порушує публічний порядок і спрямований на незаконне заволодіння державним майном. А відтак, відповідно до ст. 228 ЦК України такий правочин є нікчемним, що і встановлено рішенням суду від 12.03.2010 року № 2-424/10.

Заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12.03.2010 року у справі № 2-424/10:

- встановлено, що договір купівлі - продажу від 14.10.2008 року 48/100 частини приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне, укладений між навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву «Рівнеагробуд» та ОСОБА_1 з доповненнями, внесеними 20.11.2009 року, є нікчемним;

- визнано право власності на приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне за державою в особі регіонального відділення Фонду державного майна по Рівненській області;

- витребувати вказане майно з чужого незаконного володіння навчально-курсового комбінату Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву «Рівнеагробуд» та ОСОБА_1;

- скасовано запис від 23.04.2008 року № 289-2543 в внизі № 16 про реєстрацію у Реєстрі права власності на нерухоме майно права власності на будівлю за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 11, за навчально-курсовим комбінатом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву «Рівнеагробуд» ;

- скасовано запис від 29.01.2009 року № 289-2543 в внизі № 16 про реєстрацію у Реєстрі права власності на нерухоме майно права власності на 48/100 будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Шкільна, 11, за ОСОБА_1

Рішення суду неодноразово переглядалося, було залишено без змін та набрало законної сили.

Відповідно до закріпленого у статті 387 ЦК України загального правила власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, зокрема від добросовісного набувача, шляхом подання віндикаційного позову, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Таким чином, положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Як зазначено вище, суд першої інстанції встановив, що спірне майно вибуло з володіння власника - Держави, у спосіб, не передбачений законом, без відома власника в особі РВ ФДМУ по Рівненській області тому правомірно було витребувано .

Також, при розгляді даного позову, судом не встановлено факту скасування рішення суду № 2-424/10, тому позовна заява у цій справі не містить жодних посилань на позицію позивача щодо його незаконності.

Так, у разі якщо власник вважає, що майно вибуло з його володіння поза його волею, то до його процесуальних обов'язків як позивача віднесено обов'язок по доведенню перед судом цих обставин. Зокрема, позивач має довести юридичні факти, які визначені статтями 387 та 388 ЦК України, зокрема: чи набуто майно первісним набувачем з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, тощо. В цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, однак законність/незаконність такого правочину є обставиною, яку суд має встановити при розгляді відповідного спору.

Позивачем не спростовано жодним чином законності вказаного рішення , а наведені в позові та запереченні на відзив інших доводів не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що висновки суду при прийнятті рішення №2-424/10 достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Згідно зі ч.1 ст.81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даному випадку, це стосується, в першу чергу, позивача, який повинен довести факти та обставини, на підставі яких він будує позовні вимоги.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Проте, обґрунтовуючи позов, посилаючись, зокрема, на практику Верховного Суду України, зазначаючи, що рішення Рівненського міського суду від 12.03.2010р. у цивільній справі №2-424/10, яким визнано право власності держави в особі РВ ФДМУ по Рівненській області на спірну будівлю, не є правовою підставою набуття державою права власності та є завідомо неправосудним, позивач фактично ставить під сумнів рішення суду, яке набрало законної сили, та долучає до справи витяги з рішень Верховного Суду які взагалі не регулюють подібних правовідносин, а містять лише набір статей законодавства України.

Також суд звертає увагу на те, що у поясненнях на відзив позивач зазначає, що він оспорює в суді заочне рішення Рівненського міського суду від 12 березня 2010 року у справі 2-424/10, що фактично означає бажання переглянути рішення суду що набрало законної сили.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Конституція України у статті 129 встановлює одну із найважливіших гарантій права сторони на судовий захист - право на оскарження судових

рішень.

Відповідно до ст.228 ЦПК України в редакції на момент винесення спірного рішення

1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

2. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Як встановлено судом, вказане рішення від 12 березня 2010 року ухвалою Рівненського апеляційного суду від 28.10.2010 року залишено без змін, що свідчить про те, що позивач скористався наданим йому законом правом на перегляд заочного рішення.

Так, у вище зазначених рішеннях, суди дійшли висновку, що приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне є державною власністю, яке вибуло з володіння власника, а саме держави в особі РВ ФДМУ по Рівненській області, способом не передбаченим чинним законодавством.

Позивач в свою чергу при зверненні з даним позовом не надав суду доказів, що мають преюдиційне значення для справи, а лише посилається на докази, яким уже була надана оцінка та ставить під сумнів законність рішення судів, які неодноразово переглядалися у всіх інстанціях і набрали законної сили, а тому має на меті добитися повторного слухання справи та нового її вирішення, що прямо суперечить встановленій практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res- принципу остаточності рішень суду та ст. 124 Конституції України щодо обов`язковості виконання рішення суду.

До вимог принципу визначеності також належать:

- послідовне і неупереджене застосування закону, тобто забезпечення узгодженості правозастосовної, передусім судової практики;

- повага до принципу res judicata, тобто остаточні судові рішення не повинні переглядатися, окрім чітко встановлених законом випадків, обумовлених винятковими обставинами;

- обов'язковість судових рішень та їх неухильна виконуваність.

Частиною 1 ст. 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 328 ЦК України встановлені підстави набуття права власності, а саме:

- право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів;

- право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи вище наведені норми ЦК України можна дійти висновку, що приміщення по вул. Шкільній, 11 в м. Рівне є державною власністю, яке вибуло з володіння власника, а саме держави в особі РВ ФДМУ по Рівненській області, способом не передбаченим чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З системного аналізу положень статей 216, 387, 388 ЦК України вбачається, що звернення до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння є виключним правом власника такого майна. Тобто особа, яка звертається до суду з віндикаційним позовом має обґрунтувати та документально підтвердити своє право власності на це майно. В свою чергу позивач не надав будь-яких доказів на підтвердження здійснення ним прав власника майна, а правочин, що здійснений позивачем в судовому порядку було визнано нікчемним.

Отже, оцінка усіх доказів на які посилається позивач вже була надана у судових рішеннях (№ 2-424/10; № 1715/12926/12; № 5019/453/12; № 918/246/15; № 918/1163/15; № 918/358/16), а право власності на спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку було закріплене за державою, а також відсутністю у позивача будь-яких доказів, які підтверджують набування та здійснення ним прав власника, тому суд вважає позов безпідставним.

Відповідач по справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області подав до суду письмове клопотання про застосування строків позовної давності.

Суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Тобто, позовна давність може бути застосована лише, якщо вимоги про захист порушених прав або інтересів є обґрунтованими, у разі необґрунтованості таких вимог, вони не підлягають задоволенню за необґрунтованістю, а не у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В цьому випадку, позивача не підлягають задоволенню у зв'язку з їх безпідставністю, а не у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 258 , 259 , 264 , 265 , 268 , 273 , 352 , 354 ЦПК України , суд, -

В И Р I Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача навчально- курсовий комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, третя особа на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно- оздоровчий центр "Шериф - СВ" про визнання будівлі набутою державою Україна в особі регіонального відділеня Фонду державного майна України по Рівненській області такою, що набута незаконно, без достатніх правових підстав та про скасування запису та рішення про державну реєстрацію права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Рівненський міський суд в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач - ОСОБА_1, РНКПП НОМЕР_1, адреса для листування 33028, м.Рівне, вул. Петлюри, 1

Третя особа на стороні позивача навчально - курсовий комбінат Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", ЄДРПОУ 0356594, 33028, м.Рівне, вул. Шкільна, 11

Відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, код ЄДРПОУ 13989432, 33028, м.Рівне, вул. 16 Липня, 77

Третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Спортивно- оздоровчий центр "Шериф - СВ" код ЄДРПОУ 36171167, адреса 33013, м.Рівне, вул. Бахарєва, 23

Повний текст рішення складений 26 березня 2019 року

Суддя Н.Г. Кучина