Ухвала

від 22.03.2019 по справі 821/1713/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 р. м. ХерсонСправа № 821/1713/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТОВ ім. Шевченко до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання недійсними та такими, які не надають право на нарахування пільгової пенсії протоколів №103 від 23.01.2014 року, №4083 від 24.09.2013 року, №136 від 08.09.2013 року №4052 від 03.09.2013 року, №85 від 10.02.2014 року наданих Бериславським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ ім. Шевченко звернулося із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання недійсними та такими, які не надають право на нарахування пільгової пенсії протоколів №103 від 23.01.2014 року, №4083 від 24.09.2013 року, №136 від 08.09.2013 року №4052 від 03.09.2013 року, №85 від 10.02.2014 року наданих Бериславським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Ухвалою суду у складі судді Василяки Д.К. від 14 листопада 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з вказаним судовим рішенням, оскаржив його до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року скасовано. Справу направлено на продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 січня 2018 року справу передано для розгляду судді Василяці Д.К.

Ухвалою від 16 січня 2018 року задоволено заяву судді Василяки Д.К. про самовідвід з підстави винесення ним позитивного рішення у справі стосовно стягнення з позивача фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по протоколам, оскарженим позивачем.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2018 року справу передано для розгляду судді Ковбій О.В.

Ухвалою суду від 18 січня 2018 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення виявлених судом недоліків.

У зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, ухвалою суду від 20.02.2018 року позовна заява повернута.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду зазначена ухвала суду першої інстанції скасована, справу направлено до Херсонського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 22.01.2019 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 12.02.2019 року.

В судове засідання на вказану дату сторони не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №73027 0135 0261, 73027 0135 0237.

Ухвалою суду від 12.02.2019 року розгляд справи відкладено на 26.02.2019 року.

У зв'язку з заявленим представником позивача клопотанням про витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 14.03.2019 року.

В судове засідання на вказану дату сторони з'явились. За клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 22.03.2019 року.

На вказану дату сторони з'явились. Представник відповідача заявив раніше подане ним до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строків звернення до суду.

Вирішуючи клопотання ГУПФ України в Херсонській області про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Так згідно ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так позивачем заявлено позовні вимоги, в яких він просить визнати недійсними та такими, які не надають право на нарахування пільгової пенсії протоколів №103 від 23.01.2014 року, №4083 від 24.09.2013 року, №136 від 08.09.2013 року №4052 від 03.09.2013 року, №85 від 10.02.2014 року наданих Бериславським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Щодо змісту позовних вимог за захистом яких позивач звернувся до суду.

Як установлено частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Отже з наведеної норми Конституції України вбачається, що судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права.

В свою чергу, неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп "Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України" частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Вказаний принцип також закріплений в частині першій статті 5 КАС України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається з наведеного, до суду може бути оскаржене рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а судовому захисту підлягає порушене право позивача. Спосіб захисту обирається позивачем самостійно, проте обраний спосіб має забезпечити ефективний захист прав, свобод, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивач, заявивши позовні вимоги про скасування зазначених ним протоколів, фактично заперечує право ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на отримання пенсії, призначеної на пільгових умовах.

При цьому підприємство під час судового розгляду та при написанні заяв по суті справи уникає зазначення, яким чином оскаржені ним протоколи порушують його права. Однак, з тверджень представника СТОВ ім. Шевченко зазначених в поясненнях від 09.02.2018 року (т.с.1 а.с.182-185) та доповнень до судової справи від 26.02.2019 року (т.с.2 а.с.215-220) відносно того, що протоколи відображають невірні розрахунки та наносять матеріальну шкоду підприємству та моральну шкоду директору СТОВ ім. Шевченко ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що дійсною підставою для звернення підприємства до суду з даним позовом є передбачений Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування обов'язок підприємства як юридичної особи, яка використовує працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з аргументом відповідача, що моментом, з якого СТОВ ім. Шевченко стало відомо про існування у нього порушеного права - обов'язку відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є дата отримання ним розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у 2015 році. З цього часу позивачу також стало відомо про призначення та отримання громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 пенсій, призначених на пільгових умовах.

З наявних у матеріалах справи доказів - розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з лютого 2015 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №74200 0099471 0 вбачається, що датою отримання відповідного розрахунку є 21.02.2015 року (згідно відмітки на рекомендованому повідомленні). Поштове відправлення отримано безпосередньо директором підприємства ОСОБА_1

Окрім вказаного суд зазначає, що факт отримання СТОВ ім. Шевченко розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у 2015 році та призначення відповідних пенсій громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 підтверджується постановами Херсонського окружного адміністративного суду у справах №821/860/15-а від 07.09.2015 року, 821/651/15-а від 11.08.2015 року, 821/1299/15-а від 02.06.2015 року. Всі перелічені судові рішення набрали законної сили у 2015 році. У всіх перелічених справах СТОВ ім. Шевченко приймало активну участь шляхом подання заперечень або будучи позивачем у справі.

Згідно ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт обізнаності СТОВ ім. Шевченко у лютому 2015 року про призначення та отримання громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 пенсій, призначених на пільгових умовах, а також про обов'язок підприємства відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених зазначеним особам, встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Окрім зазначеного, постановою суду від 02.06.2015 року, яка набрала законної сили 24.06.2015 року, відмовлено в задоволенні позову СТОВ ім. Шевченко та підтверджено обов'язок підприємства відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам підприємства ОСОБА_5 ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_7

Отже, граничним строком звернення позивача з зазначеними позовними вимогами є 31.08.2015 року, натомість СТОВ ім. Шевченко звернулося до суду 13.11.2017 року, тобто з порушенням строку звернення до суду більше як на два роки.

Частинами 1,2 ст.100 КАС України (в редакції, чинній станом на дату звернення позивача з даним позовом) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Частиною 6 статті 161 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем приписів зазначеної норми не виконано, причин пропуску строку не наведено.

Представник позивача строк звернення до суду вважала не пропущеним. Стверджувала, що про існування порушеного права позивачу стало відомо в липні 2017 року - з дати відкриття провадження у справі №821/987/17, постановою в якій з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ім. Шевченко" стягнуто витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Бериславського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області.

Проаналізувавши доводи позивача, суд вказує на їх неспроможність в силу наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997 р.) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 р. (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, як вже зазначалося, як ч.ч.1,2 ст. 99 КАС України (в попередній редакції) так і ч. 2 ст. 122 КАС України (в чинній редакції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вже було зазначено судом вище, про призначення та отримання громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 пенсій, на пільгових умовах (право на які, наразі, категорично заперечується позивачем), а також про обов'язок підприємства відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених зазначеним особам СТОВ ім. Шевченко дізналось, щонайменше у лютому 2015 року.

З викладеного слідує, що про порушення своїх прав позивач дізнався у лютому 2015 року.

Разом з тим, до суду з позовною заявою позивач звернувся 13.11.2017 р. (згідно вхідного штампу суду на позовній заяві), тобто з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України та ч.2 ст.99 КАС України (в редакції Кодексу станом на момент подачі позовної заяви), для звернення до суду з позовом.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави".

Твердження позивача, що про існування порушеного права йому стало відомо лише після відкриття провадження у справі №821/987/17 21.07.2017 року дійсності не відповідають в силу встановлених судом обставин, зазначених вище за текстом. Самі по собі протоколи, оскаржені позивачем, прав підприємства порушувати не можуть, інтереси підприємства може порушувати лише зміст даних протоколів, який породжує обов'язок підприємства відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6 В свою чергу, про існування зазначеного обов'язку позивачу було відомо, щонайменше, з лютого 2015 року.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу .

За таких обставин та з урахуванням відсутності доказів поважності причин пропуску строку звернення СТОВ ім. Шевченко до адміністративного суду з позовом, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 240, 243, 248 КАС України,

ухвалив :

Клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СТОВ ім. Шевченко до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання недійсними та такими, які не надають право на нарахування пільгової пенсії протоколів №103 від 23.01.2014 року, №4083 від 24.09.2013 року, №136 від 08.09.2013 року №4052 від 03.09.2013 року, №85 від 10.02.2014 року наданих Бериславським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без розгляду.

Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.03.2019 року.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 111060000