П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2019 р.м. ОдесаСправа № 821/1713/17
Категорія: 10.2 Головуючий в І інстанції: Ковбій О.В.
Дата та місце ухвалення рішення: 22.03.2019 р. м. Херсон
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року про залишення без розгляду адміністративного позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними протоколів про надання права на нарахування пільгових пенсій, -
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2017 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко звернулось із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання недійсними та такими, які не надають право на нарахування пільгової пенсії протоколів № 103 від 23.01.2014 року, № 4083 від 24.09.2013 року, № 136 від 08.09.2013 року, № 4052 від 03.09.2013 року, № 85 від 10.02.2014 року, наданих Бериславським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року задоволено клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про залишення позовної заяви без розгляду, позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко залишено без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року, визнати протиправними та недійсними протоколи про надання права пільгових пенсій № 103 від 23.01.2014 року, № 4083 від 24.09.2013 року, № 136 від 08.09.2013 року, № 4052 від 03.09.2013 року, № 85 від 10.02.2014 року, наданих Бериславським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Також, від позивача до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання, в яких апелянт просить заслухати технічний запис судового засідання Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року та зобов`язати відповідача надати пояснення щодо правильності нарахування і виплати пільгових пенсій, докази щодо правильності складання оскаржуваних протоколів.
Розглянувши заявлені клопотання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки подані апелянтом клопотання стосуються питань щодо розгляду справи по суті заявлених вимог, проте, предметом апеляційного розгляду в даному випадку є ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, що, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції при перегляді наведеної ухвали, виключає можливість дослідження судом апеляційної інстанції питань щодо обґрунтованості заявленого позову по суті його вимог.
На підставі наведеного, враховуючи відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вирішуючи спірне питання та залишаючи заявлений позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем без поважних причин пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Так, колегія суддів зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі, і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа Стаббігс та інші проти Великобританії (рішення від 22.10.1996 року), Девеер проти Бельгії (рішення від 27.02.1980 року)).
Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного та в редакції на момент подання заявленого позову, далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
СТОВ ім. Шевченко заявлено позовні вимоги про визнання недійсними та такими, які не надають право на нарахування пільгової пенсії протоколів № 103 від 23.01.2014 року, № 4083 від 24.09.2013 року, № 136 від 08.09.2013 року, № 4052 від 03.09.2013 року, № 85 від 10.02.2014 року, наданих Бериславським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Позивач, заявивши позовні вимоги про скасування зазначених ним протоколів, фактично заперечує право ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на отримання пенсії, призначеної на пільгових умовах.
Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою для звернення підприємства до суду з даним позовом є передбачений Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування обов`язок підприємства, як юридичної особи, яка використовує працю найманих працівників, у тому числі за професіями, стаж роботи за якими зараховується до спеціального стажу, відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що моментом, з якого СТОВ ім. Шевченко стало відомо про існування у нього порушеного права - обов`язку відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є дата отримання ним розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у 2015 році. З цього часу позивачу також стало відомо про призначення та отримання громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 пенсій, призначених на пільгових умовах.
З наявних у матеріалах справи доказів - розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з лютого 2015 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7420000994710 вбачається, що датою отримання відповідного розрахунку є 21.02.2015 року (згідно відмітки на рекомендованому повідомленні). Поштове відправлення отримано безпосередньо директором підприємства ОСОБА_6 .
Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, факт отримання СТОВ ім. Шевченко розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у 2015 році та призначення відповідних пенсій громадянам ОСОБА_3 , ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 підтверджується постановами Херсонського окружного адміністративного суду у справах № 821/860/15-а від 07.09.2015 року, № 821/651/15-а від 11.08.2015 року, № 821/1299/15-а від 02.06.2015 року. Всі перелічені судові рішення набрали законної сили у 2015 році. У всіх перелічених справах СТОВ ім. Шевченко приймало активну участь шляхом подання заперечень або будучи позивачем у справі.
Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно враховано, що у квітні 2015 року СТОВ ім. Шевченко зверталось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нововоронцовському районі Херсонської області про визнання протиправними дій відповідача щодо зобов`язання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко сплачувати щомісячно фактичні витрати по пільговим пенсіям.
При цьому, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на адресу СТОВ ім. Шевченко направлено розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , що працювали на СТОВ ім. Шевченко. Позивач вказував на те, що наведений розрахунок є незаконним, необґрунтованим, тому позивач звернувся до суду.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 року у справі № 821/1299/15-а, яка набрала законної сили 24.06.2015 року, відмовлено в задоволенні позову СТОВ ім. Шевченко.
Приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , є правомірними та витрати підлягають відшкодуванню управлінню Пенсійного фонду України в Новоронцовському районі Херсонської області в повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт обізнаності СТОВ ім. Шевченко у лютому 2015 року про призначення та отримання громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 пенсій, призначених на пільгових умовах, а також про обов`язок підприємства відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених зазначеним особам, встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Отже, граничним строком звернення позивача із зазначеними позовними вимогами є серпень 2015 року, натомість СТОВ ім. Шевченко звернулося до суду 13.11.2017 року, тобто, з порушенням строку звернення до суду більше як на два роки.
Представник позивача строк звернення до суду вважала не пропущеним. Стверджувала, що про існування порушеного права позивачу стало відомо в липні 2017 року - з дати відкриття провадження у справі № 821/987/17, постановою в якій з СТОВ ім. Шевченко стягнуто витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на користь Бериславського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що наведені доводи позивача вірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки доводи позивача про те, що про порушення своїх прав, що стало підставою для подання даного позову, СТОВ ім. Шевченко стало відомо у липні 2017 року спростовуються матеріалами справи, в тому числі, судовими рішеннями, що набрали законної сили, за якими судом встановлено, що позивачу було достеменно відомо з лютому 2015 року про призначення та отримання громадянами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 . пенсій, призначених на пільгових умовах, а також про обов`язок підприємства відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених зазначеним особам.
Водночас, із заявленим позовом СТОВ ім. Шевченко звернулось у листопаді 2017 року, тобто, з пропуском строку звернення із заявленим позовом.
При цьому, позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об`єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.
Колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 807/867/16.
Проте, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що жодних належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку вчасного звернення до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, позивач не вказує і не надає, та відповідно судом не встановлено обставин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України (в редакції на момент прийняття ухвали суду першої інстанції) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України (в редакції на момент прийняття ухвали суду першої інстанції) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, оскільки позивачем не наводиться та зі змісту матеріалів справи не вбачається будь-яких причин, які б об`єктивно та непереборно перешкоджали йому своєчасно звернутись до суду із даним позовом, що позбавляє суд можливості застосувати приписи КАС України щодо визнання причин пропуску строку поважними, колегія суддів приходить до висновку про правильність судового рішення щодо залишення заявленого позову без розгляду.
Також, колегія суддів наголошує, що в поданій апеляційній скарзі апелянтом жодним чином не спростовуються висновки суду першої інстанції щодо пропуску повивачем строку звернення із заявленим позовом та позивачем не наводяться жодні обставини щодо поважності причин пропуску такого строку. СТОВ ім. Шевченко в апеляційній скарзі вказує на не надання відповідачем доказів щодо достовірності розрахунків по нарахуванню пільгових пенсій та складених до них протоколів. Поряд з цим, в даному випадку судом першої інстанції не було прийнято рішення по суті заявлених вимог та залишено заявлений позов без розгляду, а тому вказані доводи апелянта не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги. В свою чергу, будь-яких доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення із заявленим позовом апеляційна скарга не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про залишення заявленого позову без розгляду, ухвала суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків останньої, а тому підстави для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченко - залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 23.05.2019 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2019 |
Оприлюднено | 24.05.2019 |
Номер документу | 81916215 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Шеметенко Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні