Рішення

від 02.04.2019 по справі 629/797/19

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/797/19

Провадження № 2/629/727/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Котяй А.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Лозова цивільну справу № 629/797/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 30.11.2004 року прокуратура міста Харкова порушила кримінальну справу по факту зловживання службовим становищем та навмисного ухилення від сплати податків посадовими особами підприємства ЧП СМПТ код ОКПО 32565382, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 та ч.3 ст.212 КК України. Як вказує позивач, 28.12.2004 року йому було предвЂ�явлено обвинувачення по факту несплати податків посадовими особами підприємства ЧП СМПТ , код ОКПО 32565382, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 статті 364 та ч.3 ст.212 КК України. 09.01.2007 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова виніс вирок, яким ОСОБА_1 був виправданий в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 статті 364 та ч.3 ст.212 КК України за відсутністю в його діях складу злочину. На цей вирок була подана апеляція ОСОБА_1 23.04.2008 року апеляційний суд Харківської області ухвалив апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення. 01.12.2009 року Верховний Суд України скасував ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23.04.2008 року відносно ОСОБА_1, справу направлено на новий апеляційний розгляд. 05.05.2010 року Апеляційний суд Харківської області залишив вирок суду першої інстанції, яким ОСОБА_1 був виправданий в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 та ч.3 ст.212 КК України за відсутністю в його діях складу злочину без змін. Таким чином кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 та ч.3 ст.212 КК України остаточно закрите 05.05.2010 року. У зввЂ�язку з вище вказаним, спричинену моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 268 148, 90 гривень, яку вважає за необхідне стягнути саме з Державної казначейської служби України за рахунок відповідного бюджетного призначення Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 01.03.2019 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження (а.с. 16).

Сторони у судове засідання не звЂ�явилися, про час, місце та дату судового засідання були повідомлені належним чином, про причини не явки не повідомили.

Відповідачем відзиву надано не було.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

30.11.2004 року прокуратура міста Харкова порушила кримінальну справу по факту зловживання службовим становищем та навмисного ухилення від сплати податків посадовими

особами підприємства ЧП СМПТ код ОКПО 32565382, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 та ч.3 ст.212 КК України, про що свідчить копія обвинувального висновку від 31.01.2005 року(а.с.5). 28.12.2004 року ОСОБА_1 було предвЂ�явлено обвинувачення по факту несплати податків посадовими особами підприємства ЧП СМПТ , код ОКПО 32565382, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 статті 364 та ч.3 ст.212 КК України.

09.01.2007 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова виніс вирок, яким ОСОБА_1 був виправданий в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 статті 364 та ч.3 ст.212 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, що підтверджується копією вироку(а.с.10-14).

На вище вказаний вирок була подана апеляція ОСОБА_1 23.04.2008 року Апеляційний суд Харківської області ухвалив апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення. 01.12.2009 року Верховний Суд України скасував ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 23.04.2008 року відносно ОСОБА_1, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

05.05.2010 року Апеляційний суд Харківської області залишив вирок суду першої інстанції(а.с.11), яким ОСОБА_1 був виправданий в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 та ч.3 ст.212 КК України за відсутністю в його діях складу злочину без змін. Таким чином кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 та ч.3 ст.212 КК України остаточно закрите 05.05.2010 року.

За обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України за діяльність підприємства АМВА , за ч.3 ст.212 КК України за діяльність підприємств ЧП Троя , ЧП СМПТ код ОКПО 33002387, ЧП Техпо , ЧП СМПТ , код ОКПО 32565382, за ч.2 ст.366 КК України за діяльність підприємств ЧП Троя , ЧП Техпо , ЧП СМПТ код ОКПО 32565382, ч.2 ст.364 КК України за діяльність підприємств ЧП Троя , ЧП СМПТ код ОКПО 33002387, ЧП Техпо , ЧП СМПТ , код ОКПО 32565382, а також за ч.2 ст.205 КК України - виправдуваний за відсутністю в його діях складу злочину.

З урахуванням ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України , шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно зі ст. 56 Конституції України , кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду № 266/94-ВР від 01.12.1994 року , підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття

тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду № 266/94-ВР від 01.12.1994 року , право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Отже, сам факт закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, дає підстави позивачу вимагати відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 5 ст. 3 вказаного Закону № 266/94-ВР від 01.12.1994 року , у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується (повертається) моральна шкода.

Згідно з ч.ч. 5 та 6 статті 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду № 266/94-ВР від 01.12.1994 року , відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування.

Вище вказана правова позиція визначена в наступних постановах Верховного Суду : від 04.06.2018 року у справі №489/2492/17 (провадження №61-8890св18), від 13 червня 2018 року у справі №464/6863/16 (провадження №61-10293св18), від 21 червня 2018 року у справі №205/119/17 (провадження №61-24700св18), від 25 липня 2018 року у справі 607/14493/16-ц (провадження 61-12051св18), від 19 вересня 2018 року у справі №559/600/17 (провадження №20312св18), від 16 січня 2019 року у справі №334/3231/16-ц (провадження № 61-2273св18).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2203цс15 при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діють на час розгляду справи.

Згідно з ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу , є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Мінімальний розмір заробітної плати на час ухвалення судового рішення згідно із Законом України Про державний бюджет на 2019 рік становить 4173 грн.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня

1995року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд також враховує, що до ОСОБА_1 незаконно було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначені обставини впливали на душевний стан позивача, змушували його нервувати, створили позивачу дискомфорт, порушили його звичайний уклад життя, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків зі своєю родиною, неможливістю надання необхідної допомоги, та навпаки покладенням на родину додаткових майнових втрат та фізичних зусиль дружини, поввЂ�язаних із забезпеченням позивачу належного харчування, ліків та інше в умовах слідчого ізолятору, що також вплинуло на стан здоров'я позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що моральна шкода позивачу була заподіяна.

При визначенні розміру моральної шкоди суд також виходить із вимог ст. 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду , а саме з того, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Мінімальний розмір заробітної плати в Україні станом на 01.01.2019 року становить 4 173, 00 грн.

Так, позивач незаконно був притягнутий до кримінальної відповідальності з 28.12.2004 року по 05.05.2010 року тобто з часу притягнення та до закриття провадження минуло 64 місяці 8 днів.

Розмір шкоди вираховується шляхом помноження кількості місяців, на протязі яких тривало притягнення, на розмір мінімальної заробітної плати:

64 місяці 8 днів х 4 173 = 268 148, 90 грн.

Статтями 12 , 13 , 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Частиною 2 ст. 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_2 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Відповідно до ст. 170 ЦК України , держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Держава реалізує правосуб'єктність через систему своїх органів. Від імені держави у відносинах, що регулюються цивільним законодавством, беруть участь органи управління державним майном, фінансові та інші спеціально уповноважені державою органи. Казначейська служба хоч і є юридичною особою, але діє від імені держави.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду (в тому числі і моральної шкоди), провадиться за рахунок коштів державного бюджету (ч. 1 ст. 4 Закону).

Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Отже, Державна казначейська служба України є лише тим органом, який здійснює списання коштів у разі стягнення цих коштів з держави.

На думку суду саме з цим пов'язано те, що до ст. 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду відповідних змін не було внесено і розмір моральної шкоди визначається виходячи з розміру заробітної плати.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за подання зазначеної позовної заяви позивачем не сплачується, у зв'язку з чим і поверненню позивачу не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 12 , 13 , 81 , 83 , 258 , 259 , 263 - 265 , 268 ЦПК України , ст.ст. 2 , 16 , 23 , 170 , 1176 ЦК України , ст.ст. 1-3 , 5 , 6 , 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду № 266/94-ВР від 01.12.1994 року , суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену незаконними діями органами досудового розслідування, прокуратури та суду, в розмірі 268 148 (двісті шістдесят вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Інформація про сторони:

Позивач -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що мешкає за адресою: Харківська область, м.Лозова, м-н 1АДРЕСА_1.

Відповідач - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 37567646, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Бастіонна, 6.

Суддя Т.О.Каращук