Постанова

від 03.04.2019 по справі 910/22832/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. Справа№ 910/22832/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Будицький С.В. - директор;

від відповідача: Пухальська І.С.; Курочкін І.П. - директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Повного товариства "І Ломбард" ТОВ "Взаємодопомога." І Компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018

у справі № 910/22832/17 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Повного товариства "І Ломбард" ТОВ "Взаємодопомога." І Компанія"

до Державного спеціалізованого підприємства "Укрспецторг"

про стягнення 326 429,62 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Повне товариство "І Ломбард" ТОВ "Взаємодопомога." І Компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Укрспецторг" про стягнення заборгованості в сумі 326 429,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1273/18-04 від 18.04.17. на поставку брухту дорогоцінних металів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що представлені позивачем Акт про приймання посилок з цінностями № 155/03-05 від 03.05.17., Повідомлення № 05-10/103 від 10.05.2017, гарантійний лист № 001-22 від 04.07.2017 не є належним доказом передачі брухту дорогоцінних металів на суму 326 429,62 грн. за Договором № 1273/18-04 від 18.04.2017 відповідачу.

Також суд першої інстанції вказав, що позивач не подав інших документів на підтвердження передачі брухту дорогоцінних металів на суму 326 429,62 грн. за Договором № 1273/18-04 від 18.04.2017 відповідачу, а його доводи про описку у вказаних документах не підтверджуються жодними доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Повне товариство "І Ломбард" ТОВ "Взаємодопомога." І Компанія" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/22832/17 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначив, що позивачу було відмовлено у задоволені позову лише тому, що складені на підтвердження факту поставки товару документи різняться на 1 цифру за номером договору, на підставі якого здійснено поставку. Також апелянт зазначив, що судом першої інстанції не надано юридичної оцінки акту про приймання посилок цінностями № 1155/03-05 від 03.05.2017, який засвідчив факт передачі представником позивача представнику відповідача посилки з брухтом дорогоцінних металів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2018 справа № 910/22832/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 Повному товариству "І Ломбард" ТОВ "Взаємодопомога." І Компанія" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/22832/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Повного товариства "І Ломбард" ТОВ "Взаємодопомога." І Компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у справі № 910/22832/17, розгляд справи призначено на 04.06.2018.

У судовому засіданні 04.06.2018 оголошено перерву в розгляді справи до 07.06.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2018 призначено судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

02.07.2018 до відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 12406/12407/18-33 від 26.06.2018, до якого додані клопотання судового експерта Чумальчук Т.В. про надання додаткових документів для проведення судово-технічної експертизи № 12406/12407/18-33, призначеної у господарській справі № 910/22832/17.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 поновлено провадження у справі № 910/22832/17 задоволено клопотання експерта та зупинено провадження у справі.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Частиною 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судової справи від 02.10.2018 жетон у справі № 910/22832/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Актом прийняття-передачі документів до матеріалів справи від 01.11.2018 висновок експертів № 12403-12405/18-32 по справі № 910/22832/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/22832/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Дикунська С. Я., Пономаренко Є. Ю.

Актом прийняття-передачі судової справи від 31.01.2019 справу № 910/22832/17 разом з висновком експерта № 12406/12407/18-33/800/801/19-33 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 враховуючи перебування у відпустці судді Дикунської С. Я., яка не є головуючою суддею, враховуючи необхідність вчинення процесуальних дій, справу № 910/22832/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 07.02.2019, справу № 910/22832/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 року прийнято апеляційну скаргу Повного товариства "І Ломбард" ТОВ "Взаємодопомога." І Компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді - Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю. до свого провадження, поновлено апеляційне провадження та призначено справу № 910/22832/17 до розгляду на 20.03.2019.

У судовому засіданні 20.03.2019 було оголошено перерву до 03.04.2019.

Позиції представників сторін

25.05.2018 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що ДСП Укрспецторг заперечувало факт укладення з позивачем договору № 1273/18-04 від 18.04.2017, печатка на договорі не відповідає печатці підприємства; акт про приймання посилок з цінностями № 1155/03-05 від 03.05.2017 підписаний спеціалістом ОСОБА_10, яка не є працівником відповідача; повідомлення № 05-10/103 від 10.05.2017 підписане заступником директора Хлівним Є.В, проте в штатному розписі підприємства взагалі відсутня така посада і такий працівник; гарантійний лист № 001-22 від 04.07.2017 відповідачем не складався і позивачу не направлявся. Також на сьогодні Шевченківським управлінням поліції здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017100100012665 за фактом підроблення невстановленими особами актів приймання-передачі цінностей із різними ломбардами міста Києва.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, 18.04.2017 між Державним спеціалізованим підприємством Укрспецторг (далі - покупець, відповідач) та Повним товариством І Ломбард ТОВ Взаємодопомога. і Компанія (далі - постачальник, позивач) укладено договір на поставку брухту дорогоцінних металів №1273/18-04 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти брухт дорогоцінних металів у вигляді: ювелірних виробів без вставок та з викріпленими вставками, що були у використані; монет, орденів медалей та жетонів з дорогоцінних металів і таких, які містять у собі дорогоцінні метали, що були у використанні; корпусів годинників з дорогоцінних металів; оправ фарфорових та кришталевих виробів з дорогоцінних металів; виробів з дорогоцінних металів (столові прибори, портсигари, шкатулки, підсвічники тощо); елементів знімних протезів, зубних протезів із золота, платини, що були у використанні, а також зубних дисків; предметів релігійного культу; мірних зливків, які не належать до банківських металів; інших цінностей, що не заборонені для купівлі чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 2.5 договору, цінності від постачальника повинні надсилатися цінними посилками, обшитими тканиною без зовнішніх швів, у мішках з брезентової (або іншої цупкої) тканини чи в дерев'яних ящиках, що виключає доступ до цінностей без пошкодження печаток (пломб).

Згідно з п. 2.6 договору, оціночна вартість посилки визначається за закупівельними цінами на дорогоцінні метали у брухті, які встановлюються розпорядженням Державного Спеціалізованого підприємства "УКРСПЕЦТОРГ" та діють на дату складання опису цінностей.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що приймання посилок з цінностями проводиться покупцем відповідно до вимог Державного спеціалізованого підприємства "УКРСПЕЦТОРГ". Попереднє приймання посилок з цінностями проводиться без розпакування за кількістю місць, масою брутто та оціночною вартістю з оформленням акта про приймання посилок з цінностями. Остаточне приймання цінностей (посилок) з перевіркою їх кількісних та якісних характеристик, з визначенням вартості поставлених цінностей проводиться покупцем не пізніше тридцяти календарних днів після дати отримання посилки з оформленням акта про остаточне приймання цінностей.

Пунктом 4.3 договору визначено, що за поставлені постачальником цінності покупець здійснює розрахунок за фактично поставлені цінності після їх приймання відповідно до акта про остаточне приймання цінностей в строк до тридцяти банківських днів.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін і укладається строком до 18.04.2018 (п. 11.1 договору).

Позивач у позові зазначав, що на виконання умов договору поставив відповідачу посилку дорогоцінних металів загальною масою 1290 г, оціночною вартістю 326429,62 грн., на підтвердження чого надав Акт про приймання посилок з цінностями № 1155/03-05 від 03.05.2017 та реєстром вкладення № 020 від 03.05.2017.

У листі № 05-10/103 від 10.05.2017 покупець зазначав, що посилка оціночною вартістю 326 429,62 грн. розпакована та її вміст прийнято за актом про остаточне приймання цінностей № 1274/10-05 від 10.05.2017.

Позивач листом від 22.06.2017 № 5/ін. звернувся до відповідача з вимогою провести негайний розрахунок.

В матеріалах справи міститься лист № 001-22 від 04.07.2017, в якому відповідач гарантував оплату заборгованості у розмірі 326 429,62 грн.

У зв'язку невиконанням відповідачем умов договору, позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 326 429,62 грн. заборгованості за переданий за договором № 1273/18-04 на поставку брухту дорогоцінних металів від 18.04.2017, але не оплачений брухт дорогоцінних металів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, є необґрунтованими твердження відповідача про те, що договір поставки ДСП Укрспецторг не укладався та виконуючим обов'язки директора Курочкіним І.П. не підписувався, з огляду на наступне.

Так, на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було проведено судово-почеркознавчу експертизу, про що складено висновок № 12403-12405/18-32 від 11.10.2018, та судово-технічну експертизу документів, про що складено висновок № 12406/12407/18-33/800/801/19-33 від 14.01.2019.

У висновку за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис від імені Курочкіна І.П. у графі Покупець у договорі № 1273/18-04 від 18.04.2017 виконаний самим Курочкіним І.П. без зміни ознак власного підпису.

У висновку за результатами проведення судово-технічної експертизи документів встановлено, що відтиск печатки від імені ДП Укрспецторг , який знаходиться в розділі 12. Місцезнаходження та платіжні реквізити сторін договору № 1273/18-04 від 18.04.2017 нанесені печаткою ДП Укрспецторг , експериментальні зразки якої містяться в матеріалах справи.

Таким чином, висновками експертиз підтверджено, що договір від імені відповідача був укладений та підписаний уповноваженим представником - виконуючим обов'язки директора ДП Укрспецторг Курочкіним І.П. та скріплений печаткою підприємства.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що між сторонами виникли правовідносини на підставі договору на поставку брухту дорогоцінних металів № 1273/18-04.

Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підтвердження факту здійснення позивачем відповідачу поставки цінностей, позивачем долучено до матеріалів справи копію Акту про приймання посилок з цінностями № 1155/17-05 від 03.05.2017 на суму 326 439,62 грн., який містить відомості про те, що матеріальні цінності (1290 г) були здані ОСОБА_12, а прийняті спеціалістом ОСОБА_10, в графі акту підстава приймання вказано 1274/18-04 . Також, вказаний акт містить відбиток печатки відповідача, а в графі, де містяться відомості про прийняття товару, зазначено посада, підпис, ініціали та прізвище матеріально відповідальної особи .

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995 № 88 (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України № 987 від 30.09.2014) повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно з частиною 3 статті 237 Цивільного кодексу України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідач заперечуючи проти факту отримання цінностей зазначив, що ОСОБА_10 не є працівником відповідача, а тому відповідач не отримував цінності.

Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_10 здійснювати від імені відповідача приймання цінностей як матеріально відповідальна особа.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не було доведено обставину поставки цінностей на загальну суму 326 439,62 грн. відповідачу, оскільки повноваження ОСОБА_10 на приймання цінностей не підтверджені ні письмовим договором, ні довіреністю чи актом органу юридичної особи.

Твердження позивача про те, що ОСОБА_10 є працівником відповідача, а тому останній повинен доводити наявність повноважень на прийняття цінностей є необґрунтованими, оскільки позивач, як постачальник цінностей, повинен перевіряти повноваження осіб, яким передає цінності, на отримання таких цінностей і відповідно, не був позбавлений права вимагати підтвердження відповідних повноважень і у особи, якій він відповідні цінності вручав.

В той же час, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, що ОСОБА_10 є уповноваженою відповідачем особою на приймання цінностей, і таких доказів не було надано ні суду першої інстанції під час прийняття рішення, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи. Також, укладений між сторонами договір не містить відомостей про визначення ними уповноважених осіб на передачу/прийняття товару.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт про приймання посилок з цінностями № 1155/03-05 від 03.05.2017 не містить посилання на договір, укладений між сторонами - № 1273/18-04, оскільки в графі "підстава для приймання" акт містить посилання - 1274/18-04. В той же час, номером укладеного між сторонами договору, який заявлено як підстава виникнення спірних правовідносин - №1273/18-04.

Також, як вбачається з висновку за результатами проведення судово-технічної експертизи, в акті про приймання посилок з цінностями № 1155/03-05 від 03.05.2017 відтиск печатки від імені ДП Укрспецторг нанесений не печатками відповідача, експериментальні та вільні зразки яких надані на дослідження, а іншим рельєфним кліше печатки.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 5.5 договору сторони узгодили що право власності на поставлені постачальником цінності виникає у покупця з моменту підписання кінцевого акту приймання, і з моменту підписання якого розпочинається строк оплати (п. 4.3 договору).

За умовами п. 3.1 договору остаточне приймання цінностей (посилок) з перевіркою їх кількісних та якісних характеристик, з визначенням вартості поставлених цінностей проводиться покупцем не пізніше тридцяти календарних днів після дати отримання посилки з оформленням акта про остаточне приймання цінностей.

Відповідно до пункту 4.3 договору, саме акт про остаточне приймання цінностей є підставою для розрахунків.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріали справи не містять та сторонами суду не надано акту про остаточне приймання цінностей, який би підтвердив обставину приймання відповідачем цінностей від позивача на суму 326 439,62 грн., а наданий позивачем Акт про приймання посилок з цінностями № 1155/03-05 від 03.05.2017 - не приймається судом апеляційної інстанції в якості доказу саме остаточного приймання цінностей з огляду на встановлені вище обставини (відсутність доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_10 здійснювати від імені відповідача приймання цінностей як матеріально відповідальна особа; повноваження ОСОБА_10 на приймання цінностей не підтверджені ні письмовим договором, ні довіреністю чи актом органу юридичної особи; номером укладеного між сторонами договору, який заявлено як підстава виникнення спірних правовідносин - №1273/18-04, який є відмінним від номеру договору, який зазначено у акті).

Щодо посилань скаржника на лист від 10.05.2017 № 05-10/103, в якому покупець зазначав, що посилка оціночною вартістю 326 429,62 грн. розпакована та її вміст прийнято за актом про остаточне приймання цінностей № 1274/10-05 від 10.05.2017, - суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний лист не є належним та допустимим доказом поставки цінностей, оскільки, по-перше, не містить посилання на укладений між сторонами договір № 1273/18-04 від 18.04.2017; по-друге, суд апеляційної інстанції зазначає, що умовами договору сторонами узгоджено чіткий перелік документів, який оформляється при прийманні цінностей (акти, рекламації), а лист не є документом, який підтверджує двостороннє оформлення господарської операції щодо приймання/передавання цінностей в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Посилання скаржника на гарантійний лист від 04.07.2017 № 001-22 які на думку скаржника, як на підтвердження відповідачем свого обов'язку щодо плати заборгованості у сумі 326 429,62 грн. за спірним договором поставки, є необґрунтованими з огляду на наступне.

По перше, гарантійний лист Державного спеціалізованого підприємства "Укрспецторг" № 001-22 від 04.07.2017 містить посилання на договір № 1274/18-04, тобто відмінний від договору, який є предметом розгляду в межах даної справи.

По друге, позивачем не надано оригіналу вказаного листа, а надсилання його електронною поштою відбувалось без посвідчення вказаного листа електронним цифровим підписом, який є обов'язковим реквізитом електронного цифрового документа згідно з ст. ст. 1, 7 "Про електронні документи та електронний документообіг" та ст.ст. 1, 3, 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", який встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах (ст. 6 вказаного Закону).

За приписами ст. 7 вказаного закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про електронний цифровий підпис (тут і далі в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті (стаття 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис").

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі (стаття 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис").

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вищенаведений лист не є належним та допустимим доказом поставки цінностей, оскільки, як зазначалось вище, умовами договору сторонами узгоджено чіткий перелік документів, який оформляється при прийманні цінностей (акти, рекламації), а лист не є документом, який підтверджує двостороннє оформлення господарської операції щодо приймання/передавання цінностей.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України передання відповідачу та отримання відповідачем цінностей на суму 326 429,62 грн., а тому вимоги про стягнення 326 429,62 грн. основного боргу задоволенню не підлягають.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, враховуючи, що матеріали справи не містять та сторонами не надано акту про остаточне приймання цінностей, який би підтвердив обставину приймання відповідачем цінностей від позивача на суму 326 429,62 грн., а наданий позивачем Акт про приймання посилок з цінностями № 1155/03-05 від 03.05.2017 - не приймається судом апеляційної інстанції в якості доказу саме остаточного приймання цінностей з огляду на встановлені вище обставини (відсутність доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_10 здійснювати від імені відповідача приймання цінностей як матеріально відповідальна особа; повноваження ОСОБА_10 на приймання цінностей не підтверджені ні письмовим договором, ні довіреністю чи актом органу юридичної особи; номером укладеного між сторонами договору, який заявлено як підстава виникнення спірних правовідносин - №1273/18-04, який є відмінним від номеру договору, який зазначено у акті), а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 326 429,62 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року у справі № 910/22832/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Повного товариства "І Ломбард" ТОВ "Взаємодопомога." І Компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року у справі № 910/22832/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року у справі № 910/22832/17 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2018 року у справі № 910/22832/17.

5. Матеріали справи № 910/22832/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 05.04.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко