Вирок

від 02.10.2008 по справі 1-116/2008

КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-116/2008 року

ВИРОК

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

02 жовтня 2008 року     Місцевий Корюківський районний суд Чернігівської області у

складі:

головуючого судді - Чурупченка М. І. при секретарі - Макуха О.О. з участю прокурора - Батюк І.В.,  та підсудної - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Корюківці в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2,  мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3,  українки,  громадянки України,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  одружену,  не працюючу,  раніше судиму 23.04.2008 року місцевим Корюківським районним судом Чернігівської області за  ст.  164 ч.1 КК України до ста двадцяти годин громадських робіт,  в скоєнні злочину

передбаченого ч.2  ст.  389 КК України,  -

встановив:

23 квітня 2008 року місцевим Корюківським районним судом Чернігівської області підсудна ОСОБА_1 була засуджена за  ст.  164 ч.1 КК України до ста двадцяти годин громадських робіт. Для відбування покарання підсудна ОСОБА_1  була направлений до Савинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області,  однак підсудна ОСОБА_1  уумисно ухилилась від відбування покарання у виді громадських робіт,  а саме: за період

3     травня місяця 2008 року по липень місяць 2008 року відпрацювала лише 28 годин,  решта 92

години не відпрацьовано без поважних причин,  також не з'являється на реєстрацію до

кримінально-виконавчої інспекції Корюківського району Чернігівської області,  за що

неодноразово попереджалась інспектором КВІ Корюківського району Чернігівської області

про вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності.

Як у ході досудового слідства,  так і в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1  свою вину у вчиненому злочині визнала повністю і показала,  що в обвинувальному висновку обставини вчиненого злочину викладені правилбно,  тобто вона ухилилась від відбування громадських робіт без поважних причин. В скоєному щиро розкаюється,  обіцяє,  що більше такого не повториться і просить суворо її не карати,  оскільки намагається влаштуватись на роботу і допомагати матері та дітям,  хоча і позбавлена батьківських прав.

Крім повного визнання своєї вини самою підсудною,  її вина підтверджується матеріалами справи які вона визнала в судовому засіданні без їх дослідження,  а саме:

•   -     копією вироку суду від 23.04.2008р. про призначення покарання ОСОБА_1  у вигляді громадських робіт на строк 120 годин громадських робіт (а.с. 7);

•   -     розпискою про ознайомлення з порядком відбування покарання (а.с.  18);

-     попередженням (а.с. 26); показами свідків ОСОБА_2,  ОСОБА_3 (а.с. 30,  29),

та іншими матеріалами по справі.

Таким чином,  підсудна скоїла ухилення від відбування громадських робіт і її дії вірно

кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2  ст. 389 КК України.

Призначаючи підсудній покарання,  суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину,  конкретні обставини його вчинення,  вчинений нею злочин є злочином невеликої тяжкості; особу підсудної,  яка за місцем проживання характеризується негативно,  була судимою за ч.1  ст. 164 КК України,  працездатна,  але не працює,  відсутність обтяжуючих її вину обставин,  пом'якшуюча її вину обставина це щире каяття в скоєному злочині,  вчинений нею злочин є невеликої тяжкості та інші обставини,  а тому підсудній слід призначити покарання у виді обмеження волі на строк,  в межах передбаченого санкцією ч.2  ст.  389 КК України. Однак з урахуванням вищенаведеного,  а також приймаючи до уваги,  що вона одружена,  проживає з чоловіком,  утримують присадібну ділянку,  щиро кається,  вказує,  що влаштується на роботу,  то до неї слід застосувати  ст.  75 КК України і звільнити її від відбування призначеного покарання з випробуванням на відповідний іспитовий строк та покладенням на неї ряду обов'язків на час іспитового строку відповідно  ст.  76 КК України,  бо її виправлення можливе за таких підстав.

За таких обставин запобіжний захід підсудній ОСОБА_1  слід залишити той же -підписку про невиїзд.

Речових доказів та судових витрат по справі немає,  цивільний позов не заявлений.

Керуючись  ст.  ст. 323-324 КПК України,  суд -

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винною за ч.2  ст. 389 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на - 3(три) роки.

На підставі  ст.  75 КК України засуджену ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного їй судом покарання з випробуванням на іспитовий строк - 2 (два) роки.

Відповідно до  ст.  76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 на час іспитового строку такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,  повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи,  періодично з»являтись на реєстацію до органів кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком чинності залишити той же - підписку про невиїзд.

На вирок суду протягом 15 діб з часу його проголошення може бути подана апеляція.