Вирок

від 29.08.2008 по справі 1-615/08

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1-615/08

ВИРОК

Іменем України

29 серпня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Рибака І.О., при секретарі Скопець Л.В., з участю прокурора Лубенської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про обвинувачення -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта неповна вища, не одруженого, працюючого будівельна фірма „СТС-водієм, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2008 року близько 11 години в АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 виник злочинний намір, направлений на викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло. Знаходячись за даною адресою, ОСОБА_2, запропонував ОСОБА_3, відносно якого справа виділена в окреме провадження, вчинити даний злочин, на що останній погодився. Близько 13 години того ж дня, приїхавши, до будинку АДРЕСА_4, діючи спільно та узгоджено, піднялись на другий поверх даного будинку. ОСОБА_3, відносно якого справа виділена в окреме провадження, за допомогою розвідного ключа та викрутки зламав замок вхідних дверей до квартири АДРЕСА_4.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_2, за попередньою змовою групою осіб, з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, проник до приміщення даної квартири. В той час ОСОБА_3, відносно якого справа виділена в окреме провадження, перебував біля входу до даної квартири та спостерігав, щоб ніхто не надійшов. Продовжуючи свої спільні узгодженні злочинні дії ОСОБА_3, відносно якого справа виділена в окреме провадження, та ОСОБА_2, таємно викрали речі ОСОБА_4, а саме: спортивні штани чорного кольору з логотипом «Reebok» вартістю 20 гривень; портативний комп'ютер „HP" сіро-чорного

кольору вартістю 2500 гривень; чоловічий наручний годинник «Vacheron Con Stantin» виробництво Швейцарія з чорним шкіряним ремінцем, металевою оправою, вартістю 100 гривень; чоловічий спортивний костюм, комбінований фірми «Адідас» чорного кольору вартістю 200 гривень; чоловічий вихідний костюм з логотипом «Джорджіо Армані» темно-сірого кольору вартістю 400 гривень; натільну білизну, загальною вартістю 10 гривень та речі, що не становлять матеріальної цінності для потерпілого :дорожня сумка червоно-чорного кольору; бійцівські печатки коричневого кольору; чоловічий светр бежевого кольору; зарядний пристрій до ноутбука «HP», зарядний пристрій до мобільного телефону, перехідник - розетка білого кольору на два розломи, акумулятор «HP», шариковий дезодорант «Джилет». Даними речами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відносно якого справа виділена в окреме провадження, розпорядилися на власний розсуд. Внаслідок вчиненого злочину ОСОБА_4 завдано майнової, шкоди на загальну суму 3230 гривень.

Крім цього, ОСОБА_2, 16.05.2008 року приблизно в 24:00 год., знаходячись у дворі будинку № 1 по вул. Г. Родимцева в м. Києві, вступив у попередню змову з ОСОБА_1 направлену на таємне викрадення чужого майна. Після цього продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підійшли до автомобіля ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та за допомогою власних викруток, зняли заднє скло заднього виду цього автомобіля. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_1 через отвір в задньому склі даного автомобіля потрапили до салону, звідки таємно викрали чуже майно яке належить ОСОБА_5 , а саме: авто магнітолу фірми «PROLOGY», вартістю 1200 гривень; сумку з велокамерою фірми «SAMSUNG», із акумуляторами та відеокасетами, загальною вартістю 2000 гривень; піджак від чоловічого костюму, вартістю 700 гривень; заднє тоноване скло, вартістю 500 гривень. А всього на загальну суму 4 400 гривень. Після цього ОСОБА_2 ?а ОСОБА_1 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України винним себе визнав повністю та пояснив, що 15.01.2008 приблизно о 11 годині до нього додому заїхав ОСОБА_6 та сказав, що має намір поїхати на СТО. Він в цей час був вдома разом із своїм другом ОСОБА_7, тому вони вирішили поїхати на СТО всі разом. По дорозі вони також забрали ще одного їхнього спільного знайомого ОСОБА_3.

ОСОБА_2, запропонував ОСОБА_3 вчинити злочин, на що останній погодився. Близько 13 години того ж дня, приїхавши, до будинку АДРЕСА_4, діючи спільно та узгоджено, піднялись на другий поверх даного будинку. ОСОБА_3 зламав замок вхідних дверей до квартири АДРЕСА_4. Вони проникли до квартири та викрали речі.

На дворі будинку раптово до них підбігли якісь люди в цивільній формі одягу, та при спробі їх затримати він втік.

Крім цього він пояснив, що 16.05.2008 року приблизно в 20:00 год., на своєму автомобілі «ВАЗ 2101» під'їхав на вулицю Новопирогівську в м. Києві, де зустрів свого старого знайомого ОСОБА_1. Надалі він розповів ОСОБА_1 що нещодавно тонував у своїй машині скло, але одне із них погано затонувалось. ОСОБА_1 сказав, що можна зняти скло із якоїсь з машин. Він погодився і вони поїхали в сторону пр-та Науки. Проїжджаючи по проспекту Науки він на перехресті з вулицею Лісогірського звернув на вулицю Блакитного, та виїхав на вулицю Г.Радимцева. Приблизно в 24:00 год. вони під'їхали до будинку № 1 по вул. Г.Радимцевами та побачили автомобіль ВАЗ 2107, темного кольору, номерів він не пам'ятає. У даного автомобіля було затоноване скло, тому саме до даного автомобіля вони вирішили підійти. ОСОБА_1 запропонував зняти потрібне йому скло. Він погодився, далі вони взяли викрутки, підійшли до вищевказаного автомобіля, зняли замки із заднього скла та вийняли його. Він разом із цим склом пішов до свого автомобіля, який був припаркований неподалік від дороги. Коли він йшов до автомобіля, то побачив що ОСОБА_1 разом із ним не йде. Повернувшись він побачив, що ОСОБА_1 намагається витягнути авто магнітолу з передньої панелі вищевказаного автомобіля. В той момент коли він її витягнув спрацювала сигналізація. Після цього ОСОБА_1 виліз із автомобіля через заднє скло, при цьому в руках у нього була авто магнітола фірми «Проложи», піджак, та сумка через плече. Піджак ОСОБА_1 дав йому.

Далі вони сіли до мого автомобіля та поїхали із місця скоєння злочину. Приїхавши до гаражу ОСОБА_1 , який знаходиться по вул. Н. Корчуватській, останній відкрив сумку та виявив в ній відеокамеру марки «Самсунг». Дані речі ОСОБА_1 поклав до себе в гараж, і вони домовились що коли останній їх продасть то частину грошей віддасть йому. В подальшому через декілька днів йому зателефонував ОСОБА_1 та пояснив, що завіз речі до свого знайомого ОСОБА_8. Де знаходяться речі на даний час йому не відомо.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України винним себе визнав повністю та пояснив що: 16.05.2008 року приблизно, на зупинці громадського транспорту «Корчувате-2», зустрів свого старого знайомого ОСОБА_2. Останній запропонував йому прокататись на автомобілі «ВАЗ-2101». Приблизно в 21:00 годин вони вирішили поїхати до гуртожитку до знайомих ОСОБА_2 Надалі приблизно в 23:00 год. вони поїхали в напрямок «Центрального - Автовокзалу», після чого ОСОБА_2 запропонував йому поїхати до Голосіївського парку. Катаючись по вулицях які прилеглі до парку, ОСОБА_2 заїхав у двір будинку №1 по вулиці Радімцева. Вимкнувши двигун автомобіля він сказав що потрібно пройтись. Далі ОСОБА_2 підійшов автомобіля «ВАЗ 2107», який стояв у дворі вищевказаного будинку. Потім витягнув гумовий уплотнювач заднього скла заднього виду даного автомобіля, а потім і саме скло. Він в цей час стояв неподалік від машини, та дивився що робить ОСОБА_2 Як тільки останній вийняв скло, він підійшов до нього та запитав: «Що ти робиш?». ОСОБА_2 сказав щоб він не хвилювався, і поліз через вікно всередину автомобіля. Потім відчинив вікно від передніх пасажирських дверей, та сказав допомогти йому витягнути радіомагнтолу, з передньої приборної панелі. Попросив нажати на одну із сторін її панелі. Витягнувши таким чином авто магнітолу, він відійшов на декілька кроків від машини, та пішов в напрямку автомобіля ОСОБА_2 Коли сів до його машини то почув як спрацювала сигналізація в машині «ВАЗ 2107», та побачив як ОСОБА_2 біжить від неї, тримаючи при цьому в руках якусь сумку, піджак та авто-магнітолу. На автомобілі ОСОБА_2 вони приїхали до його гаражу, який знаходиться на набережній Дніпра, по Набережно-Корчуватській. Адреси там не має.

Біля його гаражу, в машині ОСОБА_2, останній дістав із сумки відео-камеру а також вищевказану авто магнітолу, та попросив щоб дані речі деякий час зберігались у нього, а завтра він їх забере. На протязі декількох днів він не з'явився, і він розуміючі що дані речі викрадені, вирішив від низ позбутися. 20.05.2008 року він відвіз дані речі до свого знайомого ОСОБА_8 на дачу в Броварському районі.

Враховуючи повне визнання вини самими підсудними, суд вважає доцільним, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись поясненнями підсудних та дослідженням даних, характеризуючих їх особу.

Заслухавши підсудних, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованому їм злочині доведена повністю. Вина ОСОБА_1 втому, що він своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, таємно викрав чуже майно (крадіжка), тобто вчинив злочин, кваліфікований за ч. 2 ст. 185 КК України. Вина ОСОБА_2 в тому, що він своїми умисними діями, повторно за попередньою змовою групою осіб, таємно викрав чуже майно (крадіжка), що поєднано з проникненням у житло, тобто вчинив злочин, кваліфікований за ч. 3cт. 185 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1 , суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 185 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання - щире каяття, сприяння встановленню істини по справі та добровільне відшкодування завданої шкоди, обставин, що обтяжують покарання - суд не вбачає.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, сприяння встановленню істини по справі та добровільне відшкодування завданого збитку, обставин, що обтяжують покарання - суд не вбачає.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі. Однак, враховуючи, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного ОСОБА_1 - раніше не судимого, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, характеризується позитивно, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України; особу винного ОСОБА_2 - раніше не судимого, на обліку у лікаря нарколога, лікаря психіатра не перебуває, характеризується позитивно, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75 та 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Іспитовий строк ОСОБА_1 встановити 1 (один) рік 6 місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 , до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75 та 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Іспитовий строк ОСОБА_2 встановити 2 (два) роки 6 місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУ з ПВП на підписка про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти в залі суду.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в сумі 1059, 08 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві. Одержувач платежу УДК в Київській області, р/р № 35226002000466 код 25575285 МФО 821018 (за проведення експертизи та дослідження).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.