Ухвала

від 10.04.2019 по справі 635/5477/18

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/5477/18

Провадження по справі № 2/635/881/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Бобко Т.В.,

секретар судового засідання - Ус Ю.В.,

розглянувши заяву про забезпечення позову директора Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , ОСОБА_3, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними договору факторингу, договору про відступлення права вимоги, договору передачі прав за іпотечним договором, -

В с т а н о в и в:

ТОВ АСУГАЗСЕРВІС в особі директора ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , ПАТ Укрсоцбанк , ОСОБА_3, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в якому просить визнати недійсними: договір факторингу, укладений 03 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк ; договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №820/1-27/21-03-7/035 від 20 липня 2007 року, укладений 03 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_2; договір передачі прав за іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20 липня 2007 року №1, укладений 03 квітня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО та ОСОБА_2, посвідчений 03 квітня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №315, відповідно до якого третій особі було відступлено права за іпотечним договором; стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір та судові витрати.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20 вересня 2018 року провадження у справі відкрито.

09 квітня 2019 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю загальною площею 884,90 кв.м. та на земельну ділянку площею 0,0288 га кадастровий номер 6325185001:00:026:0110, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Теплична, буд. 4, що належали ТОВ АСУГАЗСЕРВІС на праві приватної власності і на даний час перейшли у власність до ОСОБА_2 В обґрунтування заяви директор посилався на те, що звернувся до суду із зазначеним вище позовом. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року суддею Ільїною Г.І. вже було відмовлено у задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС ОСОБА_1 про забезпечення позову, однак останній вважає, що на даний час суттєво змінилися обставини справи, зокрема: розгляд справи здійснює інший суддя, відповідач та треті особи умисно затягують розгляд справи з метою забезпечення часу для збуту спірного майна. Так, судом 13 грудня 2018 року та 06 березня 2019 року були постановлені ухвали відповідно про забезпечення доказів та встановлення строку для виконання ухвали про забезпечення доказів, які до теперішнього часу сторонами злісно не виконуються. При розгляді заяви про забезпечення позову просив врахувати ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ч.ч. 2,4 ст. 41 Конституції України. Зазначив, що від співробітників ТОВ АСУГАЗСЕРВІС йому стало відомо про те, що на даний час ОСОБА_2 виставив на продаж іпотечне майно ТОВ АСУГАЗСЕРВІС , право власності та володіння на яке на даний час оскаржується в суді, та намагається його реалізувати і позбутися за низькою ціною. Вважав, що продаж іпотечного майна іпотекодавця ТОВ АСУГАЗСЕРВІС ОСОБА_2 при відхиленні судом заяви про забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Також в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник навів підстави для звернення позивача до суду із вищевказаним позовом та обставини, з яких він просить визнати недійсними договори факторингу від 03 квітня 2018 року, відступлення права вимоги від 03 квітня 2018 року, передачі прав від 03 квітня 2018 року за іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20 липня 2007 року №1.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Оскільки розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, наявність самого по собі позову про визнання недійсними договору факторингу від 03 квітня 2018 року, договору про відступлення права вимоги від 03 квітня 2018 року за кредитним договором №820/1-27/21-03-7/035 від 20 липня 2007 року, договору передачі прав від 03 квітня 2018 року за іпотечним договором №820/3-27/21/02-7/325 від 20 липня 2007 року №1, посвідченого 03 квітня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №315, в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку, розташованих за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул. Теплична, 4, з огляду на те, що майнові права позивачем не оспорюється, а предметом спору є виключно договірно-правові відносини стосовно дійсності зазначених вище договорів.

Тобто, відповідачем у заяві про забезпечення позову не доведено наявність зв'язку між заходом забезпечення позову у вигляді арешту вищевказаного майна та предметом позову.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 21 листопада 2018 року по справі №752/6255/18.

Крім того, спосіб забезпечення позову, в який позивач просить забезпечити позов не враховує інтереси третіх осіб, які мають право, в тому числі користування, вищевказаним майном.

Між іншим, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Саме така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 березня 2019 року по справі № 61-49071св18.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відповідача реалізувати спірне майно без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження таких обставин не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Майже всі доводи, викладені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову, є по суті обґрунтуванням позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Позивачем жодним чином не підтверджені його доводи про те, що ОСОБА_2 виставив іпотечне майно на продаж, на яке позивач просить накласти арешт, та намагається його реалізувати і позбутися за низькою ціною, а також про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, такі доводи заявника гуртуються лише на припущеннях.

Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, суд не вбачає достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Суд також враховує ту обставину, що заявник вже звертався з аналогічною заявою про забезпечення позову в рамках розгляду зазначеної справи, ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви директора Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС ОСОБА_1 про забезпечення позову з підстав відсутності доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема з приводу того, що ОСОБА_2 виставив іпотечне майно на продаж та намагається його реалізувати і позбутися за низькою ціною, а також про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Зазначена ухвала суду не оскаржена учасниками справи та набрала законної сили. Заявник у своїй заяві посилається на те, що після постановлення вказаної ухвали судом, суттєво змінилися обставини справи, зазначаючи такими підставами зміну судді, яка розглядає справу, та умисне затягування відповідачем та третіми особами розгляду справи. Проте такі обставини не можуть бути підставою для забезпечення позову. Посилання ж заявника на те, що відповідачі та треті особи затягують розгляд справи з метою забезпечення часу для збуту залогового майна є оціночним судженням позивача.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до положень ст. 154 ЦПК України, суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволення заяви про забезпечення позову директора Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АСУГАЗСЕРВІС до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІНВЕСТ-КРЕДО , Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк , ОСОБА_3, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсними договору факторингу, договору про відступлення права вимоги, договору передачі прав за іпотечним договором - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.В.Бобко