Постанова

від 16.04.2019 по справі 138/3100/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/3100/18

Провадження № 22-ц/801/553/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 рокуСправа № 138/3100/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Зайцева А.Ю., Ковальчука О.В., секретар Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2019 року про закриття провадження у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес до ОСОБА_3, Фермерського господарства Нусі , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору оренди землі від 07 березня 2018 року та 21 листопада 2018 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 листопада 2018 року та визнання поновленим договору оренди землі від 08 лютого 2008 року,

встановив :

У жовтні 2018 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес (далі - СТОВ Прогрес ) звернулося до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2019 року клопотання представника позивача про закриття провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3 та ФГ Нусі про визнання недійсним договору оренди, укладеного між останніми, задоволено.

Закрито провадження у цивільній справі за позовом СТОВ Прогрес до ОСОБА_3, ФГ Нусі , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів оренди землі від 07 березня 2018 року та 21 листопада 2018 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23 листопада 2018 року та визнання поновленим договору оренди землі від 08 лютого 2008 року в частині позовної вимоги до ОСОБА_3 та ФГ Нусі про визнання недійсним договору оренди землі від 07 березня 2018 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ФГ Нусі в рівних частинах на користь СТОВ Прогрес судові витрати у виді витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу щодо закриття провадження у справі та стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалити постанову, якою провадження у справі в частині позовних вимог, в яких відсутній предмет спору, закрити. Стягнути з позивача на користь апелянта судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не вирішено заяву представника ФГ Нусі про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору; суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, однак, в матеріалах справи немає такої заяви; судом не вирішено питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; судом незаконно стягнуто з відповідачів в рівних частках судові витрати у виді витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, оскільки на підтвердження витрат на правничу допомогу не надано належних доказів про їх понесення.

Відзиву на апеляційну скаргу від СТОВ Прогрес , ФГ Нусі та ОСОБА_4 не надійшло.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

25.10.2018 СТОВ Прогрес звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 та ФГ Нусі , у якому просило визнати недійсним договір оренди землі б/н від 07.03.2018, укладений між ФГ Нусі та ОСОБА_3, та визнати поновленим договір оренди землі від 08.02.2018, укладений між СТОВ Прогрес та ОСОБА_3 на вищезазначену земельну ділянку.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10 грудня 2018 року на підставі заяви представника позивача судом прийнято зміну предмету позову у справі та збільшення позовних вимог, згідно з якими позивач додатково просить визнати недійсним наступний договір оренди землі б/н від 21 листопада 2018 року укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та скасувати його державну реєстрацію. Залучено ОСОБА_4 співвідповідачем до участі у справі.

27.11.2018 представником ФГ Нусі подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України - у зв'язку з відсутністю предмету спору. Дана заява мотивована тим, що 21 листопада 2018 року між ФГ Нусі та ОСОБА_3 було підписано угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 07.03.2018 - договору, який просить позивач визнати недійсним, а отже, відсутній предмет спору.

16.01.2019 на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання про закриття провадження у справі в певній частині, в якому вказується, що провадження слід закрити у зв'язку з добровільним виконанням стороною відповідача - ФГ Нусі вимог щодо припинення договору оренди землі від 07.03.2018, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Нусі , а враховуючи підстави для закриття провадження у справі, необхідно стягнути судові витрати.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2019 року провадження у вказаній цивільній справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 та ФГ Нусі про визнання недійсним договору оренди землі від 07 березня 2018 року закрито.

Провадження закрито судом першої інстанції в зв'язку з відмовою позивача від позову - на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність закриття провадження, оскільки позивач відмовився від позову.

Приймаючи до уваги зміст клопотання позивача про закриття провадження у справі, зокрема те, що в ньому не вказана конкретна процесуальна норма права, за якою провадження повинно бути закрито, колегія суддів з'ясувала це питання в судовому засіданні, на що представниками позивача було надано чітке роз'яснення намірів заявника, а саме те, що це була заява про відмову від позовних вимог в частині, яка стосується договору оренди, укладеного між ОСОБА_3 та ФГ Нусі .

Про те, що це була саме заява про відмову позивача від позову свідчить заява представника позивача про стягнення судових витрат у зв'язку з тим, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову. Така правова підстава визначена ч. 3 ст. 142 ЦПК України, якою передбачений порядок розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову.

Твердження апелянта про те, що провадження у справі в тій частині, в якій закрив суд, повинна бути закрита з іншої підстави - за відсутністю предмета спору, колегія суддів не бере до уваги, так як в судовому засіданні, в якому судом першої інстанції розглядалось відразу два клопотання про закриття провадження у справі (клопотання і ФГ Нусі , і представника позивача), представник ФГ Нусі відмовився від свого клопотання про що значиться в оскаржуваній ухвалі суду, а тому на розгляді у суду залишилось лише клопотання представника позивача, яке і було розглянуте.

Також безпідставним є твердження апелянта про відсутність з боку позивача заяви, в якій би чітко було сформульовано прохання позивача про закриття провадження у зв'язку з його відмовою від позову, так як суд першої інстанції розглядаючи клопотання позивача встановив дійсний намір останнього, і встановивши це, зробив правильний висновок.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що в даному випадку, закривши провадження у справі, у суду першої інстанції не було правових підстав для стягнення судових витрати, а саме витрат на правову допомогу.

Стягуючи судові витрати суд керувався вже згаданою процесуальною нормою - ч. 3 ст. 142 ЦПК України, однак колегія суддів вважає, що ця норма не може бути застосована в даному випадку.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч. 3 ст. 142 ЦПК України).

Предметом даного позову є визнання недійсним договору оренди землі.

Фактично з такими вимогами позову будь-хто із відповідачів може лише визнати ці вимоги або повністю, або частково, але в жодному разі задовольнити такі вимоги відповідачі не можуть.

Факт розірвання оспорюваного договору між відповідачами не може трактуватись як виконання вимог позову одним із відповідачів чи двома відповідачами. Це подія, яка сталась з тих чи інших причин, яка не є причинним наслідком звернення СТОВ Прогрес до суду, і дії відповідачів в даному випадку не можна ототожнювати з вимогами позову. Цей факт може вплинути на вибір позивачем способу захисту своїх прав (подальші вимоги позову) та на розгляд спору по суті.

Отже, в даному випадку застосовується загальне правило, передбачене першим реченням ч. 3 ст. 142 ЦПК України - у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.

Враховуючи все вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення судових витрат неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку суду першої інстанції з цього питання, а відтак ухвалу суду першої інстанції, в силу ст. 376 ЦПК України, в цій частині слід скасувати, а в задоволенні цих вимог відмовити.

Твердження апелянта про те, що судом не вирішено питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є слушним, однак, це питання не позбавляє суд права вирішити його в подальшому або за власною ініціативою, або за заявою будь-кого із сторін, адже розгляд справи не завершений.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, враховуючи принцип пропорційності, з СТОВ Прогрес на користь ОСОБА_3 на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає до стягнення судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 192,10 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд,

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16 січня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_3 та Фермерського господарства Нусі в рівних частинах на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес судових витрат у виді витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн. 00 коп. скасувати, і в задоволенні цих вимог відмовити.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес (ЄДРПОУ 03731721) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 192 (сто дев'яносто дві) гривні 10 коп.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2019 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді А.Ю. Зайцев

ОСОБА_5