Ухвала

від 22.04.2019 по справі 814/2412/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 квітня 2019 року

Київ

справа №814/2412/17

адміністративне провадження №К/9901/11308/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ді Кор-Буд на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №814/2412/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ді Кор-Буд до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ді Кор-Буд звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.11.2017 №00038061406 та №00038131402. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області від 03.11.2017 №00038061406, №00038131402, №00038141402 та №00038161402 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 427690,00грн. та в частині застосування штрафних санкцій в сумі 106922,50грн.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю Ді Кор-Буд 19.04.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №814/2412/17 в частині відмови у задоволенні позову.

Водночас позивачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №814/2412/17 є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень №00038061406, яким до позивача за порушення приписів Положення №637 застосовано штраф в розмірі 279642,04грн.; №00038131402, яким до позивача за відсутність реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість 467895,00грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 233947,61грн.; №00038141402, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 274245,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 68561,25грн.; №0003816140, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну 963073,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 240768,25грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок контролюючого органу про те, що позивач, всупереч вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, своєчасно не виписав та не зареєстрував податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість 535383,00грн. та відповідно не нарахував і не задекларував ці суми, є обґрунтованими. Крім того, позивач, як підрядник, був саме отримувачем цих коштів, як оплату за виконані ним будівельні роботи, а тому посилання Товариства з обмеженою відповідальністю Ді Кор-Буд на неможливість розпоряджатися даними коштами або здійснювати інші операції, фактично не мають жодного значення. До того ж, слід врахувати й те, що позивач, на думку суду, фактично був обізнаний із приписами статті 201 Податкового кодексу України, про що свідчить той факт, що він у ці ж самі періоди часу виписав на адресу замовника - УКБ Миколаївської ОДА на виконання тих самих договорів підряду 6 (шість) інших податкових накладних та зареєстрував їх .

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2017 №00038161402 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 535383,00грн. задоволенню не підлягає.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №814/2412/17 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень №00038061406, яким до позивача за порушення приписів Положення №637 застосовано штраф в розмірі 279642,04грн.; №00038131402, яким до позивача за відсутність реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість 467895,00грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 233947,61грн.; №00038141402, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 274245,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 68561,25грн.; №0003816140, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну 963073,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 240768,25грн., не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Ді Кор-Буд у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі №814/2412/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ді Кор-Буд до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду