Постанова

від 22.04.2019 по справі 910/4650/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. Справа№ 910/4650/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Чорної Л.В.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. за участю представників учасників процесу: згідно протоколу судового засідання від 22.04.2019 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 19.12.2018 року повний текст складений 20.12.2018 суддяЧинчин О.В. за позовомПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до 1) Управління державної реєстрації ГТУ юстиції у м. Києві 2) Департаменту державної реєстрації МУЮ 3) ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" 4) ТОВ "Проджектс Медіа" 5) "Інтернет Експерт", м. Київ\ провизнання протиправними рішення, свідоцтв, скасування свідоцтв та зобов'язання вчинити дії

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (надалі - ТОВ "ФК" "Женева"/заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про залучення до участі у справі правонаступника, у якій заявник просить суд замінити стягувача - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЖЕНЕВА".

Вказана заява мотивована тим, що заявник набув прав вимоги публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/4650/17 (суддя Чинчин О.В., м. Київ, повний текст ухвали складено 20.12.2018) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" про залучення до участі у справі № 910/4650/17 правонаступника задоволено; замінено позивача - публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" у справі № 910/4650/17.

Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована наявністю підстав для здійснення правонаступництва у даній справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" (надалі - ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг"/скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/4650/17 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ФК" "Женева" про залучення до участі у справі № 910/4650/17 правонаступника.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За твердженнями заявника апеляційної скарги судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин приписи статті 512, 517 ЦК України та порушено приписи статей 42, 52, 254,259, 277, 334 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України)

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/4650/17; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.04.2019.

17.04.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відповідачем-2 було подано клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.

14.04.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відповідачем-1 було подано клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.

Позивач та відповідачі 1, 2, 4, 5 відзивів на апеляційну скаргу не подали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

Представник ТОВ ФК Женева в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін як такий, що був ухвалений з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Інші учасники у справі в судове засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від останніх через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ) від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності останніх.

Північний апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення адвоката ТОВ ФК Женева , проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі № 910/4650/17, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 та Верховного Суду від 18.04.2018, позов задоволено повністю. Визнано за публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" право іпотеки на будівлю виробничого корпусу № 8б (літ. Г) загальною площею 7 818,3 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, належній товариству з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності, серія та номер: 38175289, виданого 27.05.2015 державним реєстратором Дахно А.М., згідно з договором іпотеки № 10/14/03/043/1 від 03.04.2017. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25537508 від 23.10.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г) загальна площа 2 023,1 кв.м, адреса: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 46228364, видане 23.10.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г) загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Музиченко О.В. про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2015 № 25739850. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 46684421, видане 30.10.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№ 3,4,5,7,10,14) (літ. Г), загальною площею 5 859 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Хиба А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 26426241 від 24.11.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу №8б (групи приміщень №№ 2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г) загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер: 48291504, видане 24.11.2015, на нежитлові приміщення будівлі, виробничого корпусу № 8б (групи приміщень №№ 2,6,8,9,11,12,13,15) (літ. Г) загальною площею 2 023,1 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3. Стягнуто з Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 2 800,00 грн. Стягнуто з Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 2 800,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг" на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 2 800,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Проджектс Медіа на користь Публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль судовий збір у розмірі 2 800,00 грн.

19 листопада 2018 року між акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" (надалі - набувач) було укладено договір (надалі - договір), відповідно до умов якого кредитор зобов'язується передати у власність набувачу права вимоги в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, а набувач - зобов'язується прийняти від кредитора права вимоги в обсязі та на умовах, що існуватимуть на дату відступлення прав вимоги та сплатити кредитору їх вартість.

Відповідно до п. 2.3 договору перехід прав вимоги від кредитора і набуття їх набувачем у власність відбувається в дату відступлення прав вимоги, після повної оплати набувачем кредитору вартості прав вимоги відповідно до п.п. 3.1- 3.2 договору.

Згідно з п. 3.1 договору вартість прав вимоги, яку набувач зобов'язаний сплатити кредитору, становить 39200000,00 грн.

Додатком № 1 від 19.11.2018 до договору сторони визначили документи, що підтверджують наявність у кредитора прав вимоги, що передаються набувачу.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що на виконання умов договору ТОВ "ФК" "Женева" було сплачено на рахунок акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" грошові кошти у розмірі 39200000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 686 від 19.11.2018, а акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" було передано ТОВ "ФК" "Женева" документацію, що підтверджується актом прийому-передачі документації від 19.11.2018.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, 19.11.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЖЕНЕВА" (надалі - цесіонарій) було укладено договір відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. за реєстровим № 93, за яким цедент передає, а цесіонарій приймає права за: договором іпотеки № 010/14/03/043/1, посвідченим 03.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком M.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 872, укладений між цедентом та товариством з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 010/14/043 від 03.04.2007 разом з усіма змінами, доповненнями та додатковими угодами до нього; договором про внесення змін № 010Л4/04/442 від 29.09.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком M.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 3929, до договору іпотеки № 010/14/03/043/1, посвідченого 03.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком M.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 872; договором про внесення змін № 010/14/03/043/1/474 від 31.03.2009, посвідченим приватним-нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком M.І. та зареєстрованим в реєстрі за №1280, до договору іпотеки № 010/14/03/043/1, посвідченого 03.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком M.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 872; договором про внесення змін № 010/14/03/043/1/3 від 15.04.2011, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондатенком М.І. та зареєстрованим в реєстрі за № 840, до договору іпотеки № 010/14/03/043/1, посвідченого 03.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 872.

Згідно з п. 3.1 договору відступлення прав за договором іпотеки права за договором іпотеки вважаються переданими (відступленими) з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього договору відступлення, але не раніше ніж з визначеного договором моменту переходу від цедента до цесіонарія прав, що є предметом договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору відступлення прав за договором іпотеки з моменту передання (відступлення) прав за договором іпотеки цесіонарій замінює цедента у правовідносинах, які складися між ним та іпотекодавцем за договором іпотеки.

На виконання умов договору відступлення прав за договором іпотеки акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" оригінали документів, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 19.11.2018.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 52 ГПК України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 52 ГПК України, являє собою перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому, заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Таким чином, для настання процесуального правонаступництва необхідним є встановлення факту правомірного переходу до особи матеріальних прав попередника.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання цілком і повністю зберігається, а відбувається зміна лише суб'єктивного складу кредиторів.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), визначення якого міститься у ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Так, зі змісту ст. 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вбачається, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначається як передання чи зобов'язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов'язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Факторинг є фінансовою послугою, правові засади у сфері надання яких регулює Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", за змістом норм якого фактор на момент укладення договору факторингу повинен мати статус фінансової установи та отримати дозвіл на надання фінансової послуги факторингу.

Стаття 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" визначає перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, серед яких, надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ "ФК" "Женева" є фінансовою установою у розумінні Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 17.01.2017, а відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 579 від 16.03.2017 отримало ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.

Таким чином, враховуючи встановлення факту, що ТОВ "ФК" "Женева" є фінансовою установою та встановлення факту правомірного (на підставі договору) переходу до ТОВ "ФК" "Женева" матеріальних прав публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "ФК" "Женева" про залучення до участі у справі № 910/4650/17 правонаступника.

Посилання скаржника на порушення приписів ст. 334 ГПК України суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять та скаржником не надано як до суду першої інстанції так і до суду апеляційної інстанції доказів відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 у даній справі.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні. Господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст.124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2018 у справі № 910/4650/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг"- без задоволення.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний - 24.04.2019.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді Л.В. Чорна

І.А. Іоннікова